| Головна » Всесвітня історія |
Мета уроку: - охарактеризувати процес відновлення державної незалежності Польщі; - розкрити роль Ю.Пілсудського у становленні Польської держави; - показати,як вирішувалося польське питання на Паризькій мирній конференції; - з′ясувати причини та наслідки польсько-більшовицької війни 1920 року; - охарактеризувати режим «санації»; - формувати вміння характеризувати історичні особистості, оцінювати їхню діяльність,аналізувати історичний матеріал. Очікуванні результати: Після уроку учні зможуть: - пояснювати обставини, за яких відбулося відновлення Польщі; - мати уявлення про роль Ю.Пілсудського у становленні Польщі; - уміти характеризувати такі поняття і терміни: «лінія Керзона», начальник держави, режим «санації»; - мати власне судження з приводу причин польсько-більшовицької війни 1920 року; - формувати й відстоювати власне ставлення до вивчення подій, явищ та діяльності історичних персоналій; - використовувати різні види джерел для аргументації своїх думок. Тип уроку: урок формування вмінь та навичок. Обладнання: урок проводиться з використанням мультимедійних засобів-фотоматеріали з електронної версії навч,ального посібника «Історія епохи очима людини» Україна та Європа у 1900 – 1939 роках. Київ «Генеза». 2004р. Підручник «Всесвітня історія» 1914 – 1939 рр., 10 клас,П.Б.Полянський. Карти із завданнями. Основні поняття і терміни: «лінія Керзона», начальник держави, режим «санації». Персоналії: Юзеф Пілсудський. Основні дати й події – 7 листопада 1918р.- проголошення Польської республіки, 1920-1021 рік – радянсько – польська війна, 18 березня 1921 рік – підписання Ризького миру, Березень 1921 р. – прийняття Конституції Польської Республіки, 1926 рік – державний переворот і встановлення режиму «санації» С т р у к т у р а у р о к у I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь. Відбувається у формі колективної бесіди: 1.Згадайте, в якому році закінчилася Перша світова війна? 2.Які країни зазнали поразки у війні? 3. Який документ заклав основи післявоєнного облаштування світу? III. Опрацювання нового матеріалу. а). мотивація навчальної діяльності учнів. Слайд № 1 – на дошці карта «Європа у 1914році» та «Європа у 1923 році». Учитель пропонує порівняти дві карти. А потім акцентує увагу на документі: «З листів до доньки Індіри Ганді», автор листів – Джавахарлал Неру – політичний діяч Індії. Робота з документом. «У Європі відбілися суттєві зміни, і на її карті з´явився ряд нових держав. Порівняй стару карту з новою, і ти зразу побачиш ці великі зміни…» 1. Які держави перестали існувати після Першої світової війни? «Повністю зникла одна з найбільших держав – Австро-Угорщина, - і замість неї з´явилося декілька невеликих держав…» 2. Які самостійні держави утворилися на території колишньої Австро – Угорщини? «Далі на північ знаходиться ще одна нова держава, правильніше, стара держава, що знову з´явилася на карті, - Польща». 3. Що мав на увазі політик, говорячі «ще одна нова держава, правильніше, стара держава»? Чому так характеризується Польша? Учитель звертає увагу на важливість та актуальність теми: вивчення процесу відновлення Польської держави, до складу якої ввійшли частина німецьких, українських, білоруських земель є необхідним для розуміння сучасних процесів, в тому числі і в Україні. Слайд № 2 б).Повідомлення теми і завдань уроку. Знайомство з проблемним питанням до теми уроку: - Після вивчення теми дайте відповідь на запитання «За що поляки назвали Юзефа Пілсудського «останнім польським шляхтичем, що завоював собі славу, якої, мабудь, уже не здобуде ніхто протягом наступної пари століть»? Питання «Польське питання» на Паризькій мирній конференції». Учитель: проголошення Польської держави відбулося в ніч з 6 на 7 листопада 1918 року. Протистояння польських політиків. Позиція Ю. Пілсудського, представник Польської соціалістичної партії, маючи авторитет серед певної частини політичних партій стає фактично керівником держави до проведення виборів до сейму. В кінці січня 1919 року відбулися вибори до сейму. Відбувається відродження парламентаризму. Але при цьому відбувається протистояння між Ю.Пілсудським та парламентом. Начальник держави вважав, що він краще за депутатів знає і розуміє потреби держави. Тому сейм повинен йому допомагати. Але сейм прийняв закон, який надавав їм всю повноту влади. А Ю.Пілсудському залишалися лише представницькі повноваження. А головні питання по створенню польської держави повинні були вирішитися на мирній конференції. – Згадайте, де і коли відбулася післявоєнна мирна конференція? Мотивація завдання. Ми зясуємо, які цілі відносно утворення польщі мали учасники конференції? –Чи враховували вони інтереси народів що проживали на цій території? Польська делегація на Конференції представила проект польських кордонів в основу якого покладено кордони Речі Посполитої 1772 року. Слайд № 3. «Етнічні українські землі». «Лінія Керзона» Робота по карті Польща мала на меті отримати території в межах кордонів Речі Посполитої 1772р.: Західна Галичина (поляки) Східна Галичина (українці) Західна Білорусія (білоруси) Волинь (українці) Литва (литовці) Підтримала – Франція Виступили проти- Радянська держава,Англія Завдання класу: прочитати 2,3,4 абзац на сторінці 163 підручника, опрацювати та відповісти на запитання: - Навколо яких земель розгорілися протиріччя у учасників конференції? - Які землі увійшли до держави Польща? Учитель: Антанта зробила спробу у 1919 встановити кордон між Польщею, УСРР і РСФРР. Але вирішити питання не вдалося. Багато в чому це пояснювалося не тільки небажанням урядів трьох держав врегулювати конфлікт, але й суперечливою позицією самої Антанти. 8 грудня 1919 року у «Декларації Верховної Ради союзних і об’єднаних держав з приводу тимчасового східного кордону Польщі» країни Антанти проголосили, що лінія східного кордону Польщі намічається від Гродного на Немирів, Брест-Литовськ, Равва-Руська, на схід від Перемишля до Карпат.Ця територія залишала Польщі землі, населені поляками, і території, де проживали українці – Підляшшя, Холмщина, Лемкувщина. Слайд № 4. Робота з понятійним апаратом: «Лінія Керзона» - умовна назва східного кордону Польщі, запропонованого Антантою (по імені міністра закордонних справ Великобританії Дж. Керзона). Ця лінія визначала кордон, за межами якого поляки не складали більшість. Робота по карті. Учитель: Оскільки в Росії та Україні йшла громадянська війна, підсумки якої були ще не зовсім ясні, Антанта зайняла вичікувальну позицію. Англія та Франція могли поступитися інтересами Польщі якби перемогли білогвардійці і була відновлена «єдина і неподільна Росія». Коли, у 1920 році, стала очевидною перемога в громадянській війні більшовиків Антанта не перешкоджала здійсненню планів польського уряду по захопленню українських і російських територій далі від лінії тимчасового східного кордону. Більш того,Антанта надала Польщі навесні 1920 року військову допомогу. Польська армія стала однією з найбільших у Європі (738 тис. чол..). Це давало їй можливість почати воєнні дії проти РСФРР і УСРР. Питання «Польсько – більшовицька війна» Учитель: З початком проголошення Польщею своєї незалежності розгортається радянсько-польське протистояння. Це нам відомо з уроків по історії України. Пригадайте: - Коли відбулася радянсько-польська війна? - В чому полягали основні причини протистояння? - Хто став союзником Польщі у боротьбі проти більшовицької Росії? - На яких умовах був заключний союз? Закріплення вивченого відбувається у формі колективної бесіди, а по завершенню учні працюють над складанням таблиці. Слайд № 5. Польсько-більшовицька війна Причини війни Наслідки війни (Ризький договір) заповнюється колективно Не урегульованість східного кордону Польщі Бажання Польщі бачити в своєму складі Правобережну Україну Не визнання Польщею урядів УСРР та РСФРР Встановлювався радянсько-польський кордон, значно на схід від «Лінії Керзона» Польщі відходила територія Західної України та Західної Білорусії, Холмщина, Підляшшя, інша частина Правобережжя ввійшла до складу УСРР Сторони зобов´язовувалися поважати суверенітет один одного.Польща визнавала УСРР. Учитель: 25 квітня 1920 року три польські армії та українські частини розпочали наступ на Україну. Розбивши дві армії більшовиків вони в травні підійшли до Києва.6 травня улани 3 польської армії вїхали до Києва. Більшовики відступили з міста. На Хрещатику було влаштовано парад українських та польських військ. Робота з документами: прочитати свідчення 2 та 3 на сторінці 164 підручника. Запитання до свідчення 2 – Автор К.Кшечунович, ротмістр польської армії. Яким було відношення польських солдат до української землі? Запитання до свідчення 3- Автор Т.Махальський, ротмістр польської армії. - Як українці зустрічали польську армію? На яку зустріч сподівалися поляки? - Чим закінчилася війна? Учитель: 18 березня 1921 року було підписано Ризький мирний договір. Умови договору записується в другу частину таблиці. Завершено робота з таблицею. Слайд № 6 «Карта Європи 1923 року» Робота з документами. Прочитати свідчення № 4, на стор.165 та свідчення № 5, на стор. 165 підручника. - Що мав на увазі Михайло Тухачевський, говорячи про пожежу по всій Західній Європі? - На що розраховували більшовики йдучи на Польщу? Робота по карті. Учитель зачитує уривок документа «Із листа до Індіри Ганді: «Подивись на карту ще раз. Бачиш, Росія повністю відрізана від Європи низкою держав. Це Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща і Румунія…Більшість цих держав виникли не в результаті Версальських угод, а внаслідок радянської революції. Разом з тим союзники вітали їх появу, оскільки вони створюють ланцюг, що відділяє Росію від не більшовицької Європи». - Чому союзники всіляко допомагали виникненню незалежних держав на захід від Радянської Росії? Що їх лякало? Увага учнів акцентується на остаточному формуванню території держави Польщі без врахування інтересів народів, що були включені до її складу. Слайд № 7 Вміщено фотографії «Будівництво сільської хати». Волинь, 1920 – ті роки та «Родина польського осадника Томічека біля новорічної ялинки». Рівненщина, 1920-1930 – ті роки. Учитель описує становище українського населення в складі Польщі. Організується робота по опрацюванню фотографій. Запитання: - Які події відбуваються на фотографіях? - Хто ці люди, котрі зображені на фотографіях? - Коли, на Вашу думку, були зроблені фотографії? Які об’єкти тут знаходяться? - Ці фотографії є природними чи люди спеціально позували перед камерою? - Які висновки ви можете зробити про повсякденне життя цих людей? Питання «Режим санації» Слайд № 8. Портрет Юзефа Пілсудського Заслуховується повідомлення учнів «Політичний портрет Ю.Пілсудського» Питання вивчається шляхом опрацювання учнями таблиці, що вміщена у параграфі (ст.167) Клас ділиться на три групи, кожна група отримує завдання на картках. Завдання для першої групи. Прочитайте текст параграфа. Проаналізуйте його зміст. Уявіть себе опозиціонером по відношенню до уряду Ю.Пілсудського. Виступіть з критикою його режиму, вказавши 5 найістотніших недоліків із наведених в тексті. Завдання для другої групи. Прочитайте текст параграфа. Проаналізуйте його зміст. Уявіть себе прихильником політики Ю.Пілсудського. Виступіть з підтримкою його режиму. Вкажіть 5 найістотніших переваг його політики, знайшовши їх в тексті. Завдання для третьої групи. Прочитайте текст параграфа. Проаналізуйте його зміст. Знайдіть спільні риси режиму санації та радянської держави. По результатам роботи в групах учитель організовує колективну бесіду. Слайд № 9 Політичний режим Польщі за часів «санації». «Передвиборний плакат Комуністичної Партії. Таблиця « УПП і блоки у виборах до сейму Польщі» (1928 р.) Робота з історичними джерелами. - Риси якого політичного режиму ви вбачаєте в представлених історичних джерелах? Робота з документом. «…З´явилися більш зручні меблі, електрика, електричне обладнання (праски, пральні машинки, кухонні прилади, нагрівачі). У 1929 році у деяких містах Польщі вже третя частина родинних господарств використовує виключно цей спосіб прасування. З другого боку, високі ціни електроенергії та електротоварів стримували зростання їхнього споживання. На той час електропраска коштувала 15 злотих, кавоварка – 62 злотих, електропічка – 27 – 95 злотих, радіоприймач – 150-400 злотих, холодильник – 1400 злотих, в той час середня зарплата службовця становила 250-300 злотих на місяць». - Що, виходячи з документу, можна сказати про економічний стан країни? IV.Закріплення вивченого матеріалу Відбувається у формі колективного обговорення. - Продовжіть реченння. Режим санації в Польщі це - - Якими негативними рисами позначився час розбудови Польщі після відновлення її незалежності? Слайд № 10. Робота на проблемним питанням: - За що поляки назвали Юзефа Пілсудського «останнім польським шляхтичем, що завоював собі славу, якої мабудь, уже не здобуде ніхто протягом наступної пари століть». V. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання. Прочитати параграф. Підготувати повідомлення про Томаша Масарика.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |