| Головна » Хімія |
Вид заняття: лекція Тип заняття: лекційне заняття проблемно-пошукового типу для одержання та засвоєння нових знань Форма проведення: доповідь з елементами евристичної бесіди; формула ПОПС, демонстрація моделей молекул, робота з опорною схемою, мультимедійна презентація. Мета заняття: Навчальна дізнатися про єдність неорганічних і органічних сполук, яка зумовлює єдність неживої і живої природи; Розвиваюча сприяти подальшому розвитку у студентів аналітичного мислення; Виховна оцінити місце знань про органічні речовини серед природничих наук, їх роль у створенні наукової картини світу Базові поняття й терміни: алотропія, кристалічні ґратки, органічні речовини, хімічна будова молекули, ізомерія, ізомери, теорія будови органічних сполук. Міжпредметні зв’язки: що забезпечують: неорганічна хімія, фізика, геометрія забезпечувані: біологія, історія.
Методичне забезпечення: План заняття; Моделі кристалічних ґраток алмазу і графіту Технічні засоби навчання: Інтерактивна дошка;
Література: Основна - 1. Попель П.П. Хімія, 10-11 кл.: Підручн. для загальоосвіт. навч. закл.-К.: ВЦ «Академія», 2010. –208с.: іл. 2. Березан О. В. Органічна хімія. – К.: Абрис, 2000Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія: 10 клас / підручник для середньої загальноосвітньої школи. – К.: Ірпінь, 1999. – 176 с. Додаткова- 1. Кукушкин Ю. Н. Химия вокруг нас. – М.: Высшая.школа., 1992. 2. Бердоносов С. С., Менделеева Е. А. Химия. Новейший справочник. – М.: Махаон, 2006. 3.Энциклопедический словарь юного химика. – М.: Педагогика, 1990. 4.Хомченко И.Г., Общая химия: учебник для техникумов. М.: Химия, 1987. – 464с.
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ: Вступна частина. Організаційно-мотиваційний момент.
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ I. Вступна частина. Організаційно-мотиваційний момент.
1.1. Привітання. Перевірка присутності студентів; перевірка готовності студентів і аудиторії до заняття; записи в журналі; огляд роздавального матеріалу. 1.2. Мотивація теми заняття та навчальної діяльності студентів. На дошці – тема заняття, на екрані - висловлювання: «Не можна не дивуватись, оглядаючись назад, який гігантський крок зробила органічна хімія за час свого існування. Незрівнянно більше, однак, чекає на неї попереду.» О. М. Бутлеров
Вступне слово викладача. Найвищою формою узагальнення природничих знань є природничо-наукова картина світу (ПНКС). Це загальна модель природи, що створюється на певному етапі розвитку науки і включає основні поняття, принципи та закони, на яких ґрунтується наше розуміння навколишнього світу. Світ різноманітний та, разом з тим, він – єдиний. Вивчаючи природничі предмети, ви постійно переконувались в існуванні матеріальної єдності світу. · В чому полягає матеріальна єдність світу? · З яких частинок матерії складаються всі тіла природи? Ви добре знаєте також, що природа є закономірною, підпорядковується одним і тим же загальним законам. Це теж об’єднує її в одне ціле. Ви вже знайомі із загальними законами природи, неодноразово користувалися ними при поясненні фізичних, хімічних, біологічних явищ. Нагадаємо, що це закони збереження (енергії, маси, електричного заряду), закон спрямованості процесів до найстійкішого (рівноважного) стану з мінімумом енергії, закономірність періодичності процесів. Отже, природничо-наукова картина світу створюється внаслідок об’єднання знань про природні явища, властивості об’єктів природи та зв’язки між ними на основі загальних законів природи. Знання про склад і будову речовин, зокрема органічних, та процеси їх перетворення є важливою складовою частиною ПНКС. Поряд із знаннями з інших природничих наук вони доповнюють природно-наукову картину світу до цілісності. Без них не можна створити цілісне уявлення про світ і сформувати науковий світогляд. Тому тема нашого заняття – «Органічні речовини в живій природі. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Ізомерія органічних сполук».
Ознайомлення студентів з темою і метою заняття, формою роботи, планом заняття (додаток 1)
Тема нашого заняття – «Органічні речовини в живій природі. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Ізомерія органічних сполук». Мета заняття: закласти необхідну теоретичну базу щодо подальшого вивчення органічної хімії, а саме – Теорію хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Форма роботи: колективна та індивідуальна з використанням елементів евристичної бесіди, формули ПОПС.
Актуалізація і корекція опорних теоретичних знань.
Проводиться методом ПОПС , методом фронтального опитування. Питання для опитування за формулою ПОПС (додаток 2): «Органічна хімія – це…»
Зв'язок між органічними та неорганічними речовинами… А зараз зверніть увагу на наступну схему:
Сформулюймо тезу, яку ілюструє ця схема. Після відповідей студентів схема на дошці і в зошитах доповнюється:
Основна частина - набуття нових знань. (додаток …….)
План лекції: Єдність неорганічних і органічних речовин, місце органічної хімії серед наук про природу. 3. Багатоманітність органічних сполук (індивідуальне завдання про будову атому Карбону, його алотропні модифікації з використання мультимедійної презентації). 4. Теорія хімічної будови органічних сполук (додаток 3 – схема). 5. Основні положення теорії хімічної будови. Теорія як вища форма наукових знань. 6. Ізомерія органічних сполук (мультимедійна презентація). Закріплення нового матеріалу.
Перевір себе: 1. Що називають ізомерією, ізомерами? 2. Як зв’язані між собою будова і властивості органічних сполук? Виконуються завдання щодо пошуку варіантів ізомерів згідно додатку 4. Запиши до словника Віталізм – уявлення про існування «життєвої сили», без якої нібито неможливе утворення органічних речовин. Був спростований в середині ХІХ ст. Хімічна будова сполук – послідовність сполучення атомів у молекулі, яка визначає властивості речовин. Теорія хімічної будови – теорія, згідно з якою властивості речовин залежать не лише від складу, але і від хімічної будови молекул; розроблена російським хіміком О. М. Бутлеровим у 1861 р. Ізомери – речовини, що мають однаковий якісний і кількісний склад, але різну будову молекул і тому різні властивості.
Заключна частина. Підведення підсумків заняття. Заключне слово викладача.
Заключне слово викладача: - Визначається важливість теми для вивчення курсу органічної хімії, розвитку логічного мислення, фахової діяльності, для формування індивідуальної мовної культури; - Визначається, чи досягнуто цілі, які ставили перед собою на початку заняття.
VII. Домашнє завдання:
Обов’язкове: Вивчити теоретичну частину за конспектом. Письмово скласти в зошиті контрольні питання за матеріалом лекції, відповісти на запитання тесту-гри (додається).
Додаткові (виконуються за бажанням): 1) Доведіть один з тез: а) органічну хімію вивчати необхідно; б) органічну хімію вивчати не треба. 2) Чому органічних речовин значно більше, ніж неорганічних? 3) Підберіть 3 приклади про органічні речовини щодо рубрики “Самі-самі”. Не забудьте в кожному випадку вказати джерело інформації.
Додаток 1
Тема заняття: «Органічні речовини в живій природі. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Ізомерія органічних сполук». Мета заняття: закласти необхідну теоретичну базу щодо подальшого вивчення органічної хімії, а саме – Теорію хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Зрозуміти теоретичне підґрунтя багатоманітності органічних сполук. План лекції: Єдність неорганічних і органічних речовин, місце органічної хімії серед наук про природу.
Творці хімії Фрідріх Велер (1800–1882), німецький хімік-органік. У 1822–23 рр. відкрив (разом з Ю. Лібіхом) явище ізомерії – існування речовин однакового складу, але з різною будовою та властивостями. В 1828 р. вперше одержав органічну речовину (сечовину) із неорганічних сполук, що показало єдність природи неорганічних і органічних речовин та поклало початок спростуванню віталізму.
Олександр Михайлович Бутлеров (1828–1886), російський хімік-органік Створив теорію хімічної будови органічних речовин, численними дослідами підтвердив її положення. Передбачив і пояснив ізомерію багатьох органічних речовин, синтезував першу цукристу речовину в лабораторії. Був прихильником вищої освіти для жінок, займався бджільництвом, садівництвом, розведенням чаю. Академік Петербурзької Академії наук, почесний член багатьох наукових товариств. Володимир Васильович Марковников (1837-1904), російський хімік-органік. Працював у Казанському, Новоросійському (Одеському), Московському університетах. Розвивав теорію хімічної будови органічних сполук, зокрема уявлення про взаємний вплив атомів в молекулах, досліджував склад та властивості кавказької нафти, сприяв розвитку вітчизняної хімічної промисловості.
Додаток 2 Питання для опитування за формулою ПОПС
ФОРМУЛА «ПОПС»
Суть кожного елемента Ключові слова П – позиція О – обгрунтовування П – приклад С – слідство Я вважаю, що … тому що … наприклад … тому …
В чому полягає матеріальна єдність світу?
Зв'язок між органічними та неорганічними речовинами… Зверніть увагу на наступну схему:
Сформулюймо тезу, яку ілюструє ця схема. Чого не достає в цій схемі?
Додаток 3
Перевір себе. 1. Що називають ізомерією, ізомерами? 2. Як зв’язані між собою будова і властивості органічних сполук?
Поміркуй 1. До спільних ознак ізомерів належать: а) однаковий якісний склад; б) однакова будова молекул; в) однакові фізичні властивості; г) однаковий кількісний склад; д) однакова молекулярна формула. 2. Залежність властивостей речовин від їхньої будови характерна: а) тільки для неорганічних сполук; б) тільки для сполук Карбону; в) для всіх хімічних сполук; г) тільки для ізомерів та гомологів. 3. Зобрази структурні формули ізомерів гептану С7Н16. Скільки їх? 4. Напиши структурні формули ізомерів вуглеводню з 5 атомами Карбону, що має подвійний зв'язок. 5. Скільки речовин зображено наступними структурними формулами?
CH3-CH2-CH3 CH2-CH3 CH3-CH-CH3 H H H CH2-CH2-CH3 | | | | | | CH3 CH3 H-C-C-C-H CH3 | | | H H H ЗАПИШИ ДО СЛОВНИКА
Віталізм – уявлення про існування «життєвої сили», без якої нібито неможливе утворення органічних речовин. Був спростований в середині ХІХ ст. Хімічна будова сполук – послідовність сполучення атомів у молекулі, яка визначає властивості речовин. Теорія хімічної будови – теорія, згідно з якою властивості речовин залежать не лише від складу, але і від хімічної будови молекул; розроблена російським хіміком О. М. Бутлеровим у 1861 р. Ізомери – речовини, що мають однаковий якісний і кількісний склад, але різну будову молекул і тому різні властивості.
Додаток 4 Домашнє завдання: Обов’язкове: Вивчити теоретичну частину за конспектом. Письмово скласти в зошиті контрольні питання за матеріалом лекції, відповісти на запитання тесту-гри (додається). Додаткові (виконуються за бажанням): 1) Доведіть один з тез: а) органічну хімію вивчати необхідно; б) органічну хімію вивчати не треба. 2) Чому органічних речовин значно більше, ніж неорганічних? 3) Підберіть 3 приклади про органічні речовини щодо рубрики “Самі-самі”. Не забудьте в кожному випадку вказати джерело інформації. Перевір себе 1. Які речовини називають органічними? Які хімічні елементи входять до складу органічних сполук? 2. Наведи приклади природних і синтетичних сполук. 3. Чим відрізняються органічні та неорганічні речовини? Назви їх спільні ознаки. 4. Який тип зв’язків найхарактерніший для органічних сполук? 5. Які досягнення хіміків спростували уявлення про існування «життєвої сили»? Встанови спільні та відмінні ознаки неорганічних та органічних речовин і познач ознаки, характерні для неорганічних речовин літерою А, ознаки, характерні для органічних речовин, літерою Б, спільні ознаки неорганічних та органічних речовин літерою В. Поряд із хибними твердженнями постав літеру Г. 1) реакції неорганічних речовин відбуваються за тими самими законами, що й органічних; 2) валентність більшості елементів змінна; 3) якісний склад обмежений; 4) переважно утворюють ковалентні зв’язки; 5) можливе взаємне перетворення; 6) в основному стійкі до нагрівання, тугоплавкі; 7) можуть бути електролітами; 8) кристалічні ґратки молекулярні; 9) сполуки мають найрізноманітніші види хімічних зв’язків; 10) утворення неорганічних та органічних речовин відбувається за різними законами; 11) як правило, мають запах; 12) згоряють з утворенням карбон(ІV) оксиду і води; 13) є термічно нестійкими речовинами; 14) реагуючи, утворюють осад, гази, змінюють забарвлення, виділяють енергію; у сполуках атоми Карбону, Гідрогену, Оксигену мають сталі валентності.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |