| Головна » Біологія |
Мета: дати поняття про імунітет як реакцію-відповідь організму на проникнення в нього чужорідних тіл, вивчити види імунітету;; ознайомити учнів з історією розвитку імунітету, роллю вчених (І. Мечников, П. Ерліх, Л. Пастер, Е. Дженнер) у створенні вчення про імунітет; розкрити шляхи та механізми формування гуморального й клітинного імунітету, потребу в застосуванні щеплень і лікувальних сироваток; формувати навички роботи з науково-популярною літературою; розвивати логічне мислення й мову шляхом виступів з повідомленнями, виховувати ціннісне ставлення до свого здоров’я. Обладнання: комп’ютерна презентація «Жива фортеця». Базові поняття й терміни: імунітет, фагоцитоз, клітинний і гуморальний імунітет, антитіла, природний і штучний імунітет, лікувальна сироватка, вакцина, щеплення. План уроку: І. Актуалізація опорних знань. Робота з «німими» схемами; ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Поняття про природу імунітету; ІV. Рефлексія. V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання. VІ. Домашнє завдання. ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань. Робота з «німими» схемами. (Слайди №1-5) До складу внутрішнього середовища входить тільки кров. Ключ: 2,4,5,6,7,9,11,12,15. (Слайд 5) ІІ. Мотивація навчальної діяльності. На екрані слайд із зображенням епідемій Середньовіччя.(Слайд №6) Вступне слово учителя. Ныне церковь опустела; Уривок із твору О. С. Пушкіна “Пир во время чумы” Створення проблемної ситуації. Які події описує автор у своєму творі? Повідомлення учнів про епідемії Середньовіччя. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Пояснення нової теми з елементами евристичної бесіди. Наш організм, подібно середньовічної фортеці, обнесеній кількома рядами стін з вежами, тримає оборону. При спробі проникнення в тіло людини будь-якого паразита, негайно в дію вступають захисні сили і механізми організму. 1. Шкіра та слизові оболонки – перший бар’єр на шляху мікроорганізмів. На шкірі і слизових оболонках здорової людини живуть корисні для здоров’я бактерії. Вони харчуються виділеннями шкіри і слизових оболонок, не проникаючи в середину організму. Ці бактерії згубно діють на хвороботворні мікроорганізми. А при ослаблені організму людини активність корисних бактерій знижується, а шкідливих – підвищується. Якщо збудник долає бар’єр шкіри та слизових оболонок, захисну функцію починають виконувати стінки лімфатичних і кровоносних судин. - Як ви вважаєте, які елементи крові беруть участь у формуванні внутрішніх механізмів захисту організму людини? 2. Імунітет – другий бар’єр на шляху хвороботворних бактерій.(Слайд №8) Імунітет – здатність організму захищати власну цілісність та біологічну індивідуальність.(Слайд №9) Імунітет за природою поділяється на клітинний та гуморальний. Механізм клітинного імунітету – знищення шкідливих чинників клітинами – фагоцитами і Т-лімфоцитами, а гуморального – спеціальними речовинами (білками), які містяться в крові, - антитілами та інтерфероном. (Слайд №10) Клітинна або фагоцитарна теорія захисту організму від сторонніх шкідливих речовин належить І.І. Мечникову. За відкриття фагоцитозу Мечников здобув всесвітню славу й став згодом лауреатом Нобелівської премії. Як відбувається процес фагоцитозу? Бактерії, що потрапляють в організм виділяють отруту – токсини, це стає сигналом для захисту. Першими на цей сигнал відгукуються лейкоцити. У величезній кількості вони спрямовуються до місця впровадження інфекції, У зараженій тканині відбувається смертельна сутичка лейкоцитів з бактеріями. У цій боротьбі обидві сторони зазнають важких втрат. Однак бактерії виявляються переможеними., тому що лейкоцити, вмираючи, виділяють речовини, які вбивають бактерії. Загиблі клітини накопичуються в набряклих тканинах і утворюють гній. Навколо гною утворюється майже суцільна стіна з лейкоцитів, які не брали участь в «бою». Нарив розкривається, гній виділяється назовні, а фагоцити сприяють швидкому відновленню ушкодженої тканини та її загоєнню. Якщо ж лейкоцитам не вдається перемогти мікроорганізми і інфекція починає поширюватися, на допомогу приходять лімфатичні вузли, звивисті канали яких вистелені великою кількістю фагоцитуючих клітин. Лімфатичні вузли слугують ніби бар’єром –фільтром, крізь який інфекція не може далі йти. Мікроорганізми затримуються в них і гинуть. Фагоцити знищують будь-які види мікроорганізмів і чужорідних білків. Однак у вилочковій залозі (тимусі) утворюються лімфоцити, які знищують тільки певний вид мікроорганізмів. Їх називають тимус-залежними лімфоцитами (Т-лімфоцитами). Т-лімфоцити здатні запам’ятовувати певні види мікроорганізмів і передавати інформацію про них наступним поколінням Т-лімфоцитів.(Слайд №11) Гуморальний імунітет. У плазмі крові містяться спеціальні білки, здатні знешкоджувати мікроорганізми й отруйні речовини, які виробляються ними. Одним з таких білків є інтерферон. Він знешкоджує дію всіх мікроорганізмів і токсичних речовин. Інтерферони – захисні білки, які організм виробляє під час вірусної інфекції. Інтерферон із крові переходить у клітини різних органів і тканин і замикають їх на замок – підвищують стійкість до дії вірусів і перешкоджають їхньому розмноженню у клітинах. А також в організмі утворюються білки, які діють проти певного збудника хвороб. Це антитіла, які виробляються особливим видом лейкоцитів, що містяться у крові та лімфі. Вони мають самостійні захисні властивості. Механізм цього захисту полягає у зв’язуванні шкідливих для організму чужорідних білків (антигенів) у нешкідливі комплекси, які потім піддаються знищенню. Антитіла постійно відновлюються в організмі спеціальними клітинами, що й захищає організм на тривалий час від повторних інфекційних захворювань. Гуморальний імунітет забезпечується В-лімфоцитами, які мають на поверхні мембран специфічні рецептори, здатні розпізнавати певний антиген. Під час взаємодії з відповідним антигеном В-лімфоцити починають посилено розмножуватися, створюючи великий клон клітин, які синтезують антитіла, специфічні до цього антигену. Зв’язуючись із антигенами, які містяться на поверхні бактерій, антитіла прискорюють їхнє захоплення фагоцитами. У разі взаємодії з токсичними молекулами антитіла нейтралізують їх. Гуморальний імунітет відкрив німецький вчений Пауль Ерліх. У 1908р. разом з І.І.Мечниковим отримав Нобелівську премію. Цікаво, що жоден з них не намагався відстоювати свою правоту. Вони бачили, що обидві теорії справедливі. (Слайд №12) Історична довідка про штучний імунітет. Щоб потрапити в наложниці до турецького султана, однієї краси було не досить: потрібно було показати шрам від щеплення проти віспи. В Османській імперії всім дівчаткам з допомогою голки вносили гній хворих у подряпину на руці. Цей метод, що викликає легкі форми захворювання, був названий варіоляцією. У ХVІІІ ст. Європа довідалася про неї завдяки дружині англійського посла в Туреччині леді Монгетю. В арабів існував інший варіант попередження небезпечної хвороби: дітям давали настій зі струпів віспяних хворих. Найбільш старий і хворобливий спосіб вакцинації був винайдений давніми слов’янами. Вони для профілактики стібали один одного прутами, змоченими у виділюваному гної зі свіжих віспин. Щеплення віспяного матеріалу від хворої людини здоровій не одержали в Європі значного поширення, оскільки після них, хоча й рідко, траплялися смертельні випадки. І от тоді в Лондоні прогриміло ім’я Едварда Дженнера, який запропонував у 1796 р. вакцинувати людей коров’ячою віспою. Вакцинація проти віспи, яка завоювала 200 років тому весь світ, із приголомшливою швидкістю, відкрила еру імунології. На її сторінках записане ім’я Луї Пастера, який заклав наукові основи приготування вакцин і вперше застосував запобіжні щеплення проти сибірки й сказу.(Слайди № 13,14) Самостійна робота учнів з матеріалом підручника. Вході виконання роботи учні складають опорну схему «Види імунітету». Правильність виконання перевіряють за допомогою (Слайду №15). Вакцинація проти віспи, яка завоювала 200 років тому весь світ, із приголомшливою швидкістю, відкрила еру імунології. На її сторінках записане ім’я Луї Пастера, який заклав наукові основи приготування вакцин і вперше застосував запобіжні щеплення проти сибірки й сказу. Існує ряд факторів, які впливають на зниження імунітету (Слайд №16,17) ІV. Рефлексія. Встановіть відповідність.( Слайд 18.) V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання. VІ. Домашнє завдання. Прочитати § 21, відповісти на запитання. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про СНІД.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |