| Головна » Українська література |
Мета уроку: засвоїти теоретико-літературознавчі поняття, систематизувати складний, але цікавий літературознавчий матеріал; з’ясувати причини настрою ліричного героя, його подібність з автором; розвивати образне мислення, власну творчість; формувати естетичну та морально-етичну свідомість десятикласників на кращих високохудожніх класичних творах національної літератури. Очікувані результати: Після цього уроку десятикласники зможуть: аналізувати твір; Обладнання: портрет письменника, виставка книжок його творів, літературознавчий словник, аудіозапис. Тип уроку: нетрадиційний; урок-враження. Міжпредметні зв’язки: історія, художня культура, психологія, краєзнавство. Методи, прийоми, види, форми роботи: бесіда, групова форма роботи, слово вчителя, робота з епіграфом, текстом, проблемне питання, виразне читання поезії напам’ять. Запрошені: учителі, адміністрація, психолог.
Перебіг уроку:
Насправді ж образи квітів, рослин, птахів, тварин – це лише зовнішні вияви тих внутрішніх явищ і процесів, що відбуваються в душі героя. Ю. Кузнецов
І Мотивація навчальної діяльності. (Звучить музика. К. Дебюссі „Прелюдія до „Післяполуденного відпочинку фавна”(2 хв.) Учитель: Великим Сонцепоклонником називали сучасники Михайла Коцюбинського. У своїх відомих на весь світ творах він оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу. Висока художнiсть, вражаюче багатство, свiтло, простота думки й справдi немов пронизують читача життєдайним сонячним промiнням, звеличуючи й наснажуючи для добра i творення. Його творчiсть непомiтно, але неминуче допомагала людинi ставати людиною. ІІ Підготовка до сприйняття нового матеріалу. Учитель: У творах цього талановитого й самобутнього письменника природа — повноправна особа, красива, вільна, гармонійна. Завжди чарівна, завжди жива і завжди діюча… На кожне явище, кожну річ автор дивився як художник, оцінював художню якість предметів. Не лише конкретні речі набувають кольорових ознак у його творах, а й абстрактні – почуття, настрій… Знесилений хворобою, він мріяв про відпустку, відпочинок. Проте Коцюбинський бореться з тією втомою, бореться за внутрішній спокій, що дав би йому змогу поринути в улюблену справу – художню творчість. ІІІ Оголошення теми уроку. Цілевизначення. (Цілі й план уроку зазначені в інструктивному листі). Художником життя називав Михайла Михайловича критик Микита Сріблянський. Людська душа, жива й трепетна, для творчості М. Коцюбинського стає основою. Сьогоднішній урок допоможе нам з’ясувати причини настрою ліричного героя у новелі «Intermezzo», його подібність з автором (звертається увага на портрет письменника). Чи може митець втекти від проблем, які висуває життя, чи може він сховатися серед прекрасної природи? На ці та інші питання ви дасте відповідь, а також після цього уроку ви зможете: аналізувати твір; ІV Опрацювання навчального матеріалу. Розповідь учня про історію створення новели (індивідуальне завдання). Новела написана 1908 р. Що означає для М. Коцюбинського 1908 р.? Важливі приємні і не дуже приємні події: у Чернігові було створено «Просвіту», яку очолив М. Коцюбинський. Культурно-освітня діяльність товариства занепокоїла губернатора і жандармів, що спричинило звинувачення в революційній пропаганді. У результаті його виключають зі складу «Просвіти», що було боляче для митця. У листі до В. Гнатюка Михайло Коцюбинський зазначав: «Взагалі переживаються підлі часи. Суспільність забита, залякана, втомлена сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею». Лист до О. Аплаксіної: «Я втомився душею. Не хочеться бачити людей, розмовляти з ними, а хочеться скинути з себе хвилю людського бруду, який непомітно заливає твоє серце, хочеться очиститись і відпочити». Хвороби, які здавна підточували організм, усе більше давали про себе знати. Необхідність витрачати кошти на ліки, оздоровчі поїздки дратували М. Коцюбинського. Крім того, особиста драма у житті М. Коцюбинського: він закохався в О. Аплаксіну, молоду співробітницю статистичного бюро. Але в критичний момент їхніх стосунків, М. Коцюбинський промовить: «Я не залишу сім’ї, якщо навіть доведеться переступити через себе». Лівий берег річки Сула, з боку Кононівки
Отже, Михайло Коцюбинський, виснажений службою, громадською роботою, політичними обставинами, знесилений хворобами, мріяв про відпочинок. Письменник радо відгукується на пропозицію відомого друга і мецената Євгена Чикаленка відпочити у його маєтку (с. Кононівка). «Intermezzo» - це глибоке почуття втоми, що охопила всю душу прогресивного художника слова. Робота з теоретико-літературознавчим матеріалом. „Intermezzo”– психологічна новела з жанровими ознаками «поезії в прозі». Імпресіонізм (франц. impression — враження) — течія в мистецтві та літературі другої половини XIX — початку XX ст., яка основним завданням вважає витончене відтворення вражень, почуттів від зовнішнього світу. Intermezzo (з італ. – перепочинок, пауза). Перерва в творчості, відпочинок. Поезія в прозі – невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту. Психологізм - (грец. psych — душа; лат. lohos — слово, вчення) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками. Психологічна новела – твір, побудований на глибокому змалюванні психології персонажів. Персоніфікація - надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення. 3. Робота над новелою. Учитель: «Intermezzo» — оригінальна лірична симфонія, уся зіткана з окремих музичних тонів, замальовок, вражень, рис, настроїв, тобто являє собою імпресіоністичний тип сприйняття дійсності. Однак твір є й цілком філософічним, оскільки включає в себе роздуми про самотність людини і неможливість її існування поза суспільством, про «золотий засів сонця» в її душі…
Під час роботи над новелою увага десятикласників спрямовується на: розкриття внутрішнього світу героя, його почуттів, настроїв, стану, переживань за допомогою художніх деталей; Робота в групах «Запитальник» Чому в тексті речення „Я не можу бути самотнім” виділене автором? Учитель: Прослухайте вірш М. Рильського «Коцюбинський» (учень розповідає напам’ять) і порівняйте його з твором: Він ходив полями і гаями, Він любив, він жив, горів, творив, Кононівськими пройшов ланами І зустрів він «мужика» між нив.
«Говори!» – це слово «мужикові»! «Говори!» – художнику наказ. - І страждання людське в людськім слові Запалало тонко, як алмаз.
Він «самотній» – завжди друг людині, Він – холодний, він - гарячий тут… У такій прекрасній самотині Не боятись муки і отрут!
Олексій Максимович зустріне, – Капрі – сонце – золото – блакить… Україно! Як такого сина Не любити – не благословить? (1939 р.) 4. Робота з епіграфом. V Підсумок уроку. Чи вдалося митцю втекти від проблем, які висувало життя? «Незакінчене речення»: Ваша думка про твір після його обговорення… Заключне слово вчителя: Творчість М. Коцюбинського велика і прекрасна. Її вирізняє новаторство тем, ідей, образів, різноманітність жанрових форм новели, змалювання дійсності через уяву, психологічний стан персонажів, співзвучність пейзажів переживанням і настроям героїв, багатство та оригінальність мови. Життєвий досвід Михайла Коцюбинського, глибоке знання ним людської психології, письменницький талант допомогли йому змалювати такі яскраві картини людського життя, які хвилюють нас і сьогодні. Художня енергія текстів М.М. Коцюбинського притягувала й притягуватиме багатьох людей. Сподіваюся, що ви погодитеся зі словами нашого краянина Володимира Сосюри: Живе в серцях твоє безсмертне слово і до народу рідного любов, немов зорі сіяння пурпурове, хоч ти від нас давно уже пішов. Та з нами будеш вічно жити, Як сяйво сонця, як вечірній спів, Ти так любив землі своєї квіти, І так, як квіти, ти людей любив. VІ Домашнє завдання: Обов’язкове: Дайте відповідь на запитання (письмово): «Михайло Коцюбинський виражає враження від вражень (на прикладі новели «Intermezzo»)». За бажанням: У чому своєрідність стилю письменника? Наведіть стильові ознаки його творчості на прикладі новели «Intermezzo».
Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Освітня галузь «Мова і література» // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. - № 4-5.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |