Головна » Біологія

Особливості процесів життєдіяльності та поведінки земноводних

«Особливості процесів життєдіяльності та поведінки Земноводних».

Мета:

продовжувати формувати знання учнів про земноводних тварин;
розкрити особливості внутрішньої будови земноводних (системи органів);
ознайомити із особливостями процесів життєдіяльності;
охарактеризувати особливості розмноження та розвитку земноводних;
розвивати пізнавальний інтерес та логічне мислення учнів;
удосконалювати навички самостійного здобуття знань та роботи в групах;
розвивати уміння порівнювати процеси життя земноводних з іншими вивченими тваринами, а також уміння спостерігати та робити висновки та узагальнення;
розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, уяву учнів.
виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин,
сприяти формуванню екологічної компетентності.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці з теми «Внутрішня будова земноводних», картки із завданнями, дидактичне забезпечення для проведення інтерактивних вправ.

Основні поняття та терміни: уростиль, воронячі кістки, дванадцятипала кишка, жовчна протока, підшлункова залоза, пряма кишка, рото глоткова порожнина, шкірне дихання, великі півкулі, середнє вухо, стремінце.

Наприкінці уроку учні наводять приклади ускладнень будови і процесів життєдіяльності земноводних порівняно з рибами; пристосувань у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водному і наземно-повітряному середовищі; характеризують розмноження і розвиток земноводних; пояснюють пристосування земноводних до наземного способу життя; взаємозв’язки будови і функціонування організму земноводних; роблять висновок про особливості земноводних у зв’язку з виходом на суходіл.

ХІД УРОКУ

Що то воно:

у воді водиться,

з хвостом родиться,

а як виростає,

хвіст відпадає.

І. Перевірка домашнього завдання.

Відтворити діаграму Вена «Порівняльна характеристика скелетів кісткових риб і земноводних».
Робота з картками;
Біологічний диктант

(Вставити пропущені слова).

Земноводні – це жителі….…….... Розвиток їх пов’ язаний з …..…..…..

Личинки земноводних живуть у …. Личинки дихають …, а дорослі тварини. Земноводні мають ………. температуру тіла. Зустрічаються тільки у ……...… водоймах.

Вправа «Біологічне лото» (1 учень біля дошки) – СИСТЕМАТИКА ЗЕМНОВОДНИХ

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.

Вибрати ознаки, які характерні для земноводних.

Стала температура тіла.
Нестала температура тіла.
Живуть у воді й на суші.
Живуть у воді
Живуть на суші.
Тіло вкрите вологою, слизькою шкірою.
Шкіра суха, вкрита роговими  лусками.
Мають шийний хребець.
Мають плавці.
Мають пояси кінцівок.

(Ключ до відповіді: 2,3,6,8,10.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Вправа «Очікування від уроку» (Учні записують на стікерах бажаний результат і прикріплюють на символічне дерево). Звучить запис голосів жаб.

Проблемне навчання

Як очі допомагають жабі ковтати їжу?
Чи вміють земноводні економити воду, не утворюючи при цьому сечі? (квакша - філомедуза)
Чи можуть представники земноводних дихати без легень?

Сьогодні на уроці ми з вами дамо відповіді на ці запитання, вивчивши внутрішню будову земноводних. Отже, тема уроку: «Особливості процесів життєдіяльності та поведінки Земноводних».

Вивчення нового матеріалу.

Розповідь-пояснення учителя.

Травна система земноводних починається ротоглотковою порожниною, яка переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз. Слина слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. На дні ротоглотки розташований язик. У жаб і ропух він вкритий клейкою речовиною та прикріплений до дна ротоглотки переднім кінцем, тоді як задня його частина вільна. Жаба під час полювання викидає язик із ротової порожнини вперед, до якого приклеюється здобич. При ковтанні їжі очі втягуються, тиснуть на стінки ротоглотки, сприяючи проштовхуванню їжі до стравоходу. Їжа перетравлюється у шлунку та кишечнику, в який відкриваються травні залози: печінка та

підшлункова залоза. Кишечник, як і в хрящових риб, відкривається в клоаку.

Видільна система земноводних також відкривається в клоаку.

Дихальна система.

Ми иже згадували, що земноводні у дорослому стані здебільшого дихають за допомогою легенів. Легені - парні комірчасті мішки, які забезпечують дихання атмосферним киснем. Повітря потрапляє в легені за допомогою рухів дна ротоносоглоткової порожнини. Значну роль у процесах дихання відіграє шкіра. Так, у жаб через шкіру може надходити близько половини необхідного кисню, а в далекосхідного тритона та американських безлегеневих саламандр легені взагалі зникають і газообмін відбувається тільки через шкіру та слизову оболонку ротоглоткової порожнини. Шкірне дихання забезпечує тривале перебування земноводних під водою.

Личинки земноводних дихають зябрами, а у протеїв і сиренів зябра зберігаються протягом усього життя тварини.

Кровоносна система личинок земноводних побудована так само, як і в риб: серце двокамерне, одне коло кровообігу. Але в дорослих земноводних серце має вже три камери (два передсердя та шлуночок, є два кола кровообігу). Передсердя, скорочуючись, виштовхують кров до шлуночка. Зі шлуночка кров потрапляє в основні артерії і розноситься по всьому тілу. Частина крові зі шлуночка надходить до легеневих артерій і легенів. Там вона збагачується киснем, і по венах артеріальна кров повертається до лівого передсердя. Це мале коло кровообігу. Решта крові зі шлуночка надходить до всіх інших органів. Там вона віддає кисень і стає венозною. Венозна кров повертається у праве передсердя. Так утворюється велике коло кровообігу. Крім венозної крові, в правий шлуночок по шкірних венах потрапляє й артеріальна кров. Таким чином, у правому передсерді венозна та артеріальна кров змішуються.

Внутрішня поверхня шлуночка має багато комірчин. Змішана кров (з правого передсердя) та артеріальна (з лівого) окремими порціями заповнює їх на короткий час і вже не змішується. Унаслідок цього найбідніша на кисень кров надходить до легенів, змішана - до різних внутрішніх органів, найбільш насичена киснем - до головного мозку.

Для дихання атмосферним киснем треба набагато більше дихального пігменту гемоглобіну, ніж для дихання киснем, розчиненим у воді. Тому еритроцити (червоні клітини крові) у земноводних утворюються не лише в селезінці, як у риб, а й у червоному кістковому мозку, який характерний тільки для наземних хребетних тварин.

Як і риби, земноводні належать до холоднокровних (пойкілотермних) тварин. При зниженні температури активність цих тварин знижується і вони можуть впадати у неактивний стан.

Нервова система земноводних складається з тих самих відділів, що й у риб. Але в них краще розвинений передній мозок. У ньому, на відміну від риб, розміщені півкулі, які відповідають за складні форми поведінки.

Органи чуттів земноводних досить різноманітні, оскільки в них є як органи, характерні для мешканців водойм, так і такі, що притаманні наземним тваринам. Так, у земноводних, як і в риб, є бічна лінія. У жаб вона розвинена лише на стадії личинки (пуголовка), а у видів, які постійно мешкають мохом у водоймах (деякі хвостаті земноводні), зберігається протягом усього життя. А ось очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: вони допомагають тваринам краще орієнтуватися в навколишньому просторі і знаходити об'єкти живлення. Але сприймають вони лише предмети, що рухаються. Від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). У земноводних розвинений кольоровий зір. Очі у жаби опуклі й розташовані над поверхнею голови. Це дає змогу тварині перебувати у воді й спостерігати за тим, що відбувається поза водним середовищем.

Органи слуху земноводних здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, вони мають ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка й барабанна перетинка. Вона відокремлює заповнену повітрям порожнину середнього вуха від довкілля. Звукові коливання через барабанну перетинку і слухову кісточку передаються на внутрішнє вухо. Саме там розташовані чутливі клітини, які сприймають звуки. З внутрішнім вухом пов'язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та у ротовій порожнині. Чутливі клітини у шкірі земноводних сприймають хімічні речовини, дотик, зміни температури.

Регенерація добре виражена у хвостатих земноводних (особливо в личинок), у яких можуть відновлюватись хвіст, кінцівки, кишечник, легені, око тощо. А в дорослих жаб, ропух й інших безхвостих земноводних здатність до регенерації виражена слабше.

Особливості поведінки земноводних.

Як і у риб, поведінка земноводних пов'язана з різноманітними інстинктами (мисливськими, захисними, турботою про нащадків тощо). Але у них досить легко виробляються й умовні рефлекс.

Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбувається у воді. Земноводні - роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.

З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто чули гучний «жаб'ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки – резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об'ємом. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Вночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня - світла. Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. (мал.1 додаток)

Земноводним притаманний непрямий розвиток

Личинка жаб має назву пуголовок. Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрібають шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних. (мал.2 додаток)

Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються на внутрішні, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж - сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з'являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселюють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.

Первинне застосування нових знань.

Робота в групах. Учні об’єднуються за відповідними кольорами. Вправа «Ажурна пилка».

1 група. Травна система.

1.Назвіть функції травної системи?

2.Чим живляться земноводні?

3.Як жаби захоплюють їжу?

4.Поясніть функцію очних яблук у процесі травлення.

5.Складіть і поясніть схему проходження їжі по травному тракту.

2 група. Видільна система.

1.Що входить до системи виділення? Складіть схему.

2.Назвіть продукти обміну речовин, що виводяться з організму земноводних через органи, що показані на даній схемі.

3.Поясніть схему.

НИРКИ            СЕЧОВОДИ          КЛОАКА         СЕЧОВИЙ МІХУР

НАЗОВНІ

3.група. Дихальна система.

1.Зазначте функції дихальної системи?

2.Як дихають земноводні?

3.Які органи дихання мають личинки й дорослі земноводні?

4. Які органи беруть участь у диханні під час перебування у воді?

5.Вкажіть шляхи, якими повітря потрапляє в легені.

4 група. Кровоносна система.

1.Які функції виконує кровоносна система?

2.Яку будову має серце?

3.Заповніть схему.

СЕРЦЕ ДОРОСЛОЇ ЖАБИ

СЕРЦЕ ЛИЧИНКИ ЖАБИ

4. Скільки кіл кровообігу у земноводних?

5. Де  утворюються еритроцити?

6. У чому проявляються причини холоднокровності земноводних?

5 група. Нервова система.

1.Які функції виконує нервова система земноводних?

2.Зобразіть схематично будову нервової системи земноводних.

3.Який з відділів головного мозку земноводних найбільш розвинений?

4.Порівняйте будову ЦНС риб і земноводних. Зробіть висновок про ускладнення будови нервової системи земноводних.

6 група. Органи чуття.

1.Завершіть схему:

ОРГАНИ ЧУТТЯ

2.Що захищає очі земноводних від висихання й забруднення?

3.Які пристосування для бачення на відстані з’явилися у земноводних?

4.Зобразіть будову органу слуху?

5.Опишіть орган нюху земноводних?

6.Чим представлений орган рівноваги?

7.Де розташовані органи смаку?

Самостійне застосування учнями знань в стандартних і нестандартних ситуаціях.

Чому статеві органи жаби подібні до статевих органів риби?
Чим пуголовок нагадує маленьку рибку?

Робота з тестами.

Підсумок уроку.

Повідомлення домашнього завдання.

Завершення вправи «Очікування» (якщо учень досяг поставленої мети, знімає «листочок» з дерева – стікер і приклеює його під деревом, а якщо не досяг – «листочок» залишається на дереві). Звучить запис голосів жаб.

Домашнє завдання:

Опрацювати відповідний параграф підручника;

Для творчих: завершити роботу над проектами з теми «Земноводні»;

Підготувати прислів’я, приказки, загадки, вірші про земноводних.


Теги: Земноводні, Іщенко С.М.
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 1160/183


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar