| Головна » Культура |
Класицизм в літературі, архітектурі, живописі Классицизм Стиль у європейському мистецтві XVII-початку XIX ст. Назва стилю походить від латинського classicus - образцовый. Классицизм –мистецтво симетрії й статики. Класицизму притаманна суворість форми, ясність просторового рішення, геометризм интер`єрів, м`якість кольорів і лаконізм зовнішнього та внутрішнього вбрання споруд . Класицисти вважали античне мистецтво взірцем для наслідування З мистецтва греків і римлян класицисти узяли лише ті правила, які вимагали дотримання суворого порядку, логіки та гармонії. Класицисти вважали, що існують певні правила, за якими твориться краса. Класицизм – стиль у мистецтві, який вимагає найсуворішої дисципліни форми і змісту. Теоретиком епохи класицизму вважають Ніколя Буало. Епоха класицизму породила великих драматургів, якими були трагіки Корнель і Расін, комедіограф Мольєр. Критерії досконалого мистецтва – розум, логіка, правила Корнель Мольєр Расін Останнім великим представником класичної трагедії був Вольтер— написав їх 28; серед них : «Эдип» «Брут» «Заира» «Цезарь» «Альзира» «Магомет» «Меропа» «Семирамида» «Спасённый Рим» «Китайская сирота» Класицизм в архітектурі Класицизм в живописі Великі мирові полотна. Класицизм. Ніколя Пуссен Венера і Меркурій Марс і Венера Виховання Юпітера Орфей і Еврідіка Класицизм у ландшафті та інтер`єрі Загальна філософська ідея класицизму – перемога Розуму над почуттями Якщо б Бога не було, його треба було б вигадати Вольтер Класицизм як художній напрям Західне крило «квадратного двору» Лувру (архітектор П'єр Леско; XVI ст.) Східний фасад Лувру (архітектор Клод Перро; XVIІ ст.) Людовік ХІІІ (1610–1643) Кардинал Рішельє (1585–1642) Людовік XІV (1638–1715) Антон Лосенко (1737–1773) Прощання Гектора з Андромахою (1773, картина не закінчена) Риси класицистичного мистецтва: - античність як естетичний канон; - основна проблема – співвідношення часткового і загального, людина і суспільство; - раціоналізм; - нормативність; - монументальність; - аристократизм. Нікола Буало (1636–1711) Початок першої пісні «Мистецтво поетичне». Видання 1674 року Найвидатніші представники класицизму Література Франція: Франсуа де Малерб (1555–1628) П'єр Корнель (1606–1684) Жан Расін (1639–1699) Найвидатніші представники класицизму Література Франція: Жан де Лафонтен (1621–1695) Мольєр (1622–1673) Найвидатніші представники класицизму Література Англія: Джон Драйден (1631–1700) Александр Поуп (1688–1744) Найвидатніші представники класицизму Література Росія: Михайло Ломоносов (1711-1765) Найвидатніші представники класицизму Архітектура Франція: Клод Перро (1613–1688) Паризька обсерваторія (1667–1672) Найвидатніші представники класицизму Архітектура Франція: Анж Жак Ґабріель (1698–1782) Замок в Комп'єні (1750) Найвидатніші представники класицизму Архітектура Росія: Василь Баженов (1737–1799) Михайлівський замок в Петербурзі (1792–1796) Найвидатніші представники класицизму Скульптура Італія: Антоніо Канова (1757–1822) Наполеон Бонапарт Найвидатніші представники класицизму Скульптура Україна, Росія: Іван Мартос (1754–1835) Пам'ятник Мініну і Пожарському (1818) Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Ніколя Пуссен (1594–1665) Викрадення сабінянок (бл. 1637) Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Клод Лоррен (1600–1682) Полювання Асканія (1682) Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Шарль Лебрен (1619–1690) Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським Найвидатніші представники класицизму Живопис Франція: Жак-Луї Давід (1748–1825) Наполеон на перевалі Сен-Бернар (1800) Найвидатніші представники класицизму Музика Франція: Жан Батіст Люллі (1632–1687) Найвидатніші представники класицизму Музика «Віденська класична школа»: Йозеф Гайдн (1732–1809) Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756–1791) Людвіг ван Бетховен (1770–1827) Моцарт. Маленька нічна серенада (Серенада № 13 соль-мажор) (1787) Просвітницький класицизм – напрям у французькій літературі XVIІ ст., який розвивав основні формальні принципи класицизму у нових історичних умовах. Просвітницький класицизм (наприклад, творчість Вольтера) був наповнений новим змістом, суголосним ідеям доби Просвітництва: наприклад, ідея абсолютної монархії поступається місцем мотивам боротьби проти тиранії необмеженої монархічної влади, проти релігійного фанатизму, боротьби за парламентські та республіканські форми правління, за віротерпимість та торжество Розуму. Вольтер (1694–1778) Дякую за увагу!!! Виконали учні 9 класу: Савін Максим і Шевченко Владислав
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |