Ведуча. Ось і настав цей день. На вулиці зе­леніє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням. Новий день обіцяє незна­йоме життя.

Час змінює все, що оточує нас. Довгий шлях життя не­легкий та мінливий. Але всім нам, безумовно, світить яс­кравим багаттям наше дитинство.

Дитинство — краща пора життя людини.

Але все має свій початок та кінець. Сьогоднішній день провів межу між дитинством та юнацтвом.

Запрошуємо до зали першу вчительку учнів 4-А(Б) класу Андзьошину Нелю Михайлівну. (Росецьку Тетяну Михайлівну).

Пам’ятаєте, було навколо багато квітів і звуків.

Із добрих маминих рук учитель взяв ваші руки.

Він вів вас в 1 клас урочисто і рішуче

Ви назавжди лишитеся в серці вашого вчителя.

А зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість та надію — наших іменинників-випускників. Вітаємо їх!

(Мелодія вальсу лунає голосніше. Випускники початкової школи заходять до зали).

Шановні діти, батьки, вчителі та гості! Ми починаємо свято прощання з початковою школою. Наш вечір присвячується випуску учнів 4-х класів.

Слово вчителя.

Пригадую золотоголосий зі срібним серпанком осінній день, коли ви, діти, зі своїми найдорожчими людьми прийшли до школи. Для вас осінь стала початком здобуття нових знань, а мені продовжила додавати сріблясті павутинку на скронях.

За своє життя кожен мріє хоч у чомусь хоч раз бути першим. А моя професія дає таку можливість не один раз, адже я—ПЕРША вчителька. Я в стінах нашого НВО—як ваша мама. І кожен клас—як дитина. Хай не перша, але улюблена, бажана, найдорожча. І всю свою любов я віддаю вам, бо ви –мої діти.

А тепер слово винуватцям сьогоднішнього свята—нашим випускникам.

1-й учень.

Увага! Увага! Шановні друзі! Ми сьогодні зустрілись у тіснім нашім крузі на радісне свято — веселе, чудове, — наші діти закінчили початкову школу!

2-й учень.

Хай пісня тут лине?

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє.

Всі дружні, веселі.

Радійте за нас.

Всі.

Ми всі перейшли у 5-й клас!

Діти танцюють вальс.

Давайте разом згадаємо, якими вони були—наші роки навчання. Давайте заглянемо в минуле. (Пісня про школу).

РІК 2004-й Дитячий садок.

Ви не ходили до школи. Яким було тоді життя? Сценка. (Батько сидить, читає газету. Заходить дочка).

—Тату, а чому іде дощ?

—Підеш до школи, дізнаєшся.

—Тату, а в Баби-Яги є бабенятка?

—Звідки я можу знати?

—Тату, а на що коняці коси на плечах?

—Запитай у коняки.

—Тату, а мотоцикл не любить цукерки?

—Не знаю, я його не запитував.

—Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

—Що ти, моя дитино? Як можна?

Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш. (Заходить мати, за нею — син).

—Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитися. Можна і я піду з ними?

—Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюче. Хоч би швидше його до школи відправити.

РІК 2005-й 1 клас

В цей рік першого вересня ви вперше переступили поріг нашої школи.

1.

Було це неначе вчора,

Прийшли ми у перший клас.

2.

Було нам всього 6 років,

Всі звали нас «Малюки»

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

3.

Пам'ятаю і зараз, крізь роки,

Перші труднощі, гарний наш клас,

І веселі цікаві уроки!

Як же швидко пролинув той час.

4.

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість і страх!

В ручках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога в очах.

5.

З великими букетами,

З портфелями новенькими,

Боялись всього ми навкруг,-

Бо були ще маленькими.

6. Та швидко ми освоїлись,

Із класом ознайомились,

Боялись лиш дівчата,

Хоч їх тут і багато.

7.

Хлопчаки усі швиденькі,

І рухливі і меткі.

Ми були такі маленькі,

А ось виросли які.

8.

І хіба смикнеш дитинку

Вже за чуба, як колись?

Треба ставити драбинку,

Щоб до неї дотягтись.

9.

А дівчатка, а дівчатка,--

Як з журналу мод зійшли!

В першім класі, на початку,

не такі вони були.

Пісня «Що то іще буде».(«Нагружать все більше нас»).

1 куплет

Нам уроків задають

З кожним роком більше.

Перший клас, як інститут,

Тож міркуй скоріше.

Задають учителі

З іксами задачі,

Аж старі професори

Над завданням плачуть.

Приспів:

Що ж то іще буде, (Тричі)

Ой-ой-ой.

2 куплет

Вдома в нас переполох—

Твір писати знову

Ні Шевченко, ні Франко

Не писав такого.

Я нікуди не ходжу,

Все пишу конспекти,

За комп'ютером сиджу,

Зчитую дискети.

Приспів.

Хочу я в кіно піти,

В лісі побувати,

Чудо-квіточку знайти,

Мрію загадати.

Опівночі спать іду,

Роздягтись несила,

Скоро врешті підросту,

Розлучусь з дитинством.

Приспів.

Не хвилюйтесь, все «окей»,

Труднощі здолаєм,

Ми у п'ятий клас підем

І далі помандруєм.

Ми мости і кораблі

Станем будувати,

Ще свій бізнес розпочнем,

Вийдем в депутати.

Приспів:

Дуже класно буде, (Тричі)

Посміхнись!

РІК 2006.

Ведучий.--В цьому році ми дружно прийшли в 2 клас.

Син.

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають —

Смішно і казать комусь —

Бо щодня мене питають Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»

Батько. — Ти чому образив Віту?

Мати. — А чому отримав двійку?

Батько. — І чому прийшов так пізно?

Мати. — Та чому в шкарпетках різних?

Батько. — Ти чому такий непослух?

Мати. — А чому не стелиш постіль?

Батько. — Ти чому це вірш не учиш?

Мати. — А чому портфель без ручки?

Батько. — І чому такий синець?

Син.— Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —

Хоть би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи —

Хай питають вчителів.

Ведуча.

Ось такі батьки очима ваших дітей.

Пісня

РІК 2007. 3-й клас.

1-учень

Ось і Третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі.

2 -й учень

Цифри вирівнялись строєм,

як солдати перед боєм, Скільки їх? Не полічиш, стулиш руки

і мовчиш, А ще множити, ділити, як же тут не

розгубитись!

3 -й учень

І читання далі мчить,

в ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи,

не були де я і ти.

Казки, вірш, оповідання

увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

ще й корисне щось покаже.

Можна всюди мандрувати, коли вже

навчивсь читати.

1)

— Сергію, ти зізнався вдома, що одержав погану оцінку з математи­ки?

— Так.

— Ну і що?

— А нічого. Тоді якраз у нас нікого вдома не було.

2)

— Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

— А ти вже над нею думав?

— Так.

— І що ж придумав?

— Що краще запитати в тебе.

3)

— А тепер спробуйте цю задачу, — запропонував учитель учням.

Не минуло й хвилини, як наш Микола підвів руку:

— Я вже!

— Що — розв'язав?

— Та ні... спробував.

4)

— Дай мені твоєю ручкою попи­сати!

— А хіба твоя зіпсувалась?

— Та ні... Вона припускається бага­тьох помилок.

5)

— Як, на твою думку, слово штани вживаються в однині чи множині?

— Я так думаю, що верхня части­на в них — однина, а нижня — мно­жина.

6)

— Артеме, ти зовсім не вчиш анг­лійську мову. А нею ж розмовляє по­ловина світу.

— А що, хіба вам цього замало?

7)

— А ти, татку, в школі вчився?

— Вчився, Андрійку.

— А це правда, татку, що ти одержу­вав погані оцінки?

— Було таке... (чухає потилицю),трап­лялося.

— Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

8)

— Ваш син чомусь завжди сонний на уроках.

- Може бути. Це у ньому дрімає та­лант до навчання.

Частівки

1-й учень.

Приготуйте фотоплівки!

Зараз дружно весь наш клас

Заспіває ще й частівки

І для себе, і для вас!

2-й учень.

Ми, звичайно, не найстарші,

Але вже й не малюки.

Знають всі: четверті класи

— Це також випускники.

Приспів:

Знають всі у школі нас

— Вас віта четвертий клас.

3-й учень.

Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки.

А тепер не малюки ми,

Ми тепер — випускники!

Приспів.

4-й учень.

В класі хлопців тільки 8 (9),

А 13 аж дівчат

- Доведеться кавалерів

В інших класах позичать!

Приспів.

5-й учень.

Вже позаду початкові,

Перейшли у 5-й клас,

Хай приймає старша школа

У свою сім'ю і нас.

6-й учень.

Ой, провчились всі ці роки

Ми ну просто залюбки!

На уроках ми - сороки,

На перервах — козаки!

7-й учень.

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

Приспів.

8-й учень.

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

Приспів.

РІК 2008 4-й клас

Здобувати знання нам допомагав не тільки Буквар, підручники з математики та української мови, але й добрі, лагідні вчителі.

1.

Вчителько перша!

Зібрались ми нині,

Щоб дяку і шану віддати Вам

За ласку, за мудрість,

Бо в кожній дитині

Ви частку душі залишили навік!

2.

Є вірні в мене друзі

І люба є рідня.

Одна із наймиліших

Це вчителька моя.

3.

Зжилася разом з нею

Дитяча вся душа,

Бо в радості втішає

І в смутку розважа.

4.

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

5.

Та такого не було

Щоб робив це хтось на зло.

Бо усі ми повсякчас

Дуже-дуже любим вас.

6.

Пробачте нас за двійки й трійки,

Які отримували ми не раз.

Та обіцяєм—будем вчитись на 12,

Щоб не підвести і не осоромить Вас.

7.

Пробачте за недоспанії ночі,

Які над зошитамивдома провели,

За те,що нервів стільки з'їли з нами,

Щоб ми писать і рахувать могли.

8.

Ви навчили багатьох

І синочків, й дочок.

Та таких як ми розумних

Не було в вас діточок.

9.

Пробачте за все нам,

вчителько-матусю,

Що іноді ми неслухняними були

Та ми ж Вас любили до нестями,

Любили так, як тільки вміли ми.

(Звучить пісня про вчительку).

Батьківський комітет.

Голова батьківського комітету.

Дорога перша вчителько наших дітей! Швидкоплин­но проминули роки, і ми зібралися на своє останнє родинне свято у цьому класі.

Сумне і радісне це свято. Сумне, бо наші діти вилітають з-під вашого крила, і їм ще довго браку­ватиме вашої повсякчасної опіки. Розійдемося ра­зом із своїми дітьми по класах і ми, дорослі члени класної родини, з якої вам вдалося сформувати ко­лектив співпрацівників, однодумців, сподвижників, ініціаторів у вихованні наших дітей, домогтися єдності педагогічних і моральних переконань сім'ї і школи. Ми, батьки, також ще довго звертатимемо­ся до вас зі своїми радощами і тривогами та шука­тимемо поради.

А радість свята відчуваємо, бо наші діти подо­рослішали, зміцніли морально і фізично, закінчили перший ступінь навчання і готові йти далі нелегкою стежиною шкільної науки.

Ви ж, шановні Тетяно Михайлівно та Нелю Михайлівно, з першого вересня знову навча­тимете грамоти маленьких першокласників. Тому ба­жаємо вам щастя, здоров'я, творчої наснаги. На дов­гу і добру згадку та на знак великої поваги і вдяч­ності прийміть наші родинні дарунки.

РІК 2009

Ведучий.

Увага! Починаємо найурочистішу частину нашого свята. Від першого до четвертого класу з нами завжди були поруч наші найулюбленіші мами, яких ми сьогодні хочемо привітати і нагородити почесними медалями.

— Ми нагороджуємо медалями наших мам за добросовісну допо­могу, щиру підтримку, неабияку силу волі. За відчайдушне терпін­ня, силу наснаги, за витрачене здо­ров'я. Адже наші мами весь час допомагали нам, своїм дітям, у на­вчанні. І присвоюємо їм звання: "Феї мудрості й терпіння"

Діти вручають мамам подяки та дарують танець.

Поруч з нами чотири роки був і тато. Батько — голова сім’ї, си­ла і гордість. Татові руки все вміють, все можуть. Носять на ру­ках своїх маленьких синів і доне­чок, підставляють свої сильні плечі, коли в нас біда. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози й заметілі. Низький уклін вам, дорогі наші татусі. Не сумуйте, ми про вас теж не забуваємо, ми вас щиро лю­бимо і чекаємо вашої підтримки, мудрої поради, допомоги. Всі ці ро­ки ви нам допомагали вчитися, підтримували нас, давали добрі по­ради, цікавилися нашим шкільним життям, вчили нас любити школу, вчительку, Україну.

Дорогі татусі, сьогодні ми хочемо нагородити вас за все, що ви зробили для нас, почесними подяками "Король витримки і терпіння".

Діти виконують пісню "Про тата" (сл. М.Таніча, муз. В. Шаїнського).

1.

Дорогі тата і мами,

Дідусі та бабусі!

Хай вам сонце дарує ясне проміння,

Земля — стиглий колос і щедрі плоди,

Воду — криниця, небо — зірниці,

А діти — усмішку завжди.

2.

Здоров'я вам міцного,

Щастя земного,

Добра щоденного,

Настрою веселого,

Гумору здорового,

Життя вам довгого,

Шановні батьки.

3.

Рідні наші!

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і довгії літа!

Учні вітають колектив НВО№1.

Учні. Дозвольте нам рапортувати.

• За час навчання вивчено 33 літери ук­раїнського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.

• Ми провели разом 2450 уроків.

• Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.

• Учнями класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок 320 художніх творів, книжок.

• Списано, не дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).

• Отримано 1600 оцінок високого рівня, 2200 — достатнього, 1540 середнього (про початковий рівень — помовчимо).

• Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і 144 погані звички.

• Списано 3 кг крейди, 12 штанів, 22 руки і З щоки.

• Біля школи розбито квітник, 6 носів і 2 шибки.

Вчитель. Так, це наші «досягнення».

(Діти звертаються до директора школи).

1-а дитина.

Спасибі керівництву школи

За те, що школа — дім наш рідний.

Не підведем її ніколи,

її ми слави будем гідні.

2-а дитина.

Директор в школі — фігура центральна.

Як кажуть в народі — всьому голова!

Директор на місці - то й школа у шані,

І як він керує — так підуть діла!

3-я дитина.

Ви нам для навчання умови створили,

За нашим навчанням уважно слідили.

Завжди ви звертали увагу велику

На наші екскурсії, свята, розваги.

Шановна Наталю Володимирівно!

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити директора школи Гринишин Н.В. дипломом «Найкращий Директор» і присвятити танець …

Таїса Ярославівна завідує навчанням:

Слідкує пильно, щоб всі ми були дуже старанні.

Контрольні тести нам дає, а ми не боїмося:

Крізь терни йдем до зірок і краще ще вчимося.

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити завуча школи Долинську Т.Я. дипломом «Найкращий Завуч» і присвятити музичний номер …

Як рік від року ми ростем, – вагу як набираємо

Тетяна Едуардівна про нас усе це знає.

Болить від чогось голова – вона дасть анальгіну,

І при потребі змастить вам зеленкою коліно.

І до Світлани Дмитрівни

Теж часто ми ходили:

Робила нам вона масажі,

Ніс, горло, вуха гріла.

А ще сушила коси нам,

З басейну витягаючи.

Турботу мала повсякчас,

Від застуд оберігаючи.

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити медиків школи Соколову Ліллію Михайлівну, Борбуцьку Тетяну Едуардівну та Москалюк Світлану Дмитрівну дипломами «Найкраща медсестра » і присвятити …………. …

Дуже смачно готувати нас усі чотири роки,

І тому таку ми стали і розумні і високі.

Як тепер нам помиритись-- в різні школи ми йдемо

Як любимих кухарів з собою забереш?

Уявіть собі на мить що у нашій школі тиждень

Увесь люд смітить, та ніхто не прибирає .

Не кричіть, не голосіть,

То ми тільки фантазуємо

Й щиро дякуємо тим,

За чистотою хто пильнує.

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити наших кухарів дипломом «Найкращі кухарі», техпрацівників школи …. дипломами «Найкращий помічник вчителя» і присвятити ………………………….…

Мар’яна Володимирівна в «Перлинки» запросила

Усіх, хто танцювати хтів і уявіть, навчила!

«Перлинки» – прикраса всіх концертів.

А їх керівника ми любим усім серцем.

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити музкерівника Танцювального гуртка «Перлинки» Ревер Мар’яну Володимирівну дипломом «Найкращий музкерівник » і присвятити танець …

З Тетяною Михайлівною ми вчили англійську мову.

Й при зустрічі з іноземцем підтримаємо розмову.

А вчительці за науку подяку ми склали маленьку,

І на англійській мові ми скажемо «Тіче, сенкью!»

А з Нелею Михайлівною німецьку ми вивчали,

Жарти та цікаві історії "шпрехали",

"айн, цвай, драй" добре запам’ятали.

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити вчителів англійської та німецької мов Росецьку Тетяну Михайлівну, Андзьошину Нелю Михайлівну дипломами «Найкращий вчитель англійської мови» і «Найкращий вчитель німецької мови» та присвятити їм…………………..…

Психологічні тренінги, анкети та завдання,

Щоб виявити наші можливості й бажання,

А ще додай те різні конфлікти, сварки, сльози..

З усім цим розібратись психолог тільки може!

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити психолога школи Покотило О.Й. дипломом «Найкращий психолог» і присвятити …………. …

На уроках музики весело й цікаво

І урок проходить неймовірно жваво.

Музику ми любимо. Вчителя — цінуємо,

З маршем устаємо, з піснею лягаємо.

Нарада випускників початкової школи вирішила: вручити вчителю музики... медаль «За артис­тичність» та присвятити йому пісню …

Нарада випускників початкової школи вирішила відзначити вчителя музики Йовенка Юрія Миколайовича дипломом «Найкращий вчитель музики» і присвятити …………………………

Бібліотекаря та організатора сьогодні вітаємо тисячу раз, Щастя бажаємо в святковий цей час . Сили вогненної, праці натхненної, радісних літ.

Серцем гарячим прийміть наш палкий привіт.

Нарада випускників вирішила відзначити Мазур Валентину Францівну дипломом «Найкращий бібліотекар та організатор» і присвятити …………………………

Учитель.

Дорога класна родино! Щиро дякую за теплі слова, сказані на мою адресу, за добру оцінку моєї скромної праці.

Дивлюсь сьогодні на вас, щасливих, схвильованих, і мимоволі згадую наші перші зустрічі: свято першого дзвоника, коли ви з хвилюванням і надією дивилися на мене, доручаючи мені навчання і виховання своїх дітей; перші родинні свята, веселі спортивні години, екскурсії, походи.

Сьогодні, підбиваючи підсумки зробленого, хочу сказати, що зі своїми завданнями ми впоралися. Всі учні успішно закінчили початкову школу і перейшли до п'ятого класу.

Якщо мені і вдалося досягти деяких успіхів у на­вчанні і вихованні дітей, то це завдяки вам, мої помічни­ки, порадники, однодумці. Виховання — двобічний про­цес. Виховуючи, навчаючи дітей, я теж вчилась і збага­чувалась, переймаючи кращий досвід виховання у ваших сім'ях. Хочеться вірити, що дружні стосунки між сім'ями нашої класної родини залишаться, а традиції, започатко­вані нами, продовжуватимуться, збагачуватимуться і примножуватимуться у старших класах.

Дорогі мої діти! Ми не на завжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи тільки обміняємося посмішкою чи кивком голови. Але більше ніколи я, як господиня, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми. Щасливої вам долі!

НАГОРОДЖЕННЯ УЧНІВ

САМА НЕПОВТОРНА
САМА КМІТЛИВА
САМА ВІДПОВІДАЛЬНА
САМИЙ СИЛЬНИЙ
САМА СТАРАННА
САМА ЕНЕРГІЙНА
САМА ПОСЛІДОВНА
САМА СТАРАННА
САМА РЕТЕЛЬНА
САМА ЗАГАДКОВА
САМИЙ ЖИТТЄРАДІСНИЙ
САМИЙ ГАЛАНТНИЙ
САМА ВВІЧЛИВА
САМИЙ ЧЕМНИЙ
САМА ВЕСЕЛА
САМА СПРАВЕДЛИВА

САМА УВАЖНА
САМА ДОБРА
САМА ОХАЙНА
САМА ПРИВІТНА

САМА СЕРЙОЗНА
САМИЙ ОПТИМІСТИЧНИЙ
САМИЙ НАПОЛЕГЛИВИЙ
САМИЙ СПОРТИВНИЙ
САМА СПОКІЙНА
САМА АРТИСТИЧНА
САМИЙ РУХЛИВИЙ
САМИЙ НЕПОСИДЮЧИЙ
САМА ЩИРА

КЛЯТВА УЧНІВ

Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто обіцяємо:

• Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

• Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.

• Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.

• Витягувати із учителів не жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.

• Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи самих глибин.

• Бути гідними своєї першої вчительки.

• Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від до­питливості.

• Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця, щоб не гальмувати.

• Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.

Із гідністю донести високе зван­ня учня НВО№1 в інших школах.

— Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!

Птаха щастя

Учні (по черзі)

Часом для щастя багато не треба:

Пілотові досить чистого неба,

Вчителю — ваша охота до книжки,

Стрічному досить буває усмішки.

Мамам — щоб діти здорові зростали.

Для щастя й мені захотілося мало:

Буду щасливий, якщо усі люди

Будуть щасливі завше і всюди,

Кожну хвилину, у будь-які дні —

Більшого щастя й не треба мені.

Найбільше я хочу, щоб мир був у світі,

Як небо — у зорях, а сад — наш у цвіті.

Найбільше я хочу, щоб сонце щоранку

Зі мною віталось, присівши на ґанку.

Найбільше я хочу, щоб рідна матуся

Всміхнулась мені, коли я усміхнуся.

А от би нам знайти такого птаха,

Щоб радість, щастя він

приніс всім людям.

Щоб мир і спокій був

під кожним дахом,

Здоровими були всі наші люди.

Під музику з'являється Птаха Щастя.

Я — синя Птаха Щастя!

Хто мене в серці має,

Того ніколи удача і радість не обминає!

Віднині я завжди буду із вами

У ваших душах, не в руках.

Я житиму, а ви ділами

добрими і серцем щирим

Дать щастя зможете усім.

Мир зможете зробити миром,

Розкрить наш дивний світ у всій красі!

Сьогодні вам подарувати хочу

Я радості земні, щоб у житті

Вони були завжди із вами поруч,

Прийміть красу усіх цих почуттів.

(Дарує дітям повітряні кульки із надписами )

Бажаю земних радостей: життя земного, бути здоро­вим, повітрям дихать, неба голубого, вес­няної втіхи, зеленого лісу, сонячних днів, кришталевої роси, любові батьків, мате­ринської ласки, допомоги людині, друж­ної усмішки, міцної родини, променистих світанків, здійснення мрій, бадьорого на­строю, добрих і лагідних слів, джерельної води та запашного хліба, мирного неба, рід­ної домівки, вдячності дітей.

Птаха Щастя

А тепер мені час повертатись

Назад до казки чарівної.

Живіть красиво і добро звершайте,

Та нагород за це не вимагайте!

Запам'ятайте радості земні,

Даруйте їх всім людям у житті!

Фінальна пісня (Співає весь клас під гітару)

Прощавай, четвертий клас. ("Милая моя")

ПРОЩАВАЙ, ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС

(Під мелодію пісні «Милая моя»)

Ось і скінчилося все,

нам прощатися час,

Ми покидаєм тебе, наш 4-Б клас.

Cмутком прощання

наповнилась наша душа,

Ось і скінчилося все —

розлучатись пора.

Приспів:

Прощай, четвертий клас!

В нашій школі диво,

Останнього дзвінка

тут чути переливи.

Хай завжди у нас буде все відмінно

— Ми завжди прийдем в клас цей

непримітно. (Двічі)

Всіх ми вітаємо

в цей приурочений час,

Гарні вітання сьогодні

Прийміть ви від нас.

Виросли швидко

і стали дорослими ми,

Всім побажаємо щастя

на довгі роки!

Приспів.

Хай завжди у вас буде все відмінно,

Зустрінемось не раз тут ми неодмінно,

Прощай, четвертий клас

і школа початкова,

Ми чергу малюкам передаємо знову. (Двічі)

Приспів.

"Куда уходит детство". (Фонограма)

додаток

ПЕСНЯ

(на мотив песни «Как же нам не веселиться?»)

Как же нам не веселиться?

В школе — мы не первый год.

В нашем классе подобрался

Замечательный народ.

Мы учиться обожаем,

Мы грызем наук гранит

И, конечно, твердо знаем —

В каждом третьем гений спит

Наши папы, мамы тоже

Здесь учились раньше нас.

Очень мы на них похожи,

Ждет и нас свой звездный час.

На Подлесной кто родился,

На Клапцова кто живет,

В нашем классе кто учился,—

Далеко теперь пойдет!

ПЕСНЯ

(на мотив песни «Черный кот»)

Вот живет в нашей школе наш класс,

Состоит этот класс весь из нас.

И сегодня мы песню поем

Лишь о том, как мы дружно живем.

П р и п е в:

Говорят, не повезет,

Коль учитель в класс

Случайно забредет.

А пока наоборот —

Лишь ученикам всегда и не везет.

На уроках мы тихо сидим,

А в столовой мы дружно едим.

Перемена — как сказка для нас,

Сделать былью ее бы хоть раз!

П р и п е в:

Говорят, не повезет,

Коль из школы кто-то «двойку» принесет.

А пока — наоборот,

Но, случается порой и не везет.

Мы умеем уроки учить,

Мы умеем друг с другом дружить.

Если трудно кому-то из нас,

То друзья нам помогут тотчас.

П р и п е в:

Говорят, не повезет,

Если друг с тобою рядом не идет.

Будет все наоборот,

Если рядом друг, то точно повезет!