| Головна » Фізика |
Мета. Ввести поняття про дискретність речовин. Сформувати уявлення про частинки (молекули і атоми), що становлять межу механічного поділу речовин які недоступні прямому спостереженню. Розкрити такі положення МКТ: молекули речовин знаходяться в безперервному русі; між ними існують сили взаємодії та проміжки. Показати взаємозв’язок між швидкістю руху молекул та температурою тіла. Ознайомити з будовою атома та з завданням пошуково-дослідницької лабораторної роботи за номером 8 (зошит для лабораторних робіт з фізики в 7 класі, РОІППО, ст.20) І. Організаційна частина ІІ. Діагностика ступеня засвоєння вивченого матеріалу Конкурс 1. Сортування Завдання. Ви маєте картки з таблицею стовпці якої не заповнені
Записати фізичні терміни у відповідні стовпці. Терміни: стіл, хліб, годинник, довжина, об’єм, кипіння води, танення льоду, залізо, скляна паличка, падіння каменя, смола, час, рулетка, блискавка, гудзик, крапелька води, вода, ручка, лінійка, мідь, Юпітер, учень, мензурка, крейда. Перевірка правильності через взаємоконтроль, учням пропонуються правильні відповіді ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Щоб розуміти природу треба не тільки розпізнавати явища, а ще й вміти їх пояснювати. Чому те чи інше явище відбувається так, а не інакше. Тобто вивчати фізику на основі нових фізичних обґрунтувань – цілих теорій. Для цього здійснимо фантастичну подорож на будівництво «Речовин». Чи мають вони щось спільне? IV. Вивчення нового матеріалу З чого складається крейда, вода, мед, сіль, повітря? Як побачити їх найменші частинки? Досліди: (Борошно, пил, цукрова пудра,…) Розтираємо у ступці борошно. Чи відчували ви у млині запах борошна?
Наші висновки: частинки речовини можна розбирати на такі маленькі, що невидимі оком Для зручності уявимо, що частинки мають вигляд кульок і замалюємо розміщення частинок. а) при розширенні і стисканні речовини
б) при змішуванні різних речовин
Ми провели деякі міркування з яких можна зробити висновки і якіі вам знайомі з курсу природознавства
Робота з підручником (Фізика.7 клас. В. Р. Ільченко, С. Г. Куликовський, О. Г. Ільченко) П 11. ст.63 (3-ій абзац знизу) План роботи Складна будова атома та його моделі (мал.44, ст.64) Знайомство з таблицею Д.І. Менделєєва, її упорядкованість Прості і складні речовини.
Взаємодія частинок речовини Проблема. Якщо речовина складається з молекул, між якими є проміжки і ці молекули рухаються, то чому ми маємо суцільні тверді тіла, які важко зруйнувати і неможливо скріпити назад своїми зусиллями Пояснення електромагнітної природи сил притягання та відштовхування між молекулами Явище дифузії Дослід 1. У двох склянках знаходяться кристали мідного купоросу. В одну з них доливаємо повільно холодну воду, а в другу теплу. Дослід 2. На дно склянки кладемо таблетку фурациліну, доливаємо повільно воду. Спробуйте пояснити те, що ви бачили. Броунівський рух Дослід 3.У довгу скляну трубку (50см) налиту водою повільно опускаємо пінцетом червону гуашеву фарбу, трубку можна держати горизонтально або з нахилом. Дослід повторити з гарячою водою. Висновки щодо проведених дослідів V. Застосування нових знань Конкурс «Мікрофон» З чого складаються речовини? 2. Що відбувається з проміжками між частинками, як прогинається дошка? І які сили між молекулами тут проявляються сильніше? 3. Що відбувається з молекулами коли стикається гумовий шнур і які тут сили проявляються сильніше? 4. Які частинки апельсина потраплять до наших органів нюху? 5. Чому крейда залишає сліди на дошці? 6. Чому стераються підошви у взуття? 7. Чому всі тіла нам здаються суцільними? 8. Чому пластмасову кришку перед закриванням банки нагрівають? 9. Чому докинувши у повну чашку чаю цукор - чай ще може не виллятись? 10. За рахунок чого відбувається просолювання огірків та інших продуктів харчування VI. Підсумки та висновки Сьогодні ми створили фізичну теорію будови речовини. У вас на партах є пам’ятка «Як вивчати». Знаходимо там «Фізична теорія» і спробуємо розібратись у запропонованих пунктах Основні поняття, положення теорії. Коло явищ, що охоплюється даною теорією VII. Домашнє завдання Читати П11 (до «Будова газоподібних, рідких і твердих тіл») П12 Для допитливих ст.71-72, підручник. Виконати лабораторну роботу №8 за варіантами ст.20. Зошит для лабораторних робіт.
Світ біології, географії та фізики через призму світлових явищ
Бліц-опитування Бліц-опитування за темою «Світлові явища» проводимо для 7-гокласу, розділивши учнів на біологів, географів та фізиків. Питання висвітлюємо на екрані або роздруковуємо для кожного учня (див. додаток). Серед учнів обираються найкращі науковці: біологи, географи, фізики. Додаток Бліц-опитування біологів 1. Які тварини, що є джерелом холодного світіння, вам відомі? 2. Який колір має вода у чистому прозорому водоймищі? 3. Чому комахи, що живуть на півночі, на високогір'ї мають темне забарвлення? 4. Чому білого ведмедя не засліплює блиск снігу та льоду в сонячні дні? . 5. Чому для людей, що живуть у полярних широтах, сніг є небезпечним? 6. Жуки-вітрячки живуть у воді, але є частими гостями на суші. Навіщо природа дала їм дві пари очей? 7. Чий кришталик ока — людини чи риби — повинен сильніше заломлювати світло? 8. Яка людина краще бачить під водою: далекозора, короткозора чи з нормальним зором?. 9. Чому очі кішки яскраво світяться в темряві, якщо на них направити світловий промінь? . 10. Чому високо в горах людина засмагне швидше? 11. Чому сонячного дня не рекомендується поливати рослини?
Відповіді
1. Найбільше тварин, що світяться, живуть у морях і океанах. Світяться інфузорії-ночесвітки, коралові поліпи, медузи, головоногі молюски та багато риб, особливо глибоководних. Є світні істоти і серед мешканців суші — це жуки-світлячки. 2. Якщо вода глибока й чиста, то вона здається голу бою завдяки відбиванню блакитного неба від її поверхні. Вода на мілководді здається зеленуватою через відбивання світла від дна. Забруднення можуть надавати воді різних відтінків унаслідок вибіркового відбивання та розсіювання світла. 3. Це допомагає їхньому тілу поглинати більше сонячних променів. 4. У білого ведмедя очі від блиску снігу добре захищають напівпрозорі перетинки 5. Сніг небезпечний тому, що дуже добре відбиває сонячне проміння. Якщо очі у людини не захищені темними окулярами, то це може викликати так звану снігову сліпоту — офтальмію. 6. Оскільки вода і повітря є середовищами різної оптичної густини, то одна пара очей призначена для води, а друга — для повітря. 7. Кришталик ока риби заломлює світло сильніше, оскільки вода має більшу оптичну густину, ніж повітря. 8. Короткозора людина у воді бачить нормально або й далекозорою, оскільки показник заломлення води більший, ніж показник заломлення повітря, й наближено дорівнює показнику заломлення речовини ока 9. Очі кішки та інших тварин відбивають світло в напрямку, протилежному напрямку його поширення. Око кішки являє собою систему лінз вгнутого дзеркала 10. Там більше ультрафіолетових променів, оскільки меншою є густина повітря, що їх поглинає. 11. Краплі води, що потрапили на листя, є короткофокусними збиральними лінзами. Сонячні промені, заломлюючись у цих лінзах, можуть спричинити опіки.
Бліц-опитування географів 1. Чому небо після дощу має особливо чистий блакитний колір? 2. На чому ґрунтується прикмета: якщо блискавка має червонуватий відтінок, то гроза далеко, а якщо вона фіолетова, то гроза близько? 3. Чому ми бачимо небосхил? 4. Чому земна куля для космонавтів виглядає з космосу як небесне світило, у вигляді кольорового світного диска? 5. За яких умов можна бачити веселку? 6. Чому веселка має форму дуги? 7. Який колір мають небо і Сонце для спостерігача, що перебуває у космосі? 8. Відомо, що світло проходить відстань від Сонця до Землі приблизно за 8 хв. Чи означає це, що Сонце вже зійшло, а ми починаємо бачити його лише через 8 хв.?
Відповіді 1, Водяна пара конденсується на частинках пилу або кіптяви, а повітря після дощу очищується, і від цього зменшується й розсіювання світла. Крім того, після дощу стає меншим розсіювання довгохвильової частини сонячного світла в атмосфері. 2. Світло, відбите від віддалених хмар, проходить через товстіший шар повітря і втрачає короткохвильову частину внаслідок розсіювання в атмосфері. 3. Тому що сонячне світло, проходячи крізь атмосферу, частково розсіюється молекулами атмосферних газів, порошинами. Небосхил є для нас гігантським джерелом відбитого сонячного світла. 4. Тому що величезними джерелами відбитого світла є водяні поверхні океанів, морів та інших водойм Землі, поверхні снігового покриву, піщана поверхня пустель тощо. 5. Веселку бачать на фоні дощових хмар або дощу проти сонця. Чим ближче буде сонце до горизонту, тим повніша веселка. Коли Сонце буде біля зеніту, веселка не спостерігається. 6. В око спостерігача потрапляють лише ті розкладені краплями води промені, які утворюють з напрямом Сонце-спостерігач цілком певний кут — близько 42°. 7. Оскільки атмосфера в космосі відсутня, небо буде чорним, а Сонце білішим, ніж під час спостереження з Землі. 8. Ні. Сонце сходить внаслідок обертання Землі навколо власної осі в постійно освітленому просторі. Тому ми починаємо бачити Сонце одночасно з його геометричною появою над горизонтом, а якщо враховувати атмосферну рефракцію, то навіть трохи раніше.
Бліц-опитування фізиків 1. Чому, дивлячись у дзеркало, ми бачимо своє зображення за дзеркалом, де начебто нічого не може бути? 2. Чому зображення предмета в плоскому дзеркалі називають прямим і рівним? 3. Чому в плоскому дзеркалі ми бачимо своє зображення чітко? 4. Чому сніг, білий папір, побілена стіна також відбивають багато світла (до 85 %), але не дають зображення предметів. 5. Чому будь-яка лінза має два фокуси? 6. Чому промінь світла, що проходить через оптичний центр лінзи, не заломлюється? 7. Чому з допомогою Сонця можна точно виміряти фокусну відстань збиральної лінзи? 8. Чому діаметр зіниці може змінюватися: зменшуватися чи збільшуватися у певних межах? 9. Чому говорять, що око — це лише оптична частина зору? 10. Чому ми бачимо світ не переверненим, таким, яким він є на сітківці, хоча кришталик створює обернене зображення?
Відповіді 1. Тому що зображення в плоскому дзеркалі уявне. Це можна довести побудовою зображення світної точки в дзеркалі. 2. Тому що ми бачимо зображення предмета, розміри якого дорівнюють розмірам предмета,— рівне; крім того, воно пряме — не перевертається «головою вниз». 3. Тому що поверхня дзеркала, плоска й гладенька, відбиває значну частину падаючого на нього світла, (від 70 до 90 %). 4. Тому що ці поверхні не гладенькі, шорсткі. 5. Тому що світло можна направляти на лінзу з двох боків, тому і фокусів у лінзи по одному з кожного боку. 6. Тому що він збігається з напрямом одного із радіусів сферичної поверхні, що обмежує лінзу, отже, він перпендикулярний до сферичної поверхні в даній точці. З оптики відомо, що промінь, який падає перпендикулярно до поверхні, не заломлюється. 7. Тому що Сонце — дуже віддалене джерело світла, тож можна вважати, що промені, які йдуть від нього,— паралельні, а такі промені лінза збирає у фокусі. Неточність у цьому разі дуже мала. 8. Тому що райдужна оболонка ока здатна розширюватися, якщо світло слабке, і звужуватися, якщо потік світла сильний. 9. Тому що на сітківці ока створюється дійсне обернене і зменшене зображення. Світло подразнює нервові закінчення, і сигнал надходить у зоровий центр головного мозку, де створюється зорове відчуття. 10. Тому що процес зору коригується мозком.
Рольові ігри Задачі для прикордонника 1. Промінь прожектора в тумані видно добре, а в ясну погоду - гірше. Чому? 2. Чому розшук підводного корабля краще проводити з вертольота, а не з берега або катера? 3. Коли настає темрява, зіниця ока розширюється. Як це впливає на різкість зображення навколишніх предметів? Чому?
Задачі для залізничника Чому шламбауми малюють у білі та червоні смужки?
Задачі для художника Поясніть, чому ясної місячної ночі на поверхні водойми видно місячну доріжку. 2. Якщо на картині видно тіні предметів, то як визначити, де знаходиться Сонце? Чи можна визначити час доби на картині? 3. На картині Левітана «Березень» тіні на снігу, що падають від дерев в ясний сонячний день, блакитного кольору. Чи не правильніше було б їх намалювати темними, чорними або сірими? Задачі для астронома 1. Чому ми бачимо не лише яскравий серп Місяця, але й ту його частину, на яку не падають сонячні промені? 2. Чи змінилося б щось на картині зоряного неба (що саме?), якщо б зникла атмосфера Землі? 3. Чому вдень не видно зірок? Задачі для любителя спостережень 1. Чому влітку в середній смузі вночі темніше, ніж взимку? 2. Що більше: хмара чи її тінь? 3. Поспостерігайте за віконним склом: а) якщо дивитися з кімнати, то сонячного дня скло здається зовсім прозорим, невидимим; вночі ж на ньому буде розбірливо видно дзеркальне відображення предметів, що знаходяться в кімнаті; б) якщо ж стояти на вулиці, то відображення вуличних предметів видно вдень, а не вночі. Поясніть чому. Задачі для автогонщика 1. Чому в світлі фар автомобіля калюжа на асфальті здається водієві темною плямою? 2. Для чого бокові дзеркала автомобілів роблять трохи опуклими? Яка незручність при цьому виникає? 3. Сонячного літнього дня асфальтове шосе блищить, якщо дивитись на нього здалеку. Чому? Задачі для господині 1. Чому багато добрих господинь люблять, щоб у них вдома «все сяяло»? 2. Для чого в шафах для посуду часто замість задньої стінки встановлюють плоске дзеркало? 3. Чому мариновані овочі та фрукти, що знаходяться в закритій банці, виглядають більшими, ніж насправді? Задачі детектива 1. Як, дивлячись в очі людини, що носить окуляри, детектив легко дізнається про дефект її зору? 2. Чому детектив, оглянувши обгорілу сторожку і з'ясувавши у свідків, що в день пожежі було сонячно й спекотно, вказав на графин з водою, який стояв на обвугленому підвіконнику, як на можливу причину пожежі? 3. «Потрібна неодмінно, хоч одним оком, побачити, що робиться за тією високою суцільною огорожею », — вирішив детектив. Помітивши довгу пластмасову трубку, він радісно пішов купувати два плоских дзеркала. Для чого вони йому необхідні? Задачі ілюзіоніста 1. Уночі в темній кімнаті я підійшов до великого плоского дзеркала і запалив свічку. Яким було моє здивування, коли я побачив одне яскраве і кілька блідих зображень полум'я та предметів, що знаходилися поблизу. Чому з'явилася така несподівана картина? 2. Вночі зі спалахом блискавки, всі тіла, що рухались, раптом ніби зупинилися. Чому? 3. Перебуваючи в пустелі, я раптом побачив удалині озеро і попрямував туди, але озеро почало віддалятися, а потім зникло. Що це було? Задачі туриста 1. Чому, сидячи біля вогню, ми бачимо, що предмети по інший бік від нього коливаються? 2. Чому і як за допомогою льоду можна отримати вогонь, якщо немає сірників? 3. Якщо мандрівник бажає, щоб його подорож була небезпечною, то він неодмінно візьме з собою маленьке дзеркальце. Для чого воно йому необхідне? Найкращими за професіями були: прикордонник– П. І.; залізничник – П. І.; художник – П. І.; і так далі.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |