Мета : Продовжити знайомство учнів з традиціями і звичаями українського народу, розвивати уяву, увагу, пам`ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.
Обладнання: рушники, виставка дитячих малюнків , матеріали для проведення народних ігор, аудіо записи.
Хід свята
(Звучить музика. Вбігають скоморохи)
1-й – Глянь, скільки народу зібралося.
2-й – А чого вони зійшлися, самі не знають. Краще б вдома сиділи.
1-й – Слухай, брат, от що я знаю. Їхав один чоловік лісом у слободу, на ярмарок за покупками. У яр спустився, глядь – лисиці хоровод водять. І всі такі вбрані. І чого б ще?
2-й – Так ще що! Я от що знаю. У бабці Марії миші розвеселилися, бігають із кута в кут, і посміхаються. А коти Васькові вуса збрили. І чого це вони?
1-ша дівчина
- Жило-було Стрітення. Воно було веселе, чепурне i дуже любило хизуватися собою. А чому б i ні? Адже без нього не відбувалося б зимово – весняне свято, яке щорічно влаштовував суворий і всевладний лютий. Ox, i любило це свято Стрітення! Ще б пак! Адже воно там зустрічалося з першою красунею стрімкого Року — Весною, в яку, по самі вуха було закохане.
2-га дівчина
- Причепурившись перед дзеркалом, воно поважною ходою почимчикувало на свято. Але що це? Пе¬ред галявиною в царстві дрімотних дерев, де повин¬на відбуватися церемонія вручення ключів красуні Весні від старенької Зими, стояла сторожа. Це були ХОЛОДНИЙ Вітровий, пекучий Морозенко, та проворний Градусник. Вони миттю заступили дорогу Стрітенню.
Вчитель
- Ось, діти, у мене в глечику є стрітенська вода, і я хочу покропити вас нею, щоб ви були здорові та веселі , як це свято.
(Діти називають прикмети)
Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбиває.
Якщо на стрітення капає з стріхи – не найдеться з літа потіхи.
Якщо в цей день бурульки довгі – літо буде мокре, а коли малі – сухе.
Якщо в цей день тиха і ясна погода – буде добрий врожай і роїння бджіл.
(Звучить музика зими. Чути стукіт палиці. Входить зима)
Зима
- Скільки снігу принесла –
Аж не віриться.
Скільки вулиць замела –
Не злічить!
Час на північ відлітать,
Та не хочеться,
Як без вас прожити.
Зима
- Добридень, слуги мої вірні і ви, дорогі діти! Скажіть, а чи любите ви мене, чи весело вам було зі мною, Зимою? А чи не боїтеся ви мого Мороза-Морозенка та Метелиці-хурделиці?
Наталя Василівна допоможіть мені провести аукціон «Зимових слів». (Проходить аукціон)
Ведуча
- Добре, Зимонько, було нам з тобою. Та вже Весна не за горами.
Зима
- Хіба прийшов мені час з Весною зустріти¬ся? (Вбігає Стрітення)
Зима
- А я й забула, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося! Кличте Весну!
(Танець «Пробудження весни» та веснянки – заклик)
Зима
- Ой, ой, та це ж і справді весна іде, ще подивимось, хто з нас сильніший.
Насуплю я брови
І вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє.
Весна
- А я засміюсь -
І сонце ласкаве засяє
Прокинуться луки, ліса і поля -
Усе розцвіте, заспіває.
Куди ступлю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.
Масляна
- Доброго дня. Я Масляна. В мене личко біленьке, щічки рум’яненькі, як пампушечки. Веселий я спеціаліст по млинцях, пиріжках та варениках. До вас поспішала, щоб з вами пограти і себе показати.
Чекають тут вас усілякі забави.
Веселощі, звісно, чекають на славу.
Тож вушко своє, друже, гостро тримай.
Кмітливість і вправність скоріш проявляй.
Моє вам шанування. Я до вас на цілий тиждень завітала. Принесла я вам пиріжки із сюрпризом. Проведемо гру, яка називається «Пиріжки з ґудзиками».
(Учасникам роздають пиріжки. Масляна оголошує, що в одному з них сюрприз, (в якому, вона сама не знає,)- 5 маленьких ґудзиків. Завдання гравців – з’їсти пиріжки, а той, кому попадуться ґудзики, покаже їх усім присутнім. Масляна попереджає, що потрібно бути обережним, щоб не проковтнути ґудзика, та не подавитися. Насправді ж у пиріжках ґудзиків немає – це розіграш)
Масляна
- Ой, як злякалися. Зубки свої поламати боялися? А як на мене, то все одно з чим пиріжки, якби їх тільки побільше було.
Ой, а я ще Масляниця – млинцеїдка. З млинцями до вас поспішала сюрпризи та ігри приготувала.
Масляниця
- Авжеж бувають.
Людям дуже хотілося швидше проводити зиму й зустріти довгоочікувану весну.
Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за це сонце, славили його, пекли млинці – круглі, рум’яні, червонуваті, (якщо були зроблені з житнього борошна) які дуже нагадували сонячний диск, і являли собою символ сонця. До млинців готували олію, сир, сметану, мед, варення, навіть гірчицю.
Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.
Та годі говорити, продовжуємо грати. А гра називається «Мільйон дірочок». Я дістаю млинці, а Наталя Василівна розкаже вам правила гри.
(Учасники повинні понадкушувати у млинці дірочки, але так щоб млинець був цілим. Переможець той, у кого дірочок буде найбільше. Приз - млинець )
Масляна
- Чим нам весну – красну порадувати? А ми їй пиріг з яблуками приготуємо. Гей, хто хоче весну красну з пирогом зустріти, руки піднімайте, до мене поспішайте. Пограємо у гру «Веселі поварята». Допоможіть мені, Лариса Володимирівна, ось вам «веселі поварять», розкажіть їм правила гри.
(Гравці команди одягають фартух, поварський ковпак. Добігають до тарілки з мукою і шматочками яблук і без допомоги рук дістати одну дольку яблука. Перемагає той, хто швидше збере яблука з тарілки. Поки діти грають Лариса Володимирівна витягає пиріг з печі)
Масляна
- Вареники для українців – завжди свято для шлунка і душі.
Вони і «хваленики», і «благодареники», і навіть «мученики» .
Вареники – мученики, сиром вам боки понабивали, маслом очі заливали, в чавуні кипіли, за нас грішних терпіли.
Начиняли вареники не тільки сиром.
o Товчена картопля
o Смажена капуста
o М'ясо
o Квасоля
o Каші
o Гриби
o Мак
o Калина
o Вишні
o Борошно зі шкварками
(Проходить гра «Хто найбільше з’їсть вареників)
Масляна
- Ох і на славу ми пограли! Весно – красно! Ти до нас поспішала, землю рідну теплом зігрівала.
Весна
- Ви мене чекали
І пісні мені співали
Я до вас завітала,
Щоб з вами пограти
Вас звеселити, радістю зігріти.
Я з вами пограю
І ще й погадаю.
Ручки свої піднімайте,
Кульки чарівні тримайте.
(під супровід музики проходить гра «Чарівні кульки»)
Ведуча
- Масляна, а в тебе ще млинці залишилися?
Масляна
- Так. Млинці – обов’язковий атрибут Масляної. Вони мали ритуальне значення: кругленькі, рум’яненькі , гарячі – вони являли собою символ сонця.
Ведуча
- Тоді я пропоную ще одну гру «Краще сонце».
(Розказує умови гри)
Ведуча
- (до дітей і гостей) Гарне у нас вдалося свято?
Весна
- Забарилася я. Час мені землю від сну будити, квітами та травичкою її прикрашати. До зустрічі!
Усі герої разом
- Ех, Масляна, Масляна!
Яка ж ти мала.
Якби тебе сім неділь,
А посту – одна.
Масляна
- Не все ж коту масляна.
Ведуча
- Ось і Масляна пройшла
Зустріч друзям принесла
Тож побажаємо усім
І дорослим і малим