| Головна » Всесвітня історія |
Боротьба з космополітизмом в СРСР 1947-1953 р. р. Космополітизм — це співіснування та взаємодія численних ідентичностей і почуття приналежності до світового громадянства за рамками націй, не будучи ними скутим. Ця кампанія мала на меті посилити культурно-ідеоло-гічну ізоляцію радянського суспільства, ізолювати і про-тиставити інтелігенцію іншим прошаркам суспільства, розпалити шовіністичні та антисемітські настрої, посили-ти процес русифікації, відновити образ “ внутрішнього ворога ” як необхідного атрибута тотального режиму. (26 лютого 1896 р. — 31 серпня 1948 р.) — державний і партійний діяч СРСР 1930 р. —1940-х р. Генерал-полковник. Втілювач репресій проти євреїв, укра-їнців… Андреій Олександрович Жданов (21 листопад 1902 р. — 25 січень 1982р.,) - радянський партійний і державнний діяч, член Політбюро, Президіу ЦК КПРС (1952р. – 53р.), (1955р. – 82р.), Секретар ЦК КПРС (1947р.—82р.). Михайло Андрійович Суслов Боротьба з “ космополітами “ Кампанія боротьби з “ космополітами “ мала нега-тивні наслідки для розвитку культури: у літературі й театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилась ізоляція від надбань західної культури; театральна та літературна критика перетворилась із засобу сти-мулювання творчого розвитку на засіб утримання митців у межах офіційної ідеології; обмежено свободу творчості. Сигналом до атаки проти “ космополітів ” стала ре-дакційна стаття “ Про одну антипатріотичну групу те-атральних критиків ”, опубліковану в січні 1949 р. у газеті “ Правда “. Відгомоном цієї статті в Україні стало навішування ярликів “ безрідних космополітів “ на літературних і театральних критиків О. Борщагівського, А. Гозепура, Г.Попенкер, Й. Бухбіндер, Н. Забора, А. Тон-тар. Космополітизм супроводжував репресії проти Євреської інтелігенції в СРСР. Є. В. Тарле був звинувачений в приналежности до «Промпартії». Рішенням колегії ОГПУ від 8 сепня 1931 р. Є. В. Тарле був репресований до Алма-Ати. Там він почав писати свого «Наполеона». 17 березня 1937 р. Президіум ЦВК СРСР судимість знято з Є. В. Тарле, також було відновлене звання академіка. Але 10 червня 1937 р. в «Правде» і «Известиях» були опубліковані разгромні рецензії на книгу «Наполеон», даний твір був охарактеризований як: «ярким образцом вражеской вылазки». Недивлячись на це, Є. В. Тарле був прощений, за особистої ініціативі Сталіна… «…В 1945 году журнал ЦК ВКП (б) «Большевик» подверг критике его труд…». 1890—1948 р.р.) – радянський, єврей-ський театральний актор і режисер, пе-дагог, громадський і політичний діяч. Народний артист СРСР (1939р.). Лау-реат Сталінскої премії Другого ступеня (1946 р.). Убитий працівниками МДБ. Вбив-ство замасковане під дтп… Працівники МДБ отримали за дану операцію найвищі державні нагороди СРСР: троє із офіцерів були нагоро-джені орденом Вітчизняної війни пер-шого степеня, один — орденом Черво-ної Зірки; керівник операції Л. Ф. Ца-нава отримав орден Червого Прапора. Соломон Михайлович Міхоелс (справжня фамілія Вовсі) Дарував би я світу на всі часи Невідквітне весняне цвітіння, . Щоб людство жило у полоні краси, Не знаючи смерті і тління. Я світ обсадив би з кінця в кінець Садами братерства й любові, . Щоб чисті пориви людських сердець Проростали, мов квіти чудові. Квітували б постійно поля і ліси, Одягнуті в шати зелені, А я наслухав би пташок голоси Й переймав їх пісні натхненні. Переклав з єврейської Петро Осадчук Бухбіндер Йосип Шмульовичч - поет (1908 р., Черняхів — 1993 р., Київ) Гершл (Григорій Ісаакович) Полянкер (15 лютого 1911 р., Умань - 22 жовтня 1997 р. чи 1998 р., Київ) — єврейський пись-менник. Писав на ідіші. Закінчив Києвський педагогічний інститут. Публиковався на поч. 1930 р. В 1941-1945 р.р. - на фронті, публікувався в газеті «Эйникайт» («Единство» на ідіші), випустив збірники розповідей. В 1947—1948 р.р. - головний редактор альманаха «Дэр Штэрн» («Звезда»). В 1949 р. репресований. З 1949 р. по 1954 р. знаходився в Карлаге (Казахстан). В 1954 р. звільнений. З 1956 р. жив в Києвеі. Член Союза письменників України. Автор багатьох повістей і романів, в том числі «Дэр лэрэр фун Мэджибож» «Вчитель из Меджибожа», «Дэр бэкэр фун Коломэйе» «Бу-лочник из Коломиї», «Шмае-газлэн» («Шмая-разбійник»)… Від початку 1950-х рр. насувається нова хвиля звинувачень української інтелігенції. Переслідувань зазнали не лише письменники, науковці, а й композитори та кінорежисери: Б. Лятошинський, М. Колесса, М. Вериківський. К. Данькевич (опера “ Богдан Хмельницький ”), О. Довженко, Л. Делоне, І Поляков… Ососбливо нещадної критики зазанав В. Сосюра за вірш “ Любіть Україну ” (1944 р.), який було оголошено “ ідейно порочним твором “. “ Жданівщина “ призвела до гальмування розвитку науки, літератури і мистецтва в країні, породила потворні явища в серидовищі радянської інтелігенції, викликала її розмежу-вання. Сталінський режим остаточно протиставив владу й народ, ліквідував патріотичне піднесення років війни, па-ростки відродження української культури. У міжнародному плані “ жданівщина “ посилила відірваність радянських митців від досягнень світової культури, стала ідеологічним обґрунтуванням конфронтаційної зовнішньої політики СРСР. Зощенко М. Ахматова А. Яновський Ю. Виконала: учениця групи №20 Завальницька Уляна ДЯКУЮ ЗА УВАГУ Калуш/2012 4112 Оператор ком`ютерного набору
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |