Мета:  збагатити знання учнів про українські звичаї , про життя запорізького козацтва; сприяти розвиткові творчих здібностей учнів і бажанню  берегти свою національну культуру, розвивати творчу уяву, естетичні почуття, навички    артистизму і співу; виховувати глибокі почуття любові до української пісні,  рідного краю, батьків, свого роду, прагнення бути сильними, сміливими, дружніми,поглиблювати в ігрових умовах почуття відповідальності та обов’язку перед своєю командою.

Обладнання: декорації селянської хати, костюми, вишиті рушники, музичне оформлення, коровай, хліб., матеріал до гри «Зваримо борщик»

Звучить пісня «Зеленеє жито»   ( Заходять діти в українських костюмах і стають колом, виходять учень і учениця з караваєм на рушнику і стають посередині)

Учениця.

Любі гості, мамо й тато,

В нас козацьке свято.

Добре, що прийшли до нас

В цей чудовий перший клас!

Учень.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром!

(Підносять караван батькам)

Вчитель. Добрий день шановні батьки, гості. А чому це перший клас такий  гарний , святковий. Що святкуємо?

                      Всі учні.

  Ми веселі «Козачкú й Козàчки»

                                 І не  вмієм  сумувать,

                                   Про КВК  дізналися,

                                   В гості до вас  зібралися.

Вчитель. Сьогодні ми проведемо КВК «Козацькі розваги». Давайте полинемо думками у славне минуле України, а саме у козацькі часи. І проведемо день, як його поводили козаки.

У нас є дві команди. Перша  команда «Козачкú» (хлопців), друга  команда «Козàчки»(дівчаток).  Журі   нашого змагання….

                 Отже починаємо змагання. І перш за все команди привітають один одного.

Команда «Козачкú» (хлопців),  ваше привітання:

                                         Гравці. (Хлопці)            

                                                        Ми суперників вітаєм,

                                                         І всі щиро їм бажаєм,

                                                        Дуже гарно  виступати,-

                                                           Та перше місце нам віддати!

Команда «Козàчки» (дівчаток) ваше привітання:

                                           Гравці.( Дівчата )                

                      Слово глядачам у залі,

                      Тим, що ближче, й  тим що далі.

                     Дамо ми вам такий  наказ:

                        “Вболівайте лиш за  нас!”

Вчитель.  А зараз  розпочинаємо  змагання. Кожен день у козаків починався так само, як у всіх школяриків, з навчання. Де також вчилися писати читати та вивчали військову справу.

1 завдання змагань.  Прочитати напам’ять вірші.

                         Гравці.( Дівчата )

                                                     1.  Українка  я маленька,

Україна – моя ненька,

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина!

                                                  2.   Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду,

Щиро я свій край кохаю,

Краю кращого не знаю.

3. Так завжди я буду жити,

Рідний край буду любити,

Українцям помагати,

Україна – моя мати!

                         Гравці.( Хлопці )

                                                     1.  Українець  я маленький,

Україна – край рідненький,

Вірний син я свого роду,

Українського народу!

                                                  2.   Все, що рідне, я кохаю,

Всім, хто рідний помагаю,

Своє ціню, свого я вчуся

І до рідного горнуся.

3. Знай і ти своє любити,

Все вивчати і цінити,

Знай, що  найчесніше діло

Свого боронити сміло!

Журі   оцініть учасників.

Вчитель. Козаки на заняттях вчилися швидко і чітко вимовляти отримані вісті про ворогів, про напади.

  2 конкурс  змагання.   Скоромовочки, озвіться, кілька разів повторіться – це конкурс скоромовок. (вибирають по одному учаснику з команду на кожну з скоромовку, хто в парі вимовить швидше отримують вищий бал)

1.Ґава всілася на ґанку

І сиділа там до ранку.

Ранком гуси пробігали,

Ґаву з ґанку проганяли.

2.Міла милом тигра мила,

Міла мило упустила.

Упустила Міла мило,

Тигра милом не домила.

Журі   оцініть учасників.

3 конкурс  змагання.   Необхідно скласти речення зі слів.(Вибирається група дітей від кожної команди, кількість учасників стільки, скільки слів у прислів'ї)

Журі   оцініть учасників.

Вчитель. Рівно в полудень лунав постріл з фортечної гармати. За цим сигналом козаки йшли на обід. А що вони будуть сьогодні їсти? Ну, звичайно, українську страву, борщ.

4 конкурс  змагання.  

               Давайте «Зваримо борщик»(Кожен учасник команди підбігає до кошика з різними продуктами (картопля, буряк, яблуко, цукерки, цибуля…) і ополоником переносить продукт, необхідний для приготування борщу. Команда, яка перенесе першою – перемагає)

Журі   оцініть учасників.

Вчитель.  І ось наставав  вечір. Сміливі, веселі козаки вирушали на ближні    хутори, туди де були дівчата, бо поспівати так хотілося.

 І наступний наш конкурс

             «Заспіваймо пісню».

                  Гравці.( Дівчата) -Пісня  «Ой, є в лісі калина…»

                  Гравці.( Хлопці )  - Пісня «Грицю,Грицю, до роботи…»

Журі   оцініть учасників.

Поки  журі підрахують набрані командами бали, подивіться казочку на новий  лад «Коза-Дереза»

1-й ведучий.

На узліссі, край села,

був тин… і хата була.

Не велика й не мала

Сімейка в тій хаті жила.

Це – Василько

(вибігає, кланяється),

Це – Оксана

(вибігає, кланяється),

Дід Остап і баба Ганна

( вклоняються, сідають під хатою).

2 –й ведучий.

Усі разом хазяйство доглядали,

Разом – у полі працювали.

А якщо стрічали свято,

Гостей приходило багато.

… Ось і сьогодні, в кінці дня,

прийшли сусіди і рідня.

(Йдуть гості)

1 – й ведучий.

Остап і Ганна вийшли з хати

Гостей шановних зустрічати.

Гості.

Добрий день вам!

Ой добре ви зробили,

Що нас у гості запросили.

Сусідка.

Свої справи всі ми маємо робити,

Але ж треба й відпочити.

Сусід.

Працювали дуже вдало цілий день…

Сусідка.

 Та який же відпочинок без пісень?

Дід Остап.

Еге! Музики будуть грати,

А ми охоче будемо співати.

(Вибігає Оксанка, показує балалайку).

Оксанка.

Ось дивіться наш Василько

Балалайку змайстрував.

Сусід.

Просимо Василька,

Щоб він на ній заграв.

(Василько грає, всі співають).

Сусід.

Сусіди добрі! Хочу вам сказати,

Що зібрався я свого бичка продати.

Я завтра вже на ярмарок поїду,-

Треба дуже рано вставати,

Тож до побачення, сусіди.

Дід Остап.

Ярмарок - це дуже добре!

Мабуть, і я поїду, друже.

Сусід.

А що? Думка не погана!

Тільки їхать треба рано.

Сусідка. Так-так! Вставати всім раненько.

Баба Ганна.

 Тож, прощавайте, дорогенькі,

Бо ніч уже темненька!

Пора всім спочивати.

(Всі розходяться)

2 –й ведучий.

… А ранком, тільки почало світати,

прокинувсь півник і почав співати.

Дід Остап.

Послухай, Ганно, що хочу я зробити

Козу-Дерезу на базарі купити.

З сусідом на ярмарок поїду,

Вернусь, мабуть, після обіду.

Баба Ганна. ( позіхаючи)

… Тож іди, старий, іди,

та Козу вже приведи.

( Баба пішла до хати, дід пішов)

1 – й ведучий.

На базарі дід ходив вперед-назад,

Придивлявся: де найкраща є коза.

2 –й ведучий.

Та купив таку красиву,

Щоб була усім на диво!

( Дід веде  на мотузці козу ).

Дід Остап.

Ось купив козу таку красиву,

Щоб була усім на диво!

Цю козу ви доглядайте,

Та, глядіть, не зобіжайте!

( гладить козу, знімає мотузку, коза починає танцювати)

Василько.

Діду, я твою Козу-красу

Піду вранці попасу!

(Бере Козу за мотузку)

1 – й ведучий.

Василько ту козу пасти повів,

А сам з сопілкою під дубом сів,

На сопілці собі грає.

А Коза траву щипає.

2 –й ведучий.

Напоїв Василько Козу водою,

Та й пішов додому разом із козою.

… Вечір. Сонечко сідає.

Дід Остап їх зустрічає.

(Дід стоїть біля хати. Василько веде Козу. Зупиняється)

Дід Остап. (лагідно до Кози)

Кізко моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.

Мме-е-е!

Ні, дідусю, не пила і не їла.

Тільки бігла через мосточок

Та вхопила кленовий листочок.

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

1 – й ведучий.

Дід Василька полаяв. Прогнав.

А Козу – Дерезу обійняв.

Оксанка.

 Я  Козу, таку красу

Піду вранці попасу!

(Бере Козу за мотузку)

Дід Остап.

Ось і добре! Підеш ти,

Оксанко, цю Козу пасти.

(Усі розходяться)

1 – й ведучий.

Коза пасеться – їсть траву,

Оксанка наспівує пісні , збирає квіти.

2 –й ведучий.

Напоїла дівчинка  Козу водою,

Та й пішла додому разом із козою.

… Вечір. Сонечко сідає.

Дід Остап їх зустрічає.

Дід Остап. ( гладить Козу)

Кізко моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.

Мме-е-е!

Ні, дідусю, не пила і не їла.

Тільки бігла через мосточок

Та вхопила кленовий листочок.

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

1 – й ведучий.

Дід Оксанку полаяв. Прогнав.

А Козу – Дерезу обійняв.

( дає Козі пряника)

Баба Ганна.

Може, я твою Козу,

Піду вранці попасу?

(Бере Козу за мотузку)

Дід Остап.

Добре ,Ганно! Підеш ти,

Вранці  цю Козу пасти.

(Усі розходяться)

2 –й ведучий.

Коза  пасеться на травиці,

А баба в’яже рукавиці.

Потім напоїла   Козу водою,

Та й пішла додому разом із козою.

… Вечір. Сонечко сідає.

Дід Остап їх зустрічає.

Дід Остап. ( гладить Козу)

Кізко моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза. (подивилась на бабу, потім на діда)

Мме-е-е!

Ні, дідусю, не пила і не їла.

Тільки бігла через мосточок

Та вхопила кленовий листочок.

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

( Баба кидає відерце, хапається за голову та й іде ).

Дід Остап.

 Отож! Сам  Козу - красу

Піду вранці попасу!

( Дід Бере відерце, Поганяє лозинкою Козу).

1 –й ведучий.

Дід свою козу пасе,

Ще й відро води несе,

Дав козі він хліба з’їсти…

Дід Остап.

Відпочити треба сісти. (Дід сідає, дрімає)

2 –й ведучий.

Відпочив дід ще й поспав.

Збиратися додому став.

Але Козу не став гнати, пішов ворота відчиняти.

1 –й ведучий.

Відчинив ворота, козу стрічає.

Козу-Дерезу, як завжди, питає.

Дід Остап.

Кізко моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

( Коза мовчить. Дід повторює знову)

Коза(скоромовкою).

Мме-е-е!

Ні, дідусю, не пила і не їла.

Тільки бігла через мосточок

Та вхопила кленовий листочок.

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

(Дід розгублений. Виходять всі.)

2 –й ведучий.

Дід здивований стоїть біля воріт.

Та й усі зібрались у дворі.

Дід Остап.

Бачте, що Коза ця наробила,

Вона весь час усіх дурила!

Ось я що Козі зроблю,-

Я їй боки облуплю!

( З лозиною бігає за Козою. Коза мекає)

Коза.

Ой, не треба…

Ой, треба швидше до лісу тікати.

Дід Остап. ( розгублено, втомлено, сідає біля хати)

… Втекла Коза…

То й що? Дарма!

Добре, що Кози нема!

(Усі мовчать)

Баба Ганна.

Набідувались, діду, ми з тобою,

З цією хитрою Козою.

Дід Остап.

… Ох! Тепер вже зможем відпочити.

(Усі сідають)

(Чути як мекає Коза)

Коза. (дуже жалібно)

Я усіх, усіх прошу:

Не лупіть ви бік мені.

Буду я тепер хороша –

Ви від себе не гоніть.

Оксанка.

Ну що тут казати?

Мабуть, треба вибачати…

Якщо не буде більш брехати!..

Дід Остап.

Гаразд, коза! Не горюй

Краще  нам іще зтанцюй.

(Коза танцює)

1 –й ведучий.

І коза усім під вечір

Молока принесла глечик.

2 –й ведучий.

Казочка скінчилася. Прощавайте!

В гості до нас знову завітайте!

Підсумки нашого змагання і оголосіть переможців.

Вчитель. Діти, ви нащадки славних українських козаків. Тож любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми вчинками і добрими справами доведе, що козацькому роду нема переводу!