| Головна » Всесвітня історія |
Я працюю над темою «Виховання комунікативної компетентності в учнів на уроках історії та правознавства». На прикладі розробки теми «Давній Єгипет» спробую розкрити цю тему. Головна мета даної інновації полягає у створенні цілісної взаємодії учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці. Поняття комунікативної компетентності. Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування. Вона передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а також опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх ви рішень. У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм. Компетентність – загальна здібність і готовність особи до діяльності, засновані на знаннях і досвіді, які придбані завдяки навчанню. Компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них людини, а також її досвід, який дає змогу ці знання «вплести» в те, що вона вже знала, та її спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати. Таким чином, кожна компетентність побудована на поєднанні пізнавальних ставлень і практичних навичок, знань і вмінь, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів. Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій. Компетенція у перекладі з латинської означає коло питань, у яких людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом. Поняття компетенції є результатом не тільки загальної освіти, а й освітнього досвіду людини в цілому. Компетенція включає сукупність взаємозв'язаних якостей особистості (знань, умінь, способів діяльності, досвіду), що задаються по відношенню до певного кола предметів і процесів і необхідних для якісної продуктивної діяльності. Хочу підкреслити, що поняття компетенції не зводиться ні до знань, ні до умінь, ні до навичок. Компетенцію можна розглядати як можливість встановлення зв'язку між знаннями і ситуацією або, в більш широкому розумінні, як здатність знайти, виявити процедуру (знання і дія), яка підходить для вирішення проблеми. Головне – це єдність означених якостей, позитивне ставлення до тієї сфери, що охоплена компетенцією, а також особистісні якості, які сприяють ефективному вирішенню проблем. Компетенціями знання, процесуальні навички та інтелектуальні вміння можуть стати лише тоді, коли в навчально – пізнавальній діяльності учня буде врахована спрямованість особистості. Поняття компетенції дуже схоже на давно відоме нам поняття – зона найближчого розвитку. Схема діяльності вчителя може бути наступною: 1. Підготовчий етап, який охоплює декілька уроків, під час яких учитель має встановити рівень готовності учня до засвоєння нової компетенції, в разі необхідності провести певну корекцію, і якщо в учня немає ніяких знань і досвіду, пов’язаних із цією компетенцією, сформувати їх у нього. 2. Етап введення компетенції. 3. Етап використання набутої компетенції під контролем учителя для вирішення конкретних навчальних завдань з поступовим збільшенням самостійності учня. 4. Етап самостійного використання компетенції для розв’язання конкретних навчальних та життєвих проблем. Високий рівень навчально-пізнавальної компетенції передбачає: По-перше, знання способів і прийомів пізнання; По-друге, необхідно не просто знати методи пізнавальної діяльності, ефективного навчання, а й досконало володіти ними; По-третє, вміти не тільки відтворювати вже відомі рішення, але й вміти самостійно знаходити нові рішення в нових нестандартних ситуаціях; По-четверте, не тільки вміння творчо навчатися, але й бажання вчитися. Як каже східна мудрість:«Якщо ти даси людині рибу, ти нагодуєш її один раз, але якщо ти навчиш її ловити рибу, вона ніколи більше не буде голодною». Співзвучні цьому і слова німецького фізика ХУІІІ ст. Ліхтенберга: «Найкращий спосіб вивчити що-небудь – це відкрити самому. Те, що ви змушені були відкрити самі, залишає у вашій свідомості стежку, якою ви зможете скористатися, коли в тому виникне необхідність». Отже, відповідно до структури навчальної діяльності в умінні учнів вчитися мають відбитися всі його компоненти на такому рівні, щоб у результаті їх взаємодії сформувалась готовність самостійно вчитися, що є двигуном неперервної освіти. ТЕМА: Давній Єгипет. МЕТА: *визначити географічне положення Давнього Єгипту та як це вплинуло на подальший розвиток держави; розглянути періодизацію Давнього Єгипту, охарактеризувавши кожний з періодів; ОБЛАДНАННЯ: * підручник «Історія стародавнього світу» (К., 2006), інтерактивна історична карта «Давній Єгипет» Урок 1. Тема: Утворення Єгипетської держави. Мета: * розповісти про природні умови та розташування Стародавнього Єгипту; визначити вплив природно-географічних умов на розвиток господарського та державного життя Єгипту; Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, історична карта «Стародавній Єгипет», ілюстрації. Навчальні досягнення учнів: * застосовувати відлік років до нашої ери, визначати хронологічні рамки історії Давнього Єгипту; користуватися історичною картою, показувати територію Єгипту, р.Ніл, її долину; Методи навчання: * бесіда за запитаннями; розповідь вчителями; Урок 2. Тема: Господарство і повсякденне життя в Стародавньому Єгипті. Мета: *познайомити учнів з суспільним ладом Єгипту; визначити особливості життя різних верств в Єгипті; Тип уроку: комбінований Обладнання: роздавальний матеріал: схема «Єгипетське суспільство», картки з назвами єгипетських верств, ілюстрації. Навчальні досягнення учнів: * визначати особливості економічного та повсякденного життя єгиптян; називати основні види ремісничої діяльності у Давньому Єгипті; Методи навчання:* усний словниковий диктант; Самостійна робота «Так чи ні?» Урок 3. Тема: Розквіт та занепад Стародавньоєгипетської держави. Мета: * ознайомити учнів з основними періодами історії Стародавнього Єгипту; розкрити процес розквіту та занепаду Давньоєгипетської держави; Тип уроку: комбінований. Обладнання: історична карта «Давній Єгипет», атлас, підручник, роздавальний матеріал, додатковий матеріал. Навчальні досягнення учнів: * визначати періоди в історії Давнього Єгипту; характеризувати правління фараонів Методи навчання: * бесіда за запитаннями розповідь вчителя Урок 4. Тема: Релігія та міфологія Стародавнього Єгипту. Мета: *ознайомити учнів із релігійними уявленнями стародавніх єгиптян; розкрити роль релігії в житті єгипетського суспільства; Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації, схеми. Навчальні досягнення учнів: * знати єгипетських богів та давні культи; * знати єгипетську міфологію: причини виникнення та її героїв; Методи навчання: * Бесіда; Розповідь вчителя; Урок 5. Тема: Культура Стародавнього Єгипту. Мета: * ознайомити учнів зі змістом поняття «культура»; дати уявлення про основні галузі культури; * виховувати бажання накопичувати духовні і матеріальні цінності, повагу до культурної спадщини різних народів Тип уроку: засвоєння нових знань і навичок. Обладнання: підручник, історична карта, роздавальний матеріал, ілюстрації. Навчальні досягнення учнів: * знати культурні досягнення давніх єгиптян; описувати наукові знання, писемні пам’ятки єгиптян Методи навчання: * Бесіда; Метод «Мозковий штурм» Урок 6. Тема: Узагальнення знань за темою «Давній Єгипет». Мета: *шляхом проведення гри закріпити та узагальнити знання учнів з теми «Давній Єгипет»; розвивати вміння історичної хронології, повторити історичні періоди розвитку держави у Давноьму Єгипті; Тип уроку: узагальнення та систематизація знань. Обладнання: підручник, історична карта, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації. Навчальні досягнення учнів: * правильно застосовувати знання хронології; визначати особливості кожного періоду історії Давнього Єгипту Методи навчання: * Побудова стрічки часу складання слів та дати їм визначення ТЕМА: Утворення Єгипетської держави. МЕТА: * розповісти про природні умови та розташування Стародавнього Єгипту; визначити вплив природно-географічних умов на розвиток господарського та державного життя Єгипту; Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, історична карта «Стародавній Єгипет», ілюстрації. Основні поняття і терміни: держава, фараон, дельта, хамсин, папірус, шадуф. Хід уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Бесіда за запитаннями: Що таке цивілізація? Висновок вчителя. В епоху неоліту (6-4 тис. р.р. до н.е._ у житті й розвитку людини відбулися значні зміни: * перехід від землеробства і збирання до землеробства та скотарства; * поява ремесла; * стали виникати міста як центри ремесла й обмінної торгівлі; * міста ставали і центрами перших цивілізацій, що виникали на берегах верхівя річок Азії й Африки. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Природно-кліматичні умови Єгипту. Метод «Чистого листа». Вчитель роздає листочки, де написані запитання до матеріалу. Учні знайомляться з ними. А під час розповіді вчителя, відмічають запитання на які вони готові відповісти. Вчитель. Сьогодні на уроці ми з вами починаємо говорити про одну з країн Давнього Сходу – Єгипет. Увага на карту. Вчитель. В Африці – північний схід, біля Середземного моря протікає одна з найдавдоша на Землі річок – Ніл. Довжина його становить 6671 км. Африка – дуже жаркий край. Дощі випадають рідко, і весь час стоїть нестерпна спека. В Африці є найбільша. В Африці є найбільша пустеля Сахара. Там здіймаються піщані горби – бархани. Робота роздавальним матеріалом №3. Увага на ілюстрації: вітер Хамсин, бархани (СЛАЙД ) Вчитель. Впадаючи в Середземне море, Ніл розділяється на кілька рукавів. З висоти пташиного польоту, ці річечки та островці за формою схожі на трикутник. Стародавні греки називали це місто дельтою Нілу. Увага на ілюстрації: фотографії Нілу з космосу та пташиного польоту. Долина річки Ніл Нагадувала квітучий сад. Єгипет міг би лишитись, якби не річка Ніл. Саме греки назвали країну, яка утворилась в долині річки – Єгипет. Самі єгиптяни називали її «Хікупта» - «Твердиня бога Пта». Бог Пта – родоначальник єгипетських Богів. Увага на ілюстрації: річка Ніл. Землі навколо берегів Нілу називали «Та-Кемет» - Чорна земля, бо вони були родючі. Навесні та влітку рівень води піднімався і річка виходила з берегів, земля навколо вкривалася шаром мулу й ставала надзвичайно родючою. Там, де вона закінчувалася, починалися пустелі - з піску та каміння. Ці території єгиптяни називали – Червона земля – пустеля. Робота роздавальним матеріалом №2. Завдання: прослухати вірш Лесі Українки «Хамсин» Рудий Хамсин в пустині розгулявся, Жагою палений, мчить у повітрі, Черкаючи пісок сухими крильми, І дише густим полум’ям пекучим… І вся пустиня мов знялася вгору І в небо ринула. На жовтім небі Померкло сонце – око Озіріса – І стало так, мов цілий світ осліп… Увага на ілюстрації: вітер Хамсин. 2. Коли та за яких обставин виникла Давньоєгипетська держава. Робота над формуванням поняття «держава». Самостійна робота з підручником: с.55 Відповісти на запитання: 1.Що таке держава? 2. Що, на вашу думку, необхідно, аби держава могла існувати? 3. Назвіть ознаки держави. Учні самостійно записують визначення поняття «держава». Вчитель. Спочатку в Єгипті було близько 40 держав – номи. Їх правителі часто воювали один з одним. Переможці захоплювали переможних. Врешті-решт, долину Нілу поділили на два царства: в пониззі річки, тобто дельті, утворився Нижній Єгипет, а вище за течією – Верхній Єгипет. Увага на карту. Вчитель. Цар Верхнього Єгипту носив білу корону, а цар Нижнього Єгипту – червоного кольору. Увага на ілюстрації: корони фараонів. Після об`єднання фараони носили обидві корони, які вставлялися одна в одну. Самостійна робота з підручником: ст.55 На початку 3000 року до н.е. дві територій поєднали єдину. На чолі став цар Мін, якого називали фараон (від назви царського палацу Пер Ао – «Великий дім»). Першою столицею було місто Мемфіс. Увага на ілюстрації: палац фараона. Самостійна робота з підручником: ст.54 IV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу. 1. На дошці вчитель пише ключове слово «Геродот» (по-вертикалі) до кросворду. Учні мають в зошиті ключове слово в зошиті і підбирають слова по-горизонталі разом з поясненнями до них. V. Підсумки. «Мікрофон» Про що ви дізнались сьогодні на уроці? 2. Оцінювання учнів VII. Домашнє завдання. Опрацювати ст.49- 50, параграф 9. Тема: Господарство і повсякденне життя в Стародавньому Єгипті. Мета: *познайомити учнів з суспільним ладом Єгипту; визначити особливості життя різних верств в Єгипті; Тип уроку: комбінований. Обладнання: роздавальний матеріал: схема «Єгипетське суспільство», картки з назвами єгипетських верств, ілюстрації. Основні поняття і терміни: «фараон», «номарх», «вельможи», «іригаційне землеробство», «шадуф». Хід уроку: ЕПІГРАФ:І кожна цегла, статуя, колона, І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. 1. Усний словниковий диктант: держава, фараон, дельта, хамсин, папірус, шадуф. 2. Самостійна робота «Так чи ні?». Учням пропонується 12 тверджень їх завдання погодитись чи ні. Відповіді будуть «так» або «ні». Єгипет розташувався біля Чорного Моря. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Суспільство Стародавнього Єгипту. Робота роздавальним матеріалом: схема «Суспільство Давнього Єгипту» Самостійна робота з підручником: ст.54-55 Відповісти на запитання: Яка з верств була найчисельнішою? Робота роздавальним матеріалом. Іригаційне землеробство. Самостійна робота з підручником: ст. 50-52, увага на текст на стародавньому папірусі. Вчитель. За допомогою кам’яних і мідних сокир давні єгиптяни звільнювали прибережні землі від непрохідних заростей. З ведені людьми насипи – дамби – зміцнювали береги річки. Такі ж вали розділили долину Нілу на безліч ділянок і затримували на них воду протягом часу, необхідного для зволоження грунту й відкладення мулу. Від русла Нілу були прориті численні канали. Під час розливів із їхньою допомогою вода спрямовувалася на поля, а її надлишки перед посівом відводилися назад у річку. Так у Єгипті виникло іригаційне землеробство, засноване на штучному осушенні та зрошені грунтів. Протягом кількох тисячоліть воно залишилося надійною запорукою благополуччя цієї країни. Увага на ілюстрації: дамба, шадуф. Завдання: «Закінчи речення» Праця селянина була дуже важкою тому, що…….. Ремесла та організація виробництва. Самостійна робота з підручником: ст52-54. Увага на ілюстрації: ілюстрації ремісників. Завдання: використовуючи матеріал підручника та побачені ілюстрації скласти схему «Ремесла Давнього Єгипту». [Радиальная диаграмма] «Закінчи думку»: Давній Єгипет славився ремісничими виробами. З Єгипту в інші країни вивозили….. IV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу. Вчитель пояснює схему Вправа «Хвилинка». Учень за бажанням має на протязі хвилини без зупинки і не повторюючись говорить по темі сьогоднішнього уроку. V. Підсумки Оцінки VI. Домашнє завдання. Опрацювати ст.50-54, параграф 9, ст.67-60. Тема: Розквіт та занепад Давньоєгипетської держави. Мета: * ознайомити учнів з основними періодами історії Стародавнього Єгипту; розкрити процес розквіту та занепаду Давньоєгипетської держави; Тип уроку: комбінований. Обладнання: історична карта «Давній Єгипет», атлас, підручник, роздавальний матеріал, додатковий матеріал. Основні поняття і терміни: Раннє царство, Старе царство, Середнє царство, Нове царство, Пізнє царство, релігійна реформа, гіксоси, «народи моря». Хід уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. 1. Заслуховуються міні-твори учнів та коментуються вчителем. Учні уважно слухають і визначають, що вони можуть визначити про історію Давнього Єгипту ( верстви населення, заняття єгиптян).
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |