| Головна » Історія України |
Завдання уроку. Показати, що колективізація селянських господарств була найскладнішим етапом у створенні командної економіки. Пояснити, що, здійснивши суцільну колективізацію, держава знищила заможний прошарок селянства, а це призвело до занепаду сільськогосподарського виробництва. Формувати в учнів навички критичного мислення. Виховувати школярів в дусі поваги до історії країни і здобутків українського народу. Тип уроку: комбінований.
Хід уроку Облік знань, умінь і навичок. Розкрийте зміст поняття "індустріалізація".
Повідомлення теми, завдань та плану уроку.
План Перехід до суцільної колективізації.
Починаючи висвітлення першого питання, вчитель наголошує, що в ході індустріалізації бурхливими темпами росла чисельність міського населення. Кількість жителів міст України з 1926 р. по 1930 р. подвоїлася. Зростала потреба у постачанні хліба містам, продажу зерна за кордон, щоб інвестувати індустріалізацію. Селяни ж добровільно не хотіли продавати зерно державі за низькими цінами, а це не давало можливості забезпечити контроль над селянством, перекачувати ресурси з села в місто. Саме тому Сталін приймає рішення про проведення суцільної колективізації, за ходом якої встановлювався жорстокий як економічний, так і політичний контроль. (Опрацьовується термін "колективізація".) Бажано, аби вчитель вказав на мету колективізації сільського господарства: забезпечення перекачування коштів з села в місто Недарма Сталін називав колективізацію "революцією зверху" її темпи визначалися цифрами, які затверджувалися в центрі, методи запровадження відзначалися "революційністю". Курс на суцільну колективізацію проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК ВКП(б). На ньому пропонувалося посилити темпи колективізації. Підкреслюється, що Україна займала особливе місце у цих планах, оскільки була основним постачальником зерна на ринок. Колективізацію на Україні планували закінчити восени 1931 р. - навесні 1932 р. Але українське партійне керівництво пішло ще далі. Інструктивним листом ЦК КП (б). У темпи суцільної колективізації на Україні було скорочено на рік-півтора. Відмічається, що суцільна колективізація була задумана як комунікація. Це стало зрозумілим після опублікування в 1930 р. Примірного статуту сільгоспартілі, яка розглядалася як перехідна до комуни форма колгоспу. Вказується, що темпи суцільної колективізації фактично означали війну проти селянства і викликали його масовий спротив. Тиск на селян різко загострив політичну ситуацію в країні. З метою зняття напруги в суспільстві 14 березня 1930 р. було опубліковано постанову ЦК ВКП (б) "Про боротьбу з викривленням партійної лінії в колгоспному русі", в якому партійним організаціям пропонувалося відмовитися від адміністративного тиску на селян під час утворення колгоспів та виправити "викривлення парт лінії". Але вже в кінці 1930 р. боротьба з "перегинами" закінчилася, процес відтоку селян з колгоспів було призупинено. Важливо підкреслити, що в 1930 р. вільну торгівлю фактично заборонили, практично уся товарна продукція колгоспів переходила у розпорядження держави. Колгоспники. Аби вижити, могли розраховувати тільки на присадибні ділянки. У підсумку вказується, що відсутність матеріальної зацікавленості селян позначилася на продуктивності їхньої праці і призвела до занепаду сільського господарства в цілому. Розглядаючи друге питання, вчитель вказує, що одним із головних напрямків колективізації цього періоду стали зміцнення соціальної бази сталінської диктатури, "ліквідація куркульства класу". Саме таку назву одержали заможні селяни, прив’язані до землі. Навіть чимало незаможників, що не погоджувалися з колективізацією, назвали "підкуркульниками". Через це "ліквідація куркульства" набула великого розмаху. Так, в Україні за роки колективізації експропріювали 200 тис.господарств. Вказується, що 30 січня 1930 р. було прийнято постанову ЦК ВКП (б), в якій репресованих поділяли на категорії, що підлягали ізоляції, конфіскації майна або виселенню. Частині розкуркулених вдалося втекти з села в місто і тоді, в грудні 1932 року, було введено систему внутрішніх паспортів, яка фактично прикріпила селян до їхніх сіл. Загроза розкуркулення змушувала селян об’єднуватися в колгоспи. До кінця 1932 року в Україні було колективізовано майже 70% селянських господарств. Підсумовуємо, що "ліквідація куркульства як класу" розширила вплив на приватний сектор сільського господарства, знищила заможний прошарок селянства. Розглядаючи третє питання, вчитель вказує, що розкуркулення та спротив колективізації призвели до того, що селяни вирізали худобу, яка була основною тягловою силою на селі. Щоб виправити становище, а також надати технічну допомогу колгоспам, держава починає створювати машинно-тракторні станції (МТС). І хоча їх мережа швидко зростала, наприкінці 1932 р. діяло лише 592 МТС, які обслуговували тільки половину колгоспів республіки і то, переважно, великих. Решта колгоспів могли розраховувати тільки на власні сили. Не задовольняла і якість цих тракторів. Так, восени 1932 р. у Дніпропетровській області не працювало 90% тракторів. Примусова праця у колгоспах була низькопродуктивною. Колгоспникам нараховувалися трудодні, але на них вони нічого не отримували, оскільки практично все вироблене у громадському господарстві йшло в рахунок поставок державі. Продовжувала діяти продрозкладка. Становище селян було злиденним. Внаслідок хлібозаготівельної кампанії 1932 р. запасів продовольства у селян не залишилося. До цього додалася не кваліфікованість керівництва, яке давало розпорядження, де і що сіяти. Не дивно, що селяни вдалися до саботажу хлібозаготівель. Ці факти вкрай негативно позначилися на рівні продуктивності праці селян та спричинилися до занепаду сільськогосподарського виробництва. Закріплення. Вказати причини суцільної колективізації. Підсумовуємо: колективізація селянських господарств була найскладнішим етапом у створенні командної економіки. Вона передбачала налагодити ефективне сільськогосподарське виробництво. Але на практиці було знищено заможний прошарок селянства, що призвело до занепаду сільськогосподарського виробництва і зубожіння селян. Оцінювання відповідей учнів. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 26 ( І ч.), запитання і завдання до нього, документ хрестоматії ( № 71, с. 114-117).
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |