| Головна » Всесвітня історія |
Голокост в роки Другої світової війни. познайомити учнів з історією «Голокосту» та показати дане історичне явище як найтрагічнішу сторінку в історії єврейського та інших народів; працювати з додатковими джерелами інформації; виховувати в учнів почуття патріотизму за представників єврейської національності українського походження; шанобливе ставлення до тих людей, які загинули або стали жертвами нацистських концтаборів; толерантне ставлення до думок своїх однокласників; виховувати в учнів повагу до історичного минулого української та світової історії; Урок вивчення нових знань. Роздавальні картки з текстами історичних джерел, текстові схеми, підручник – Історія України (автори: О. Пометун, Н. Гупан) та Всесвітня історія (автор: І. Щупак), Інтернет-ресурси, нетбук та електронна дошка. 1) Перевірка домашнього завдання вчитель проводить за технологією «Доповніть речення»: Назва нацистської Німеччини протягом 1933-1945 рр. Голокост в роки Другої світової війни. Слово вчителя. Історія «Голокосту» є однією з найцікавіших, маловивчених і дискусійних тем сьогодення. Більшість українського суспільства лише чули слова «Голокост», євреї, концентраційні табори, Освенціум та Бабин Яр, але на жаль не мають чіткої картини їхньої єдності. З «Голокостом» ми в більшості випадків пов’язуємо переважно знищення єврейського народу, але насправді об’єктом знищення були також представники інших народів. То ж давайте зараз на уроці ми разом спробуємо з різних сторін розглянути історію такого трагічного явища як «Голокост». І. Розповідь вчителя питання «Передумови Голокосту». * завдання класу – учні мають записати у вигляді тез трьома реченнями головні на їхню думку ідеї розповіді та обґрунтувати. ІІ. Виступи учнів з індивідуальними домашніми повідомленнями у формі уявної екскурсії «Місцями концентраційних таборів Європи»): 1-ий екскурсовод: «Осве́нцім»; 2-ий екскурсовод: «Треблінка»; 3-ій екскурсовод: «Флоссенбюрг»; 4-ий екскурсовод: «Дахау»; 5-ий екскурсовод: «Бухенвальд»; 6-ий екскурсовод: «Заксенгаузен»; 7-ий екскурсовод: «Собібор»; 8-ий екскурсовод: «Сире́цький концтабір»; 9-ий екскурсовод: «Янівський концентраційний табір»; 10-ий екскурсовод: «Маутга́узен»; 11-ий екскурсовод: «Малий Тростенець»; 12-ий екскурсовод: «Майда́нек». *завдання класу – учні мають уважно слухати і скласти до кожної екскурсії по три запитання. ІІІ. Робота учнів з історичними атласами і контурними картами: Завдання: знайти в атласі та позначити в контурній карті наступні історико-географічні об’єкти: Концентраційні табори, створені владою Третього Рейху; ІV. Слайд-шоу - комп’ютерна презентація одним учнем випереджаючого індивідуального творчого завдання «Масові розстріли єврейського населення на території сучасної України». V. Самостійна робота учнів з текстами історичних джерел шляхом використання диференційованого підходу: Спогади вцілілих від Голокосту: Середній рівень: «41-го Ааронові Залмановичу було лише 4 роки. Тоді його сім’я ледь устигла врятуватися від масового винищення євреїв. Виїхали в товарних вагонах до Уралу. Аарон Вульфсон, урятувався від Голокосту: Мы успели на последнем эшелоне от завода «Спартак», был у нас на Ленинградской такой завод «Спартак». Та лихо таки торкнулося його родини – від рук нацистів загинули двоюрідні брати й бабуся. Нині чоловік прийшов на виставку «Голокост від куль», аби вшанувати пам’ять про них». Достатній рівень: «Аріх Коретз був хлопчиком у той час. У своєму щоденнику він записував жорстокість, що відбувалась у таборі Берген Белсен (Bergen Belsen). Тільки після 1992 року він вирішив опублікувати свої записи. «Кількість голодуючих у таборі збільшувалася... Важко описати те, що відбувалося, коли один з ув'язнених помирав чи все ще вмирав. Ті, хто стояв чи сидів поруч із ним, вели себе як голодні вовки. Вони знімали з нього одяг і шукали в його речах їжу або якісь цінності», — говорить Коретз. Вижити у таборах смерті було вкрай складно. Тільки сильні могли це зробити. «Всю ніч по всьому табору можна було чути несамовиті крики і голосіння. Слабких, вмираючих або хворих вбивали... Потім я бачив тіла, на яких було видно сліди людоїдства. Цю картину я ніколи не забуду», — продовжує свідок. 5 квітня 1945 за п'ять днів до звільнення концтабору Берген Белсен, Аріха Коретза посадили на один із трьох поїздів — останній, який залишив територію табору. Але поїзд незабаром загубився. Два тижні він подорожував у важких умовах, поки не зупинився біля зруйнованого мосту неподалік від міста Тробітз в Німеччині. За цей час багато хто загинув. «Група людей брала мертвих і масово закопувала їх», — розповідає Коретз. Пасажири поїзда записували деталі того, що відбувається. Один із них був колишній доктор на ім'я Швейзер. «У його маленькому зошиті він писав імена померлих людей, їхнє походження і дату смерті. Він також записував, біля якого каменю їх поховали», — говорить він». Високий рівень: «Одного разу ввечері, два стрільці розстріляли півтори тисячі євреїв. Два стрільці і три штовхача. Штовхачі були німці в рукавичках до плечей. Вони штовхали поранених людей. Адже в липні 1941 року вони встановили закон: не витрачати більше однієї кулі на єврея. Один єврей — одна куля, одна куля — один єврей. Таким чином, це означало, що поранених євреїв ховали живцем», — розповідає священик Десбоіс. Знайдені німецькі кулі вказують на те, що це робили нацисти. На відміну від Західної Європи, східноєвропейських євреїв не відправляли до концтаборів, а вбивали протягом кількох годин. «Дуже важко слухати жахливі факти. Наприклад, одна жінка розповіла мені, що її примушували пересувати трупи перед кожним наступним розстрілом, щоб очистити місце в загальній могилі. Вона сказала, що їй було важко це робити, тому що тіла ворушилися. Дуже важко, пізнаючи правду, залишатися спокійним», — каже священик». *учні мають трьома реченнями висловити головні ідеї даного історичного джерела. VІ. Виступ учнів з індивідуальними домашніми повідомленнями краєзнавчого спрямування: 1-ий учень: «Знищення єврейського населення у Північному Приазов’ї в роки нацистсько-фашистської окупації»; 2-ий учень: «Знищення єврейського населення у Сталінській області в роки нацистсько-фашистської окупації». 1) Письмові завдання для учнів різної складності шляхом використання диференційованого підходу: Середній рівень: «Напишіть листа своїм близьким про події «Голокосту в роки Другої світової війни» у вигляді 6 речень, вживаючи історичні терміни, історико-географічні об’єкти, дати, прізвища». Достатній рівень: «Складіть план з теми «Голокост в роки Другої світової війни». Високий рівень: Заповніть таблицю: «Спільні та відмінні ознаки знищення єврейського населення у Північному Приазов’ї та Сталінській області в роки нацистсько-фашистської окупації». Спільні ознаки: Відмінні ознаки: Рефлексія: Яку тему ми сьогодні вивчали? 1) Опрацювати записи в зошиті та текст підручника С. 36-39; 2) Опрацювати матеріал історичного атласу.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |