Мета: розкрити поняття «закон», «конституція», «ООН», «декларація», «конвенція», «право», «ратифіка-ція»; ознайомити учнів із змістом основних статей Загальної Декларації прав людини, Конвенції про права дитини, Конституції України; учити цінувати права людей.
Обладнання: ілюстрації на тему виконання правил поведін-ки уч нів середньої загальноосвітньої школи, ко-ристування міським транспортом, поведінки на воді, дорожнього руху та інших правил; репродук-ції картин, що демонструють лиха Другої світової війни; Конституція України; роздавальний матеріал (великі картки, на яких написані основні положення Конвенції про права дитини, роздруковані картки
«Права та обов’язки» для гри «Хто перший?», тест «Чи знаєш ти права та обов’язки»).
Коментар: до підготовки до Заняття вчитель залучає учнів,
які будуть інсценізувати ситуації «У кабінеті ди-ректора» (три особи) і «Удома» (дві особи).
Хід заняття
Учитель, звертаючись до учнів класу, пропонує погово-рити про права дитини, підкреслює важливість вивчення
своїх прав і повідомляє, що їх однолітки за кордоном ви -вчають свої права і вміють ними користуватися.
Далі вчитель ставить запитання і підводить учнів до
роз’яснення основних понять, які мають вивчатися на уроці.
Запитання до учнів.
Уявіть собі, що ви опинилися на острові, де ніхто не
живе. Чого вам буде не вистачати над усе? ( Солодощів, телевізора, друзів. )
Слово вчителя.
Отже, більшості не вистачає друзів, спілкування, тому що ми з вами люди, живемо серед подібних до нас.
Робить нас людьми не народження, а те, що ми живемо, зростаємо в людській спільноті.
Кожна людина має властиві лише їй почуття, здібності, характер. Як же зробити так, щоб такі різні, несхожі люди
все ж таки жили з повагою один до одного? Для цього існують правила, які керують стосунками між людьми. Життя змуси-ло людей установити багато різних правил, і ми зустрічаємося з ними на кожному кроці.
Ти заходиш до школи — і перед тобою на стіні правила
поведінки учнів. Ти — учень, а всі учні мусять їх дотримува-тись, щоб у школі під час уроків було тихо, щоб кожний мав
своє місце за партою, щоб легше було вчителям тебе навчати, а тобі — учитися.
Сідаєш у трамвай чи тролейбус — перед тобою правила
користування міським транспортом для пасажирів. Ти тепер
пасажир, а всі пасажири дотримуються цих правил, щоб не
було штовханини у дверях, щоб усі могли сісти в трамвай чи
тролейбус, щоб ні з ким не сталося нещасного випадку.
Заходиш у кінотеатр — і тут свої правила, яких повин-ні дотримуватися глядачі. Усі глядачі сидять тихо, як того й вимагають правила поведінки в кінотеатрі.
Навіть на пляжі є свої правила поведінки на воді. Якщо
ти хочеш покупатися в морі або річці, позагоряти на пі-сочку, то мусиш їх знати: не пустувати у воді, далеко не за -пливати, щоб не було з тобою і твоїми товаришами ніяких
неприємностей.
Правила дорожнього руху дуже суворі. За їх виконанням слідкує ціла армія працівників Державної автомобільної інспекції (ДАІ), бо тут уже йдеться не тільки про порядок, але часто й про життя людей. Коли ти йдеш вулицею — ти пішохід і зобов’язаний виконувати правила дорожнього руху.
(Учитель демонструє відповідні ілюстрації.)
Але є такі правила, що обов’язкові для всіх громадян
країни, хто б вони не були — дорослі чи діти, робітники чи
селяни, учителі чи учні, пішоходи чи пасажири. Це такі пра-вила, що встановлюють порядок у всій державі, обов’язки
кожного громадянина та його права. Їх затверджує найвища
влада у країні, в нашій країні це — Верховна Рада України.
Називаються такі правила державними законами.
Закон — обов’язкове для всіх правило. Він приймається
і захищається державою. Головний закон — Конституція.
Слово «конституція» у перекладі з латинської мови
означає «устрій», «установлення».
Ця невеличка книжка (учитель демонструє Конститу
цію України ), що складається із вступної частини і 161 статті,
є визначальною для всього українського народу. У статтях
Конституції сформульовані права й обов’язки громадян Ук-раїни. Цей документ разом із тим є й програмою дій. На ос-нові Конституції складаються всі інші закони, постанови,
рішення, які регулюють діяльність і взаємини громадян.
Розділ про права людини — один із найважливіших
у Конституції України. У ньому спочатку перелічені осо-бисті права, потім — політичні, а потім — соціально-еко-номічні й культурні.
Якщо ми говоримо «право», то завжди маємо на увазі
«обов’язок», і навпаки. Ми — громадяни України, і у нас
є обов’язки перед Вітчизною, своїм народом, іншими
людьми, перед своїми рідними і близькими. Головний
обов’язок — поважати права інших! А іще в Конституції
України записані такі обов’язки: піклуватися батькам про
дітей, а дорослим дітям — про непрацездатних батьків (стат-тя 51), захищати Вітчизну (стаття 65), охороняти природу
(стаття 66), платити податки (стаття 67).
Закони держави повинні захищати людину, її права.
Таких прав дуже багато — на життя, житло, харчування,
медичну допомогу, знання, відпочинок. Права людини — це
її певні можливості, які охороняються законом, те, що вона
може робити для того, щоб вести повноцінне життя, і в чому
їй не можуть відмовити.
Діти мають особливе право на піклування та допомогу
з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров’я, навчання,
щастя дітей усього світу недостатньо захищені.
Сьогодні 50 млн дітей живуть за рахунок важкої праці,
жебрацтва, пограбувань. 30 млн дітей у світі не можуть на-вчатися. Кожний рік від хвороб помирають 5 млн дітей. По-ширюється торгівля дітьми, використання дітей, від яких
відмовились батьки, для пересадки органів.
В Україні три чверті дітей із хронічними хворобами.
З’явився новий тип дітей — «діти вулиці» (особливо у ве-ликих містах). Це діти, що залишили рідні домівки і живуть
та харчуються, як заманеться. Основна маса з них має освіту
3—4 класи. Більшість із них — малолітні злочинці, нарко-мани, торгівці наркотиками.
Запитання до учнів.
А як іще порушується право людини на життя? (Війна,
вбивство .)
Слово вчителя.
Уся історія людства — це історія війн. Одна з най -страшніших війн тривала 6 років і закінчилася в 1945 ро -ці. (Учитель демонструє відповідні репродукції кар
тин.) Загинуло близько 60 мільйонів. Для них право
на життя було порушено. Життя втратили люди, кіль-кість яких перебільшує чисельність населення сучас-ної України. І тоді у всьому світі зрозуміли, що тре-б а об’єднатися для захисту прав людини. 4 жовтня
1945 року було створено ООН — Організацію Об’єднаних
Націй (народів).
Організація Об’єднаних Націй — міжнародна організація,
завдання якої — підтримка миру і безпеки у всьому світі.
Її Статут підписала 51 держава, зокрема й Україна.
Мета ООН:
— підтримувати мир у всьому світі;
— розвивати дружні стосунки між державами;
— діяти спільно, щоб допомогти бідним жити краще,
ліквідувати бідність, хвороби, неграмотність у су-спільстві, попереджувати завдавання збитків довкіл-лю, заохочувати повагу прав і свобод людей.
Правила країн — членів ООН:
— усі країни — члени ООН рівноправні;
— усі країни — члени ООН повинні дотримуватися її
Статуту;
— держави повинні врегульовувати неузгодженості
мирними шляхами;
— держави повинні утримуватися від загроз військової
сили або її застосування;
— ООН не втручається у внутрішні справи країн;
— держави повинні намагатися сприяти діям ООН.
Загальним правам людини присвячено другий пункт пре-амбули Статуту ООН, його викладено одразу після пункту
про лиха війн. Адже саме порушення прав людини лежить
в основі всіх конфліктів. 10 грудня 1948 року різні народи
вирішили і проголосили, що всі люди мають рівні права.
Так виникла Загальна декларація прав людини.
Декларація — латинське слово, у перекладі означає
«оголошення», «заява». Декларація — це документ, у яко-му викладено основні принципи, офіційно проголошені дер-жавою, міжнародними та іншими організаціями.
Загальна декларація прав людини — документ, у якому
визначено основні права кожної людини у світі й передба-чено, що вони є основою свободи, справедливості й усеза-гального миру.
Загальна декларація є стандартом, а не законом. Але
декілька пактів, що містять у собі основні елементи Декла-рації, були підписані в 60-ті роки 0 століття і набули чин-ності 1976 року, коли більшість країн їх ратифікувала.
Ратифікація — латинське слово — ухвала; затверджен-ня верховним органом державної влади міжнародного дого-вору, підписаного уповноваженими на це особами.
Це стало поворотним пунктом, оскільки означало, що
країни, які підписали і ратифікували пакти Декларації,
повинні її дотримуватися. Окрім цього, вони надали мож-ливість ООН контролювати уряд і слідкувати, чи не пору-шує він права своїх громадян.
У Декларації передбачено, що всі люди народжують-с я вільними і рівними у своїх правах і що не можна їх
піддавати дискримінації через національну, етнічну,
релігійну, расову ознаки, а також через стать, політичні
переконання.
Але дорослі можуть захищати свої права від злодіїв,
шахраїв, а діти ще не в змозі цього робити. Тому в 1989 році
представники урядів прогресивних (передових) країн світу,
в тому числі й наша Україна, підписали Конвенцію про пра-ва дитини.
Конвенція — теж латинське слово — угода ; міжнародний
договір між державами з певних питань. У даному випад-ку — з питань прав дитини.
У цій Конвенції країни домовилися охороняти права всіх
дітей світу. Там записано, що дитиною вважається людина,
якій ще не виповнилося 18 років.
Згідно з Конвенцією про права дитини Україна у квітні
001 року прийняла Закон про охорону дитинства.
Зараз ми помандруємо по сторінках цієї Конвенції.
робота з Конвенцією про права дитини.
Учитель роздає картки, на яких записані основні статті
Конвенції про права дитини. Учні по черзі читають по одній
статті і своїми словами пояснюють її зміст.
Гра «Хто перший?».
Учитель роздає картки, на яких перелічені певні права
й обов’я зки, і пропонує учням відповідно з’єднати їх стріл-ками. Виграє той, хто першим виконає завдання.
ПРАВА
• На життя та охорону здоров’я;
• на навчання;
• на ігри, розваги, відпочинок;
• н а користування бібліотеками, відвідування пам’я-ток культури;
• на свободу об’єднань і мирних зібрань;
• на захист від роботи, яка шкодить здоров’ю і роз-
витку.
ОБОВ’ЯЗКИ
• Дотримуватись правил дорожнього руху;
• берегти природу, пам’ятки культури;
• старанно вчитися;
• дотримуватись правил особистої гігієни;
• дотримуватись моральних норм поведінки;
• виконувати посильну хатню роботу за дорученням
батьків;
• дотримуватись розкладу дня й ощадливо використо-вувати час.
Інсценування «У кабінеті директора».
Директор у кабінеті зайнятий роботою, заходить Учи-телька з Учнем.
Учителька. Дозвольте, Іване Івановичу? ( Тягне учня за
рукав .)
Директор. Заходьте, що трапилося?
Учителька. Знову цей Сидоренко вибив шибку на першо-му поверсі. (Учень стоїть, похнюпившись.)
Директор. Маріє Іванівно, як це трапилося?
Учителька. Грали у сніжки, іншого місця їм не знай -шлося.
Директор. Батьків повідомити, хай відшкодують.
Запитання до учнів.
Хто порушив обов’язок?
Чиї порушені права?
Інсценування «Удома».
Тато читає газету, до нього, ледве пересуваючи ноги,
підходить Син із щоденником.
Тато ( читаючи). Ех, знову «Динамівці» внічию зіграли
з Іспанією.
Син . Тату, підпиши щоденника!
Тато. Що там знову?
Син . Зауваження та « » з української мови.
Тато. Ах ти, негіднику, я ж тебе попереджав! ( Дістає
ремінь.)
Син . Тату, я більше не буду! Я виправлюсь! ( Тікає від
батька. )
Тато. Я тобі дам зараз зауваження… (Наздоганяє сина.)
Чиї права порушені?
Що не виконав син?
тестування «Чи знаєш ти права та обов’язки?».
Учні позначають правильну відповідь.
1. Який документ про права дітей затвердила ООН
у 1989 році?
а) Загальна декларація прав людини;
б) Конвенція про права дитини;
в) Закон України про охорону дитинства.
13
. Який документ про права дітей прийняла Україна
у 001 році?
а) Загальна декларація прав людини;
б) Конвенція про права дитини;
в) Закон України про охорону дитинства.
3. Як називається основний закон України, де записані всі
права та обов’язки?
а) Загальна декларація прав людини;
б) Конвенція про права дитини;
в) Конституція України.
4. Це те, що ти повинен робити, щоб бути корисним собі та
іншим:
а) обов’язок;
б) право.
5. Це те, що ти можеш робити:
а) обов’язок;
б) право.
Заключне слово вчителя.
У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх та вміти ними користуватися. Але слід знати не лише свої права, а й обов’язки. Прагнучи відстояти свої права, не порушуйте права інших.