| Головна » Історія України |
Мета: з’ясувати, яким було становище держави за часів Ярославичів;чому точилася боротьба Ярославичів за Київський стіл, чи перебувала Київська Русь на межі феодальної роздробленості, визначити з якою метою збиралися з’їзди князів та які рішення приймалися; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес до історії своєї держави. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал. Основні поняття: з’їзди князів, тріумвірат, міжусобиці, феодальна роздробленість. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати становище держави за часів Ярославичів Хід уроку: І.Орг. момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Казка «Кіт у чоботях» (уривок). 1.З яким історичним поняттям пов'язаний початок казки? 2.Що таке феодальна роздробленість? 3.Які причини феодальної роздробленості ви знаєте? (учні називають причини і прикріплюються вони до дошки). 4.Як ви думаєте, можемо ми сказати що Київська Русь була на передодні феодальної роздробленості? Отже, сьогодні ми дізнаємося в якому становищі перебувала Київська Русь за часів Ярославичів, розглянемо причини скликання князівських з’їздів, які питання розглядали і які приймали рішення і з’ясуємо: Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1.Становище держави за часів правління Ярославичів. Після смерті Ярослав Мудрий залишив своїм дітям заповіт. Він пам’ятав, що і сам став київським князем внаслідок міжусобної боротьби. І щоб цього більше не було він розподілив владу між своїми синами. Ізяслав – Київ Святослав – Чернігів Всеволод – Переяслав Ігор – Волинь В’ячеслав – Смоленщина Онук Ростислав – Галицька земля І група – Знайти спільні причини розпаду Київської Русі з причинами розпаду Європейських держав. ІІ група – Знайти особливості , які відрізняли занепад Київської русі від Європейських держав. ( робота в групах з підручником) (Учні записують на дошці і пояснюють на прикладах.) Отже, за часів правління Ярославичів установилася феодальна вотчина, відносини, які були закріплені законом «Правда Ярославичів», часті міжусобні війни між братами , боротьба з кочовиками неспроможність Ізяслава тримати владу як над всією територією так і в своєму князівстві. Все це сприяло політичній нестабільності Київської Русі та вело до політичної роздробленості. 2.Боротьба між Ярославовичами за Київський стіл. В ході розповіді учні заповнюють таблицю «Правління Ярославичів в Києві». 1054 …. 1078 …. Ізяслав Святослав Святослав …. …. Всеволод Перевірка учнівських записів. 3.Любецький з’їзд князів. Восени 1097 році в м. Любечі зібрався з’їзд князів Київської Русі. Присутні були 6 найвпливовіших князів. Керували з’їздом Святополк Ізяславич та Володимир Всеволодович Мономах. Ось вам документ, в якому йде мова про цю подію. Знайдіть в ньому помилки . Додаток 1. Робота з документом та підручником. Відбулося ще 3 з’їзди, але рішення які приймалися не були дотримані. Міжусобні війни затихли, але не припинилися. ІV. Узагальнення. Отже, повернемося до нашого запитання: Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості? V. Підсумки уроку. «Дерево знань» Домашнє завдання: параграф 10. Додаток 1. У рік 6605 (1079). Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Коростені, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Схилимо голови перед князем Київським і визнаємо зверхність його». Знайдіть помилки в документі і прокоментуйте їх.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |