| Головна » Історія України |
Мета: визначити причини та передумови національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників, розвивати в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі, виховувати в учнів почуття гордості та патріотизму за славне минуле України, розвивати вміння працювати в групі, створювати та захищати презентації, розвивати критичне мислення учнів. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Основні поняття: «Національно-визвольна війна». Завдання уроку: Після цього уроку діти зможуть: Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Національно-визвольна війна»; Хід уроку: І. Актуалізація опорних знань учнів. На попередньому уроці ми закінчили вивчення теми «Українські землі у першій половині ХVІІ сторіччя». Перш ніж перейти до вивчення нової теми, нам необхідно пригадати між якими державами були розділені українські землі на початку Нового часу? 2. Поряд з землями, підпорядкованими чужій державній владі, яка ще існувала територія протягом усього ХVІ сторіччя? (територія козацької України). 3. У ХVІ столітті українські землі стали метою експансії – яких держав? (Велике князівство литовське, королівство Польське, Велике князівство Московське). 4. Коли Велике князівство Литовське почало занепадати? ( на початку ХVІ століття). 5. Чому? (Постійні набіги на південні кордони кримських татар). 6.З якою державою у цей час воювало Велике князівство Литовське (з Московією). 7. Як називалася ця війна? (Лівонська війна – 1558-1583рр.) 8. Чого прагнуло велике князівство Литовське? (Повернути Чернігово-Сіверщину) 9. Чи вдалося їм це зробити? (Не вдалося. Литва втратила Смоленськ, Полоцьк). 10. До кого звернулася за допомогою Литва? (До Польщі). 11. Яку умову поставила Польща? (Об’єднатись в єдину державу). 12. Коли відбулося це об’єднання? (В 1385 році – Кревська унія - персональна унія. Великий князь литовський був визнаний одночасно і королем польським; 1 липня 1569 р. – Люблінська унія). 13. Як називалася новоутворена держава? (Річ Посполита). 14. Яка була позиція литовських, білоруських та українських магнатів до такого об’єднання? (Негативним, оскільки побоювались втратити своє провідне становище). 15. Яким був політичний статус українських земель за умовами Люблінської унії? (Погодились на інкорпорацію, тобто включення українських земель до складу польської держави. Українські землі були поділені на 6 воєводств). 16. Які суспільно-політичні зміни відбулися в українських землях після 1569 року? ( І – швидке визрівання конфлікту між панством і селянством. ІІ – конфлікт магнатів і шляхти з королівською владою, що призвело до послаблення авторитету послідньої. ІІІ – наступ на православну віру українців, їхню культуру та мову; ліквідація проявів української державності, «національна катастрофа українського народу»). Отже, ми прийшли до висновку, що Люблінська унія спричинила національно-визвольну боротьбу, яка зрештою вилилася в Національно-визвольну війну. І сьогодні ми розпочинаємо вивчення нової теми: « Початок національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ сторіччя. Відродження української держави», на вивчення якої відводиться 7 годин. Записуємо в зошитах тему першого уроку цієї теми: «Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники». Звучать позивні козацького маршу. На мультимедійній дошці знаходиться мета та завдання уроку. Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчення важливої історичної події – Національно-визвольної війни українського народу. Пригадайте із всесвітньої історії, чи були в інших країнах національно-визвольні війни? (Нідерланди). На мультимедійній дошці знаходиться слайд : «Національнo-визвольна війна – війна народу проти іноземного панування за створення незалежної держави». В учнів знаходяться «Пам’ятка №1» (Додаток №1). Згадайте найважливіші характеристики історичних подій: Передумови - встановити умови, що уможливили здійснення повстання (поширення ідей чи настроїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, яка б могла очолити повстання;становище груп, верств населення). Причини – встановити, що відбулося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу; що могло викликати незадоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків. Клас поділений на 5 гетерогенних групи і далі проводить роботу з підручником Струкевича, стр. 101-102 та карткою № 2 (Додаток №2). Перша група - виписує передумови; друга група – виписує причини; Третя група – наводить докази із історичних джерел, що вказують на посилення національно - релігіозного гніту на українських землях; Четверта група - наводить докази із історичних джерел, що вказують на обмеження прав козацтва; П’ята група - наводить докази із історичних джерел, що вказують на погіршення становища селян та міщан. Підводимо підсумки цього завдання. На ММД знаходиться слайд «Причини та передумови Національно-визвольної війни», а картку №3 вкладіть у робочий зошит. Ми визначили передумови та причини Національно-визвольної війни. Наступним кроком є визначення рушійних сил Національно-визвольної війни. Що таке рушійні сили? (Це соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні). Метод «Мікрофон» - групи називають рушійні сили. Далі ми працюємо з підручником на сторінці 50 та пам’яткою №4. Конкурс учнівських презентацій. ІV. З метою узагальнення вивченого матеріалу проведемо гру «Табула раса»:
V. Домашнє завдання: §15, ст. 101 -104, п.п. 1-3 Вивчити таблицю “Причини та передумови національно-визвольної війни” , термін “Національно-визвольна війна”.
VІ. Виставлення оцінок за урок.
Додаток №1.
Пам’ятка №1 « Вчимося вивчати повстання» Називаємо точну дату повстання. Його назву або ім'я ватажка. 2. Визначаємо причини повстання: для цього встановлюємо, що відбувалось в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків. 3. Визначаємо передумови повстання, для цього встановлюємо умови, що уможливлювали здійснення повстання (назву, поширення яких-небудь ідей і настроїв або особи, які могли очолити повстання і яким було ставлення державної влади до становища даних соціальних груп і верст, до їхніх проблем). 4.Рушійні сили повстання: соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні. 5. Розглядаємо початок повстання. · Визначаємо привід - яка подія послужила безпосереднім поштовхом до початку повстання. Як правило, таку подію можна назвати «останньою краплею, що переповнила чашу терпіння»; · характеризуємо керівника повстання – до якої соціальної групи належить. що спонукало його стати активним учасником і ватажком повстання, основні якості характеру, цілі. 6. Висвітлюємо хід повстан ня. 7. Причинні показники. 8. Визначаємо результати (наслідки повстання) - як позитивні, так і негативні. 9. Визначаємо історичне значення повстання. · Яку роль в подальшому історичному розвитку суспільства, народу, держави воно відіграло? 10. Визначаємо уроки повстання: · чому воно навчило людей, який досвід був з даної події?
Додаток №2 Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646рр. «...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник - - К. :А. С. К., 2000 — С. 100)
Документ 2. Із записок польського публіциста середини XVII ст. «Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, не звичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів… Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців». (Власов В. Історія України. 8клас. Навчальний посібник —К.. А.С.К:, 2000.— С 105) Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.) «Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ріки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належать до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків. сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б'ють, мордують, до в'язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашою товариства поранено й знівечено, наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, шість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати допомагають рам урядовцям знущатися з нас». (Власов В. Історія України. 8 клас шпальний посібник. — К: А.С.К., 2000. — С. 100)
Додаток №3
Розділ VI. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ. Із Літопису Самовидця про причини Національно-визвольної війни Причиною війни Хмельницького були єдино гоніння ляхів на православ'я і козакам отяжнення. Адже в них тоді відібрані були всі вольності, тих, хто не бажав робити панщину (чого не було в них у звичаї), перетворювали на служителів при замках, яких посилали з листами в дорогу, доручали чистити коней у старост, топити печі в садибах, за собаками дивитися, двори піднімати та до інших нестерпних робіт приставляли. Ті, які ставали реєстровими козаками, над тими коронний гетьман ставив полковниками панів-шляхтичів, а вони на вольності козаків зовсім не зважали і, як могли, їх приборкували й принижували. Плату, по 30 злотих на рік, установлену для козаків королем і Річчю Посполитою, забирали собі й ділилися із сотниками. <...>Полковники примушували також козаків до всякої незвичної для них роботи по господарству. Якщо ж, вийшовши в поле, якийсь козак добув від татар доброго, його віднімали. Хто з козаків ходив ловить рибу за порогами, від тих на Кодаку відбирали для комісара десяту рибу. А полковниками окремо треба було давати, і сотникам, і осавулу, і писарю. І так козацтво дуже збідніло, причому кількість козаків була встановлена не більше ніж шість тисяч. <...> А селяни, хоча був достаток хліба, худоби, пасік, страждали від незвичної на Україні сваволі старост, намісників, орендарів. <...> Будь-який орендар збагачувався, справляв собі по кілька виїзних запряжок коней, незаконно впроваджував великі оброки, данини від волів, від хліба, оплати за жорнова за весілля й усілякі інші, віднімав садиби. [197, с. 378—379] 1) Як джерело відображає становище українського козацтва та селянства у складі Речі Посполитої? 2) Використовуючи текст джерела та матеріал підручника, визначте причини Національно - визвольної війни українського народу середини XVII ст.
Додаток №3
Причини 1. Загострення національно-релігійних утисків українського населення під владою Польщі. 2. Посилення соціально-економічного гніту селян, міщан, козаків. 3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва.
Передумови 1.Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства. 2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти. 3. Початок формування української нації.
Додаток №4 Пам’ятка №4 для характеристики історичного діяча В якій країні жив історичний діяч, за яких історичних умов він розгорнув свою діяльність?
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |