| Головна » Біологія |
Мета уроку: ознайомити учнів з одноклітинними еукаріотичними організмами; розглянути будову та особливості процесів їх життєдіяльності; розвивати уміння працювати в темпі класу, робити логічні висновки, виходячи з вивченого матеріалу; виховувати природничий світогляд. Обладнання та матеріали: підручник для 10 класу «Біологія», комп’ютер, навчальна презентація. Базові поняття та терміни: еукаріоти, прокаріоти, клітинний рівень організації. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Структура уроку. Організаційний момент. 2.Особливості організації клітин одноклітинних еукаріотів. 3.Особливості процесів життєдіяльності одноклітинних еукаріотів (рух, живлення, розмноження, поведінка, адаптації). Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів. Хід уроку. Організаційний момент. Привітання учнів. Перевірка присутніх. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності. «Мозковий штурм» - Кого ми називаємо одноклітинними організмами? (організми, тіло яких складається з однієї клітини). - За рівнем організації організми поділяють на … (прокаріоти, еукаріоти). - Які організми називаються еукаріотами? (організми, які мають сформоване ядро) Вивчення нового матеріалу. Записуємо число, тему уроку в зошити. Тема уроку: «Особливості організації та життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.» Запишемо план нашого уроку Загальна характеристика одноклітинних організмів. Загальна характеристика одноклітинних організмів. Вступне слово вчителя: У 1866 році відомий німецький біолог Ернст Геккель виділив одноклітинні організми в окреме царство, якому дав назву Протисти. Саме сьогодні ми з вами побачимо на власні очі тих, кого Геккель відніс до протистів, хто, не дивлячись на свої мікроскопічні розміри, може повноцінно жити. Найпростіші традиційно поділяються на кілька груп, засновуючись на їх подібності до «вищих» царств: одноклітинні тварино-подібні протозої, рослиноподібні протофіти (переважно одноклітинні водорості) і грибоподібні слизові грибки та водяні грибки. Ці традиційні групи часто частково перекриваються. Одноклітинні еукаріоти Рослини Тварини Гриби (хлорела, (амеби,інфузорії, (мукор, аламідомонада, радіолярії фітофтора, ацетабулярія, форамініфери) синтрихіум, пінулярія, дріжджі) Розглянемо докладніше кожну групу одноклітинних еукаріотів. «Одноклітинні гриби». Гриби – група безхлорофільних організмів, які живляться гетеротрофно, осмотично дістаючи органічні речовини з неживого субстрату (сапротрофи) або з живих організмів (паразити). Гриби поширенні по всій земній кулі. Вегетаивне тіло нижчих грибів представлене простими або розгалудженими без перегородок гіфами. Гриби розмножуються вегетативно й різними формами статевого процесу. «Одноклітинні рослини». Водорості – автотрофні організми, поширені по всій земній кулі. Ростуть переважно в різноманітних континентальних водоймах та морях, але зустрічаються і в ґрунті, на скелях, стовбурах дерев. Деякі водорості є компонентами лишайників. Зовні одноклітиннна водорость вкрита оболонкою із целюлози з домішками пектинових ркчовин. Протопласт водоростей містить ядро, цитоплазму та занурені в неї органоїди. «Одноклітинні тварини». Найпростіші - одноклітинні організми, переважно мікроскопічних розмірів. У більшості видів тіло вкрите плазматичною мембраною – плазмонемою, у багатьох є еластична оболонка – пелікула. Деякі мають зовнішний або внутрішній скелет. Рухаютья за допомогою псевдоподій, джгутиків, війок. Розмноження відбувається поділом, брункуванням, відома кон’юґація або копуляція. Найпростіші живляться переважно мертвою органічною речовиною, клітинами бактерій, водоростей, грибів, тобто вони - гетеротрофи. Серед них є й хижаки, які полюють на інших одноклітинних тварин, а також паразити людини, тварин, рідше - рослин. Особливості організації клітин одноклітинних еукаріотів. Спільні ознаки 1) мембрана будова органоїдів; 2) наявність сформованого ядра, що містить хромосомний набір; 3) схожий набір органоїдів, характерний для всіх еукаріот; 4) подібність хімічного складу клітин; 5) схожість процесів непрямого поділу клітини (мітоз); 6) схожість функціональних властивостей (біосинтез білка), використання перетворення енергії; 7) участь у процесі розмноження. Особливості процесів життєдіяльності одноклітинних еукаріотів (рух, живлення, розмноження, поведінка, адаптації). Тепер розглянемо особливості процесів життєдіяльності одноклітинних і почнемо ми з руху. Найбільш примітивним способом руху у найпростіших можна вважати амебоїдний рух за допомогою неправдивих ніжок, або псевдоподий. При цьому утворюються особливі виступи клітини, в які перетікає цитоплазма. Такі органели руху притаманні одноклітинним з непостійною формою тіла. Давайте переглянемо відео руху Амеби Протей. Більш складний рух властиво найпростішим, що мають в якості органел руху джгутики або війки. Джгутики здійснюють гвинтоподібні рухи, а робота війок нагадує коливання маятника або рух весла. Притаманний небагатьом групам протистів: грегарінам (хвилеподібні рухи поздовжніх складок поверхні клітини), діатомовим водоростям (стікання слизу з поверхні клітини у певному напрямку) та ін. Далі розглянемо живлення одноклітинних. Вони бувають як гетеро так і атотрофами, міксотрофами. Згадаймо хто такі гетеротрофи? Це організми, які живляться синтезують необхідні для їхнього життя речовини за рахунок готових органічних сполук. Автотрофи? Організми, які синтезують органічні речовини з неорганічних шляхом фотосинтезу або хемосинтезу. Міксотрофи? Здатні харчуватись двома шляхами. Докладніше розглянемо живлення на прикладі Інфузорії туфельки та Амеби. Живиться інфузорія туфелька мікроскопічними організмами, ще більш дрібними, ніж вона сама (бактеріями, водоростями і т. п.). Процес харчування інфузорії схожий на такий амеби протей. На передньому кінці її тіла є околоротове заглиблиння. На дні цього поглиблення знаходиться ротовий отвір. Через цей отвір їжа потрапляє у внутрішній шар протоплазми. Війки навколо рота рухаються в одному напрямку, підганяючи їжу. Як і в амеби, навколо частинок їжі у інфузорій утворюються травні вакуолі. Всередині травних вакуолей під впливом травних соків їжа перетравлюється. Непереварені залишки їжі з тіла туфельки видаляються через спеціальний отвір – порошицю. Наступний підпункт – розмноження. Воно буває у протистів як статеве так і нестатеве. Нестатеве розмноження: 1. Відбувається у вигляді різновидів мітотичного поділу (амеби, джгутикові). 2. Поділом навпіл (амеба протей, евглена зелена, інфузорія туфелька). 3. Множинним поділом (малярійний плазмодій). 4. Брунькуванням (деякі інфузорії). 5. За допомогою рухомих (нерухомих) спор (водорості, гриби). Статеве розмноження: 1.Злиття статевих клітин – гамет (хламідомонади, форамініфери – усі гамети однакові; малярійний паразит, вольвокс – жіночі та чоловічі клітини різні) 2.Кон’югація (інфузорії, водорості, гриби) Розглянемо докладніше розмнження у хламідомонади. Поведінка одноклітинних.Та́ксис (грец. taxis — стрій, порядок, розташування за порядком) — рухова реакція у відповідь на стимул, що діє односпрямовано, властивий організмам, які здатні вільно пересуватися (бактерії, деякі гриби та водорості, тварини), деяким клітинам та органоїдам (спори та гамети, які володіють джгутиками, лейкоцити, хлоропласти). Джерелами подразнення можуть бути світло (фототаксис), температура (термотаксис), волога (гідротаксис), хімічні речовини (хемотаксис) та ін. Рух може бути спрямований до джерела стимуляції (позитивний таксис) або від нього (негативний таксис). Наприклад, евглена рухається у бік джерела світла демонструючи позитивний таксис. V. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів. Дякую за вашу увагу. Поглянемо, як ви запамятали матеріал. (Тестування та самоперевірка. Додаток1) .Домашнє завдання. Опрацювати §37,38. Доповідь за темою «Роль протистів у природі та житті людини»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |