Мета: допомогти учням усвідомити важливість однієї з основних потреб людини — у зручному житлі; ознайомити їх із професією будівельника та різними видами будівель; дати учням можливість самим намалювати будинок майбутнього; розвивати в учнів уміння обстоювати свої права.
Обладнання: малюнки для гри «Хто де живе?»; комплект пред-метів для гри «Цікава географія»; дитячі малюнки на тему «Будинок майбутнього»; ілюстрації, що демонструють послідовність будівництва будин-ку; ілюстрації до казки «Троє поросят».
Хід заняття
Слово вчителя.
Кожна тварина на Землі має своє житло, сховище, де їй
затишно і добре жити, де вона може привести і виростити
діточок. Птахи мостять гнізда, звірі в лісі — лисиці, зайці,
миші, їжаки — риють нори, мурашки будують великий му-рашник, равлик завше не розлучається зі своєю хатинкою.
А зараз ми подивимось, чи зможете ви розпізнати, хто
де живе.
Гра «Хто де живе?».
Учитель демонструє малюнки, учні розпізнають на них
хатини равлика, шпака, білки, лисиці, бобра, лелеки, лас-тівки, ремеза, мурашок, свійських тварин, людини.
Слово вчителя.
Бачите, деякі птахи мостять собі відкриті гнізда, які
може залити дощ, зірвати вітер. Тому люди роблять пта-шині хатки — шпаківні — і розвішують їх на деревах. Шпа-ки — дуже корисні птахи. Щоб нагодувати своїх пташенят, вони ловлять дуже багато комах, які є шкідниками, і тим
захищають поля, сади, городи, ліси від потрави. Люди дуже
радіють, коли побачать, що пара шпаків оселилася в шпаків-ні, бо знають, що багато шкідників поблизу буде винищено.
Свійські ж тварини, які вже звикли, що про них піклуються
люди, зовсім на вміють робити собі домівку. Тому люди бу-дують для собаки конуру, для корови з телям — корівник,
для овець і кіз — кошару, для коней — стайню (конюшню).
А кицька, улюблениця всієї родини, вибирає собі сама в кім-наті затишний куточок.
А тепер поговоримо про житло людини.
Запитання до учнів.
Які ви знаєте слова, що визначають житло людини? (Дім,
домівка, оселя, хата, будівля тощо).
Слово вчителя.
Дах над головою потрібен кожній людині. Маючи його,
вона почуває себе набагато впевненіше, може створити
сім’ю. Право на житло записано і в законах України, зок-рема у Конституції (стаття 47). Людина може збудувати
дім, купити квартиру. Якщо людина не має коштів, інколи
держава може надати їй житло.
Бесіда.
Яким має бути житло? (Теплим, зручним, надійним .)
Тобто не таким, як у героїв усім вам знайомої англійської
казки про трьох поросят Ніф-Ніфа, Нуф-Нуфа і Наф-Нафа.
(Учитель демонструє відповідні ілюстрації.)
Із чого будували свої хатки Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф?
Чий дім був надійнішим?
Чому Наф-Наф називав свій дім фортецею?
Слово вчителя.
Справжній надійний дім має бути «фортецею», тобто
надійним. В англійців є навіть прислів’я «Мій дім — моя
фортеця». Отже, будівля має захищати людину від дощу,
вітру, морозу, надмірного тепла і сонця, землетрусу і таке
інше. Але не тільки від явищ природи, а й від наслідків
людської діяльності: шуму, пилу, шкідливих викидів. І це
ще не все. Ще від нападу розбійників та грабіжників. А ще
треба, щоб у домівці було чисто, затишно і приємно всім,
хто в ній живе. Тому не можна включати музику на повну
потужність, коли батько прийшов з роботи, або прибивати
щось до стіни пізно ввечері, коли стомлені сусіди полягали
спати.
Гра «Цікава географія».
Учитель пропонує учням розташувати на мапі житло різ-них народів. Є підказка: на житлі й на мапі вказані однакові назви.
Творче завдання «Будинок майбутнього».
Учитель пропонує учням об’єднатися в групи по 5—6
осіб за принципом «квіти» (дзвіночки, конвалії, барвін-ки, ромашки, айстри) і намалювати будинки майбутнього,
в яких їм хотілося б жити, потім порадитися в групах і ска-зати, чому саме в такому будинку вони бажають жити.
Запитання до учнів.
А як же збудувати будинок? (Учні розповідають про
послідовність будівництва будинку, учитель показує від
повідні ілюстрації, називаючи будівельні професії.)
Слово вчителя.
У статті 47 Конституції України говориться: «Кожен має
право на житло». Держава створює умови, за яких кожний
громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його
у власність або взяти в оренду. Усе залежить від фінансової
змоги і бажання ваших батьків. А як же бути, запитаєте
ви, тим, у кого немає батьків? Про таких дітей піклується
держава. Спочатку вони живуть у будинку немовляти,
а потім у дитячих будинках, де їх доглядають вихователі,
медсестри. Сироти потребують особливої уваги.
Для людей похилого віку теж є будинки-інтернати.
У них живуть старенькі дідусі й бабусі, яких нікому догля-дати, а самі вони вже не мають сили. Таким людям житло
і догляд надає держава.
Держава турбується і про молоді сім’ї. Вони можуть взя-ти в позику певну суму грошей для будівництва чи купівлі житла.
Однак буває, що людину позбавляють житла. Це трап-ляється тоді, коли люди постійно руйнують приміщення,
псують усе без вагомих причин, спричиняють сварки, бійки,
чим заважають жити сусідам. Спочатку таким людям роб-лять зауваження, але якщо їхні дії не припиняються, можна звернутися до суду, за рішенням суду порушника примусово виселять. Треба жити так, щоб не давати приводу позбавити себе житла.
Класна кімната є вашою другою домівкою, тому ви по-винні ставитися до всього, що є в класі, так, як ви ставитеся
до речей у своїй квартирі. Речі — неживі предмети, але вони
по-своєму народжуються, живуть. Тривалість їхнього життя
у ваших руках. А щоб у класі було затишно і приємно, треба
вчитися берегти і прикрашати ваше шкільне житло.
Свої права треба обстоювати. Буває, що шахрайством
чи обманом одні люди відбирають житло в інших. І тоді на
захист стає правосуддя. Згадаємо російську народну казку
про Зайця, в якого була хатинка луб’яна, а в Лисиці — льо-дова. От Лисиця і відібрала у Зайця його хатинку. Заєць
просив сильних звірів — Вовка, Ведмедя — допомогти йому
в и гнати Лисицю з його хатинки. Але вони нічого не змогли
подіяти з нахабою. І тільки півень, зовсім не могутній звір,
допоміг Зайцю, бо знайшов на нахабу управу. Про свій дім,
про своє житло треба завжди дбати.
Запитання до учнів.
А як ви допомагаєте батькам підтримувати порядок
у квартирі, біля будинку?
Заключне слово вчителя.
Чим гарнішими будуть ваші квартири, ваш будинок,
вулиця, де ви живете, тим кращим буде наше місто. У бу-динку бережіть стіни, не малюйте на них, не бийте вікон
у під’їздах. На вулиці бережіть дерева, самі не ламайте гіл-ки та не давайте робити це іншим дітям, не кидайте сміття
на вулиці. Всякі обгортки, папірці, залишки їжі — качани
яблук, шкуринки від кавунів чи динь — складіть у пакети
і викиньте в контейнери для сміття.
Від вас залежить, чи стануть реальністю ваші будинки
майбутнього. Тож бережіть свою найбільшу власність, своє
житло у рідному краю.