| Головна » Історія України |
Мета: 1) визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників; характеризувати події початку війни; 2) розвивати логічне та історичне мислення школярів, уміння аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі; 3) виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: стінна карта, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників, ілюстрований матеріал, роздатковий матеріал, презентація, відео. Основні поняття: «Національно-визвольна війна», рушійні сили, полонізація, національна еліта. Основні дати: 1595-1657 рр. – роки життя Б. Хмельницького; 22 січня 1648 р. – початок Національно-визвольної війни; 1648-1657 рр. - Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»; • визначати причини та передумови Національно-визвольної війни; • скласти історичний портрет Богдана Хмельницького; • називати імена сподвижників Богдана Хмельницького; • аналізувати та порівнювати історичні джерела.
План уроку І. Організація навчальної діяльності ІІ. Актуалізація опорних знань учнів ІІІ. Домашнє завдання ІV. Мотивація навчальної діяльності V. Вивчення нового матеріалу: Передумови та причини Національно-визвольної війни VІ. Закріплення нових знань учнів VІІ. Виставлення оцінок VІІІ. Підсумки уроку
Хід уроку І. Організація навчальної діяльності. Ось дзвінок вже пролунав Він сигнал нам всім подав Тож і ми часу не гаймо І урок розпочинаймо. Вліво – вправо поверніться Один одному всміхніться!
Доброго дня діти! Як бачите – у нас сьогодні багато гостей, адже двері нашого класу відчинено для всіх бажаючих. Тому давайте привітаємося з ними. (вітаються) Сідайте. І не забуваємо про формулу нашого уроку, в якій уособлені умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи. У+ Р + О + К = З, Додаток 7 де У – увага, Р – робота, О – організованість, К – кмітливість, З - знання (Вивішую смайл «Радість» на дошці) Я ще, я бажаю вам гарного настрою і легкого засвоєння теми. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (на кожній парті ще перед початком уроку підготовлені аркуші паперу) Тому давайте відразу перенесемо свою уяву в минулі часи. А допоможе нам в цьому – «Влучний вистріл» (на ватмані, прикріпленому на дошці накреслена схема з подвійним скотчем, у мене червоні карточки із запитаннями, які я потім прикріплюю на таблицю)
(Називаю прізвище дитини, вона говорить букву і цифру, я зачитую питання, вони відповідають на нього і самі виходять до дошки і закривають аркушем паперу свою ціль) А 1 - Назвіть прізвище діяча, який у 1620 році очолив відновлену київську митрополію (Іова Борецький) А 2 – В якому році відбулося повстання на чолі з Марко Жмайлом? (1625 р.) А 3 – Яку посаду обійняв Петро Могила в 1632 році? (митрополит київський) А 4 - Назвіть прізвище діяча церкви, прихильника унії православної та римо-католицької церкви (Іпатій Потій) Б 1 – У ході якої війни, походу, бою чи битви, Богдан Хмельницький потрапив у турецький полон, а його батько – Михайло Хмельницький – загинув? (Цецорська битва 1620 р.) Б 2 – В якому році сталася подія, під назвою «Тарасова ніч»? (1630 р.) Б 3 – Назвіть сучасне місце розташування Хотинської фортеці (Чернівецька область) Б 4 – Назвіть прізвище засновника Лаврської школи в Києві (Петро Могила) В 1 – Назвіть переможців у Цецорській битві (турки й татари) В 2 – В якому році було засновано Київське братство? (1615р) В 3 – В якому році було укладено Берестейську унію? (1596 р.) В 4 – Дайте визначення терміну «єзуїти» (чернечий орден, покликаний боротися з єретиками) Ось ми з вами і згадали події, дати, історичні постаті, які вивчали протягом останніх уроків. І як підсумок всьому вище сказаному, яка подія була ОСНОВНОЮ? Подія, яка можливо в деякій мірі змінила хід усієї історії України в XVII ст? (ВИНИКНЕННЯ КОЗАЦТВА). ІІІ. Домашнє завдання ДОДАТОК 9 1. Опрацювати параграф 14 ст. 92-97 2. № 11., ст.. 97 (письмово) Відкрийте сторінку 97, там таблиця, ви її вдома розпочнете заповнювати, але не закінчимо її складання разом, в класі на наступному уроці. ІV. Мотивація навчальної діяльності Дійсно, з виникненням козацтва, наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях. Кожне подальше повстання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість повстанців також зростала. Український народ усвідомлював, хто виступає його ворогом. І в середині ХVІІ ст. починає розгортатися з новою силою національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої. Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчення нової віхи історії, нового розділу: «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.» Дана тема складається з 7 уроків, а підсумком нашої роботи буде контрольна робота.
V. Вивчення нового матеріалу. Тема нашого уроку – «Передумови Національно-визвольної війни. Б.Хмельницький» (слайд 1) Проблемне питання: «Чи вплинув фактор часу на історичну постать Богдана Хмельницького?» (Додаток 3) Запишіть, будь-ласка, число та тему уроку в зошит. Перед тим як розпочати вивчення нової теми, ми знову оберемо «Хронологічний центр» (2 учня) та «Центр основних понять» (2 учня) (даю їм А4 та маркери),які протягом уроку будуть фіксувати головні події та основні дати. Передумови та причини Національно-визвольної війни Що ж, найважливішою подією української історії ХVІІ ст. стала Національно-визвольна війна українського народу, що була обумовлена загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили передумови війни. Давайте пригадаємо становище України на початку та в середині ХVІІ ст. (Слайд 2)
Якими були причини козацьких виступів у 20—30-х рр. XVII ст.? (Слайд 2) Робота з історичними джерелами (Додаток 1)
Так от, саме посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої; обмеження прав козацтва; погіршення становища селян та міщан дало поштовх до розгортання національно-визвольної війни. Давайте ж з’ясуємо причини Національно-визвольної війни на основі вищесказаного. Зробите ви це за допомогою історичних джерел, документів, працювати з якими будите в групах. Кожній групі я даю один історичний документ, прочитавши та проаналізувавши його, у ваших робочих зошитах, ви повинні виконати таке завдання (Слайд 3) 1. Згрупувати історичні джерела як такі, що вказують на: а) посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої; б) обмеження прав козацтва; в) погіршення становища селян та міщан. Історичні документи за змістом не важкі, тому на їх опрацювання у вас буде не більше 2 хвилин, починаємо роботу. Давайте ж з’ясуємо, до якої групи ви віднесли написане в історичному джерелі. Розпочнемо з 1 групи. Один з учнів групи зачитує джерело, а ви (ті хто в цій групі) будете говорити на що вони вказують. Група 1. Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр. «...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: 1)забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, 2) заборонено вільне провадження відправ, 3)бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков 4)православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах». а) Отже, (хтось з групи каже висновок, що їхнє історичне джерело відноситься до посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої) Добре, ви гарно справилися з цим завданням, ми переходимо до 2 групи, працюємо таким же чином. Хто у вас буде зачитувати історичне джерело? Група 2. Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст. «Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють 1) великі податки, 2)незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, 3) суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, 4) неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців». в) Отже, (хтось з групи каже висновок, що їхнє історичне джерело відноситься до погіршення становища селян та міщан) Ви теж впоралися з цим завданням, і переходимо до останньої, 3 групи. Хто у вас буде зачитувати історичне джерело? Група 3. Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.) б) «Пани, державці та старости на втіху собі 1) нестерпно кривдять нас і тяжко ображають нас, селян та міщан, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, 2) посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, 3) а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. 4) А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас». Молодці, і як висновок вашій роботі ми можемо висвітити причини Національно-визвольної війни: (Слайд 4)+ Додаток 4 (вивішую на дошку) Адже саме: 1) посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої; 2) обмеження прав козацтва; 3) погіршення становища селян та міщан. Запишіть їх у зошит. Розповідь учителя. У політичній сфері відсутність власної державності, втрата еліти через полонізацію та окатоличення призвели до того, що український народ за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої не мав перспектив для повноцінного розвитку. Визрівали також психологічні передумови до вибуху Національно-визвольної війни. Ступінь і характер насильства в діях панів, орендарів, урядовців і католицького духівництва під час придушення козацьких виступів попередніх років викликали в українському суспільстві гнів щодо гнобителів і прагнення помститися за заподіяні кривди. А що ж таке «Національно-визвольна війна»? (Слайд 5) Запишіть це визначення у зошит. Фізкультхвилинка
2. Б. Хмельницький та його соратники Що ж, ми з вами з’ясували причини національно-визвольної війни, а очолив її Богдан Хмельницький. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала від лютого 1648 р. до серпня 1657 р. (Слайд 6) Запишіть швиденько в зошит. (далі – зачитую все по 6 слайду). Очолив боротьбу Б.Хмельницький, який народився (1595—1657), це видатний Гетьман України, творець Української козацької держави (Слайд 7).
А детальніше ознайомить нас з життям та діяльністю Богдана Хмельницького Жмур Владислава, яка підготувала повідомлення про життя та творчість Богдана Хмельницького. (презентація + розповідь) Додаток 2. Дякуємо Владі, але давайте дізнаємося, що ж писали, що згадували і як згадували Хмельницького видатні історики та політичні діячі всього світу? (Слайд 8). Адже вашим випереджувальним завданням, було знайти відгуки відомих людей, політичних діячів та істориків про постать Богдана Хмельницького. Тож хто може зачитати, що він знайшов. А всі уважно слухайте, так як почуте вам знадобиться в подальшій нашій роботі. (учні зачитують…) Великий рух народний, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні — Гетьманщині. Михайло Грушевський, 1913
Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір`я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір'ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів. Іван Крип'якевич, 1954
Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища. Дмитро Дорошенко, 1921 Із записок венеційського дипломата А. Віміна «На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...» В. Власов про Б. Хмельницького «Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи». Робота з образною наочністю (формування мовленевої та логічної компетенцій) Ми заслухали цитати про Хмельницького, як про сміливого козака та вправного гетьмана, а перед вами зображення Б.Хмельницького (на ватмані Б.Хмельницький). На основі зачитаних документів та ілюстрації, швидко в парах визначте риси характеру Богдана Хмельницького. Перед вами так звана книжкова шафа (показую на дошку) і зараз ми з вами спробуємо заповнити її. У вас на парті лежить умовні «ніші» до нашої шафи, на них ви будете по одній записувати свої асоціації. На це вам 30 секунд – записати одну рису.
Прийом «Книжкова шафа». Робота в парах (Слайд 9) Завдання: Додаток 5 Угорі, над шафою, напишіть імя того, кого представляєте. Прикріплюю надпис Б. Хмельницький. На полички шафи впишіть свої асоціації з портретом Б.Хмельницького, який він: чи то риси характеру, чи то зовнішні риси. Знизу, під шафою запишіть висновок (Зачитують і бігом заповнюють шафу, на ній вже двойний скотч) Прийшла черга висновку. (прикріплюю знизу на шафу слово «Висновок») Отже, Богдан Хмельницький був …….? (учні кажуть по черзі яким) А зараз закрийте, будь-ласка очі, і не відкривайте доти, доки я вас не попрошу. (гучно відкриваю та зачиняю двері і міцно крокую). Уявіть, що до нас на урок прийшов сам Б.Хмельницький, і він зараз стоїть перед вами, подумайте, щоб ви хотіли, щоб він вам розповів, або яке б ви йому задали питання? Подумали… І так, ….. (учні задають питання). Навіть у ваших запитаннях до Б.Хмельницького, відчувалася ваша шана, возвеличення і вдячність, що він був мужнім, цілеспрямованим, відважним, але створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів — козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. Його соратниками були Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші. Та до найближчого оточення гетьмана належали (Слайд 10) (і вивішую на дошку) А ті учні, що претендують на 10-12 балів, на наступний урок підготуйте повідомлення про одного з соратників Б.Хмельницького. Максимальна оцінка за цю роботу – 12 балів. Причому, зверніть увагу, соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України. А так як ми вже знаємо причини початку війни, хто її очолив, та дізналися про її соратників, настала черга поговорити про саму національно-визвольну війну.
Початок війни. Тож в лютому 1648 року розпочинається хвиля національно-визвольної війни. (Слайд 11) Зараз ми переглянемо відео (ДОДАТОК 6), в якому саме говориться про початок війни. А після перегляду ви дасте відповіді на запитання, що були висвітлені протягом перегляду. Запитання: (Слайд 12) 1. Яка подія стала приводом для початку війни? (Чигиринський староста Чаплінський захопив хутір Суботів та до смерті побив сина Б. Хмельницького) 2. Що відбулося в 1647 році? (Б. Хмельницький разом із старшим сином втік до Запорізької Січі, та вже через рік розпочав боротьбу) 3. Що передувало відкритим збройним виступам Б.Хмельницького? (передувала активна підготовча діяльність – він заручився союзом із Туреччиною та Кримським ханством, які надали йому політичну і військову допомогу) 4. В якому році, як і з яким проханням звернувся Хмельницький до народу? (В 1648 р. він звернувся до народу із універсалами, в яких закликав народ вступати до козацтва) 5. Яку за чисельністю армію зібрав Б.Хмельницький? (Він зібрав 40 тисячну армію) Вчитель: Отже, Національно-визвольна війна 1648 – 1657 років є безумовним і одним з найяскравіших доказів того, що українці – народ дуже благородний і який не терпить бути підкореним. Сама собою Хмельниччина (традиційна історична назва) це повстання та історичний період 1648 – 1657 років під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава, очолювана гетьманом, що проіснувала до 1760-их років. Про що ми звами будемо говорити на наступних уроках.
VІ. Закріплення нових знань учнів Та давайте повернемося до нашого проблемного питання «Чи вплинув фактор часу на історичну постать Богдана Хмельницького?» Чи не забули Хмельницького в швидкому вирі сьогоденні, чи вшановують пам'ять про нього в наші часи? А допоможе нам в цьому Кривсун Роман та Чумак Ксенія, які виконували пошукову роботу з цього питання. Виходить до дошки і презентують роботу – один розповідає, другий на комп’ютері перегортає слайди ДОДАТОК 8 Кривсун Р. Ми провели пошукову роботу з метою дослідження вшанування памяті Б.Хмельницького на теренах та закордоном. Та зясували, що, найбільш відомим постаментом Б.Хмельницького є (розповідають по презентації) Отже, Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського.
Білик О.Б. Дійсно народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів. Ми з вами будемо й надалі працювати з вашою роботою і презентуємо її як наукову роботу _______________________________________________________________ (виходять до дошки і прикріплюють написані маркером на А4 дати): 1595-1657 рр. (роки життя Б. Хмельницького) 22 січня 1648 р. ( початок Національно-визвольної війни) 1648-1657 рр. (Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького) 1647 р. (втеча Хмельницького до Запорізької Січі) 1648 р. (звернення до народу із універсалами) Настала черга «Центр основних понять»? Які із усього почутого та побаченого ви виділили основні поняття?(виходять до дошки і прикріплюють написані маркером на А4 дати): «Національно-визвольна війна» ( рухи поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності) рушійні сили (велика за чисельністю група людей, яка об’єднана певною метою чи ідеєю) полонізація (насильне ополячення та окатоличення українського населення) національна еліта (невід'ємна частина суспільства, це вибрані, найкращі, панівна верства) Хмельниччина (традиційна історична назва це повстання та історичний період 1648 – 1657 років під проводом Богдана Хмельницького)
VІІ. Виставлення оцінок Жмур В. 11 б. + працювала протягом уроку = 12 б. Кривсун Рома і Чумак Ксюша = по 12 б. Хронологічний та інформаційний центри, + працювали протягом уроку = б.
VІІІ. Підсумки уроку Сьогодні на уроці ми говорили про передумови Національно визвольної війни, про Б.Хмельницького та його соратників, та почали вивчати самий початок війни. На наступному уроці ми продовжимо вивчення теми і будемо говорити про «Розгортання національно визвольної боротьби в 1648-1649 рр.» Рефлексія. Як ви вважаєте, що є головним з того, про що ви дізналися на уроці? Я сьогодні дізнався про… Мене здивувало, що …. Мене вразило …
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |