| Головна » Географія |
Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про характерні риси економіко - географічного положення Індії, особливості природних умов і ресурсів, розміщення населення й господарства, культурно-історичні особливості країни; розвивати творчі здібності учнів, логічне мислення, формувати культуру спілкування; продовжити розвивати інтерес до предмета; формувати вміння працювати самостійно та в групах, виховувати почуття доброти й милосердя до людей інших національностей. Обладнання: політична карта світу, фізична й економічна карти Індії, фотоілюстрації історичних пам'яток, презентація «Індія». Тип уроку: вивчення нового матеріалу Форма проведення: урок-подорож ХІД УРОКУ І.Організаційний момент. ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Епіграф уроку: Глянь, о душе моя,—ось жадана земля, Ось земля споконвічна прочан. Глянь на Індію ти, на той берег святий. Де вселюдно шумить океан. Р. Тагор ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя: Винятково багатоманітна і багатолика ця країна — далека і близька, розташована на півострові Індостан, який часто іменують субконтинентом. «Країною чудес» називали її мореплавці й мандрівники минулого за казкову красу і багатство; «країною снігів і пальм» — самі індійці за вічнозелену рослинність (не випадково уособленням країни є пальма) і величні хребти Гімалаїв і Каракорума, покриті вічними снігами. Це країна контрастів, де плоска, як стіл, Індо-Гангська рівнина межує з найвищими гірськими вершинами, посушливе Деканське плоскогір'я — з південними штатами, що потопають у тропічній рослинності, а різко континентальний клімат внутрішніх областей, де нестерпна спека літніх місяців змінюється пронизливими холодом у зимовий сезон, межує з морським кліматом прибережних зон, особливо на півдні, де поділ на сезони по суті стає умовністю. Дуже часто її називають «країною мовних джунглів». І це не випадково, оскільки в країні налічується понад півтори тисячі мов і говірок, хоч основними, конституційно визначеними залишаються п'ятнадцять, якими розмовляє 90 відсотків населення країни. Індія — воістину велична країна, де живе працьовитий, талановитий, сповнений сил і почуття власної гідності народ. Запис на дошці Основою економіки Індії є господарство, яке: дає сировину для галузей текстильної, джутової; цукрової промисловості; IV. Вивчення нового матеріалу. Зупинка «Картографічна» Визначення ГП країни. Площа: 3,287 млн. км2. Населення: 1,21 млрд. осіб. Столиця: Нью-Делі. Глава держави: президент. Державний устрій: федеративна республіка. Входить до Співдружності націй, очолюваного Великобританією. Адміністративний поділ: 28 штатів, 7 союзних територій. Республіка Індія розташована в Південній Азії на півострові Індостан, що за формою нагадує трикутник, наче відгороджений від іншої Азії високою стіною Гімалаїв. На півдні, сході, заході країна омивається Аравійським морем і Бенгальською затокою Індійського океану. Індія межує з Пакистаном, Афганістаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, Бангладеш і М'янмою. Найдовшим є кордон з Китаєм, що проходить головним Гімалайським хребтом. Близькими морськими сусідами Індії є острівні держави Шрі-Ланка і Мальдівська Республіка. Через Індію проходять міжнародні торгові шляхи, що поєднують Азію, Європу, Африку і Австралію. Це, безумовно, сприяє встановленню Індією зовнішньоекономічних зв'язків. Запис у зошит назв сусідніх країн, основних форм рельєфу на найбільших міст. Зупинка «Історична» Європейці почали колонізувати Індію ще в XVI ст.— португальців, Голландців, французів, англійців привабили її легендарні багатства. Англійці отримали перемогу над суперниками в ході тривалих війн, і з середини XIX ст. до 1947 р. Індія фактично була сировинним додатком Британської імперії, звідки вивозилися практично всі промислові вироби. Індія — найбільша держава Південної Азії. Це країна контрастів як з точки зору природних умов, так і соціально-економічної ситуації. Винаходи індійців (розповіді учнів) Зупинка «Природна» Характеристика природних умов та ресурсів (робота з текстом підручника ) Зупинка «Народна» Загальна характеристика населення країни 1 учень: Індія займає близько 2% площі світової суші, а її населення становить близько 15% населення планети. За кількістю жителів Індія посідає друге місце після Китаю. Середня густота населення становить 324 осіб, на км2 і є однією з найвищих у світі. У деяких районах густота населення досягає понад 750 осіб на км2. Для Індії характерна висока народжуваність, пов'язана з традиційно ранніми шлюбами і багатодітними сім'ями. Середня тривалість життя індусів до недавнього часу становила всього 32 роки, нині перевищує 62 роки. Чоловіче населення Індії за чисельністю переважає над жіночим: на 100 жінок припадає 107 чоловіків. Близько 65% населення країни проживає у селах. Підсилення міграційних процесів привело за останні півстоліття до формування таких гігантських агломерацій, як Мумбаї (Бомбей), Калькутта і союзна територія Делі з однойменною столицею. Найбільші міста: Бомбей, Делі, Калькутта, Хайдарабад, Бангалор, Мадрас. Індія — багатонаціональна країна. Процес формування нації ще не закінчений. Найбільша етнічна спільність — хіндустанці, мова яких — хінді — проголошена державною. Мовою державного спілкування є англійська. Також у штатах Індії визнані як офіційні і використовуються ще 14 мов Серед народів Індії широко поширені різноманітні релігійні вірування, звичаї та традиції. 82,6 % — індуїсти (вірять в багатьох богів та культ явищ природи). У країні найбільше у світі мусульманського населення — понад 120 млн. осіб. В Індії діє складна кастова система, що розділяє людей приблизно на 3 тис. груп, яка визначає не тільки місце кожної касти в суспільстві, а й численні заборони, зокрема заборони на професії, контракти, шлюби. Попри урядові реформи, кастова система досі залишається важливим аспектом життя індійців. 12% — мусульмани. Поширені також такі релігії, як сикхізм, буддизм, християнство. Особливості проживання та відмінність у рівні життя 2 учень: Багатство і злидні живуть пліч-о-пліч. Заможні верстви Індії становлять менш ніж 4% від загальної кількості населення. 60 % населення країни офіційно живуть за межею бідності, багато людей живе в міських нетрях або взагалі без даху над головою. За даними перепису населення Індії у 2001 році частка неграмотного населення становила 35%. У країні введено обов'язкове безкоштовне початкове навчання (у деяких штатах — і безкоштовна середня освіта). Незважаючи на це, багато дітей не ходять до школи, рівень освіти залишається досить низьким. Індійські міста дуже шумні — безперервно сигналять автомобілі, з мегафонів звучить музика, а торговці перекрикують один одного, наперебій пропонуючи товари. Переповнені людьми автобуси викидають клуби вихлопних газів. Багато тварин на вулицях ні в кого не викликають подиву. Містом розгулюють корови, кози і навіть мавпи. У містах ремісники та торговці поселяються в основному біля своїх майстерень або лотків, утворюючи професійні цехи. Будівлі в основному невисокі, вулички вузькі, а густота населення досить висока. Міська біднота будує хатини з жесті й дерева та нелегально підключає їх до електромережі. Великою проблемою міст є відведення нечистот. Зазвичай відходи стікають стічними канавами, викликаючи страшенний сморід. Життя в індійському селі. 3 учень: Середній індієць — сільський житель, він цілий рік працює на зрошувальних полях, у сезон хариф вирощує рис, боби, а під час сезону рабі — пшеницю, картоплю, овочі. Працює переважно вручну, для обробки землі і як транспортний засіб використовує бика; цілком можливо, що в нього немає своєї землі або він є власником дуже маленької ділянки. Частину зібраного врожаю він обмінює на предмети першої необхідності. Він сповідує індуїзм; не знає державної ( англійської), мови, ледве читає другою державною мовою —хінді; його дружина неграмотна. У родині четверо дітей, троє з них уміють читати й писати. В його будинку немає електрики й газу. Харчується він в основному рослинною їжею. Найчастіше на його столі буває рис, борошняні вироби, каша, боби, овочі, картопля, кисле молоко; паливом у його господарстві служить солома та кізяк. Він ніколи не виїжджає за межі свого штату. Ймовірно, він та його дружина проживуть 60—65 років. Можливо, деякі з його дітей переїдуть до міста й будуть працювати в промисловості або сфері послуг, найшвидше в їхніх родинах буде менше дітей. Індія має значні трудові ресурси. У країні немає офіційно оголошених меж працездатного віку. Незважаючи на закон, до сих пір використовується дитяча праця. Індійська цивілізація налічує понад 5 тисяч років. її матеріальні пам'ятки — храми, мавзолеї, мечеті, палаци, форти — трапляються повсюдно, багато з них відомі в усьому світі. Національний одяг індусів (розповідь супроводжується показом фотоілюстрацій). Сарі — жіночий одяг. Це довгий цілий кусок тканини завдовжки 5—9 м. Проте найпопулярніший вид сарі — кусок тканини традиційної довжини — 6 м. Чолі — коротка кофточка, яка надівається під сарі. Дхоті — чоловічий варіант сарі. Лунгі — чоловічий варіант сарі на півдні Індії. Шальвари — шаровари на півночі Індії, Каміз — довгі сорочки на півночі Індії. Це результат впливу перських і монгольських прибульців.) Зупинка «Традиції» Знайомство із традиціями та звичаями жителів Індії (матеріал в додатку) Зупинка «Економічна» Промисловий розвиток Індії Зупинка «Туристична» Пам'ятники та храми, якими славиться Індія, — це справді те, що варто побачити. Тому за знімками історичних об'єктів потрібно їх назвати й охарактеризувати. Основні історичні об'єкти Індії: Червоний Форт. Має червонуватий колір, бо побудований із рожевого пісковику понад 350 років тому. Знаходиться в Делі. Вважається, що вона стоїть тут аж XV століть. Принаймні про це свідчить напис на ній. Цінність колони у неповторних властивостях металу, з якого вона відлита. Це чисте залізо. Колона не ржавіє. Такої чистоти металу не можуть досягти сучасні металурги. Подейкують про її позаземне походження. Площа «Брама Індії». Це велична брама (на зразок паризької Тріумфальної), стіни якої вкриті імена ми людей, котрі віддали своє життя за незалежність країни. Навколо споруди розкинулася велетенська галявина з поодинокими старими деревами. Галявина має Тадж - Махал. Одне із семи чудес світу. Знаходиться в Агрі. Вважається символом любові. Це вершина архітектурного мистецтва. Шах Джахан збудував його для дружини Мумтаз Махал, яка померла при народженні 14-ї дитини. Майже 20 років 20 тисяч людей будували споруду, після чого всім їм відрубали руки, аби не могли відтворити щось схоже. V. Закріплення матеріалу Вікторина Столиця Індії. (Нью-Делі) Священна річка Індії. (Ганг) «Доля» (відплата за добрі чи погані вчинки). (Карма) V. Підсумки уроку (Висновки про подорож, оголошення оцінок) VІ. Домашнє завдання: вивчити тему, скласти кросворд на тему «Індія» Додатковий матеріал до уроку Традиції Індія— це країна, в якій більше свят, ніж днів у році. І це справді так. Багатство та розмаїття релігій і культурних традицій стали причиною виникнення великої кількості найрізноманітніших традиційних, релігійних та народних свят. 3. Заклинач змій. Багато індійців займаються дресируванням кобр. Заклинач награє мелодію, похитуючись вперед-назад, що примушує кобру підніматися і наслідувати його рухи. Індійська (очкова) кобра настільки ж гарна, як і небезпечна. Як і інші змії, кобра абсолютно глуха. Очкові змії, що похитуються під звуки флейти факіра, не чують її мелодії. Їх зачаровують рухи заклинача, і той, чудово знаючи натуру кобри, безпомилково оцінить дистанцію. 4. Індійський ринок. Багато індійців не вживає м'яса. Вони купують Дорогами Індії. Дорога — дзеркало будь-якої країни. Індійські дороги — суцільні перегони без перепочинку, галасливі та агресивні, часто-густо без додержання будь-яких правил — і, що найстрашніше, без права на помилку. Тут життя і смерть ходять поруч, особливо вночі. На автомобільних дорогах, поряд із сучасними видами транспорту, повсюди зустрічаються рикші, велорикші, слони, худоба тощо. Рикша — це двоколісний візок, що його тягне людина. 8. Індуїзм — найпоширеніша релігія. Вісім з кожних десяти жителів Індії — індуїсти. Статуї богів установлені в багатьох селах. 9. Індія — найбільш демократична держава. В Індії виборців більше, ніж будь-де. З часу здобуття незалежності вибори проводяться регулярно. Промисловість За абсолютними розмірами валового національного продукту Індія входить до перших 15 країн світу. Якщо ж його поділити на 1000 млн. осіб, то країна опиниться серед найвідсталіших і найбідніших. У структурі промисловості переважають галузі легкої та харчової промисловості. Домінують дрібні підприємства, розповсюджені домашні промисли, де переважно використовується ручна праця. Енергетика. У недалекому минулому основним паливом були сухий гній (кізяк) та дерево. Зараз вони відіграють чимале значення в побуті основної частини населення. Поряд з тим зростає використання промислових джерел енергії. Найбільше значення має кам'яне вугілля. Чорна металургія. За об'ємом капіталовкладень і темпами росту посідає одне з провідних місць. Найбільшим центром металургії є Бокаро. В кольоровій металургії найбільшу роль відіграє алюмінієва промисловість, яка розвивається на власних покладах бокситів. Машинобудування і металообробка. У країні виробляють електромотори, тепловози, вагони, літаки, електронні машини. Банґалор — центр електронної промисловості і космічних досліджень, тут також виробляють верстати, літаки, засоби зв'язку. Індія забезпечує великі поставки літаків на світовий ринок. З 1990-х рр., завдяки зарубіжним інвестиціям, у країні почали розвиватися сучасні галузі — телекомунікації, радіоелектроніка, а також виробництво реактивних літаків і космічних ракет. Хімічна промисловість. Налагоджено виробництво мінеральних добрив, хоча воно не задовольняє потреби сільського господарства Індії. Розвивається нафтохімія, виробництво пластмас, хімічних волокон. В легкій промисловості найбільше значення має джутова та текстильна галузі. Харчова промисловість добре розвинута. Світове значення має виробництво чаю (перше місце у світі). Розвинені цукрова і маслоробна галузі. Індія заслужено славиться своєю вишуканою і надзвичайно різноманітні кухнею. В їжу обов'язково додають перець, кмин, кардан у тощо. Кіноіндустрія. За кількістю фільмів Індія посідає одне з перших місць у світі. Кіноіндустрія, що базується під Бомбеєм, за що названа Боллівудом, щорічно випускає більше фільмів, ніж кіностудія будь-якої іншої країни, зокрема США. Зазвичай індійські фільми вирізняються простим сюжетом, але в них багато музики і танців. Кустарні промисли відіграють велику роль у виробництві тканин, предметів домашнього вжитку, художніх прикрас та сувенірів. Сільське господарство Індії Сільське господарство — основа індійської економіки. В ньому зайнято близько 60% економічно-активного населення. Крім того, воно забезпечує сировиною багато ключових галузей країни, особливо текстильну, джутову і цукрову промисловість. Провідна роль належить рослинництву. В Індії виділяють два сільськогосподарських сезони: літній («хариф») — сіють з кінця травня, урожай збирають у кінці вересня, і зимовий («рабі») — сіють у жовтні, урожай збирають у квітні. Основна частина врожаю припадає на літній сезон, забезпечений вологою, яку приносять мусони. 60 % земель зайнято під зерновими, особливе місце серед яких посідає рис. В Індії під рис відведено більше земель, ніж у будь-якій іншій країні, і з кінця 1970-х років вона повністю забезпечує себе цим продуктом і посідає друге місце у світі за експортом рису. Також культивують бавовник, джут, арахіс, кунжут, рапс, цукрову тростину, каву, чай. У харчуванні індійців велику роль відіграють бобові, овочі, фрукти, прянощі, олійні та цукрова тростина. Індія посідає провідне місце по збору та експорту чаю. Чайні плантації приурочені до передгірних районів країни. Індії належить перше місце у світі за площею, зайнятою цукровою тростиною, але врожайність цієї культури і збір низькі. Важливу роль відіграють тютюн, кавове дерево, кокосова пальма, банани, ананаси, цитрусові. Тваринництво — другорядна галузь сільського господарства Індії. За поголів'ям худоби країна посідає перше місце у світі (1/5 світового поголів'я), але худоба (корови, воли, буйволи, вівці) мають дуже низьку продуктивність і використовуються переважно як тяглова сила. Індійці-індуси є вегетаріанцями, вважають корову священною твариною. Поряд з цим Індія є одним з найбільших експортерів шкіри. Для покращення породності худоби в країні створено декілька державних ферм, де вирощують, племінну худобу. Транспорт. Зовнішні зв'язки За словами індійців, залізничний транспорт найшвидший і найпопулярніший у цій країні. Однак, на ефективність його роботи негативно впливають нерівномірність густоти залізниць у різних частинах країни, різноколірність доріг тощо. Головні залізничні магістралі проходять долиною Гангу і вздовж морських побереж. Найважливіша лінія Мумбай — Наґпур — Колката. Друге місце посідає автомобільний транспорт. Національні автостради з'єднують між собою найбільші міста країни. Зовнішньоторговельні перевезення майже повністю здійснюються морським транспортом. Повітряним транспортом здійснюються переважно пасажирські перевезення — міжнародні аеропорти Делі, Колката, Мумбай належать до найбільших у світі. У сільській місцевості зберігається роль гужового і в'ючного транспорту. У деяких містах поряд із сучасним транспортом пасажирів і грузи перевозять рикші та велорикші. Індія має зовнішньоекономічні зв'язки з більш як 150-ма країнами світу. Імпорт: машини, обладнання, сталь, кольорові метали, хімічні добрива, нафта і нафтопродукти. Експорт: джутові вироби, чай, рослинні та ефірні масла, шкіра, вироби кустарних промислів, коштовне каміння, залізна, марганцева, хромітова руди.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |