| Головна » Історія України |
Мета: - Поглибити знання учнів з причин голодомору; З’ясувати передумови, масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.; Основні поняття: голодомор, геноцид, розселювання, колгоспний лад. Обладнання: розламана чорна хлібина, свічки, червоні гвоздики, портрети Т. Шевченка та Й. Сталіна, комп’ютер, фотознімки, наукова література. Тип уроку: урок-реквієм. У класі на столі: розламана чорна хлібина, червоні гвоздики, пов’язані чорною стрічкою. На дошці: Проблемне завдання для класу «Чи можемо ми вважати голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу?» «Скрізь, де з ГОЛОДОМ СМЕРТЬ пройшла, Біля кожного міста й села, - Стань, НАРОДЕ, без ліку й числа, Хором траурним, ПАМ’ЯТНИМ колом! Стань вінком, стань життя ореолом. Хай почує всяк ПАГОРБ і кожна ОГРАДА, Що засуджено ЗЛО і проміниться ПРАВДА, Омріяна ПРАВДА! В. Юхимович. 3) Портрети Т. Шевченка та Й. Сталіна зі словами: «Жить стало лучше, Жить стало веселей!» Й. Сталін «… а онде під тином опухла дитина, голоднеє мре…» Т. Шевченко І. Вчитель: 1) оголошує тему уроку, мету, звертає увагу на епіграф уроку. 2) ділить клас на 3 групи, кожна група отримує завдання на картці: 1-а група: «На основі матеріалу сьогоднішнього та попередніх уроків необхідно визначити причини голодомору 1932-1933 рр. та назвати головних ідеологів голодомору»; 2-а група: «Визначити наслідки голодомору для України та назвати головних виконавців та керівників голодомору на Україні»; 3-я група: експертна комісія – підводить підсумки уроку «Яка ж була основна мета голодомору 1932-1933 рр.? ІІ. Вчитель: після завдань групам, звертає увагу на головне проблемне питання уроку «Чи можемо ми вважати голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу?». ІІІ. Вчитель: Але перш ніж ми розпочнемо свою роботу, дайте, будь-ласка, визначення поняття «ГЕНОЦИД»: Геноцид походить від грецького «генос» - рід, плем’я, та латинського «цедо» - убивати: це знищення окремих групп населення за расовими, національними, етичними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов, не сумісних з життям. ІV. Вчитель: Зверніть увагу на портрети історичних осіб. Хто зображений на цих портретах? Учень: Т.Г.Шевченко та Й.В.Сталін. Вчитель: Що ми можемо сказати про ці особи? Відповідь учнів: Сталін – генеральний секретар Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, керував країною з 1924 по 1953 рр. На ХХ з’їзді партії у 1956 році було розвінчано культ особи Сталіна. В історії нашого народу він увійшов як тиран, деспот, який закатував мільйони ні в чому не винних людей. Вчитель: А що ви скажете про Т.Г.Шевченка? Відповідь учнів: Т.Г.Шевченко – український поет-демократ, поет-борець, прекрасний художник, основоположник нової української літератури. Його життя – це боротьба за справедливість, за щастя багатостраждального народу, це його сподівання на світле прийдешнє. Вчитель: А тепер звернемо увагу на слова, написані під портретами цих двох людей. Вони належать людям, добре відомим в історії. Поясніть слова, підписані під портретами: Відповідь учнів: 1) Геніальний поет-гуманіст Т.Шевченко правдиво розкривав усю трагічність людського життя за кріпацтва. Проте ці слова виявилися пророчими і для наших часів. 2) У «розквіті» соціалістичного будівництва тиран Сталін проголосив це фальшиве гасло тоді, коли привид голоду вже навис над Україною. Вчитель: Багатостраждальна історія нашого народу. Ми ніколи не повинні забувати її чорних сторінок. На цей урок ми прийшли зі свічками, як до храму Божого. Хай же сьогодні клас стане храмом духовності, храмом пам’яті. (Запалюються свічки в підсвічнику.) Вчитель: Кожен учень на сьогоднішній урок прийшов з підготовленими матеріалами, які засвідчують трагічні сторінки нашого народу. З повідомленням запрошується учень. Учень: повідомлення. Вчитель: Поетичні рядки, які підтверджують повідомлення: Учень: Не звільняється пам'ять, Відлунює знову роками. Я зітхну, запалю обгорілу свічу. Помічаю: не замки – твердині, Не храми – Кам’яний чорнозем – Потріскані стіни Плачу. Піднялись, озиваються в десятиліттях З далини, аж немов з кам’яної гори Надійшли. Придивляюсь: «Україна, 20 століття» І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три». Вчитель: А зараз учень нам презентує власне бачення хроніки подій 32-33 рр. Учень: звертається до класу: Презентуючи вам трагічні сторінки Голодомору я хотів би, щоб всі ви не просто проглянули сторінки моєї хроніки, а й дали відповідь на питання: «Чи були об’єктивні причини, що робили неминучою смерть мільйонів людей від голоду, як це сталося 1932-1933 рр.?» Учень: презентація хроніки подій. Учень: Я хочу послухати відповідь на поставлене мною питання. Відповідь учнів: /Зразок/ У мене відповідь однозначна. Ні, об’єктивних причин, які б виправдали смерть мільйонів людей, не було. З попередніх уроків ми знаємо, що голодні 32-33 рр. не назвеш неврожайними. Так у 1932 році було зібрано 69,9 млн. тон зерна, а в 1933 році – 68, 4 млн. /Учень зачитує вірш Петра Головатюка «Обдирали селян наче липку…»: Мав коня – то вже був з куркулів, Супротивних – в Сибір, Там, крізь шибку Скільки глянеш – дроти таборів. В таборах той, що землю леліяв. У буремні відстояв грудьми, «Вождь великий» всю тундру засіяв З України моєї кістьми. Вчитель: Готуючись до уроку, учні зустрічалися з жителями нашого села, які пережили голод 32-33 рр., записали їх спогади. Тож, надаємо їм слово. Учень 1: ілюстрація спогадів. Учень 2: поетичні рядки: Ти кажеш, не було голодомору? І не було голодного села? А бачив ти в селі пусту комору З якої зерна вимели дотла? Як, навіть марево виймали з печі І забирали прямо із горшків, Окрайці виривали з рук малечі І з торбинок нужденних стариків? Ти кажеш, не було голодомору? Чому ж тоді, як був і урожай, Усе суціль відкачували з двору, - Греби, нічого людям не лишай! Хто ж села, вимерлі на Україні, Російським людом поспіль заселяв? Хто? На чийому це лежить сумлінні? Імперський молох світ нам затуляв! Я бачив сам у ту зловісну пору І пухлих, і померлих на шляхах, І досі ще стоять мені в очах… А кажеш – не було голодомору! Учень 3: Ілюстрація спогадів. Учень 4: Спогади з історичних документів. Вчитель: А зараз нам учениця класу презентує таблицю демографічної ситуації в Україні 1933 року. (Учень презентує таблицю і зачитує документальні факти випадків людожерства на Україні 1932-1933 рр.) Вчитель: Хочу звернути вашу увагу на той факт, що багато письменників в своїй творчості не замовчували факти голодомору. Це «Марія» Власа Самчука, «Жовтий князь» Василя Барки. Але, що викликає здивування, так це реакція іноземних письменників, журналістів, вчених на особу Сталіна, та голод 32-33 рр. На сьогоднішній урок учениця підготувала документальні факти, взяті з книги прем’єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер «Мистецтво управління державою». Учень: зачитує документальні факти. Вчитель: Ми не можемо сьогодні не згадати творчість української поетеси Антоніни Листопад, яку сьогодні знову презентує учень разом з однокласниками: (Учні беруть по свічці, запалюють їх від основної свічі, стають у вигляді журавлиного ключа, і читають поезію А. Листопад) Учень 1: Колосочки, малі колосочки… Із великої тої біди! Долетіли до нас голосочки І зійшли стернявками сліди. Що не голос, то Вічна пам'ять. Що не слід, то в німу борозну. На коліна стаю перед Вами, Сповідаю жалобу сумну. Учень 2: Не в світ приходили ті діти – Приходили в пітьму. І мати… Чи ж могла радіти?! Кляла себе саму. Проклятий рік… Косматі вісті, І ніч глухоніма. А те дитя іще в колисці, А вже його нема… Луною плач! Стріла мисливська! І тризна пелюсток. Хто в тридцять третій народився? Не чутися. Ніхто… Учень 3: Грається болем лють. Знаєш, що значить закони?.. Кожну не правдоньку взуть І зав’язати червоним. Окликом не зупинить. Біль не загусне. Вирок! Знаєш, що значить – вирва. Як… А ні краплі вини?! Давить люттю гнів. Знаєш, що значить – сваволя?.. Смерть. За п’ять колосків Із власного поля! Учень 4: Бозю! Що там у тебе в руці? Дай мені, Бозю, хоч соломинку… Щоб не втонути в Голодній Ріці. Бачиш, мій Бозю, я ще – дитинка. Та ж підрости, хоч би трохи, бодай. Світу не бачив ще білого, Бозю. Я – пташенятко, прибите в дорозі. Хоч би одненьку пір’їночку дай. Тато і мама – холодні мерці. Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось! Холодно, Бозю! Сніг дуже білий. Бозю, що там у тебе в руці? Учень 5: Тиждень терпів я від голоду муки, Плакав, ходив, простягаючи руки. Врешті й ходити уже я не зміг, Ледве дійшов, упав на поріг. Встав би, підвівся, та зрадили сили, Плакали діти, баби голосили. Федір, мій син, на лежанці лежав, Звісно, каліка, терпів і мовчав. Вранці на другий день зирк! Аж у руки Хтось мені суне кавалок макухи. Хто це? Це ти, мій сусіде Петро? Бог хай віддячить тобі за добро! Слина пішла, затрусилися руки, Боженьку милий. Кавалок макухи! Де ти! Пішов вже. Аж нагло онук Вихопив в мене кавалок із рук. Хтів я схопити, побігти, догнати, Вирвати з рота! Навколішки стати… Вже я підводжусь і падаю знов… Впав непритомний… Прокинувся – кров… Мабуть, забився. Вже близько до краю. Крутиться все навкруги… Умираю… В кого спитати, чи з’їв хоч онук? Може і в нього хтось вирвав із рук? Вчитель: Сьогодні ми з вами на уроці працювали із документами, із хронічками. Кожна група, протягом уроку, працювала над своєю проблемою і проблемою всього уроку. Тож давайте перевіримо наші знання: Слово надається першій групі. Слово надається другій групі. А зараз експертна комісія проаналізує відповіді груп, дасть їм оцінку, та відповідь на своє завдання. (Відповіді учнів) Вчитель: А зараз ми попрацюємо над символічною картою «Україна в 1932-1933 рр.». Ви отримаєте набір символічних знаків голодомору. До дошки вийдуть по два учні з кожної групи і цими символічними знаками позначать всі області України, які потерпіли від голодомору. Це допоможе вам вирішити основну проблему нашого уроку: «Чи можна вважати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу?» (Учні виконують творче завдання.) Вчитель: Можемо ми по цій карті визначити регіони, які найменше постраждали від голоду, і чому? (Відповіді учнів) Вчитель: За допомогою вправи «Коло думок», кожен з вас дасть відповідь на запитання «Чи можна вважати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу?» (Відповіді прикріпляються до таблиці клейкими папірцями.) Вчитель: Отже, яка у нас буде відповідь? (Відповіді учнів) Вчитель: На сьогоднішній урок кожен з вас повинен був підготувати малюнок «Моє бачення голодомору». Протягом хвилини попрацюйте з цими малюнками, дайте їм назви і прокоментуйте їх. Учні: демонструють малюнки і коментують їх. Вчитель: Я дякую всім за підготовку до уроку. Оцінки я сьогодні не виставляю, тому що їх повинно вам виставити життя, в яке ви підете через рік. І те, як ви засвоїли уроки минулого, які висновки зробили, і буде ваша особиста оцінка. Вчитель: Відкрійте, будь ласка, щоденники і запишіть домашнє завдання: один учень готує повідомлення про історичну особу М. Скрипника; другий учень підготує презентацію політичного процесу над «Спілкою визволення України»; повторити поняття «тоталітаризм», «сталінізм», «репресії», «номенклатура». Урок закінчено. Бажаю успіху, до побачення.
Автор: учитель історії Михайлівської ЗОШ Пустовіт Катерина Миколаївна.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |