Головна » Біологія

Узагальнюючий урок за темами «Клас Земноводні», «Клас Плазуни»

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про ендокринну регуляцію функцій організму людини; ознайомити із залозами змішаної та внутрішньої секреці; розкрити значення гормонів цих залоз у підтриманні життєдіяльності.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів спостерігати за функціями власного тіла, за різними своїми процесами життя та визначати важливість гормонів.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно - рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиці.
5.Сугестивний: застосування творів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина, психологія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.
ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Слайд 1.

Повторити знання учнів про те, як вони зрозуміли різницю між залозами зовнішньої секреції та залозами внутрішньої секреції. Слайд 2, слайд 3.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. [Картинка 40 из 9585]

Чи бачили ви малюнки людей з зображенням третього ока?
Чому люди між собою відрізняються різним ростом?
Чи пов’язано це із залозами внутрішньої секреції, які ми вивчаємо?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь вчителя про основні залози змішаної та внутрішньої секреції, гормони, що виділяють ці залози та хвороби, пов’язані з порушенням роботи залоз. Використання слайдів 5 - 12.

Заповнення учнями таблиці (слайд 4):

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Повідомлення учнів про порушення роботи залоз ендокринної системи: йододифіцит, порушення роботи щитоподібної та інших залоз.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Розв’язання тестових завдань по вивченому матеріалу.

Встановіть відповідність між залозою і гормоном (слайд 13).

[Розробки уроків до теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини» для 9 кл.] 1. Норадреналін        А. Щитоподібна

2. Тироксин                Б. Підшлункова

3. Інсулін                    В. Наднирники

4. Адреналін

5. Трийодтиронін

6. Глікагон

Встановіть відлповідність між залозою та [Розробки уроків до теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини» для 9 кл.] типом секреції (слайд 14).

                                       А. Змішана

Гіпофіз                    Б. Зовнішня
Епіфіз                      В. Внутрішня
Потова
Підшлункова
Сальна
Наднирники

VІ. Підведення підсумків уроку.

Перегляд відеоролику «Гормони» (слайд 15 - відео фрагмент)
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Слайд 15

Повторити ∫47, прочитати ∫48, ∫ 49.
Творче завдання: стор. 144 № 8.

Виступ соціолога.

У 1991 році Україна стала незалежною державою. Та разом із неза­лежністю вона одержала загрозливий стан здоров’я людей та небез­печні умови, в яких це здоров’я формується.

Недоліки на атомних електростанціях, експлуатація теплових елек­тростанцій, що працюють на низькоякісному вугіллі, технічно недо­сконале виробництво — усе це стало причиною значного техногенного забруднення, яке призвело до того, що Україна як місце проживання, стала однією із найнебезпечніших країн світу. Значний вплив на здоров’я народу України має й соціально-економічна криза в нашій країні. У результаті цього останнім часом зменшуються народжуваність і кількість працездатного населення та збільшується загальна захворю­ваність серцево-судинними, онкологічними захворюваннями, хворо­бами, пов’язаними з дефіцитом йоду.

Та особливо прикре те, що стан здоров’я народу України продов­жує погіршуватись, про що свідчать дані зменшення тривалості життя. Якщо у 1992-1993 рр. Вона складала у чоловіків 64 (52-е місце у світі), у жінок —74 роки (47 —місце), то в 1993-1994рр. — відповідно 62,8 і 73, 2 років.

Ми вироджуємося як нація. І якщо не зупинити це в бік покра­щення, то через 17-20 років нас буде втричі менше. Україна за кількістю населення стане напівпустелею.

Виступ вченого-хіміка.

Йод, як хімічний елемент (див. таблицю Менделєєва) зустрічається у природі значно рідше, ніж кальцій, кисень, вуглець, та інші елемен­ти, необхідні для формування і розвитку живих організмів. Втім, по­треба йоду для людини є суттєвою; він необхідний для гормонів щито­видної залози.

Більшість українців проживають у місцях, де нестача йоду відчу­вається дуже різко.

Подивіться на карту України. Значна частина території (Терноп­ільська, Львівська, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Чернівець­ка, Івано-Франківська, північні райони Чернігівської областей, гірські райони Криму) мають недостатній вміст йоду в ґрунті, воді, місцевих продуктах харчування. А також на всій території України в умовах еко­номічної кризи приблизно 60 %українських сімей мають земельні ділянки, на яких вирощують овочі на повністю вичерпаній землі.

Виступ лікаря-ендокринолога-2.

Потреба людини в йоді на добу 150-200 мкг. В 1990 році в Нью-Йорку під час Всесвітньої зустрічі на вищому рівні під егідою ООН було розроблено і затверджено заходи щодо подолання хвороб, пов'язаних з йододефіцитом. Йодизацію солі було визнано одним із засобів досяг­нення цієї мети, стратегію йодизації було затверджено на одній із сесій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Сьогодні завдяки наявності технології йодування солі вдається за­хистити більше 85 мільйонів новонароджених дітей. Понад 70% насе­лення сімей по всьому світу використовують сьогодні йдовану сіль. Більш 90% населення 28 країн, що розвиваються, вживає йодовану сіль. Ще в З6 країнах її вживає більше 50% населення. В Україні ця циф­ра становить 5,5%.

Йодована сіль ніяк не відрізняється від нейодованої солі запахом, сма­ком та кольором. Отже, вживання йодованої солі дозволяє найефективн­ішим шляхом забезпечити організм необхідною кількістю йоду і в такий спосіб уникнути захворювань, пов'язаних з дефіцитом йоду в організмі. У деяких розвинених країнах Європи і Америки йодовану сіль спожива­ють майже 60 років.

Виступ фармацевта.

Ще Гіппократ вказував на цілющі властивості морських во­доростей при зобі. У китайському кодексі 1567 року до нашої ери містяться дуже розумні рекомендації із застосування морських водоростей при зобній хворобі.

У XIII столітті нашої ери в Європі іспанець Касамида відкрив цілющі властивості порошкоподібного попелу морської губки, що він з успіхом застосовував при лікуванні зобу.

500 років тому в Китаї і Японії жителям було наказано вживати в їжу морську капусту з метою збереження здоров'я. Не можна не визнати дуже розумним цей указ, тому що капуста містить майже всі хімічні елементи морської води, найважливішим з який є йод. Тому морську капусту могли тоді, як і тепер, з успіхом застосовувати для лікування зобу, цинги, подагри, атеросклерозу.

В наш час в аптеках країни є ліки для боротьби з йододефіцитними захворюваннями: йод-активний, йодомарин, щитолек, спіруліна, але вживати їх, на відміну від морської капусти, треба лише за призначенням лікарів.

Виступ вченого-історика.

Історія проблеми нестачі йоду в організмі людини налічує майже таку ж кількість тисячоліть, як і власна історія людства.

Вперше зоб і пов'язана з ним хвороба кретинізму з'явилися ще за довго до нашої ери, за часів давніх Китаю і Індії. Найстаріше зобра­ження зобу було знайдено на буддисських фресках III — II століть до нашої ери в Пакистані. Згадки про зоб зустрічаються і в творах антич­них авторів. Так, під час завоювання Галії Юлій Цезар помітив ознаки зобу у представників місцевого населення.

Найстаріше зображення зобу в європейських джерелах датовано 1215 роком. Рукописну книгу з цим зображенням було знайдено в абатстві ци-стеріанців неподалік міста Грац (Австрія), розташованого в Альпах. Дуже показово, що на цьому малюнку людина з ендемічним зобом тримає в руці так званий «скіпетр дурня», котрий в епоху Середньовіччя слугував озна­кою слабкого розуму.

Перші спроби подолати проблему ендемічного зобу датовано по­чатком XIX століття. Історичні джерела зафіксували накази Наполеона щодо дослідження зобу, адже саме він вперше помітив, що хворі на зоб новобранці з гірських регіонів є непридатними до військової служ­би через недостатній рівень розумового розвитку і вади слуху.


Теги: Рогожнікова О.В., ендокринна система, гормони
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 571/175


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar