| Головна » Історія України |
Мета. Закріпити набуті знання учнів з історії Київської Русі; узагальнити основні поняття та головні історичні події; вдосконалити вміння семикласників працювати з історичною картою, пояснювати історичні терміни; вчити учнів працювати і мислити творчо; розвивати інтерес до предмету; виховувати любов і повагу до нашої історії. Обладнання. Карта “Київська Русь. ІХ – ХІІ ст.”; портрети київських князів; конверти із завданнями; емблеми команд; картки з історичними термінами; сувої паперу із завданнями. Хід уроку Організаційний момент. Вчитель вітається з учнями, оголошує тему і мету, порядок проведення уроку І. Відбірковий тур. Найбільший транспортний шлях Київської Русі. ІІ. Конкурс “Візитна картка” Під час відбіркового туру визначились учасники гри, які зайняли місця за ігровими столами. На столах лежать емблеми команд. Учасники прикріплюють емблеми, обирають капітанів команд. Проводиться захист назви і емблеми командами. Назви команд “Перун” та “Борисфен”. За конкурс команда отримує 2 бали. ІІІ. Конкурс “Як ви знаєте міста Київської Русі” Команда отримує запитання, потрібно відгадати назву міста і показати на карті місце його розташування. За правильну відповідь нараховується 1 бал за показ міста на карті ще 1 бал. Іноземців вражала велич цього міста, вони називали його “суперником Константинополя”. (Київ) IV. Конкурс “Історичні портрети”. (На середину класу виходить учень із сувоєм в руках). Бажаю доброго здоров’я, Прожити ще немало літ, Із глибини віків далеких Від Нестора прийміть привіт! Дорогії, отроки, і ви, отроковиці, дійшли слухи і до нашої держави про ваш ум і вміння відгадування, що завжди цінувалося у нас на Русі. Зараз перевіримо правдивість цих чуток. Вам потрібно буде відгадати славних мужів Київської Русі, а шановне “віче” поставить вам за це по одному голосу за правильну відповідь. Отож слухайте: Усе життя провів я в походах, На битву, як на свято, йшов. Та на Дніпровських на порогах Свою геройську смерть знайшов. Хан з його черепа зробив І золотом прикрасив чашу, Якого князя хан розбив? – Чекаю відповідь я вашу! (Князь Святослав) Нову христову віру дав І срібну гривну карбував, На Бузі місто збудував, Один – три прізвища він мав. То, хто ж така оця людина, Яку так славить Україна? (Володимир Великий) Імення він прекрасне мав І ним себе прославив, Також закони він писав Для Руської держави. Для європейських королів Він тестем був і сватом, На різних мовах говорив, Та ще любив читати. Про кого мову я веду? Про кого відповідь я жду? (Ярослав Мудрий) Пішов князь на греків… на конях, і в кораблях, і було кораблів дві тисячі. Коли руські лодії наблизились до столиці Візантії, греки замкнули великим ланцюгом затоку Золотий Ріг. Тоді князь звелів своїм воїнам зробити колеса і поставити на них кораблі. Вітер напинав вітрила і кораблі русів рушили суходолом до міста. Це видовище так налякало греків, що вони послали до руського князя послів і запросили миру. Про якого князя мова ведеться? (Олег Віщий) V. Конкурс “Чи знаєте ви історичні терміни?” Кожен учасник команди одержує картку з історичним терміном, який треба пояснити. Правильна відповідь – 1 бал. Літопис. VI. Конкурс капітанів. Капітани команд отримують ілюстрації портретів князів Київської Русі. Завдання. Розташувати портрети в хронологічному порядку та вказати роки князювання. Виконання завдання оцінюється 3-ма балами. Для завдання використовуються портрети князів: Святослав Хоробрий (964 – 972); Володимир Великий (980 – 1015); Ярослав Мудрий (1019 – 1054); Ольга (945 – 964); Олег (882 – 912); Ігор (912 – 945); Поки капітани готуються, проводиться конкурс вболівальників. Учні, які не потрапили у команди, діляться на дві групи, відповідно до того, за яку команду вони вболівають. За правильну відповідь на задане запитання одержують 1 бал, який зараховується тій команді, за яку вони вболівають. VII. Конкурс вболівальників. Засновник Києва. VIII. Конкурс “Як закінчились історичні події?” (Правильна відповідь оцінюється 2-ма балами, враховується чіткість та оформлення відповіді.) За літописом хозари прийшли до полян вимагати данини. Поляни послали як данину мечі. Хозарські старці побачили у цьому дурний знак. Чому? (У хозар шаблі були однолезові. У полян мечі були гострі з обох сторін. Старці передбачали, що слов’яни самі будуть брати данину з хозар та інших народів. Так і збулося) ІХ. Конкурс “Калейдоскоп подій”. Конкурс на знання хронології. Учні одержують конверти, в яких завдання із запитаннями по хронології для кожного учасника. Правильна відповідь – 1 бал. 988 рік Х. Заключна частина. Підведення підсумку уроку-змагання. Лічильна комісія оголошує кількість балів, набраних командами і визначає переможця. Відзначаються найактивніші учні, нагороджуються переможці. Вчитель виставляє оцінки за урок.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |