| Головна » Біологія |
Над презентацією працювали: Кушнерьова Тетяна Колесникова Анастасія - Деміхова Юлія Одномембранні органели Ендоплазматична сітка це система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх розширень, обмежених мембраною, які сполучаються між собою. Ендоплазматична сітка Зерниста Незерниста Містить рибосоми на мембранах Не має рибосом на мембранах Бере участь у формуванні зовнішньої оболонки ядра в період між двома поділами клітини. Зерниста ендоплазматична сітка На мембранах за участю рибосом відбувається біосинтез білків. Синтезовані білки накопичуються у порожнинах зернистої ендоплазматичної сітки, розподіляються між різними ділянками клітини або виводяться з неї назовні. У порожнинах цієї органели білки набувають притаманної їм просторової структури, до них приєднуються небілкові частини тощо. Крім того, зерниста ендоплазматична сітка бере участь у синтезі компонентів клітинних мембран. Незерниста ендоплазматична сітка На мембранах синтезуються ліпіди, вуглеводи, гормони ліпідної природи, які можуть накопичуватись у її порожнинах. На них відбуваються процеси обміну деяких полісахаридів (глікогену). У порожнинах незернистої ендоплазматичної сітки накопичуються і знешкоджуються отруйні для організму сполуки, які згодом виводяться з клітини. Комплекс Гольджі Це одномембранна органела, що є переважно веукаріотів. Комплекс (апарат) Гольджі відкритий в 1898 р. італійським ученим Гольджи Комплекс(апарат) Гольджі Є системою плоских дисковидних замкнутих цистерн, які розташовуються одна над іншою у вигляді стопки і утворюють диктиосому. Від цистерн відходжують на всі боки мембранні трубочки і бульбашки. Число диктиосом в клітинах варіює від однієї до декількох десятків залежно від типу клітин і фази їх розвитку. Особливості Комплекс Гольджі є в усіх еукаріотичних клітинах, але у різних організмів його будова може відрізнятись. Так, у клітинах рослин структурні компоненти цієї органели (їхня кількість може сягати 20 і більше) відокремлені один від одного, а в клітинах інших організмів вони зазвичай з'єднані. Функції комплексу Гольджі У органелі накопичуються і певним чином змінюються деякі сполуки. Вони відходять від комплексу Гольджі і транспортуються за допомогою мікротру-бочок. Функції комплексу Гольджі У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахариди, які можуть сполучатись з білками, що надійшли із зернистої ендоплазматичної сітки. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні лізосом Лізосоми це мембранні бульбашки величиною до 2 мкм. У середині лізосом містяться ферменти, здатні переварювати білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Лізосоми утворюються з бульбашок, що відділяються від комплексу Гольджи. Лізосоми Зливаючись з ендоцитозними бульбашками, лізосоми утворюють травну вакуоль, де відбувається розщеплювання органічних речовин до складових їх мономерів. Останні через мембрану травної вакуолі поступають в цитоплазму клітини. Лізосома Лізосоми були відкриті бельгійським цитологомКрістіаном де Дювом в 1955 році[1]. Ферменти лізосом Містять більше 40 різних кислих гідролаз, зокрема протеази, нуклеази, ліпази, фосфоліпази, фосфатази,сульфатази. Оптимум pH для цих ферментів лежить у межах 4,5—5. Окрім того, протеази проявляють максимальну активність тільки після обмеженого протеолізу. Навіть якщо мембрана, що відмежовує цей компартмент, з якихось причин втратить цілісність гідролази не будуть активними у цитозолі із pH близько 7,2. Вакуолі Це обмежені мембраною органели, які містяться в деяких еукаріотних клітинах і виконують різні функції Вакуолі особливо добре помітні в клітинах рослин і грибів. Функції рослинних вакуоль У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Необхідні для регулювання тургорного тиску та цитоплазми. У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. У клітинах прісноводних одноклітинних тварин і водоростей є скоротливі вакуолі – вкриті мембраною пухирці, здатні змінювати об’єм, виводячи свій вміст назовні. Скоротливі вакуолі регулюють внутрішньоклітинний тиск, виводячи надлишок води з клітини і запобігаючи їх руйнуванню. Найскладнішу будову скоротливих вакуоль мають інфузорії. Травні вакуолі тварин Травні вакуолі серед тварин зустрічаються у представників одноклітинних. У цьому випадку травні вакуолі являються собою мембранні пухирці з їжею, в які виділяються травні ферменти. Поживні речовини всмоктуються клітиною, потім пухирець різко скорочується і неперетравлені залишки залишають клітину. Пероксисоми Це органели кулястої форми, оточені однією мембраною, діаметром близько 0,3-1,5 мкм. Пероксисоми виявлені в різних організмів: одноклітинних і багатоклітинних тварин, дріжджів , вищих рослин, водоростей. У рослин пероксисоми беруть участь у процесах поглинання кисню під час світлової фази фотосинтезу. Тривалість існування однієї пероксисоми незначна – лише 5-6 діб. Дякуємо за увагу!!!!!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |