| Головна » Всесвітня історія |
Мета: 1. Навчальна: ознайомити учнів із структурою єгипетського суспільства, повсякденним життям та заняттями селян і ремісників; розповісти про зрошувальну систему землеробства. 2. Розвиваюча: удосконалити навички роботи з історичними джерелами; формувати вміння правильно застосовувати лічбу років в історії, володіти понятійним апаратом теми, користуватися картою, працювати з підручником; продовжувати вчитися складати усне оповідання за темою. 3. Виховна: показуючи приклади працьовитості єгипетських селян та ремісників, сприяти вихованню у школярів любові до праці, поваги до людей праці. Тип уроку: комбінований. Методи: бесіда, розповідь, робота з підручником та додатковою літературою, картою; інтерактивні ( робота в групах). Обладнання: Шалагінова О. І., Шалагінов Б. Б. Історія стародавнього світу. Підручник для 6 класу. – К.: Педагогічна преса, 2006. – 288 с. 4. Картина « Єгипетське храмове господарство». Структура уроку: Організаційний момент. Хід уроку Організаційний момент ( 1 хвилина ) Перевірка домашнього завдання ( 11 хвилин): 1. Бесіда: 1) Які цивілізації Стародавнього Сходу ми будемо вивчати? 2) Які хронологічні рамки охоплює його історія? 3) Що було спільне та відмінне у природі та господарюванні на цих територіях? 2. Термінологічна розминка « Збираємо фрукти у саду» ( учні отримують від учителя «фрукти», вирізані з картону, на них записано термін, визначення якого необхідно подати). 3.Робота з картою Покажіть географічне положення Стародавнього Єгипту та розкажіть про його природно – кліматичні умови. Відповідь учня слухають експерти, їх завдання: встановити, чи всі сприятливі і несприятливі природно – кліматичні умови були проаналізовані товаришем. 4. Бесіда: Як люди зуміли приборкати природу? 5. Задача. Вирахуйте, скільки років минуло від часу виникнення єдиної єгипетської держави до наших днів? 6. Заповнення схеми Яку побудову мав адміністративний апарат держави? Заповніть сходинки піраміди. 7. Робота в групах за картками Завдання: подумайте, кому могли б належати дані слова? Картка №1 « Не довіряй біднякам: бідняки – найбільш небезпечні вороги; цар славний знатними, піднось вельмож твоїх, висувай твоїх воїнів, нагороджуй їх майном, землею і худобою» Картка №2 « Я наганяв жах на юрбу. Я упокорював в’язня, я примушував бунтівника визнавати свої помилки» Картка №3 « Знищ бунтівника, убий його, знищ його близьких, викорени пам’ять про нього» Картка №4 « Горе селянинові! На його ділянку прийшов збирач податків. Він підраховує врожай. З ним стражники, у них киї та пальмові прути. Вони кажуть: «Давай зерно!» Зерна немає, і вони б’ють селянина. Його зв’язали, зв’язали його дружину і дітей» Виклад нового матеріалу ( 23 хвилин): План Структура суспільства. Історичні терміни: податки, раби, трудові повинності. Структура суспільства. Бесіда: Що об’єднувало подані групи населення, які ви бачите записані у схемі? ( Учні самі або при допомозі вчителя повинні зробити висновок, що представники груп перебували на державній службі, були наближені до влади; мали матеріальний достаток) Завдання: за розповіддю учителя добудувати піраміду «Структура єгипетського суспільства» ( схема зображена на дошці). Учитель. Фараон – найвища особа в державі. Свою величезну владу вони використовували для нещадної експлуатації трудівників в інтересах заможних людей, які володіли великою кількістю рабів. Судді суворо розправлялися з тими, які замірялися на життя і майно багатих. Фараон давав вельможам «на прожиття» цілі селища, жителі яких мали забезпечувати сім’ї багатіїв та численних слуг. Вельмож фараони призначали суддями й начальниками різних галузей управління країною. У їхньому розпорядженні було багато чиновників, стражників і воїнів. Саме номархи, жрецька верхівка та вельможі – царедворці відносилися до тогочасної аристократії – знатних багатих людей. До середнього прошарку належали – місцеві чиновники, писарі, судді, воїни – професіонали. Основним заняттям єгиптян було землеробство, тому чиновники записували, скільки в кожного селянина землі й худоби, скільки фруктових дерев. З усього цього селяни повинні були платити податки – збір на користь держави. Робота з джерелом Завдання: з’ясувати, чому батько дуже хоче, щоб його син став писарем. «Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму сину Піопі» « Бачив я побої, бачив я побої. Оберни ж серце твоє на писання! Бачив я звільненого від повинностей писаря. Дивись, немає надлишку писань! Що стосується писаря, то місце його всяке – в столиці, і не буде він бідним. Дивись, немає людини, вільної від керівника, окрім посади писаря, - сам він керівник! Будь писарем! Звільнить ця посада тебе від податків, захистить вона тебе від робіт всяких. Усуне тебе вона від мотики, і не будеш ти носити корзину. Вона віддалить тебе від веслування і весла, усуне тебе вона від клопотів. Не будеш ти під владиками і під начальниками численними. Я бачив металурга, як він працює біля печі. Його пальці неначе шкура крокодила, від нього тхне гірше, ніж від риб’ячої ікри… Каменяр працює з твердим камінням. Коли він закінчує роботу, руки його стомлено падають. І так сидить він до сутінок із зігнутими колінами та спиною… А ще розповім тобі про будівельника. Він увесь час хворий, тому що працює на вітрі. Будує він тяжко, прив’язаний до верхівок колон, весь одяг його – лахміття… Миється він лише один раз… А тому, хто шиє сандалії, геть погано, він завжди жебракує. Жує він шкіру…» Діти повинні прийти до висновку, що селянська та реміснича праця в Єгипті була надто тяжкою. Тому батьки мріяли дати дітям освіту, щоб вони стали чиновниками або писарями. Батько намагається переконати сина, що добре бути писарем, бо всі його поважають, і живе він у достатку. Аби запевнити сина, він порівнює професію писаря з іншими заняттями людей та їх становищем. До малоімущих верств суспільства належали селяни – общинники та ремісники. Селяни - общинники не мали власної землі, вони об’єднувались в робочі загони і під контролем наглядачів працювали у фараонових, храмових або вельможних господарствах та на будівництві пірамід, храмів, іригаційних споруд і шляхів. Організаторами усіх робіт були царські чиновники, храми та правителі окремих номів. Вони ж були власниками землі та ремісничих майстерень. Простий люд працював у господарстві фараона, храмів та вельмож. Щороку царські чиновники разом із місцевим начальством робили огляд людей, що сягали повноліття. Найсильніших юнаків відбирали у військо, інших розподіляли за професіями та направляли в певні господарства. Їхня доля не залежала від того, куди вони потраплять: в царське господарство, храмове чи приватне. Норми виробітку та платня скрізь були однаковими. Ці люди не були вільними, оскільки не вирішували своєї долі. Але не були вони й рабами. Ніхто їх не купував і не продавав. Ними розпоряджалася держава. Доки чиновник обіймав високу посаду, йому виділяли землю та працівників. Якщо він її позбавлявся, то втрачав усе. Таким чином, прості люди працювали в когось на господарстві та за певною професією. Час від часу цих людей забирали на виконання царських повинностей, наприклад, на будівництво пірамід, храмів, палаців, доріг. З них створювали загони землекопів, котрі рили канали та зводили греблі. Вони ж працювали в шахтах, каменоломнях, служили веслярами на флоті. На цей час вони жили в таборах, які охоронялися солдатами. Праця тут була особливо тяжкою, а життя страшним. За тими, хто працював у землеробстві, закріплювали ділянки землі. І ці люди відповідали за врожай. Плодами праці трудівників, які гнули спину за харчі, користувалися чиновники і вельможі, жерці, фараон. Для них зводили розкішні палаци. Їх оточували слуги, кравці, музиканти, співаки, кухарі, цирульники, вчителі. Їм готували вишукані страви. А дітей навчали грамоти найкращі вчителі. Робота в парах за завданнями: відшукати відповідь на подані запитання 2.Зрошувальне землеробство (слайд 2). Питання для першої пари ( ст.51 – 52 підручника): Коли розпочиналися землеробські роботи? Повсякденне життя селян (слайд 4). Питання для другої пари ( ст. 52): Які заняття мають селяни? Ремесла (слайд 5). Питання для третьої пари ( ст. 52 – 53): Як давно єгиптяни навчилися виплавляти мідь? Питання для четвертої пари ( ст. 52): Хто такі кожум’яки? Питання для п’ятої пари ( ст. 52), текст на картці: 1) Що роблять прядильники (слайд 6)? 2) Якою є праця ткачів? 3) З якого матеріалу виготовляли тканину? 4) Чи можуть ремісники сповна скористатися результатами своєї праці? Зміст картки: « Ткач цілісінький день сидить, згорблений біля верстата, і вдихає пил від льону; він віддає свій хліб наглядачеві, щоб той дозволив йому вийти і побачити світло. Якщо він не виконає завдання, його б’ють нещадно. Столяр стомлюється більше, ніж селянин. Він мусить працювати більше, ніж можуть зробити його руки. Він працює навіть уночі. Будівельникові, що працює на спорудженні палаців, не вистачає навіть хліба, а одяг його – лахміття. Побито його, побито його дітей. Бачив я, як б’ють, бачив я, як б’ють…» Питання для шостої пари ( ст.53 – 54): Як виплавляли скло у Єгипті? Діти в парах шукають відповіді на поставлені запитання, перевіряють знання один у одного. Після виконання вони звітують про свою роботу. Під час розповіді демонструються ілюстрації про життя ремісників і селян. Бесіда: Чи легко жилося селянам та ремісникам у Єгипті? Робота з джерелом Розгляд тексту із стародавнього папірусу – ст.52. - В чому полягає гіркота долі землероба? Переклад єгипетської народної пісеньки – ст.51. Що цікавого нам повідомляє ця пісня? Учитель. Найнижчий щабель у структурі давньоєгипетського суспільства займали раби (слайд 7). Під час воєн між племенами переможці захоплювали полонених. Спочатку їх убивали, бо їхня праця не приносила прибутків. Через це полонених називали « вбиті». Та пізніше, коли праця стала біль продуктивнішою, полонених залишали живими. Володіли ними знатні єгиптяни і називали «живі вбиті». Раб не мав ніякого майна, він сам був власністю свого господаря. Він мав право його побити, продати, навіть убити. Використовували їх, здебільшого, як домашніх слуг. Окрему групу становили хему. Це були формально вільні, але позбавлені власності люди. Їхню працю використовували в домашньому господарстві. Закріплення вивченого матеріалу ( 8 хвилин): 1. Історичний футбол. Гра, в якій запитання означає м’яч; дати правильну відповідь на поставлене запитання – не пропустити м’яч у ворота; учень виконує роль воротаря, учитель – футболіста. 1) Як називали царя Єгипту? 2) Як називали багатих і знатних людей, які були наближені до влади? 3) Хто був державним службовцем? 4) Яку назву дали людям без прав та власного майна? 5) Як іменували людину, яка працювала у майстерні? 6) Кому доводилось відпрацьовувати трудову повинність на землях багатіїв? 7) Хто охороняв майно та слідкував за порядком? 2.Рольова гра Завдання: виступити в ролі селянина, ремісника, вельможі та розповісти про своє життя ( мову вести від першої особи). Підведення підсумків ( 1 хвилина) Домашнє завдання ( 1 хвилина): 1. Опрацювати параграф 8 ( пункт 3 – 10). 2. Домашні групи повинні зібрати всю необхідну інформацію із додаткової літератури про царицю Хатшепсут, фараонів Тутмоса III, Аменхотепа IV, Рамзеса II.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |