| Головна » Біологія |
Мета: Ознайомити учнів з рослинами родини Пасльонові, сформувати загальні поняття про родину, закріпити ботанічні знання про будову та їх пристосування людиною; виховувати навички аналізувати, самостійно робити узугальнення; розвивати увагу, бережливе ставлення до природи, інтерес до вивчення історії рослин Тип уроку: Вивчення нового матеріалу. Структура уроку: Повідомлення мети та теми уроку. Дорогі діти, сьогодні ми з вами вирушемо у подорож до цікавої країни – родини Пасльонові. Це особлива родина. Найбільша розмаїтність цієї родини спостерігається в центральній і Південній Америці. Але є в ній рослини, які вирощуються і в нашій країні. Серед рослин, що належать до цієї родини, більшість культивується людиною, але також є багато бур’янистих. А зараз ви мені допоможете з’ясувати, які ж рослини відносяться до цієї родини: (загадки) Я росла в темній темниці Як зросла – взяли в светлиці З мене шкуру всі деруть, Мене варять, мене труть, Пироги з мене печуть, Відгадайте, хто ж я є Скажіть ім’я ви моє. (картопля) Не вогонь, а обпікає, Не борець, а силу має Як його зачепиш ти Може добре допикти (перець) На кущі жеве не сам – Є у нього братики Добрий у томаті нам, У борщі, салатики… (томат, помідор) Он растет на огороде Ягодой слывет в природе Синенький блестящий пан – Тонкошкурый……(баклажан) Найвідомішими рослинами з родини Пасльонові є картопля, томат, перець, баклажан. До цієї родини належатьтакож інші важливі для людини рослини – харчові, декоративні, лікарськи. (Робота з роздаточним матеріалом – паспорт родини Пасльонові, та таблицею) Родина пасльонові нараховує близько 25 000 видів, більшисть з них – трав’янисті рослини, але є серед них кущі та напівкущі, листки прості, квітки утворюють суцвіття. Квітки всіх рослин родини подібни за будовою. Оцвітина подвійна, чашечка складається з п’яти зрослих пелюстків, тичінок – п’ять, маточка – одна. Формула квітки має такий вигляд: Ч(5)П(5)Т5М1 (см паспорт, та таблицю) У пасльонових зустрічається плоди коробочка та ягода. Родина пасльонові відіграє дуже важливу роль у житті людини, але яку ми зараз з вами визначимо. - І так перша зупинка в нашій подорожі – це “Картопляна”. “Картопля – хлібу підпора!” – говорили раніше, а селяни додавали: ”Картопля – хлібу присошка!” Близько 150 років тому Європейці вперше пізнали смак картоплі – земляних яблук”, як ії іменували. Батьківщина картоплі Південна Америка (Чилі, Перу). Правільну ботанічну назву картоплі дав ботаник Каспар Бохен, він назвав ії картопля звичайна (1596р. у своїй книзі про рослини). Тривалий час картоплю висаджували тільки в ботанічних садах і на аптекарських городах, і лише через 200 років вона дісталася селянських городів і полів. Спочатку картоплю не вживали в їжу. Предворні дами прикрашали свої зачиски квітами картоплі. А в Німеччині перед палацами королів розбивали картопляні клумби. У Франції “земляні яблука” були зустрінути спочатку досить недружелюбно “…це груба їжа, придатна для невимогливих шлунків..” (“Велика інціклопедія” 1765 р.) Але згодом репутація картоплі як цінного продукту зросла. У Росію картопля була завезена наприкінці ХVII століття. З картоплі можно приготувати понад п’ятсот різних страв. З неї одержують крохмаль, спирт, яких потребують найрізноманітніші галузі промисловості (кондитерській, текстильній,паперовій, фармацевтичній, косметичній промисловостях та інші). Бульби картоплі богаті на крохмаль (18 – 22%), містять білки (1,5 – 2%), до складу яких входять 18 різних амінокислот, у тому числі незамінні, які не утворюються в нашому організмі, в картоплі багато вітаміну С та інших вітамінів. Картопля має лікувальні властивості, ії сік здавна застосовується в народній медицині проти печії, для лікування гастриту, виразкової хвороби шлунку й дванадцятипалої кишки. Як заспокійливий засіб при головному болю. При кашлі використовують картопляні парові інгаляції та інше. - Ми продовжуємо нашу подорож і наступна зупинка це “Томатна”. Слово “помідор” прийшло до нас з італьянського та французького язика. Італьянці називали плід ціеї рослини “помод’оро”, що є золоте яблуко, а французи – помод’амур” – яблоко кохання. До Європи томат в XVI с. Першими його стали розводити португальці. Взагалі томат здобув визначення як декоративна та лікарська рослина. І тільки на прикінці XVIII – та началі IXX століття ця рослина була признана як овощева культура. Томати тривалий час важалися ядовитою рослиною. Існує історичний факт того, що за допомогою цієї рослини питалися отравити першого призидента США Дж. Вашингтона. Одного разу йому подали на обід м’ясо, яке було прикрашене томатами, він ничого не підозрював, що це була попитка їого отруїти. Це відбулося у 1776 році, коли колоніі Англії боролись за свободу. Такий коварний засіб отруєння вигадав повар Джеймс Бестлі. Він був до кінця упевнений, що його замисел здіснится, про це він написав листа командующему англійськими військами. Но лист не потрапив до адресату і пролежав у тайнику більше сорока років. Тільки у 1820 році світ узнав, яку роль повинен був зіграти помідор. А Дж Вашингтон після трапези прожив ще 23 рокі. Але дісно багато років томату приписувалися отруйні властивості. У книгі “Полное руководство по садоводству, яка була іздана у Данії у 1774 році було записано: “Плоды крайне вредны, так как сводят с ума тех, кто их поедает.» Томат сьогодні – це дуже важливий продукт, який має дуже корисні властивості. Його використовують при лікуванні серцево-судинних захворювань, його плоди багаті на склад заліза, калія, вони корисні при гастритах, загальному знесиленню, а також сниженню процесів пам’яті, малокровії та інших захворювань. Томатний сік знижує кров’яний тиск, знижуе кількість холестерину у крові. Наступна зупинка – “Баклажан” Першими, хто ознайомився з баклажанами були воїни Олександра Македонського під час персидського та індийського походів у 331 – 325 роках до н.є. Дикий баклажан, від якого відбулися культурні сорта, росте в Індії та Бірме, а його родственик був знайден у Кітаю. Нездатність європейців його використовувати та вирощувати приводило к тому, що плоди баклажану накопичували отруйні речовини, які визивали отруення людини, які супроводжувалися галюцінаціями та буйством. Це дало повод назвати баклажан “буйним яблуком” та стверджувати, що блюда, які готувалися з цих плодів роблять людину безумною, а інші – вважали його “яблуком кохання”, надавая йому афродизиатичні властивості. В рівній степені помилялися ці та інші. Но вживання цього плоду затримувалося до XVI століття. До Росії баклажани потрапили десь приблизно у XVII столітті з Персії або Турції, де вони в той час були дуже вже відомі. Вони були завезені купцями (казаками), які постійно здіснювали набегі на ці страни. Населення бистро оценило їх вкусові якості, назвало плоди баклажана – “синенькі”, і стали розводити їх у великій кількості та готувати з них дуже вкусні страви. Не використовують в їжу перестиглі плоди, так як вони накопичують у собі отруйні речовини – алкалоїди, завдяки яким баклажани отримали назву “безумні яблука”. Зараз вже відомо, що баклажани не тількі корисні для організму людини, а ще мають лікувальні властивості. В них знайшли комплекс мікроелементів, провітамін А, вітаміни В1, В2, В6, В9, С, Р, РР, та деякі важливі біологічно активні речовини, які мають позитивний вплив на діяльність серцево-судинної системи та нирок. Клейковина, яка містиця у плодах та органічні кислоти, стимулюють шлункову секрецію та перестатику кишечника, а також пектильні речовини, які ліквідовують застойні явища у кішечнику, знижують прояву єндоінтоксикації та недають можливість розвитку атеросклерозу. В їх склад входить мало углеводів, тому вони малоколарійні. Баклажани – це дуже важливий продукт, який необхіден для розвитку організму людини. - Наша подорож продовжується, наступна зупинка – “Табачна”. Тютюн (табак) -однорічна трав’яниста рослина до 150 см. Вона має неприемний запах, містить отруйні речовини – алкалоїди (нікотин). Квітки мають рожевий віночок, плід – коробочка. Тютюн родом з Америки, до Європи був завезен Колумбом. Серед подарунків, що їм поднесли остров’яни, було сушене листя рослини “нетум”. Це згорнуте в трубочку листя вони курили. Дим цієї трави за образним висловом Колумба вони пили: “Під час куріння кожний 3 – 4 рази затягувався, випускаючі дим через ніздрі”. Тютюн мав притягливу силу.І рослина почала свій переможний хід по всім континентам. Цій рослині приписували незвичайні якості. Вважалося, що його дим відганяє хвороби і злих духів. Але ми зараз знаємо, що до складу тютюну входить багато шкідливих компонентів: мишьяк, свинець, вісмут тощо. “Тютюн” завдає шкоду тілу, руйнує розум, отупляє цілі нації” - так писав Оноре де Бальзак. В одній сигареті масою 1г міститься 10 – 15 мг нікотину. Смертельна доза нікотину для людини 1 мг на 1 кг маси (5 – 7 сигарет викуриних одночасно). Тепер на планеті курить 40% дорослого населення. Кожна затяжка сигаретним димом скорочує життя на 15 хвилин. Майже ½ курців хворіють на серцево-судинні хвороби, а 1/6 – раком легенів. Закінчити нашу розмову про шкідливість тютюну хочу однією давньою повчальною казкою, яка прийшла до нас із Сходу. “У далекому минулому, коли тютюн тільки-но завезли у Вірменію з далеких країн, біля підніжжя Арарату жив добрий та мудрий дідусь. Він відразу не злюбив оте задурманливе зілля і переконував людей не вживати його. Одного разу старий побачив, що навколо чужеземних купців. Які розклали свій товар, збіглася юрба. Купці кричали: “Божественний лист! У ньому – засіб від усіх хвороб!” Підійшов мудрий дідусь і каже: - Цей “божий лист” приносить людям і іншу користь: до хати курця не зайде злодій, його не вкусить собака, і він ніколи не постаріє. Купці із задоволенням подивилися на нього. - Ти правий, мудрий старий! – сказали вони, - Але звідки ти знаєш про такі чудові властивості “божественного листа”? І старий пояснив: - Злодій не прийде у хату курця тому, що той буде багато грошей віддавати за тютюн, і в нього не буде чого красти. До того ж, через куріння він буде кахикати всю ніч, а злодій не заходить у дім людини, яка не спить. Через декілька років куріння людина заслабне, у неї почнуть боліти ноги, і вона ходитиме з палицею. А який собака вкусить людину, в руці якої палиця? І, нарешті, купець ніколи не постаріє, бо помре молодим…. Відійшли люди від купців….” Жаль, не кожному з нас у житті зустрічається такий мудрий старий. Ми з вами продовжуємо подорож. Серед родини Пасльонові є не тільки культурні рослини, а і ті що ростуть у природі. Зараз ми з вами ознайомимося з дикорастущими рослинами дурманом, беладонною, біленою та іншими. Усі вони містять отруйні речовини, які в невеликих кількостях є цінною лікарською речовиною. - І так, наступна зупинка – “Дурман”. Дурман (Datura) від арабського “таторах” – ця назва зв’язана з наявністю шипів на плодах цієї рослини. Має неприємний запах. Всі частини цієї рослини, особливо плоди мають у собі велику кількість отруйних речовин, які використовуються для виготовлення ліків. В XVI ст. Дурман з’явився у Вені і використовувся як наркотик. При отруєнні цією рослиною спостерігається нервове збудження, яке може привести до психічного розладу, а також до гібелі оргнізму. Иван Бунин Дурман (1916) Дурману девочка наелась, Тошнит, головка разболелась, Пылают щечки, клонит в сон. Но сердцу сладко, сладко, сладко: Все непонятно, все загадка, Какой-то звон со всех сторон: Не видя, видит взор иное, Чудесное и неземное, Не слыша, ясно ловит слух Восторг гармонии небесной - И невесомой, бестелесной Ее довел домой пастух. Наутро гробик сколотили. Над ним попели, покадили, Мать порыдала... И отец Прикрыл его тесовой крышкой И на погост отнес под мышкой... Ужели сказочке конец? Дурман використовують як спазмолитичне средство: при бронхіальної асмі, бронхитах, язвеної хвороби. У листях дурману розташовані алкалоід – гіосцинамін. У старину листями дурману натирали коней, щоб їх не уражали оводи. Дурман також використовують, як декоративна рослина, його квітки дуже різноманітні і яскраві. - Наступна рослина з якою ми будемо з вами знаїомитись – це Білена. Білена – це травьяниста рослина, вона зустрічається на пустирях, окраїнах. В неї утворюється велика кількість насіння, які мають хорошу всхожесть при різних природних умовах. Білена виділяє отруйну речовину – атропин, який назван так по імені богині судьби – Атропи. Атропин – сильнодіюча отруйна речовина, якщо вона потрапить до організму, то якщо своєчасно не надати медичної допомоги можно загинути. В невеликих кількостях ця речовина використовується для виготовлення ліків, від багатьох захворювань.(використовують всі частини рослини). Таких як кашель, нервові розлади, головний біль, гельмінтозах та педікульозе, радікуліте та ревматизму та інше. Ще одна зупинка – Беладонна (Красавка). Ця рослина зустрічається на березі річок, вдовш доріг, на лісових галявинах, іноді висотою до двух метрів, темно-зеленого кольору рослина, яку у народі прозвали (сонной одурью), (скаженна вишня). Плод дуже отруйний – одна ягідка викликає у людини сильне отруєння. Людина сильно збуджується, виникают слухові та зорові галюцінації, людина починає марить, часто виникає запаморочення. Тому існує друга назва рослини – “сонна одурь”. Чому ії назівають “касавка”, тому що ії використовували жінки для покращення своєї зовнишнисті. Ії сік капали у очі і таким чином вони ставали виразніше. Невміле використання будь-якої частини рослини, може привести до загибелі людини, тому що рослина дуже отруйна. Лікарі дуже вміло використовують властивості красавки для лікування багатьох хвороб, іноді ії даже вирощують. Їх застосовують при запальних захворюваннях слизової оболонки шлунку, що супроводяться підвищеним утворенням соляної кислоти, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, захворюваннях жовчовивідних доріг і жовчного міхура, желчно- і сечокам'яній хворобі, кишковій коліці і при інших захворюваннях, яким супроводить спазм гладкої мускулатури. Позитивна дія красавки відмічена при бронхіальній астмі. Застосовують її для розширення зіниць, прискорення роботи серця і при отруєнні грибами. - Ми продовжуємо нашу подорож. Наша остання зупинка “Фізаліс” Фізаліси — багатолітні (набагато рідше однорічні) трав'янисті рослини з одревесневающим в підстави стеблом. Характерною особливістю всіх фізалісов є плід-ягода, ув'язнений в схожу на китайський паперовий ліхтарик оболочку-чехлік із зрощених чашолистків. Чашка спочатку після відцвітання зростає помітно швидше за плід. При повному дозріванні плоду чашка висихає, і її колір змінюється. Але повертаємося до корисних властивостей їстівного фізалісу. Плід його багатий вітаміном С, дубильними речовинами, органічними кислотами, у тому числі і лимонною, фруктовими цукрами, каротином, безліччю корисних мікро- і макроелементів, дубильними речовинами. Крім того, у фізалісі задоволено багато пектину, який, як відомо, має желірующєє властивість і вельми корисний для людського організму. Ще у фізалісі є така речовина, як лікопін. Це природний пігмент, що відповідає за помаранчеве або червоне забарвлення плоду, володіє сильною антіоксидантним дією, а також є дуже коштовною природною речовиною для профілактики серцево-судинних і онкологічних захворювань. Є у фізалісі і незначна кількість алкалоїдів – фізаліна. Через це в народі його інколи називають сонним дурманом, або сонною травою. Саме тому лікуватися за допомогою фізалісу слід дуже обережно і під наглядом лікарки. У медицині він використовується як кровоспинний, протизапальний, болезаспокійливий засіб, а також володіє сечогінною і жовчогінною дією. Крім того, фізаліс дуже красива рослина, яка іспользуеться для прикраси наших будинків і присадибних ділянок. Ш. Наша подорож закінчина. Тепер, ребята, коли ви познайомилися з таким різноманіттям рослин сімейства пасльонових давайте виконаємо наступну роботу. На ваших столах лежить кросворд, будь ласка постарайтеся його відгадати.У вашому розпорядженні хвилин десять. Бажаю вам успіхів. VI. Домашне завдання: параграф 51, усно проработать питання на сторінке 205, для допитливих питання на сторінке 206. Рослина, якою пані прикрашали свої зачіски, а сьогодні - це коштовний харчовий продукт. Отруйна рослина, плоди якої містить шипи. Рослина на честь якого названа родина Пасльонові. Отруйна рослина, в якої збирають листя, яке використовує для виготовлення ліків для лікування виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, містить речовину отропіл. Речовина, яка входить в сосотав клубней картоплі. У Франції цю рослину використовували як прикраса, в Германії - як клумбовий цвіток, його вважали отруйною рослиною, а сьогодні повсюдно використовують для приготування багатьох блюд, у тому числі соусів. Це рослина, яка зростає на клумбах і прикрашає наше місто, наші балкони, бордюри, клумби. Дуже барвиста і всіляка квітка. Рослина, якою набивали самокрутки, родич тютюну. Частина рослини картопля, якою придворні пані прикрашали свої зачіски. У перекладі з грецького означаєт"пузирь", інша назва цієї рослини мексиканський помідор, ще його називають "золота ягода".
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |