| Головна » Географія |
Мета уроку : визначити вплив природних чинників на характер розвитку господарства країн Скандинавії Розглянути особливості формування культурних традицій на прикладі країн Фінляндії, Швеції, Данії, Норвегії. Розвивати вміння працювати з додатковим географічним матеріалом , використовувати електронні носії інформації Тип уроку вивчення нового матеріалу Наочності: фізична карта Скандинавії , економічна карта Європи , політична карта Європи, атлас, підручник , слайди презентації національних свят країн Скандинавії Етапи уроку Актуалізація опорних знань учнів Назвіть країни , що входять до складу Скандинавського півострова Визначте особливості їх ЕГП По картах атласу охарактеризуйте природно-ресурсний потенціал країн , що входять до складу Скандинавського півострова Назвіть провідні галузі промисловості і сільського господарства країн Скандинавії Мотивація навчального процесу Північне полярне коло перетинає територію Скандинавського півострова , довга полярна ніч і коротке полярне літо впливають не тільки на спеціалізацію господарства , а виховують певні риси характеру народів цього субрегіону Північної Європи Задача нашого уроку визначити вплив природних чинників на характер розвитку господарства країн Скандинавії Розглянути особливості формування культурних традицій на прикладі країн Фінляндії , Норвегії . Швеції , Данії Ознайомитися з народними святами цих країн Вивчення нового матеріалу Назва вказаної групи країни походить від слова «Скандія»,. Це латинізоване слово германського походження початково було близьке до понять «темряви, мороку, туману» і використовувалося в північних германців, як і в деяких інших народів Північної Європи, для визначення поняття «північ» (фінською «похйола» — «країна мороку» або «північ» Скандинавія — історично-культурний регіон, розташований на півночі Європи з центром на Скандинавському півострові. Данія, Норвегія та Швеція вважають одна одну частинами Скандинавії. Крім них, до Скандинавії часто зараховують Ісландію та Фінляндію, а також Фарерські острови Історія Північногерманські племена в першій половині 1 століття нової ери колонізували Скандинавію. Протягом багатьох століть Скандинавські країни об'єднувалися в різні політичні союзи. Найбільшим союзом була Кальмарська унія, до якої приєдналися всі скандинавські королівства: Данія, Норвегія і Швеція, з залежними територіями — Фінляндією, Ісландією і Гренландією. Населення Расовий склад. Народи Північної Європи здебільшого належать до північної групи великої європеоїдної раси. Демографічний склад. За особливостями відтворення населення країни регіону належать до першого типу, тобто характеризується низькими показниками народжуваності та смертності. Етнічний склад. Значною мірою однорідний. Мешканці регіону належать до двох великих мовних сімей – індоєвропейської й уральської. Мови Скандинавські народи мають між собою багато спільного. Основні скандинавські мови пішли від давньоскандинавської мови і належать до північної гілки германської групи мов. Більшість діалектів норвезької, шведської і датської мов взаємнозрозумілі. Ісландська і фарерська мови теж пішли від давньоскандинавської, але зберегли більше архаїчних рис. Фінська мова належить до іншої мовної сім'ї — фіно-угорської, але на території Фінляндії проживає велика шведська меншина і шведська мова є однією з державних мов цієї країни Шве́ція, офіційна назва Королівство Девіз: Король країни має девіз «För Sverige i tiden» (За Швецію — крізь віки) : Шведська мова Мовою де факто є шведська, яка належить до групи німецьких мов, споріднена з норвезькою та данською мовами, від яких незначною мірою відрізняється граматично і лексично. З данською мовою є великі розбіжності у фонетиці, що перешкоджає вільному взаєморозумінню. У країні, однак, відсутня офіційна мова — оскільки шведська займає домінантне становище, то ніколи не порушувалося питання про надання їй статусу офіційної. Мовами національних меншин визнані саамська, меянкіелі, фінська, циганська та ідиш. Перші три з них можуть використовуватися в державних і муніципальних установах, судах, дитячих садках та будинках для літніх людей в деяких частинах лена Норрботтен. Релігія С XII века Уппсала стала церковним центром Швеції а місто – перебуваннмя архієпіскопа церкви Швеції. Зведення собору почалось в 1287 році Більшість віруючих (79% з усіх віруючих) належить до Церкви Швеції — лютеранської церкви, відокремленої від держави в 2000 р. Також присутні католики, православні і баптисти. Природні ресурси Корисні копалини Швеції Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами зал. руд; 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді Господарство Більшість промислових підприємств в Швеції належить приватним особам. У 1960–1970-х роках частка повної або часткової державної власності в промисловості становила від 10- 15%. Стокгольм столиця Швеції Місто було побудоване на чотирнадцяти невеликих, не пов'язаних один із одним островах, звідки можна було перекрити вихід суден в озеро Меларен. Перша частина назви — сток, означає колода, друга — гольм — маленький острів. Провідні галузі промисловості: гірнича (мідна та інш. мінералів), чорна та кольорова металургія, машинобудівна, хімічна, легка і харчова, цементна, деревообробна та паперова промисловість. Машинобудування — найдавніша та найрозвиненіша галузь промисловості в Скандинавії. У Швеції на неї припадає бл. 45% надходжень від експорту. Виробляють станки, точні вимірювальні прилади, обладнання для електростанцій, підшипники, радіолокаційне обладнання, автомобілі, техніку для стільникового зв'язку, реактивні винищувачі тощо. Більшість підприємств цієї галузі розташовані на рівнинах між Стокгольмом і Гетеборгом — здебільшого навколо оз. Меларен і в долині р. Гета-Ельв. Великий центр машинобудування знаходиться також на південному заході Сконе, в Мальме та сусідніх містах. Розвинене автомобілебудування (головні виробники — компанії «Вольво» і «Сааб»). Понад 4/5 легкових і вантажних автомашин Швеції та автобусів йде на експорт (1/3 з них — до США). Паперова галузь сконцентрована в основному в Середній і Південній Швеції, в межах досяжності порту Гетеборг і національного ринкового центра Стокгольма з його поліграфічною промисловістю. У Норрчепінгу та Хальсте містяться великі виробництва з випуску газетного паперу. З 1966 його виробництво зросло втричі й досягло 2,4 млн т в 1995. За цим показником країна вийшла на 4-е місце у світі. У структурі паливно-енергетичного балансу переважає нафта і нафтопродукти (бл. 50%), решта — вугілля, торф, гідро- та атомна електроенергія. Бл. 1/3 енергетичних потреб Швеції задовольняється за рахунок імпорту (головний енергоносій — нафта, далі йдуть вугілля і природний газ). Основні місцеві джерела енергії — ядерне паливо, гідроресурси, деревина. У 1992 в країні діяли 12 АЕС, за виробництвом атомної енергії на душу населення Швеція займала провідне місце у світі. Референдум, проведений в 1980, висловився за згортання цієї галузі до 2010. У 1996 частка атомної енергії в енергобалансі країни досягла 47%, причому вартість її була однією з найнижчих у світі (частка ГЕС — 34%). Розвинуті всі види транспорту (автомобільний, залізничний, паромний, морський, трубопровідний), основні внутрішні перевезення здійснюються автодорогами і залізницями. Металургія — одна з головних галузей промисловості Швеції. Головна галузь сільського господарства Швеції — тваринництво і виробництво кормів. Найважливіші морські порти: Ґетеборґ, Стокгольм, Лулео, Гельсінборг, Мальме і Норчепінг. «Ва́са» — шведський бойовий корабель, спущений на воду влітку1628 році. Свою назву корабель отримав на честь правлячої в той час династії шведських королів Ваза. Імпорт: машини і транспортне обладнання (41%), різні споживчі товари (14%), хімічні продукти (12%) і енергоносії (6%, переважно нафта) — $ 86,7 млрд (г. ч. Німеччина — 19,2%; Великобританія — 10,2%; Норвегія — 7,6%; Данія — 6,5%; Франція — 6,3%). Експорт: літаки, транспортні засоби, дрилі, підшипники, електроніка, нафтохімікати, текстиль, декоративне скло, папір, залізо, сталь, вироби з дерева. Обсяг експорту — $100 млрд (г. ч. Німеччина — 11,3%; Великобританія — 9,3%; Норвегія — 8,8%; США — 8,8%; Данія — 6%). Культура Швеції — загальне поняття до якого відносять різні аспекти буття шведів: лютеранство, профспілковий рух, впевненість в собі тощо. Що врешті формує шведський менталітет (національну самоідентифікацію), сприйняття шведів чужинцями тощо. Різні історичні періоди також впливали на формування шведської культури або виражали шведську ментальність. Так Швеція скасувала рабство до середини XIV століття, також не було у шведів кріпосницького права, селянство становило близько 40% населення, і було одним з чотирьох станів (разом з дворянами, духовенством та міщанами) 25 провінцій (швед. landskap) у Швеції на початку своєї історії мали поганий взаємозв'язок у Скандинавії. Тому у кожного з них є різна культура. Ці провінції давно втратили своє автономне значення як адміністративні і самостійні політичні регіони. Але як і раніше розглядаються як культурні регіони, і населення Швеції ототожнює себе з ними. Кожна провінція має певну історію, кожен регіон зі своїм власним характером. Склад деяких з них історично формувавсь як відділена частина Швеції з їх власними законами. Оскільки незалежність регіону виникла з-за того, що була частиною іншої країни, таких як Данія, Норвегія та ін.. І тому з-за впливу сусідніх культур формувався цей регіон Особливістю культури Швеції є шведська ментальність, що підтримується шведським вихованням. Одним із багатьох явищ шведської культури є принцип «лагом» швед. Lagom, аналог української стриманої добротності та християнської чесноти «здержливості» (примітка автора О. К.): це спадок вікінгів (варягів) і символ шведського життя. Його можна спостерігати серед шведів не лише в особливості поведінки, але і в одязі, в дизайні, в архітектурі тощо. Це шведська помірність, стриманість, ощадливість — нічого зайвого. Хоча тотальне нав'язування дотримання стриманості (згідно соціології медицини) призвело до лідерства в Європі з суїцидів серед шведів. Звичаї Танок навколо травневого дерева на святкуванні літнього сонцестояння в Аскерсунді Новий рік Найчастіше не має того розмаху, якого, можливо, очікують наші туристи. У Швеції чи вважається урочистість, лише привід для парадно одягнених друзів зібратися разом, покуштувати омарів, опівночі випити келих шампанського під вірш англійського поета Альфреда Теннісона (1809–1892 рр.) «Новорічні годинник» (цей звичай існує з 1895 р.) та дати так зване новорічну обіцянку: скинути пару кілограмів, провести відпустку на курорті, відвідати в іншому місті бабусю, посадити в своєму саду троянди тощо. Іноді замість обіцянки роздають поцілунки, вітаючи один одного з Новим роком. Починаючи свято вже о 20:00, багато шведів закінчують зустріч Нового року близько 1-2 годин ночі, виходячи о 24:00 годині на 10-15 хвилин на вулицю, щоб запустити феєрверки[7] День забродженого оселедця Заброджений оселедець володіє різким, неприємним запахом, який здатні витримати далеко не всі шведи (недосолений оселедець з прянощами і перцем тримають пару днів на сонці, де починає бродити, проте їдять його перш, ніж він встигає протухнути). Зате ті, хто долає своєрідний «аромат», стверджують, що смак у цієї риби просто чарівний. Свята раків і оселедця з душком не вважаються державними. Такого роду «свят» в Швеції вистачає: в «день батька» татам дарують краватки, а в «день матері» мам виводять у ресторан. На Благовіщення, що відзначається 25 березня, поїдають вафлі, а на християнський жирний вівторок прийнято їсти так званий «семлур» (швед. semlor) — пшеничні булочки з солодкою мигдальною начинкою. Не забувають шведи і про власні дні народження, які, щоправда, відзначаються, не настільки широко, як в Росії: за звичаєм родина будить іменинника піснями і подають у ліжко каву з тортом і подарунками[10]. Вальпургієва ніч і свято літнього сонцестояння в Швеції Знаменний весняний день для шведів є Вальпургієва ніч, що випадає на 30 квітня. У цей день по всій Швеції палять багаття і співають весняні пісні. Студенти надягають спеціальні білі кашкети, які зберігають потім все своє життя (по цій кепочці легко визначити, в якому вузі навчаються студенти, — кожен навчальний заклад має свої «стандарти» і моделі). Прихід весни вшановують також і хлопавками з феєрверками та алкоголем. Така святкова ніч поступово перетікає в перше травня, День праці, коли шведи висипають на вулиці, об'єднуючись в натовпи демонстрантів. Робітники вимагають більш високих зарплат, рівноправності, скорочення робочого дня, міжнародної солідарності — підстав для демонстрацій завжди вистачає. Найяскравішою подією літа є свято літнього сонцестояння, яке відзначається у вихідні, найближчі до 21 червня. Дівчата напередодні нерідко виходять в поле або на лук — за переказами, якщо їм вдасться сплести вінок з семи видів квітів, вони побачать уві сні свого судженого. У сам день свята в містах і селах споруджуються обплетені листям і квітами жердини, навколо яких одягнені в національні костюми шведи водять хороводи, танцюють і співають. До столу подається молода картопля з кропом, оселедець і горілка. Бенкети тривають і в серпні. Саме тоді в Швеції починається сезон лову раків, для поїдання яких існують навіть змагання, і шведи із задоволенням надягають своєрідні «слюнявчики» і спеціальні ковпачки, прикрашають столи серветками із зображенням раків, підвішують на вікно паперове сонце, в яке вставляється свічка, наповнюють келихи пивом — і приступають до трапези[11]. Королівство Данія Девіз: "Guds hjælp, Folkets kærlighed, Danmarks styrke" (дан. Kongeriget Danmark) — маленька європейська країна — найменше і найпівденніше королівство із скандинавських країн. Данія є конституційною монархією у північно-західній частині Європи. Країна займає півострів Ютландія і 406 островів в протоках і морях Північного і Балтійського морів. З 406-ти островів, населені лише 97. Із цих островів найбільш крупними і населеними є Зеландія, де знаходиться столиця країни Копенгаген, Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на 200 км на схід у Балтійському морі острів Борнгольм. До складу Королівства Данія входять також на правах автономії Фарерські острови і найбільший у світі острів Гренландія. Столиця — Копенгаген (з передмістями — 1,6 млн жителів, 2006) — історичний центр країни. Перші згадки про місто датовані 1043 роком. Місто розташоване на островах Зеландія і Амагер. Населення Данії — 5,43 млн осіб (2006), в тому числі: Гренландія (2006) — 56,901 тисяч осіб. ресурси На відміну від Швеції і Норвегії, в Данії немає великих річок і значних запасів гідроенергії. Запасів нафти і газу в датському секторі Північного моря менше, ніж у норвезькому і британському. Ліси займають менше 10% площі країни. Данія не багата корисними копалинами, тому благоустрій країни залежить значною мірою від людських ресурсів, їх знання та навиків.[7] Данія інвестує великі суми в освіту. Входить в 15 провідних країн світу в галузі іновацій (в 1995 і 1999 році посідала сьоме місце).[9]2/3 землі має аграрне застосування, 12% — лісове, решта — поселення та озера. Господарство Основою добробуту є промисловість (75% вартості експорту) Промисловість Данії багатопрофільна. Профілюючі галузі: виробництво електронного обладнання, харчова промисловість, суднобудування, будівництво мостів і виробництво меблів, хоча більшу частину сировини доводиться імпортувати. У промисловості переважають дрібні і середні підприємства Данія займає перше місце в світі по виробництву продуктів харчування на душу населення Має великий флот і багато торгових партнерів. У Данії висока продуктивність праці, що становить на одного зайнятого в національній економіці (2,6 млн чол.) 38 тис. доларів ВВП.[1] За рівнем заробітньої плати (він становить біля 29 євро/год) Данія займає перше місце в світі Данія — одна з країн із найвищою у Європі часткою штучного лісовідновлення, яке становить 87 %, природне — 6 %, решта — комбіноване (60 % лісів — це насадження хвойних порід).[10] Площа лісів й інших насаджень – 579 тис. га., з яких у приватних руках перебуває 67 % лісів — 26246 лісоволодінь (існує багато малих лісоволодінь) із загальною площею 391 тис. га, у державних – 33 % (360 лісоволодінь).[10] Вирощування різдвяних ялинок, яке оцінюється в 38 млн дол. США і полювання, яке оцінюється в 21 млн дол. США — у сукупності дає більше, ніж вартість деревної продукції (52,1 млн дол. США).[10] Оскільки лісовий сектор не задовольняє високих вимог країни у лісопродукції — потужна меблева промисловість Данії покладається на імпортну сировину і експортує основну частину продукції.[10] Більше половини ринку забезпечується за рахунок імпорту, а високоякісна деревина твердолистяних порід імпортується з Китаю та інших азійських країн. Економіка Данії опирається на високотехнологічне сільське господарство, сучасні малі підприємства, високу ступінь соціального захисту населення і обширну зовнішню торгівлю.[2] В основі сільського господарства Данії лежить індивідуальне володіння землею і сімейна ферма.[2], а сільське господарство виробляє продукцію, достатню для забезпечення 15 млн осіб, що в три рази переважає кількість населення Данії.[2].[2] Основу сільського господарства складають 51,6 тисяч фермерських господарств (станом на 2005 рік). При цьому, 17,8 тисяч фермерських господарств зайняті у виробництві круглий рік.[2] Експорт: м'ясо, молочні продукти, яйця, риба, шкурки норки, запчастини до автомобілів і літаків; текстиль, хімікати, електроустаткування. Данія один з найкрупніших в світі експортер м'яса свинини, сиру і вершкового масла..[ .[Данія тісно пов'язана з Німеччиною економічно, має тісні економічні та політичні зв'язки з Великобританією.[3] Лише у січні 1973 року Данія разом з Великобританією та Ірландією стала членом ЄС. Данія проголосувала проти приєднання до європейської валюти євро, на референдумі 2000 року. Робочий день більшості датчан з 7:00 ранку до 15:00 дня. Або ж з 8:00 ранку до 16:00 дня. Свята: Фінляндська Республіка [Прапор Фінляндії] [Герб Фінляндії] Прапор Герб Державний устрій — республіка. Глава дерСамі фіни не називають свою країну Фінляндією, для них це слово чуже, і має германське походження. У фінській мові навіть немає звуку «ф». Для них їхня країна — Суомі, а самі вони суомалайсет (народ Суомі). Історію походження назв Суомі та Фінлядія достеменно не встановлено. Раніше була поширена версія, що Суомі означає «країна боліт». Згідно з новітніми дослідженнями, «Суомі» походить можливо від прабалтійського *zemē, якому завдячують своїм походженням також слово «саами» і назва однієї з провінцій Фінляндії — Гяме. Виконавча влада здійснюється президентом і урядом. Член ООН з 1955 року, у 1995 приєдналася до ЄС. Господарство Фінляндія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Провідні галузі промисловості: металургійна, машинобудівна (суднобудівна, електронне обладнання та ін.), целюлозно-паперова, деревообробна, чорна та кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, харчова промисловість. Основні природні багатства країни — ліс (бл. 65% всієї тер.) і руди металів (мідні, цинкові, нікелеві та інш.). Розвинені всі види сучасного транспорту. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Уусікаупункі, Варкаус, Порвоо. Паромне сполучення з Швецією, Естонією, Польщею, Німеччиною. Високорозвинений мобільний зв'язок. Корпорація «Нокіа», заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія веде перед також у розвитку системи Інтернет. Перевагами Фінляндії є політична стабільність, відкритість економіки, високорозвинена інфраструктура та надійність телекомунікацій, а також високий рівень взаємодії між підприємствами, науково-технічними центрами та університетами. Окрім того, в забеспеченні конткурентоздатності Фінляндії важливими є такі фактори, як дуже швидке освоєння нових технологій, високий освітній рівень населення, сприятливий для бізнесу діловий клімат. Недоліками Фінляндії в міжнародній конкуренції є високі податки (до 36% на прибуток приватних осіб та 29% корпоративний подато Економіка Фінляндії базується на приватному підприємництві, але уряд контролює низку галузей економіки і навіть монопольно володіє деякими з них. Після Другої світової війни Фінляндія була переважно аграрно-індустріальною країною, в якій були розвинуті лісівництво та гірничодобувна промисловість. Упродовж перших післявоєнних десятиліть економіка була переорієнтована зі сфери виробництва на сферу послуг. Країна стала своєрідним торговельним мостом між країнами Західної Європи і СРСР. На початку 1990-х років економіка Фінляндії пережила сильну кризу, викликану розпадом Радянського Союзу і втратою великого замовника. А з середини 1990-х років почався плавний економічний підйом: Фінляндія стала працювати на ринки західних країн. Свята у Фінляндії Культура Фінляндії обрала в себе як спадщина тих язичницьких часів, коли шанувалися «духи природи» і «сили землі», так і виникли пізніше християнські звичаї і свята. Завдяки своєму географічному розташуванню та історичним особливостям, культура Фінляндії піддавалася впливу сусідніх балтійських, германських і слов'янських народів. Великий вплив на неї справила також те, що Фінляндія входила до складу спочатку Швеції, а потім Росії Вважається, що найголовнішій Дід Мороз мешкає в Лапландії за Полярним колом. Рішенням ООН з 1984 року Лапландія офіційно проголошена «Землею Діда Мороза». Там розташована і резиденція Санта Клауса, де він живе цілий рік разом з помічниками-гномами. Туди пишуть листи діти з багатьох країн за адресою: Фінляндія, 96930, Полярне коло. Під час новорічних свят у країні відбуваються вистави за участю костюмованих ельфів і гномів, святкові карнавали на тлі казкових фінських пейзажів, нібито створених за бажанням Снігової Королеви. Яскравий льодовий фестиваль відбувається на Новий рік у м. Кемі, де учасники будують справжній готель з льодових конструкцій.
1 травня у Фінляндії святкують Національний День Прапору. Сучасний варіант прапору було затверджено в 1918 р. [Flag] Прапор Фінляндії Примітно, що видатний фінський поет Захаріас Топеліус, одним з перших запропонував у 1862 р. зробити білий і блакитний кольори національними. У центрі фінського прапору зображено голубий скандинавський хрест. Голубий колор символізує небо і тисячі озер в Фінляндії. Білий колор прапору це символ зимового снігу [31]. [1 maya 1] [1 maya 2] Норве́гія, Королі́вство Норве́гія — Норве́гія, Королі́вство Норве́гія — держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова. Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Столиця Норвегії — Осло Норвегія — унітарна держава, заснована на принципах конституційної монархії та парламентської демократії. У країні діє конституція 1814 року з кількома пізнішими поправками і доповненнями. Король є главою держави і виконавчої влади. Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела. У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія — найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту . Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів. Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є «Ношке Скуг», «Боррегорд», «Петерсон», виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого. Чорна і кольорова металургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії — на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. В число основних металургійних компаній входять «Ношк Гідро», «Елкем», «Фесіль». Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості — «Ношк Гідро», «Діно Індустрієр», «Ютун». Концерн «Нікомед» спеціалізується на розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики. Гірничовидобувна промисловість. Її основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини — вапняк, кварц, нефелін, олівін. Машинобудування. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання. Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія — четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором Сільське господарство Лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. І, попри це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало. Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40 % забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни, вирощується норвезькими селянами. Експорт: енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари. Імпорт: машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія. Свята Шведсько-норвезька унія 1814-1905 — державно-правове об'єднання Швеції і Норвегії на основі реальної унії. Унія була нав'язана Норвегії Швецією силою зброї як підсумок Шведсько-норвезької війни 1814 року. Вступила в силу 4 листопада 1814 з обранням королем Норвегії шведського короля Карла XIII. Масниця в Норвегії Fastelavn (від Vastel-avent — «вечір перед великим постом») відзначається перед початком Великого посту. Слід зазначити, що норвезька масниця, як і багато інші свята, поєднує в собі як християнські, так і язичницькі традиції. Багато обряди збереглися з найдавніших часів, коли народ відзначав свято весни. Поясніть як природні чинники впливали на розвиток господарства країн Скандинавії ? Чим можна пояснити високий економічний рівень розвитку цих країн , при обмежених природних ресурсах ? Підсумок уроку
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |