| Головна » Всесвітня історія |
Мета: Систематизувати знання учнів з вивченої теми, підготуватися до контрольної роботи. Сформувати цілісне уявлення про розвиток подій Другої світової війни, її причини, хід, наслідки. Продовжити формувати уміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінку політичним процесам та подіям, зіставляти різні погляди та робити висновки працювати з документами. Виховувати зневагу до насильства, формувати дипломатичні вміння. Обладнання: Історична карта «Друга світова війна», портрети політичних діячів, записи на дошці. Тип уроку: урок-семінар. Хід уроку І. Організація навчальної діяльності. Вчитель записує на дошці питання, які пропонує обговорити з учнями в ході уроку: - Причини війни. - Ситуація в країнах під час війни (Польща, Франція, СРСР). - Великі битви. - Діяльність Антигітлерівської коаліції. - Окупаційний режим. Оголошується і записується на дошці проблемне питання: «Хто є творцем історії: особистість, народ чи уряди?», відповідь на яке пропонується заслухати в кінці уроку. Обговорення питань проводиться в формі бесіди. Бажано проведення дискусій. ІІ. Перевірка знань учнів. Питання для актуалізації знань. Чи знаєте ви дати? Що було раніше? - Курська битва чи відкриття другого фронту? - Сталінградська битва чи події в Перл-Харбор? - Конференція керівників країн Антигітлерівської коаліції в Ялті чи в Потсдамі? - Окупація Франції чи початок Радянсько-фінської війни? - Тегеранська конференція чи бій під Прохорівкою? Назвіть імена. Хто: - Очолював Національний комітет визволення Югославії та НВАЮ? - Командував висадкою англо-американських військ в Нормандії? - Очолював радянську делегацію при підписанні в Берліні Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини? Назвіть події, які нерозривно пов’язати імена: А) Г.К. Жуков, К.К. Рокосовський, А.І. Єрьоменко, В.І. Чуйков, Ф. Паулюс, Е. Манштейн. Б) І.В. Сталін, Ф.Д. Рузвельт, У. Черчілль. 4. Поясніть, що означають назви, поняття: «Дивна війна», «план «Барбаросса», «зустріч на Ельбі», «голок ост», «суд в Нюрнберзі», «ленд-ліз», «зимова війна», «режим в Віші». Завдання для обговорення і дискусій. Вчитель пропонує учням завдання, побудовані на основі історичних документів. Він зачитує цитати окремих діячів, витримки з документів, спогадів, пропонує висловлювати власні думки та робити висновки. Завдання 1. Пропонується з’ясувати причини війни. А. Деякі західні історики стверджують, що першопричиною Другої світової війни був радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 р. Питання: Чи згодні ви з цим твердженням? Аргументуйте свою точку зору. Які, на вашу думку, головні причини війни? Б. В своєму «політичному заповіті», написаному в Берліні в квітні 1945 року, А. Гітлер написав: «Неправда, ніби я чи хто-небуть інший в Німеччині хотів війни в 1939 р.» Питання: Чи можна погодитись з цією заявою? Які факти ви можете привести в обґрунтування своєї думки? Завдання 2. Розглядається дата початку війни. Питання. Чому саме напад на Польщу став початком Другої світової війни, адже в другій половині 30-х років гітлерівська Німеччина здійснила немало актів агресії проти європейських держав (аншлюс Австрії, окупація ЧСР)? Завдання 3. Пропонується обговорити психологічні аспекти відповідальності в історії, місце і роль учасників: урядів, народів, конкретних людей. А. В Польщі - уряд виїхав до Румунії, армія та населення чинило героїчний опір, президент Варшави не захотів виїжджати з окупованої столиці. Питання. Яке значення мала за цих обставин особиста позиція людини? Перед яким вибором вона стояла? Чи могла вона щось змінити? Б. Зачитуються вислови двох військових Франції, учням пропонується встановити їхнє авторство. - «З біллю в серці я говорю вам сьогодні про те, що потрібно припинити боротьбу. Сьогодні вночі я звернувся до противника для того, щоб запросити його, чи готовий він шукати засоби покласти кінець військовим діям.» (Петен). - 18 червня 1940 р. на лондонській радіостанції Бі-Бі-сі виступив з промовою інший французький військовий: «Хіба сказане останнє слово? Хіба більше немає надії? Ні!.. Солдати Франції, де б ви не знаходились, піднімайтесь на боротьбу!.. Полум’я французького Опору не повинно загаснути і не загасне!» (Ш. де Голль). Питання. Яке значення мав лондонський заклик? В завданнях 4 і 5 обговорюється ситуація в окремих країнах під час війни, зокрема Франції і СРСР. Завдання 4. Роз’ясніть ситуацію. 8 травня 1945 року відбулося підписання Акта про капітуляцію збройних сил Німеччини перед державами–учасниками антигітлерівської коаліції. Німецьку делегацію очолював генерал-фельдмаршал Кейтель. Побачивши серед представників держав-переможниць французького генерала Делаттра Кейтель викрикнув: «Як? І французи теж?» Питання. Яким було військово-політичне становище Франції в роки війни? Чому представники Франції опинилися серед тих, хто приймав капітуляцію Німеччини? Завдання 5. Визначаються причини провалу «блискавичної війни». Деякі американські історики зводять причини провалу «бліцкригу» проти СРСР тільки до трьох обставин: 1) військовим і політичним помилкам А. Гітлера; 2) несприятливим кліматичним умовам та великій території СРСР; 3) допомозі Радянському Союзу з боку західних держав. Питання. Чи вважаєте ви таку характеристику повною і об’єктивною? Як би ви сформулювали причини провалу гітлерівського «бліцкригу»? - Наведіть приклади героїчного опору з боку радянських людей. - Яку роль в історії війни зіграла природа, погодні умови? Наведіть приклади. Чи є цей фактор вирішальним? Завдання 6. Аналізуються великі битви світової війни. На дошці наведені цифри втрат. Західні історики вважають вирішальними битвами війни: А – боротьбу за острови Мідуей (червень 1942 р.), де японці втратили 4 авіаносця, 1 важкий крейсер, 332 літаки; американці – 1 есмінець, 150 літаків. Б – операцію біля Ель-Аламейна (листопад 1942 р.), де англійським військам протистояли 12 німецьких та італійських дивізій, близько 80 тисяч чоловік; це угрупування було розбите. В – операцію в Тунісі (травень 1943 р.), де англо – американські війська розбили німецьку групу армій, взявши в полон близько 130 тис. людей (в післявоєнних звітах – 250 тисяч). Г – Дуайт Ейзенхауер у своїх спогадах говорить про битву під Москвою: «На російському фронті німці були зупинені перед Ленінградом, Москвою і Севастополем». Про Курську битву не пише ні єдиного слова, Сталінградську битву ставить в один ряд з перемогою в Тунісі. Питання. Які дані про великі битви на радянсько-німецькому фронті ви можете привести для порівняння? Чи достатньо для оцінки значення військової операції даних про кількість учасників і втрат? Які фактори потрібно враховувати? Завдання 7. Діяльність Антигітлерівської коаліції. А. Назвіть учасників Антигітлерівської коаліції. Вкажіть, що сприяло, а що заважало створенню та діяльності коаліції? Б. В своєму виступі на радіо 22 червня 1940 р. Черчілль вжив слова: «Минуле… зникає». Поясніть їх. В. В американській літературі стверджується, що причина пізнього відкриття чи невідкриття «другого фронту» в 1942 р. полягає у тому, що у США та Великобританії були відсутні необхідні сили та засоби. Питання. Чи згодні ви з цим твердженням? Чому сили та засоби з’явилися у союзників влітку 1944 р.? Завдання 8. Обговорюються прояви окупаційного режиму, зокрема ставлення нацистів до освіти. Під час окупації Польщі фашистський режим проводив політику знищення польської інтелігенції, згортання системи освіти. За роки війни загинуло близько 6,5 тис. вчителів, 6 тис. викладачів вузів. Були заборонені заняття в університетах. Часто заняття проводили нелегально, ризикуючи життям. Питання. Чому об’єктом особливих переслідувань в окупованих країнах стала освіта? Яку роль грає освіта в суспільному житті? ІІІ. Підсумки уроку. Учні висловлюють власні думки щодо того, хто є творцем історії, даючи відповідь на проблемне питання. Вчитель узагальнює думки, наголошуючи на тому, що у складні для держави часи суттєвими є дії влади, настрої населення, але важливим є й поведінка кожної особистості зокрема. ІV. Домашнє завдання. Повторити §§1-5підручника І.Я. Щупак «»Всесвітня історія. 11 клас», опрацювати §6; підготуватися до контрольної роботи.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |