| Головна » Українська література |
Мета: Розвивати навички спостереження над текстом, висловлення своєї думки про прочитане методом роботи з презентацією критичного осмислення кожного розділу новели, ґрунтуючись на моральних цінностях емоційної загостреності душевних переживань головного героя. Виховувати почуття патріотизму, терпіння, терпимості і співчуття. Вселяти в юні душі віру у краще майбутнє держави, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: Портрет В.Стефаника, комп’ютери, ілюстрації до твору, DVD. Пісні: «Журавлі», Б.Легкий «Чуєш, брате мій». Твори: І.Франко «Із Бразилії». Картина В.Касіяна «На Краківському вокзалі» 1899. Художній фільм «Камінний хрест» (епізоди). Музика Бетховена. Дідух – малюнок (сніп), В.Скуратівський «Дідух». Бейджики: калина-Дідух-журавлик (символи України). Рушник. Виставка творів письменників-емігрантів, портрети. Словник діалектних слів. Епіграфи: Може мені на чужині Жити легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть. Т.Шевченко
Можна все на світі вибирати, синку, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В.Симоненко
Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу. О.Кобилянська
Чую їх біль, всі інші нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його. (Із листа В.Стефаника до О.Кобилянської)
Пласт: Я думаю (знаю) … Тому що … Наприклад … Отже …
Х І Д У Р О К У
І. Організація класу 1. Розминка уроку критичного мислення. Лине спокійна музика «Журавлі» («Мне кажется порою, что солдаты…»). Вступне слово учителя: Журавлі відлітали у вирій. Відлітали, щоб ніколи не повернутися. Безмежна туга і печаль розноситься по світу від того плачу журавлиного. І ось уже більше століття минуло тому, здається, вічному і безкінечному пташиному лету, а зранене серце щемить і тужить; і скочується пекуча скорботна сльоза у роз’ятрене серце матері – України. Для неї однаково дорогі всі її діти, де б вони не жили. І неможливо виміряти, осягнути її, нашу і їхню тугу. Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так надовго там залишились? Це наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш всі її притулки?
Живуть землі співучої сини В Америці, Канаді й Аргентині. Їм сняться рідні села і лани, І очі мавок, незбагненно сині. Летять роки, як сиві журавлі, Немов журба, сльоза лягла на вії, І не дає заснути до зорі Щемлива, наче пісня, ностальгія…
Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу? Яка ж сила змогла розбити долю наших братів-українців? Ще будучи студентом Краківського університету Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів. Звучить пісня «Чуєш, брате мій» Богдана і Левка Легкого – звучать слова І.Франка «До Бразилії» Коли почуєш ти в тиші нічній Залізним шляхом стукотять вагони, А в них гуде, шумить, пищить, мов рій, Дитячий плач, жіночі скорбні стони, Важке зітхання і гіркий проклін… Коли побачиш – на пероні десь Людей, мов оселедців тих, набито, Жінок худих, блідих аж серце рвесь, Зів’ялих, мов побите градом жито. Мужчин понурих і дітей дрібних, І купою брудні, старії фанти, Навалені під ними і при них, На лицях слід терпінь, надій марних, Се – емігранти… Демонстрація портретів і творів емігрантів.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів 1. Причини еміграції. Про причини еміграції дослідив В.Колісник. Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони залишалися аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії – Австро-Угорщини. У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості. На початку ХХ століття на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом. У Галичині панівне становище посідали польські поміщики. Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини. Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади – 24 тисячі. Протягом 1890 – 1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
Протягом уроку будемо спостерігати над головною проблемою, яка порушена в новелі «Камінний хрест» - проблемою еміграції селян, вічною проблемою екології буття. Епіграфом до нашого уроку послужать слова великого Кобзаря, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею. Може мені на чужині Жити легше буде, Як іноді в в Україні Згадувати будуть. І, як відповідь і відгомін через століття, - мудра порада В.Симоненка, величного у своєму слові-істині Можна все на світі вибирати, синку, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Звучить мелодія гуцулів. Слово вчителя. Розпачливе волання душ кліщами давило серце В.Стефаника, щоб потім вихлюпнути слізьми кривавий «Камінний хрест». Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а «Камінний хрест» не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Чому? Риторичне запитання, чи не так? У Альберта Камю є поезія «Привид хрестів», у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: «Ти хотів легкого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші.». Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я. Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розлуки бо пустив він свою душу в душу народу. І людський біль цідився крізь його серце і ранив до крові, застерігаючи: «Не пиши так, бо вмреш». Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу. А з його роз’ятреної душі сочилася, темна, як кров, поезія болю, котру навіть хотів би забути, та не годен. «Волів би-м дохтором стати й від смерті людей рятувати, ніж всі людські муки на папір згортати й серцем народним голосити, знаючи, що ліку й ради на це нема», - плакав Василь над домовиною свого батька. Наш урок можна назвати ще уроком історичної правди, бо В.Стефаник у своїх творах «дбав про правдивість кожної деталі». Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу (за О.Кобилянською). Вдома ви читали твір «Камінний хрест» і сьогодні ми з’ясуємо історичну основу твору, його жанр, а також дослідимо психологію образу головного героя. Для роботи нам потрібні будуть тексти твору «Камінний хрест», презентація на комп’ютері кожного розділу твору,, словничок діалектних слів, який допоможе самостійно з’ясувати значення деяких слів.
ІV. Робота над аналізом твору 1. Складання асоціативного куща «Камінний хрест» (в кінці уроку його доповнення). 2. Історична основа твору. (слово членам групи «Літературний ексклюзив»).
Виступ учнів. Новела «Камінний хрест» була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через 36 років у листі до онука Стефана Дідуха писав: «Зараз по їх від’їзді я написав новий «Камінний хрест», де є дослівні думки. Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…». Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом беплідного піщаного горба. Наприклад (звучить коломийка): Ой сходив я Америку уздовж І впоперек, Не змінив я Коломию на 40 Америк. Ой Канадо, Канарочко, яка ти зрадлива, Ані грошей, ні здоров’я, лиш голова сива. Вчитель: У листі до О.Кобилянської Стефаник писав: «Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його». Отже, яка тема твору? (Причини еміграції західноукраїнських селян за Океан, до Канади)
3. Визначення жанру твору. - Як Стефаник визначив жанр твору? (студія) - Яку форму вибрав автор для змалювання того болю, тих нервів, жалю, що переповнювала головного героя? - Що називається новелою? Вчитель: Франко відзначив, що Стефаник «ніде не скаже зайвого слова», а Леся Українка додала, що він «двома-трьома штрихами… надзвичайно яскраво зображує нам цілі драми». Мовлення Стефаника зведене до мінімуму, він одразу вводить читача у хід подій. Говорять, згадують, роздумують самі персонажі. Важливу роль відіграють монологи та діалоги.
4. Сенкан «Еміграція».
5. Бесіда за Сократом у формі «Пласт». Я думаю (знаю) … Тому що … Наприклад … Отже … Презентація по розділах. Завдання: прослідкувати за змінами душевного стану емігранта, наростанням болю, туги, розпачу через трагедію розлуки з рідною землею; задавати по одному запитанню по розділах презентації.
І розділ Чи давала тяжка праця результат? Учитель: який троп використовує автор, показуючи тісний зв’язок Івана Дідуха з землею? (персоніфікація)
ІІ розділ Що спонукало чоловіка згадати минуле, сповідуватися перед односельцями, гримати на дружину? (страх перед чужиною)
ІІІ розділ Що примусило Івана Дідуха і його дружину покидати рідний край? Учитель: Які слова передають трагізм, душевні передчуття емігранта? (передчуття смерті)
ІV. З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців? Інсценізація.
V. Всі пили, всі гуляли, а ніхто не слухав. Чому? (зовнішня глухота)
VІ. Яке враження справляє танець Івана Дідуха? Яка роль цього образу? (враження ніби це танцює божевільний; кульмінаційну роль відіграє цей танець – трагедія прощання з рідною землею)
VІІ. Що символізує камінний хрест? (страдницьку долю селянина)
6. Інформаційне гроно «Іван Дідух»
7. Висновок: Іван Дідух все життя працював на землі, вона його так і не нагодувала. Проте він все одно її любить до нестями, хоч і заради дітей вимушений покинути її. Трагедія Івана Дідуха в тому, що душа його залишається біля рідного порога, вона хоче знайти спочинок у рідній землі. Тому він і поставив хрест на знак своєї духовної смерті.
8. Символічні образи і деталі 1) Камінний хрест – пам’ятник усім емігрантам, які покинули рідний край у пошуках кращої соціально-економічної долі, батьківщини, тяжкої праці, терпіння народу, що хилиться під кам’яною вагою, гніту, але не падає пам’ять про І.Дідуха, безвихідь, титанічна марна праця, частка героя, відчай, печаль… поховання людини заживо, долі, крові й поту. 2) Дідух – хліб, сніп, основа життя, українство, поминання померлих, символ урожаю. 3) Горб – тяжка праця, безвихідь, рідна земля, пам’ять. 4) Прощання Дідуха з рідною хатою, селом, односельчанами – похорон душі героя. 5) Прадавня пісня про осіннє листя – для підсилення трагізму психологічний прийом. 6) Чужа земля – символ смерті, еміграції. 7) Туга – любов до рідної землі і вимушена розлука, як камінь, викинутий хвилею на берег. 8) Смерть. 9) Символ нашого уроку – журавель – туга за рідним краєм, калина – символ України і Дідух – українство, основа життя.
9. Вручення бейджиків присутнім.
10. Демонстрація епізодів художнього фільму, порівняння, висновки.
V. Підсумки 1. Що сказала новела кожному з вас? Від чого застерігає? (людина живе доти, доки не згасне в ній усвідомлення того, що вона людина, хоч і було дароване їй за життя лиш біду і нещастя) 2. Літературний диктант. 1) Жанр твору В.Стефаника «Камінний хрест». (новела) 2) Як автор визначив розповідь про Івана Дідуха. (студія (художнє дослідження переживань героя) 3) Тема твору. (еміграція) 4) Які були причини еміграції українського населення на початку ХХ століття. ( безземелля, малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування, заохочування урядів США, Канади, Бразилії переселятися) 5) Яку стильову течію модернізму покладено в основу новели «Камінний хрест». (експресіонізму) 6) Назва твору Альберта Камю, у якій йдеться про роздуми над своєю важкою долею, вибір свого хреста. ( «Привид хрестів») 7) У скількох розділах йдеться про розкриття складних почуттів головного персонажа? (шість) 8) Який художній прийом (троп) використовує Стефаник, описуючи тяжку каторжну роботу, не жаліючи навіть коня? (гротеск) 9) Який епізод новели «Камінний хрест» є кульмінаційним? (танець Івана Дідуха) 10). Що символізує хрест у творі? (страдницька доля селянина) 3. Мікрофон. Чи актуальна в сучасній Україні проблема, яка порушена Стефаником у «Камінному хресті»? Аргументуйте. 4. Твір-есе « У кожного свій хрест, цікаво, який же мій?» (випереджальне завдання) 5. Оцінки – самооцінки.
VІ. Домашнє завдання Скласти і записати сенкан «Камінний хрест», кросворд.
VІІ. Заключне слово вчителя (звучить пісня Поплавського про Україну) Трагедія, що відбулася століття тому в хаті головного героя новели «Камінний хрест» Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень тисяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею України і власною долею. Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. І нема на світі іншої України, немає іншого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має. Летіть, летіть, нестримні журавлі, Через усі держави і кордони, Несіть привіт від рідної землі Усім, хто в неї вірив безборонно, Усім, хто зміг у серці зберегти І землю ту, і мову ту єдину, Хто крізь усі негоди і світи В собі проніс любов до України. (А.Матвійчук)
Тож нехай у кожному серці полум’яніє вогонь любові до рідної Батьківщини. Тож хай кожен з нас розумом своїм і серцем зрозуміє і відчує всі ті труднощі, які сьогодні випали на долю України, зуміє пережити їх, зуміє повірити в щасливе майбутнє рідного краю, народу. Тож любіть Україну, дбайте про неї. Вона – наша Мати. А матері – не вибирають.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |