Головна » Біологія

Болота, їх типи, поширення

Тема: Болота, їх типи, поширення.

Цілі уроку:

Обладнання: фізична карта України та фізична карта півкуль, комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, підручник, зразки торфу

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма проведення: урок - казка

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Сьогодні на уроці ми продовжуємо знайомство з географією і я запрошую всіх у світ казки. А подорожувати будемо казковою країною -  «Гідросферою».

Жила – була у  царстві Гідросфера царівна Гідра. Занадто великим виявилося її царство, не могла вона його ні об’їхати, ні обійти. Тож і вирішила поділити свої багатства між своїми дітьми та онуками. А як звали їх, ви, мої учні, допоможете мені, розглядаючи  схему.

Комп’ютерні технології на уроці (слайд 1.)

         Деякі водні об’єкти вам уже відомі. Згадайте і назіть їх. (Учні називають світовий океан та його частини, а з вод суходолу -  річки, озера, штучні водойми). Та незнайомими для нас залишилися зовсім маленькі онуки Гідри. Можливо ви їх відгадаєте почувши ось цю загадку:  «Не вода, не суходіл, і на лодці не попливеш, і ногами не підеш. Що це?» (Болото)

А можливо ось ця загадка вам допоможе?

                                         Мене завжди боялись люди:

                                         То лишаєм мене прозвали.

                                         То духів злих  в мені шукали.

                                         Та все ж в природі я безцінне:

                                         Даю початок я струмкам,

                                         Вологу милим озерцям,

                                         Торфяні добрива – людям.

                                         Якщо мене ви упізнали,

                                         Скажіть про це, щоб усі знали.

                                                                       (Болото)

         Так, вірно, це болото.

 III. Вивчення нової теми (на мультимедійній дошці з’являється тема уроку, слайд2)                             

Вчитель. Нерідко на суходолах утворюються заболочені території. Причинами заболочення є сукупний вплив кількох природних чинників: надмірного зволоження та низинного рельєфу, який зумовлює близьке до земної поверхні залягання грунтових вод. Бувають випадки, коли болото починає розвиватися і на схилі, якщо цей схил постійно зволожений, наприклад, у місці виходу джерел. Утворення боліт  може  відбуватися врезультаті  неправильної експлуатації зрошувальних систем, відгороження від водосховищ, ставків.

Робота з підручником.

Відкрийте підручник і знайдіть у відповідному параграфі  відповідно до теми, визначення, що таке болото? (учні знаходять визначення)

Вчитель. Однозначного визначення терміну "болото" немає, В широкому розумінні болото - це надмірно зволожена ділянка суші з застійним водним режимом, на якій відбувається нагромадження рослинних решток, що не розклалися. Інше визначення може бути таким:  «Болото – надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбними рослинами, з залишків яких утворюється торф».

Та повернемося до казки і послухаємо її головну героїню. І повела розмову Гідра про своїх найменших онуків і розповіла про їх утворення...

Гідра. Болота утворюються двома шляхами: у першому випадку заболочуванням певних ділянок суші внаслідок надмірного зволоження. Останнє, в свою чергу, виникає внаслідок затоплення або підтоплення певної території. Затоплення відбувається з двох причин. Насамперед - внаслідок переважання опадів над випаровуванням при відсутності належного дренажу, по-друге, - затопленням певних територій поверхневими водами річок, озер, морів. Так утворюються болота на берегах річок, озер та морів. Підтоплення певної території пов’язане з підвищенням рівня ґрунтових вод.

Другий шлях утворення боліт – заростання водойм. Розрізняють такі випадки: пряме заповнення водойми відкладами з наступним заростанням рослинністю; поступове заповнення водойми відкладами і насуваня з боку берега рослинності, що формується на мінеральному дні.

При заростанні водойм виникають переважно тростинні й осокові болота. Торф, що при цьому утворюється, з часом ущільнюється і на ньому можуть поселитись дерева.

Болота суходільного походження, навпаки, виникають на місці лісів і поступово переходять у слабо залісненні або безлісі.

Робота з фізичною картою України та фізичною картою півкуль.

Вчитель. Завдання 1. Знайдіть у легенді карт позначення боліт. Знайдіть на фізичній карті України болота. (Заболоченість України становить 1,7 %. Найбільший відсоток заболоченості на Полісській низовині(5%) та в заплавах і дельтах річок, менше в Лісостепу, ще менше – в Степу і гірських районах). 

Завдання 2. Знайдіть  болота на фізичній карті півкуль.

(На нашій планеті загальна площа боліт складає більше 350.млн.га. Як бачимо це не мала площа, але з іншого боку на території України було осушено близько 60 % боліт).

Вчитель. Рухаємося далі казкою. Розподіливши свої води у Царстві Гідросфера, Гідра помічає, що болота якісь різні, і утворюються вони на різних територіях за різних умов. Тому  за геоморфологічними, гідрологічними та геоботанічними ознаками  вона поділила  болота  на три типи: низинні перехідні і верхові.           

Комп’ютерні технології на уроці (слайди: 3, 4, 5 « Типи боліт»)

Гідра. Низинні болота утворюються в долинах річок, на берегах озер, зокрема в пониззях і дельтах річок (плавні). Низинні болота мають плоску поверхню, яка сприяє застійному водному режиму і зволожується водами багатими мінеральними речовинами.З рослин переважають осока, очерет, рогіз, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, з дерев – вільха, береза, осока. В Україні 90% боліт низинні,  поширені на Поліссі.  (слайд 3)

Верхові болота розміщуються на вододілах річок, і у районах з великою кількістю опадів. Живляться атмосферними опадами, бідними мінеральними і органічними сполуками. Ці болота мають опуклу поверхню і покриті товстим шаром торфу. Рослинність на таких болотах бідна, здебільшого – різні мохи, невибагливі до поживних речовин, рідко зустрічається сосна, верес,   пухівка, журавлина.  (слайд 4)

Перехідні болота займають за характером живлення та рослинності проміжне положення між верховими і низинними і мають виположену або слабоопуклу поверхню з рослинністю, що вимагає помірного мінерального живлення. Це береза, рідше сосна, осоки, сфагнові мохи. (слайд 5)

Вчитель. Раділа Гідра народженню нових боліт. І хоч люди всіляко намагалися обходити їх стороною, царівна знала, що болотам належить важлива роль у природі.

Комп’ютерні технології на уроці (слайд:6 «Значення боліт у природі»)

Гідра.

·        Болота зволожують повітря навколишніх територій,  самі є продуктом клімату і впливають на нього.  

Як об'єкт палінологічних досліджень відклади боліт є надзвичайно цінним, а в багатьох випадках - єдиним джерелом інформації про рослинність та клімат минулого.
Болота акумулюють вологу і регулюють гідрологічний режим річок і озер.
Болота і торфовища мають важливе водоакумулятивне і водоохоронне значення.

Вчитель. По особливому Гідра раділа, коли відчувала, що її болота приносять користь людям. Болота дають торф, який використовується з давніх давен як паливо, а тепер - як добриво і хімічна сировина. З торфу видобувають аміачні добрива, спирти і кислоти, барвники і целюлозу, ліки тощо.

Гідра. Якщо врахувати, що в Україні болота займають понад 1,2 млн. га, то в майже 1 млн. га., з них, займають торфові.  Корисна копалина – торф має широке застосування. (Гідра демонструє зразки торфу з колекції) Ще у  кінці XVIII і на початку XIX ст. виникає зацікавленість до боліт, як резервів палива — торфу. На підставі загальних поверхневих досліджень з'являються перші торфорозробки: у 1845 р. - на Чернігівщині, в 60-х роках — на Волині, згодом — в інших місцях. Торф добували на низинних  болотах і використовували як паливо на цукрових, винокурних, цегельних та інших заводах, а також для опалення приміщень. У зв'язку з розвитком промисловості торфодобування поступово зростає.

Досить цінним для сільського гомподарства Полісся могло бути використання сфагнового моху на підстилку. Він сухий, м'який і найбільш вологоємкий. Насичена сечею тварин  сфагнова підстилка становить цінне органо-мінеральне добриво.

Та останнім часом у звязку з катастрофою на Чорнобильській АЕС, яка призвела до підвищення радіоактивності у прилеглих районах Полісся, господарське використання боліт і торфовищ різко скоротилося.

Вчитель. Царівна Гідра постійно слідкувала за своїми онуками. Милували болота око своїй рідній бабусі. Раділа Гідра появі нових боліт, які з’являлися на місці озер.

Комп’ютерні технології на уроці (слайди: 7,8  про утворення болота на місці озера)

Гідра. Спочатку на дні озера відкладалися мул, пісок, рештки рослин. Озеро поступово міліло. Підводна рослинність змінювалася  надводною, вологолюбною, що вкривала всю його поверхню. Коли ці рослини відмирали, їхні рештки відкладалися на дні. З часом вони нагромаджувалися, ущільнювалися і перетворювалися на торф. Так на місці озера з’являлося болото.

Вчитель. (продовжує казку) Та одного разу, коли Гідра обходила своє водне царство, помітила, що болота ставали зовсім іншими, а деякі, навіть, почали висихати. Засумувала царівна. Намагалася знайти порятунок своїм онукам, та все було марним. Людина почала активніше втручатися в життя боліт: висушувати, розорювати і перетворювати їх на родючі поля.

І звернулася тоді царівна до екологів, щоб допомогли їй вирішити таку актуальну проблему. Та в екологів з цього приводу були свої міркування.

 Еколог. Я розумію, що такі дії людини, з одного боку, приводять до негативних наслідків: знижується рівень грунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф.

А з господарського погляду -  болотні ґрунти  після осушення і проведення агромеліоративних заходів  можуть перетворюватись у високопродуктивні  сільськогосподарські угіддя. На них вирощують високі врожаї овочів, картоплі, багаторічних трав, конопель та інших культур.  В Україні вони найбільше зустрічаються в низовинах і заплавах річок у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській областях.

Вчитель. Та Гідра  не погоджувалася з екологом і намагала переконати його зовсім в іншому.

Гідра. Всі добре знають, що у природному стані болота  здавна використовуються як кормові угіддя — сіножаті та пасовища, травостій йшов для виготовлення силосу, торф – на паливо, добриво та для інших потреб промисловості й сільського господарства. На неосушених болотах раніше збирали журавлину, чорницю, лікарські рослини. Часто на болотних землях виростає до 2 ц/га журавлини, 7 – 8 ц/га морошки.

Вчитель. Людина теж стояла на своїй точці зору і продовжувала звинувачувати болота. 

Людина. Кормова якість болотного сіна  низька; в ньому переважають осоки; мало на таких болотах і хороших злаків, здебільшого трапляється куничник, іноді й очерет; різнотрав'я складається з малоцінних у кормовому відношенні рослин, а також і неїстівних.  До того ж на болотах часто ростуть дерева вільхи, берези, сосни, кущі верб тощо, внаслідок чого зменшується корисна площа сіножатей й утруднюється косовиця сіна. Велике  і тривале обводнення, а також залісення і закустарнення обмежують і утруднюють використання боліт.

 Загальновідомо, що болотні місцевості є нездоровими, бо постійне випаровування підвищує вологість повітря.  Болота утруднюють дорожнє та інші види будівництва.

Вчитель. Послухала Гідра Людину і ще більше засумувала. «Що ж мені робити? Як вберегти болота від  некерованих дій людини»?  - подумки шепотіла Гідра.

Гідра. Адже болота виконують низку екологічних функцій і забезпечують надання економічно корисних продуктів та послуг. Наприклад,  захищають людей та їхнє майно від катастрофічних повеней, регулють рівень води у річках,  є джерелом природних продуктів, підтримують існування багатої та різноманітної дикої природи та забезпечують важливі ресурси для рибальства, відпочинку та наукових досліджень.

Вчитель. Сумуючи, Гідра далеко полинула думками. Вона навіть не помітила, як з болота вийшла  красуня Екоя. Аж раптом, Гідра, відчула, шо її хтось обійняв за плече.

Екоя. «Не сумуй, Гідро»! – прошепотіла Екоя. Близько 10% площ усіх боліт України охороняється. У 60 - 70  роках XX ст.  почались активні роботи з осушування боліт.  Минули десятки років, і всі зрозуміли, що знищення боліт призвело до цілої низки негативних змін у природних комплексах. Тому потрібно було діяти локально, а мислити глобально. Нарешті,   в 1968 році, було створено Поліський природний заповідник, де чверть його території займають болота. А в 1984 році на цій же територіїї створено ботанічний Бущанський заказник, де охороняються соснові та вільхові болотні ліси, а деякі рідкісні рослини, що ростуть на болоті занесено до Червоної книги. В 1999 році на значній площі  Українського Полісся створено другий за величиною  Рівненський природний заповідник, де охороняються різні типи боліт. На території заповідника знаходяться залишки Пінських боліт – унікальне місце  проживання рідкісних і зникаючих видів тварин. Пінські болота в дореволюційній літературі називали Прип’ятьським Поліссям. Пінські болота входять у міжнародний список Рамсарської конвенції про захист водно – болотних угідь.

 А в Черкаській області близько 71 ділянки боліт оголошено заказниками. Серед них один гідрологічний заказник загальнодержавного значення – Шуляцьке болото, де гніздяться птахи занесені до Червоної книги України, зокрема орел – карлик, чорний лелека.

Вчитель. З полегшенням зітхнула Гідра. На її обличчі з’явилася посмішка, а душу огорнула радість.

Гідра. «Нарешті, нарешті люди зрозумли, що болота є дуже складним і надзвичайно багатим природним середовищем, яке грає дуже важливу роль у водному балансі прилеглих до нього територій, є місцями проживання багатьох видів рослин, тварин».

IV. Заключне слово вчителя.

Вчитель. Ось і закінчилася казка. А в казці, як відомо, добро перемагає зло. Та не зникають протиріччя, які існують між людиною і природою. Тож не зайвим буде нагадати всім жителям планети Земля, що  мислити потрібно глобально, а діяти локально.

А тепер перевіримо, як уважно слухали казку і чи зрозуміли ви її зміст?

Тест «Болота, їх типи, поширення»:

1.Болота є частиною: а) світового океану; б)вод суходолу; в)штучних водойм.

2.Найбільше боліт на: а)Поліссі; б)Карпатах; в)Лісостепу.

3.Які болота мають найбільший шар торфу: а)низинні; б)верхові; в)перехідні?

4.У якому році з’явився перший заповідник, де охороняються болота: а)1976; б)1978; в)1968?

5.Що спричинює утворення боліт на суходолі: а)близьке залягання до поверхні грунтових вод; б)вихід джерел на поверхню; в)випадання дощів.

6.Яка корисна копалина видобувається з болота: а)вугілля; б)крейда; в)торф.

7.На території України осушено боліт: а)45%; б)60%; в)10%.

8.Який відсоток боліт охороняється: а)50%; б)35%; в)10%.

9.У якому році розпочалися перші торфорозробки: а)1845; б)1945; в)1960?

10.Що є причинами заболочення території: а)надмірне зволоження; б)  низинний рельєф; в)тимчасові водотоки під час дощів?

11.Яку функцію виконують болота: а)зменшують площу сіножатей; б) регулюють гідрологічний режим річок; в)мають водоакумулятивне значення?

12.До яких наслідків призводить осушування боліт: а)знижується рівень грунтових вод; б)збільшується площа посівів; в)виникають пилові бурі.

(примітка: правильні відповіді виділено)

 Прийом «Географічна лабораторія»

Завдання: подати інформацію про низинні, верхові, перехідні болота у вигляді таблиці

Домашнє завдання: вивчити параграф відповідно до теми


Теги: болота, Бромот Т.М.
Навчальний предмет: Біологія
Переглядів/завантажень: 1902/317


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar