| Головна » Біологія |
Різноманітність земноводних Підготувала Учениця 8-В класу Кошина Анна Клас земноводні або амфібії - стародавні хребетні тварини, які з'явилися задовго до появи плазунів. При вивченні викопних решток тварин, вченими було припущено, що земноводні походять від кистеперих риб. Перші земноводні стали пристосовуватися до суші, і на відміну від кистеперих риб, вони втратили зябра і стали дихати за допомогою легенів, також замість плавців у них з'явилися п'ятипалі кінцівки. Зародження перших земноводних відбувалося під час девонського періоду і вже в кам'яновугільному періоді, земноводні поширилися по всій земній кулі і відрізнялися один від одного своєю різноманітністю. До класу земноводні відноситься близько 4000 тисяч видів хребетних тварин, серед яких виділяються 3 великих ряди: Безногі земноводні - включає в себе близько 170 видів тварин, з них 33 роду і 4 сімейства червяг. Тіло їх має циліндричну форму червоподібні, що складається з безлічі кілець. Кінцівки втратилися, у зв'язку з риючих способом життя. Хвостаті земноводні - налічується близько 340 видів. Тіло хвостатих тварин має витягнуте будова, поступово переходить у хвіст. Основна частина цього загону повзає або плаває, при цьому рух тіла змієподібної. Безхвості земноводні - налічується близько 2900 видів, з них 19 родин і 297 родів. Мають укороченим тілом і довгими задніми кінцівками, в результаті більшість представників пересувається за допомогою стрибків. Загальна інформація Ряд Безногі Безногі земноводні — ряд хребетних тварин класу земноводних. Безногі є найменшим рядом земноводних, які мають лише близько 170 видів. Відомі з раннього юрського періоду. Морфологія У безногих земноводних немає кінцівок, а хвіст сильно редукований. Клоака знаходиться на задньому кінці тіла, що зовні часто нагадує передній. Дрібних безногих земноводних (розміром до 10 см) можна легко сплутати з дощовим черв'яком у той час як великі види (розміром від 1 до 1,5 м) нагадують швидше змій. Шкіра безногих земноводних гладенька і часто забарвлена в матовий темний колір. Деякі види мають кольорові смужки або плями на боках. Через вапняну луску, що міститься в шкі- рі, а також через зрощені черепні кістки, безногих земновод- них раніше відносили до вимерлих панцирних амфібій. Однак сьогодні ці морфологічні особливості вважають вторинними пристосуваннями. На ще- лепах на піднебінні майже немає зубів. Очі безногих земноводних покриті тонким шаром шкіри, че- рез що вони можуть розрізняти лише світло і темряву. Сприй- няття навколишнього світу відбувається головним чином за допомогою нюху і двох дотикових органів, розташованих між носом і очима. Вібрації землі також грають роль при орієнтації. Ди-хання здійснюється за допомогою правої легені, ліва легеня, як правило, редукована. Як і в ін-ших земноводних, дихання також частково здійснюється через шкіру і слизові оболонки рота, особливо у єдиного безлегеневого виду. Поширення Безногі земноводні зустрічаються в тропіках і субтропіках Південно-Східної Азії, Африки і Лат-инської Америки. Як правило, населяють найбільш нижні шари лісової підстилки. Харчуються дрібними тваринами, в основному дощовими черв'яками. Воліють жити у вологих регіонах, час-то поблизу водойм. Існують види безногих земноводних, які повністю пристосувалися до життя у воді. Вони зустрічаються в річках з повільною течією, таких як Амазонка, Оріноко і річкових системах Колумбії. Їх їжею є молюски і мертві риби. Через свій прихований спосіб життя безногі земноводні є маловивченою групою амфібій. Зо-ологи виходять з того, що ще не всі види відомі науці й описані. Розмноження Запліднення відбувається в тілі сам- ки. У самця з клоаки висувається ста- тевий орган. Існують види, що від- кладають яйця, однак 75% видів без- ногих земноводних є живородними. Молоді особини вилуплюються в тілі матері і перед народженням харчу- ються в фалопієвих трубах. Яйцекла- дні види відкладають яйця в підзем- них норах та інших укритих місцях. Поширення Безногих (зеленим) У деяких видів існує догляд за потомством. Молоді особини живуть як у воді, так і на суші. Ночами вони полюють у водой- мах, а в денний час зариваються в землю в прибережних ді- лянках. Стадія вільноживучих личинок відсутня. Харчування Поведінка безногих земноводних, пов'язана з харчування, ще майже не вивчена. Імовірно в їх їжу входять головним чином комахи і безхребетні, які часто зустрічаються в межах їх об- ласті поширення. Аналізи вмісту шлунка показали останки тер- мітів, але більша частина складалася з невизначе- ного органічного матері- алу і залишків рослин. Деякі вчені припускають, що без- ногі земноводні харчуються детритом, інші ж бачать в цьо- му ознаку того, що ці тварини харчуються дощовими чер- в'яками. Безногі земноводні, що живуть в неволі, харчу- ються дощовими черв'яками дуже охоче. Більш великі ви- ди, мабуть, харчуються й іншими земноводними, а також невеликими зміями і ящірками. Види, що живуть у воді, їдять і невеликих риб. Деякі види живуть у гніздах мурах і харчуються їхніми личинками. Хвостаті земноводні - найдавніша група амфібій, більшість із них є постійними мешканцями води. До хвостатих земноводних належить понад 515 видів з 10 родин та 60 родів. До цього ряду належать тритони, саламандри, протеї та інші. Морфологія Відрізняються від інших земноводних видовженим тілом та наявністю у тварин, що пройшли метаморфоз, хвоста. Протягом всього життя зберігається хвіст. Ноги короткі, приблизно одна-кової довжини. Розміри коливаються приблизно від 30 мм до майже 2 м. Більшість на передніх кінцівках мають по 4 пальці, на задніх — по 5 або по 4, хоча деякі хвостаті мають рудиментарні кінцівки або не мають їх зовсім. У земноводних цього ряду, як і в риб, органи слуху представ-лені лише внутрішнім вухом. Розмноження та розвиток Деяким амфібіям властиве зовнішнє запліднення. Іншим притаманне внутрішнє запліднення, при якому самці від- кладають сперматофори, а самиці захоплюють їх краями клоаки. Предки цих хребетних відкладали яйця у воду, і тут відбувався розвиток личинок, однак чимало сучасних видів характеризуються прямим розвитком, при якому яйця розвиваються у вологих місцях (поза водойм) і емб- ріони проходять личинкову стадію, не полишаючи яйця. Ряд Хвостаті Личинки хвостатих амфібій зовнішністю схожі на дорослих, але, на відміну від них, вони зви-чайно мають зовнішні зябра. Водночас такі ознаки можуть мати й дорослі тварини, що свідчить про специфічну еволюцію цих тварин шляхом педогенезу. Статевозрілі протеї і сирени мають зовнішні зябра, але водночас їм бракує очних повік та справжніх зубів, які звичайно мають до-рослі хвостаті. На відміну від личинок безхвостих скелет личинок хвостатих складається не з хряща, а з кісткової тканини, вони мають зуби (які за своєю будовою відрізняються від зубів дорослих). Поширення Поширені переважно у північній пів-кулі, хоча чимало видів живе й у Центральній та Південній Америці (зокрема деякі групи безлегеневих саламандр, родина. У фауні України представлена лише одна родина — саламандрові. Поширення Хвостатих (зеленим) Ряд Безхвості Безхвості земноводні — ряд земноводних, що включає най- більш високоорганізованих амфібій. Ряд налічує 256 родів та близько 3 500 видів, 16—31 родин. До ряду безхвостих належать також кушки та джерелянки, які мають отруйні залози та яскраві плями на черевці. Морфологія Тварини із сплющеним коротким і широким тілом і непра- вильно трикутної форми головою, не відокремленою від ту- луба (шия не виражена). Розміри від 1,5—2 до 32 см. Товсте, незграбне тіло жаби не має шиї, а широка, плоска, наскіль- ки загострена спереду голова її безпосередньо переходить в безхвості тулуб. Гола бородавчаста шкіра жаби багата шкі- рними залозами. Виділяється ними слиз захищає шкіру від пересихання. Однак нічим не покри-та шкіра погано захищена від випаровування, тому жаби не можуть жити в сухих місцевостях і швидко гинуть від нестачі вологи. Кінцівки добре розвинені, задні ноги довші (скакальні) в 2—3 рази довші за передні, пристосовані до стрибання, є перетинки. На передньому кінці голови жаб і жаб над великим ротом є два отвори - це ніздрі, що є органами нюху. В жаб через ніздрі проникає повітря, яким вони дихають. Найбільш важливий орган почуттів у жаб - це великі опуклі очі. Як ніздрі, так і очі поміщаються в жаб на верхній частині голови. Це дозволяє їм, тримаючись біля самої поверхні води і висунувши назовні лише верхню частину голови, дихати атмосферним повітрям, а також бачити, звідки наближення небезпеки. Розмноження Ранньою весною, як тільки під впливом соняч- ного тепла у водоймі розтане лід, всі жаби, навіть ті, які не живуть постійно у воді (наприк- лад, жаби), прокинувшись від довгої зимової сплячки, направляються до водойм. Починається період розмноження жаб. Якщо в цей час розк- рити жабу, то легко можна побачити, що значна частина порожнини тіла самок заповнена двома великими бульбашками, наповненими яйцями (ікрою). Це - яєчники. У цей же час у задній частині порожнини тіла самців можна легко розрізнити пару білуватих бобовидний тіл - це - насінники, які, так само як і у риб, виділяють живчики. Знайшовши негл- ибокі водойми, добре прогріваються сонцем, жаби починають метати ікру. Самки відкладають на дно водойми або на водні рослини за кілька сотень темних ікринок, а самці поливають їх насіннєвої рідиною, яка містить велику кількість Живчика. Живчики запліднюють ікринки, після чого зовнішня прозора оболонка їх набухає, вони злипаються один з одним у великі драглисті грудки та спливають на поверхню води. Вже через годину після запліднення ікринки, що представляє собою лише одну клітку, починає ділитися на дві, чотири, вісім, клітин і т. д. В результаті такого поділу в ікринці утворюється багатоклітинний зародок, який розвивається і росте. Поширення Поширені безхвості земноводні в усіх ландшафтно-географічних зонах, крім полярних областей (трав'яна жаба заходить і за Полярне ко- ло) та безводних пус- тель. Найбільше безхвос- тих земноводних у Тро- пічній Америці. В Україні трапляються 12 видів. Поширення Безхвостих (чорним) Дякую за увагу!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |