Головна » Біологія

Склад і функції крові

Мета: сформувати в учнів поняття про склад і функції крові: плазму та форменні елементи; порівняти склад крові людини і тварин; провести лабораторну роботу №3. Мікроскопічна будова крові людини.

Обладнання: малюнки, таблиці, схеми, роздатковий матеріал до уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів. (Бесіда)

1. Що таке кров?

2. Чому, досліджуючи краплинку крові з вашого пальця, лікар може робити висновки щодо причин вашої хвороби?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Матеріал даного уроку необхідний щоб знати, який склад має кров, які функції виконує в організмі людини, навчитись порівнювати будову клітин крові людини і тварин.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Склад крові. (Розповідь вчителя за схемою)

Кров

(рідка сполучна тканина, слабколужна реакція, 1/13 ваги тіла)

Плазма

60% крові

90% - вода

Солі

Білки – альбуміни, глобуліни, фібриноген

Ліпіди

Вуглеводи

Гормони, ферменти

Вітаміни

Продукти обміну речовин

Формені елементи

Еритроцити

Лейкоцити

Тромбоцити

Форменні елементи крові.(Робота в групах)

Учні класу поділяються на 3 групи. Кожна група отримує інформацію, яку опрацювує протягом 5-7 хвилин. Доповідач кожної групи знайомить інших учнів з одержаною інформацією.

Завдання для груп

І група.

Яку будову мають і які функції виконують еритроцити?

ІІ група.

Будова і функції лейкоцитів?

ІІІ група.

Будова і функції тромбоцитів?

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів. (Робота учнів у групах з підручником)

І група.

Який склад має кров та які функції вона виконує?

ІІ група.

Який склад має плазма крові, її функції?

ІІІ група.

Яка будова і функції лейкоцитів, тромбоцитів?

V. Самостійна робота

Учні виконують лабораторну роботу №3. «Мікроскопічна будова крові людини» за інструкціями.

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання. Оцінювання

Прочитати §14,15 і виконати завдання до даних параграфів.

Лабораторна робота № З

Тема. Мікроскопічна будова крові людини

Мета роботи: вивчити будову крові людини і жаби, використавши мікропрепарати; формувати уміння характеризувати формені елементи крові, розпізнавати їх; порівнювати будову крові людини і жаби і визначити, чия кров здатна переносити більше кисню.

Обладнання: мікроскопи, таблиця мікроскопічної будови крові людини, підручники.

Роздавальний матеріал: мікропрепарати крові людини і жаби. Залежно від наявності обладнання та роздавального матеріалу роботу можна ви­конувати демонстраційно, фронтально, групами або індивідуально.

Інструктаж з техніки безпеки та правил користування лабораторним обладнанням і роздавальним матеріалом

II. Хід роботи

Довідка. Кров є рідкою сполучною тканиною, що перебуває у постійному русі. В організмі здорової людини міститься 4 - 5 л крові. Через кожну ділянку тіла у середньому за добу проходить 200 тис. літрів крові. Об'єм крові людини становить 6 - 8% маси її тіла.

Кров Мазок крові людини

А - вид крові при малому збільшенні мікроскопа 1 - еритроцити; 2 - нейтрофільні лейкоцити 3 – еозинофільний лейкоцит; 4 - базофільний лейкоцит; 5 – великий лімфоцит; 6 – середній лімфоцит; 7 – малий лімфоцит; 8 – моноцит; 9 –кров»ні пластинки.  Б – забарвлений препарат крові (внизу – різні види білих тілець  при великому збільшенні); В – еритроцити людини (вгорі) і жаби (внизу) при однаковому збільшенні; Г – кров, убезпечена від зсідання після тривалого відстоювання; між верхнім шаром (плазмою) і нижнім шаром (еритроцитами) видно тонкий шар лейкоцитів. 

Гемоглобін - білкова речовина, яка входить до складу еритроцитів і надає крові червоного кольору. У капілярах легень гемоглобін з'єднується з киснем, утворюю­чи оксигемоглобін (яскраво-червоного кольору). Тому кров, насичена киснем, на­зивається артеріальною. У капілярах тканин оксигемоглобін легко розпадається зі звільненням кисню і гемоглобіну. Цьому сприяє високий вміст у тканинах вугле­кислого газу. Кров, яка містить вуглекислий газ, називається венозною, вона тем­но-червоного кольору.

У медицині загальний аналіз крові має важливе діагностичне значення. Саме за будовою і кількістю формених елементів крові лікар визначає стан здоров'я людини.

Інструктивна картка

1. Розгляньте препарат крові людини. Зверніть увагу на особливості її будови.

- Співвідношення клітин і основної речовини:____

- якими форменими елементами утворена кров:___

- порівняйте розміри і форму формених елементів крові:

2. Зупиніть увагу на будові еритроцита і лейкоцита.

- Наявність ядра:_____________

Виконайте завдання 1 у розділі III.

3. Розгляньте препарат крові жаби (при тому ж збільшенні мікроскопа). Зверніть увагу на розміри, форму і кількість еритроцитів і лейкоцитів у препараті.

- Розміри еритроцитів (порівняно з еритроцитами людини):____

- кількість еритроцитів (порівняно з кількістю у людини):___

Виконайте завдання 2 у розділі III.

III. Оформлення результату

Завдання 1. Замалюйте 3 - 4 еритроцити і лейкоцит, позначте клітини і ядро лейкоцита.

Завдання 2. Замалюйте (дотримуючись масштабу) 3-4 еритроцити і 1 лейкоцит жаби і людини. Позначте клітини і їхні ядра.

IV. Висновок

Доопрацюйте таблицю.

Риси подібності:

Риси відмінності:

Еритроцити чиєї крові - людини чи жаби - здатні переносити більше кисню? _Чому?_____

Продовжте думку/Еволюція еритроцитів хребетних тварин йшла у напрямку…

Перевірте себе

Укажіть ознаку, властиву тільки еритроцитам.

А Двоввігнута форма;

Б   відсутнє ядро;

В   невеликі розміри;

Г   є форменими елементами крові.

2. Позначте формені елементи крові, які вражає збудник малярії — малярійний плазмодій.

А Еритроцити (червонокрівці); В   кров'яні пластинки; Б   лейкоцити (білокрівці).

3. Назвіть формені елементи крові, які виконують свої функції не в самій крові, а в інших тканинах'. Обґрунтуйте свій вибір.

А  Еритроцити (червонокрівці); В   кров'яні пластинки; Б   лейкоцити (білокрівці).

4. Позначте концентрацію розчину NаСІ, за якої еритроцити не змінюють свою

форму і розміри протягом кількох годин. Відповідь обґрунтуйте. А 0,09%; Б 0,3%; В 0,9%; Г 3%; Д 9%.

Інформаційне поле для роботи в групах

І група

Еритроцити — це спеціалізовані без'ядерні клітини крові, що містять гемоглобін. Гемоглобін складається з білка (глобіну) та сполуки, що містить залізо (гема). Основна функція еритроцитів — дихальна, завдяки здатності гемоглобіну утворювати нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом.

Еритроцити являють собою маленькі клітини, що мають переважно форму двоввігнутого диска. Така форма збільшує площу поверхні еритроци­та, що полегшує транспорт речовин. Окрім того, це забезпечує проходження  еритроцита через дуже вузький просвіт капіляра. В 1 мма крові може перебувати  близько 5 мли. еритроцитів.

У людини, маса тіла якої становить 60 кг, загальне число еритроци­тів дорівнює 25 трильйонам. Якщо всі еритроцити однієї людини покласти один на одного, то вийде «стовпчик» висотою понад 60 км.

Тривалість життя еритроцитів не перевищує 120 діб. Вони утворюються  в червоному кістковому мозку, а руйнуються в селезінці та печінці. При руйнуванні еритроцитів з гемоглобіну утворюється білірубін, що є одним зі складників жовчі.

Лейкоцити

ІІ група

Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, відрізняються від еритроцитів наявністю ядра й здатністю до активного руху за допомогою псевдоніжок, унаслідок чого вони можуть виходити з кров'яного русла й рухатися по тканинах­ організму. Лейкоцити бувають різними за розміром, формою ядер, властивостями  цитоплазми та функціями.

За будовою лейкоцити поділяють на дві великі групи: зернисті, або гранулоцити, і незернисті, або агранулоцити.

Гранулоцити - нейтрофіли, еозинофіли та базофіли  - мають у цитоплазмі  велику кількість гранул, що забарвлюються різними барвниками. У гранулах містяться ферменти, необхідні для здійснення внутрішньоклітинного перетравлювання чужорідних речовин. Ядра всіх гранулоцитів розділені на 2—5 частин, з'єднаних між собою нитками. Тому їх іще називають сегментоядерними лейкоцитами. Свою назву клітини зернистого ряду одержали від барвника, що здатний їх забарвлювати: еозинофіли сприймають кислу фарбу (еозин) базофіли —лужну (гематоксилін), а нейтрофіли - і ту, й іншу.

До агранулоцитів належать лімфоцити й моноцити. Лімфоцити, найменші з-поміж лейкоцитів, мають велике округле ядро, оточене вузьким обідком цитоплазми. Найбільші агранулоцити - моноцити - мають ядро у формі бобу або овалу.

Лімфоцити поділяють на два класи — В-лімфоцити й Т-лімфоцити. В-лімфоцити утворюються в червоному кістковому мозку, потім з них формуються клітини, що виробляють антитіла,

Т-лімфоцити дозрівають у тимусі — вилочковій залозі. Вони беруть участь у розвитку й збереженні імунітету.

Тромбоцити

ІІІ група

Тромбоцити, або кров'яні пластинки, — це безбарвні, без'ядерні, сферичні або овальні тільця діаметром 2—3 мкм, що в 3 рази менше від діаметра еритроцитів. В 1 мм3 крові людини міститься 180-320 тис. тромбоцитів, але тривалість їхнього життя 5—8 днів.

Тромбоцити утворюються в червоному кістковому мозку, значна частина тромбоцитів зберігається в селезінці, печінці, легенях, але, коли виникає потреба, вони швидко надходять у кров.


Теги: Сиза Н.І., кров
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 2973/413


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar