Дієслова, що означають завершену і незавершену дію
Тема. Дієслова, що означають завершену і незавершену дію. Вживання дієслів-синонімів і дієслів-антонімів у мовленні. Т.Шевченко – співець краси рідного краю.
Мета. Формувати в учнів початкові уявлення про взаємодію виду дієслова і часових форм; вчити добирати і знаходити потрібні синоніми, антоніми з урахуванням ситуації мовлення.
Розширити й поглибити знання учнів про великого народного поета Т.Шевченка. Вчити дітей сприймати красу природи, відтворену у віршованому тексті.
Виховувати любов до рідного слова, повагу до спадщини, яку залишив нам поет.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо тему “Дієслово”. Закріпимо ваші знання про вид дієслів, утворення та вживання дієслів-синонімів і дієслів-антонімів у мовленні. А працювати будемо ось за таким планом…(на дошці - малюнковий план)
ІІІ. Повторення вивченого.
Каліграфічна хвилинка.
НУ ТИ ША ВА
Із даних складів утворіть і запишіть слово (шанувати).
- Поставте запитання до слова, до якої частини мови воно належить?
- В якій формі стоїть дане дієслово? (В неозначеній, початковій)
- Від даного дієслова утворіть і запишіть різні часові форми.(Шанували, шануємо, будемо шанувати, шануватимемо)
- Кого із великих синів вшановує Україна ось уже майже півтора століття?
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Письмо по пам’яті.
Тож коли ми вшановуєм пам’ять Шевченка?
Приготуйтесь записати речення із вірша по пам’яті. Запис речення буде продовженням каліграфічної хвилинки.
Щовесни ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Визначте орфограми у реченні. Над дієсловом надпишіть час і число.
Перевірка.
Поетична хвилинка.
Скільки років минуло з дня народження великого народного поета?
Чому його так називали? (Вболівав за народ, своїми творами закликав його піднятися на боротьбу)
Як ще називали Шевченка?(вірний син, великий Кобзар, “велетень у царстві людької культури”,”князь у царстві духа” за І. Франком)
Які твори великого Кобзаря ви пам’ятаєте?
Хто, виконуючи домашнє завдання, спробував свої сили у складанні віршів з використанням опорних рим? (Зійди-прийди-знайди. Сідає-позичає-дрімає.)
Самостійна робота.
а) Індивідуальні завдання на карточках з наступною перевіркою.
б) Завдання по групах:
Утворіть словосполучення з дієсловом вшановуємо і словами, якими згадуємо чи говоримо про Шевченка.(Вшановуємо Кобзаря, великого поета…)
І група.
Одне із утворених словосполучень введіть в речення.
ІІ група.
Скласти речення із поданих слів.
Встала, й, чорну, весна, землю, розбудила, сонну.
ІІІ група.
Доповнити речення.
Вітер з гаєм …, …з осокою. (Розмовляє, перегукується, шепче, дружить)
У реченнях (для всіх груп) підкреслити дієслова, визначити число, вид і час.
Додаткові завдання: слово шанують розібрати за будовою, ш.потіти, ро.будила…
Підсумок перевірки виконаних завдань. Оцінення.
ІY. Робота над темою уроку.
Вправа для “розумової гімнастики”.
Із поданих складів утворити слова і прочитати рядки поезії Т.Шевченка.
Са, ви , док, шне,ко, вий, ха, ло, ти,
Хру, над, ви, шня, гу, щі, ду, ть, ми.
Робота над віршем “Садок вишневий коло хати”…
Вірш написаний далеко від рідної землі, у засланні. Це спогад про Україну, її чудову природу, дорогі серцю місця, де пройшли дитячі роки поета і куди він завжди мріяв повернутися.
а) Ознайомлення із змістом твору. Читання вірша вчителем.
Плугатар – той, хто оре землю плугом, орач.
б) Робота над змістом твору.
Прочитайте вірш і скажіть, яку пору року зображено в ньому, які слова і вислови це підтверджують?
Яка частина доби описана в першій строфі?
Яка тема 1-ої строфи? Який би ви дали заголовок?
Яке слово починає вірш?
Чому не сад, а садок? ( У бідняків були невеликі садки)
А ви звернули увагу, який був сад? (На Україні біля хаток переважно саджали вишні, вишневий садок – символ рідної землі, хоча в садках могли рости й інші дерева)
Які образи ввів поет у першу строфу? (Плугатарі, дівчата,матері)
Крім цих образів, автор вводить образ природи – садок, хрущі. Саме на лоні природи змінюється життя людини.
Прочитайте другу строфу. Визначте основний зміст і дайте заголовок. (“Вечеря”)
Які слова це підтверджують?
Це початок чи пізній вечір, доведіть це словами вірша?
Прочитайте третю строфу. Дайте заголовок.
Отже, у творі описано картини такого щасливого родинного життя, про яке мріяв поет.
в) Вибіркове читання.
Де вечеряла сім’я? Чому? (Тісно, бо багатодітна сім’я, часто з настанням тепла вечеряла і навіть ночувала на вулиці)
В яких рядках поет підкреслив любов матері до дітей?
Виберіть з вірша дієслова доконаного виду, утворіть від них неозначену форму дієслова з запитанням що зробити?( Покласти, заснути, затихнути)
г) Вправляння у виразному читанні.
Фізкультхвилинка.
Складання діалогу (робота в парах).
У вірші Шевченка встає перша зіронька. А чи задумувались ви чому на небі багато зірок? Чому одні з них ясні, великі, а інші ледь видно?
(На дошці – опора:
…, чому на небі багато зірок?
… .
А ти думав, чому вони різні? Одні з них ясні, великі, а інші ледь видно?
… .)
Інсценізація – мініатюра. (Уривок з повісті С.Васильченка « У бур’янах»)
Послухайте розмову на цю ж тему Шевченка з матір’ю.
Діалог:
Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Так, синочку, правда.
- А чому так багато зірок на небі?
Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Бачив, матусю, бачив…Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Бо коли людина зла, заздрісна , скупа, її свічка ледь- ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, світло,це далеко видно.
Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Старайся, мій хлопчику…
6. Довідкове бюро.
А тепер заглянемо в довідкове бюро і дізнаємось, що символізувала свічка на Україні.
Спробуйте уловити слова дієслова-антоніми, або дієслова, до яких їх можна підібрати.
1 уч. В Україні свічка символізувала життя. Слово свічка – давнє слов’янське слово, утворилось від дієслова світити. Те, що світить, випромінює світло, робить навколишній світ видним.
2 уч. Свічкою освітлювали приміщення. Із церкви несли “страсну свічку” в хату, щоб очистити її від нечистої сили.
3 уч. За народними повір’ями, у кожної людини є “небесна свічка” (зірка). Коли людина помирала, її зоря гасла, якщо жила гріховно – зірка тьмяніла. Звідси вислови – його свічка ясно горить, його зірка згасла.
Які дієслова – антоніми ви почули? (Горить – згасла)
До яких дієслів їх можна підібрати? (Утворилось – зникло, очистити – забруднити, помирала – народжувалась)
Робота з картками – шифрами.
І гр.
23,7,28,12,32.
Течія
ІІ гр.
27,13,12,23.
Цвіт
ІІІ гр.
26,12, 6
Хід
Утворіть від слів дієслова.
Які із дієслів ви зустрічали в поезіях Шевченка? (“Тече вода з-під явора”, “Зацвілав долині червона калина”,” Сонце заходить, гори чорніють”…)
До даних дієслів доберіть синоніми. Одне з них введіть у речення.
І в. Тече – біжить, поспішає, хлюпоче…
ІІ в. Ходить – йде, крокує, чимчикує, шкандибає…
Визначте основу в реченні. Встановіть зв’язок слів.
V. Підсумок уроку.
Що нового запам’яталось, що зацікавило?
Який вид роботи сподобався?
На якому етапі уроку виникали труднощі, було втрачено час?