| Головна » Астрономія |
Презентація з астрономії учня 11-Б СЗСШ №1 м.Чернігова Афанасьєва Ярослава Коли про Землю кажуть, що вона блакитна, це ласкаве перебільшення. По-справжньому блакитною планетою виявився далекий Уран. Уран - стародавнє грецьке божество Неба, самий ранній вищий бог, що був батьком Крона (Сатурна), циклопів і титанів (попередників Олімпійських богів). Історична довідка Уран, перша планета, виявлена в новій історії, була відкрита випадково Вільямом Гершелем, коли він розглядав небо в свій телескоп 13 березня 1781. Гершель назвав планету «Georgium Sidus» (Планета Георга) на честь свого покровителя, короля Англії Георга III, за що отримав від монарха королівську пенсію. Ім'я ж «Уран» утвердилось лише в 1850 році. Основні дані Сьома планета від Сонця ; Середня відстань планети від Сонця дорівнює 19,187 а.о. ; Радіус більше 25 тис. км, в 4 рази більше радіуса Землі ; Маса Урана в 14,5 разів більше маси Землі і дорівнює 8,7 · 1025 кг ; Відхилення осі – 97° 55´ ; Прискорення вільного падіння g = 9,67 м/с2 ; Густина Урана p = 1,30 г/см3; 1 рік = 84,01 земні роки ; Період обертання – 17 год 12 хв ; Средняя температура – -210 ° C ; Вік – 4,5 мільярда років ; Відомі супутники – 26. Склад Уран складається насамперед з гірської породи і різних криг, кількість водню складає тільки приблизно 15% і є невелика кількість гелію (на відміну від Юпітера і Сатурна, основним складовим яких є водень). Мабуть, Уран не має кам'яного ядра подібно Юпітера і Сатурну. Атмосфера Урана Атмосфера Урана складається приблизно з Н2 - 83%, Не-15% і СН4 - 2%. Синій колір Урана є результатом поглинання червоного світла метаном у верхній частині атмосфери. Імовірно, існують хмари інших кольорів, але вони ховаються від спостерігачів перекриваючим шаром метану. "Колобок" Сонячної системи У більшості планет вісь обертання майже перпендикулярна плоскості екліптики, але вісь Урану майже паралельна цій площині. Причини “лежачого” стану Урану невідомі. Уран обертається, як-то кажуть, “лежа на боку”. Нахил осі обертання до площини орбіти становить 98 градусів. Подібна проблема є й у Венери, яка хоч і не лежить на боці, але також обертається у зворотному боці. На Урані все йде інакше. Одне з них — виключно дивна і надзвичайно химерна картина зміни пір року. Один поворот довкола Сонця Уран здійснює за 84 земних роки. За цей час на ньому відбувається зміна всіх 4 сезонів — весни, літа, осені й зими, тривалість кожного з яких дорівнює майже 21 земному року. У «разгар» літнього сезону в північній півкулі Урану безперервний день триває більше 20 земних років. Увесь цей час південна півкуля занурена в суцільну темноту — там «зима», яку можна назвати й полярною ніччю. У весняний і осінній періоди на Урані відбуваються щодобовий схід і захід Сонця. Далі по мірі зсуву планети вздовж орбіти до області, відповідній зимі в північній півкулі, екстремальні умови освітленості настають знов, але тепер уже постійно освітленою стає південна півкуля, а північна занурюється більш ніж на 20 земних років у холодний морок полярної ночі. На полюсах і на екваторі зміна пір року відбувається абсолютно по-різному. На екваторі урановий рік включає 2 літа і 2 зими, і тривалість цих сезонів відповідає майже 21 земному рокові. А ось на полюсах буває лише по одному літу і одній зимі. Зате тривають вони там в 2 рази довше, ніж на екваторі — по 42 земних роки. Кільця Урана Кільця Урану — система планетних кілець, що оточують Уран. З моменту відкриття Урана в нього знайшли 10 кілець. Кільця в Урана не такі, як у Сатурна: вони дуже тонкі, буквально ниткоподібні, і побачити їх можна лише за допомогою спеціальних методів спостережень. Супутники Урана - рухаються не в площині його орбіти (як це відбувається з супутниками всіх інших планет), а майже перпендикулярно їй. Це унікальний випадок у Сонячній системі. Зараз відомо 26 супутників Урана, 5 найбільш великих відкриті вже давно, перших 2 з них виявив сам Гершель в 1787 році. Порушуючи астрономічну традицію, що вимагає брати назви для планет і супутників з міфологічних сюжетів різних народів, супутники отримали імена персонажів із творів англійських літераторів — Шекспіра і Попа. Головні супутники Міранда Міра нда — найближчий і найменший серед п'яти великих супутників Урана. Титанія Титанія — найбільший супутник Урана, відкритий Вільямом Гершелем в 1787 році. Оберон Оберо н — другий за розміром та масою супутник планети Уран, дев'ятий за масою супутник планет сонячної системи. Також відомий як «Уран IV». Видимість Уран іноді бачимо неозброєним оком у дуже ясну ніч; досить просто знайти його з біноклем (якщо ви точно знаєте, куди дивитися). У малий телескоп видний диск. Місії до Урана В околицях Урана побував тільки один космічний апарат "Вояджер-2", що пролетів на відстані 81 200 км від зовнішнього покриву хмар. Планета Нептун названа в честь римського Бога моря НЕТПУНА Історична довідка Планета була відкрита 23 вересня 1846 Іоганном Галле в Берлінській обсерваторії. Основні дані Восьма планета від Сонця ; Середня відстань планети від Сонця дорівнює 30.1 а.о. ; Радіус 24 622 км, в 4 рази більше радіуса Землі ; Маса Нептуна в 17,2 разів більше маси Землі і дорівнює 1,0243·1026 кг ; Відхилення осі – 28° 32´ ; Прискорення вільного падіння g = 11,15 м/с2 ; Густина Урана p = 1,638 г/см3; 1 рік = 164.79 земні роки ; Період обертання – 15 год 57 хв ; Средняя температура – -210 ° C ; Вік – 4,5 мільярда років ; Відомі супутники – 14. Як на будь-якій газовій планеті, на Нептуні дмуть вітри з дуже високими швидкостями. Вітри Нептуна найшвидші в сонячній системі, їх швидкість досягає 2000 км/год. Склад Будова і набір складових Нептун елементів, мабуть, подібні Урану: різноманітні “криги" або затверділі гази з одержаним близько 15% водню і невеличкої кількості гелію. Як і Уран, і на відміну від Юпітера із Сатурном, Нептун, можливо, не має чіткого внутрішнього розшарування. Але найбільш ймовірно, у нього є невеличке тверде ядро (рівне по масі Землі). Атмосфера Нептуну Атмосфера Нептуна - це, здебільшого, водень і гелій з невеликою домішкою метану (1%). Синій колір Нептуна є результатом поглинання червоного світла в атмосфері цим газом - як і на Урані. Велика темна пляма Найбільш відомою деталлю на Нептуні було Велика Темна Пляма в південній півкулі. Вона могла бути потоком, що сходить від нижніх шарів атмосфери до верхніх, але справжня природа його залишається поки таємницею. Проте спостереження Нептуна 1994р. показують, що Велика Темна Пляма зникла! Воно або просто розсіялася, або постійно приховано під атмосферою. Кількома місяцями пізніше було виявлено нову темну пляму в північній півкулі Нептуна. Це вказує на те, що атмосфера Нептуна змінюється швидко, можливо, через невеликі змін до різницях температур між верхніми і нижніми шарами хмар. Кільця Нептуна Нептун також має кільця. Вони були відкриті при затемненні Нептуном однієї з зірок у 1981-му році. У Нептуна є кільцева система , хоча набагато менш істотна , ніж, приміром, у Сатурна . Кільця можуть складатися з крижаних часток , покритих силікатами або заснованим на вуглеці матеріалом Одне з кілець має зацікавлену викривлену структуру. Подібно Урановим і Юпітерським, кільця Нептуна дуже темні і будова їх невідома. Супутники Нептуна У 1846 р. Вільям Ласселлом відкрив перший супутник Нептуна, названий їм Тритоном. У 1949 р. Койпер відкрив другий супутник Нептуна і назвав його Нереїдою. Супутники: Протеус, Ларісса, Десліна, Галатея, Наяда, Таласса були відкриті американськими АМС в 1989 році. В даний час у Нептуна відомо 14 природних супутників. Головний супутник Тритон Тритон найбільший із супутників Нептуна, відкритий У. Ласелем в 1846 році всього через кілька тижнів після відкриття самого Нептуна. Видимість Нептун може бути побачений у бінокль (якщо Ви знаєте точно, куди дивитися), але навіть у великий телескоп навряд чи можна бачити що-небудь, крім невеличкого диска. Місії до Нептуна У 1977 році лабораторією реактивного руху була запущена місія “Вояджер-2”, що пролетіла повз Нептун у 1989 році. На сьогоднішній день цей апарат є єдиним, що наближався до планеті Нептун. Але у 2035 році планується запуск місій «Neptune Trition Orbiter».
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |