Мета: з’ясувати, як на західноукраїнських землях наприкінці XVIII –на початку XIX ст. відбувається пробудження національного життя і поширення української національної ідеї, а також охарактеризувати діяльність товариств греко-католицьких священиків та «Руської трійці»; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, самостійно опрацьовувати історичні документи, вміти аналізувати матеріал, виділяти головне і другорядне, робити висновки, зіставляти інформацію з різних історичних джерел, висловлювати свою точку зору; на прикладах діяльності товариств греко-католицьких священиків та «Руської трійці» виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: ідеї Просвітництва, греко-католицька церква, «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова».

Обладнання: історичні документи, ілюстрації, портрети діячів національного руху.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

• на основі різних джерел інформації: аналізувати та узагальнювати історичні факти, констатувати піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів; зіставляти дані історичних та літературних джерел, аналізувати програмові позиції організацій; здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку подій; характеризувати зміст і значення «Русалки Дністрової».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1. Що таке національне відродження? Коли розпочинається національне відродження на українських землях, які входили до складу Росії?

2. Пригадайте, коли і за яких обставин виникла Українська греко-католицька церква.

3. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке Просвітництво.

4. Яку політику проводив австрійський уряд щодо населення західноукраїнських земель?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Політика австрійського уряду щодо українців призводить до погіршення їх становища. Тому в Західній Україні, так само, як і в Наддніпрянській, розпочинається рух українського народу за свої національні права, за відродження своїх звичаїв, традицій, своєї мови — розпочинається національне відродження.

Завдання

• На основі вже вивченого матеріалу визначте, якими могли бутипередумови національного відродження на західноукраїнських землях.

Завдання виконується методом «Мозковий штурм». Діти коротко висловлюють свої думки, які записуються на дошці. Потім за допомогою вчителя складають узагальнюючу таблицю.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з документами

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Говорити про західноукраїнську інтеліґенцію початку ХІХ ст. — значить говорити про духовенство. І справді, оскільки  духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта на Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Так, на початку 1840-х років із майже 400 студентів Львівського університету та інших закладів 295 навчалися теології, в той час як майже вся решта займались філософськими дисциплінами, котрі також входили до курсу богослов’я. Іншим доказом переважання священиків серед інтеліґенції є те, що із 40 книжок, написаних між 1837 і 1850 рр. українською мовою, 40 належало перу священиків.

…Греко-католицьке духовенство перебрало на себе роль лідера в селянському середовищі… унаслідок того, що в ХVІ–ХVІІ ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм. …Виникали цілі династії священиків, які на багато поколінь пов’язувалися зі своєю околицею. Часті зібрання, тривалі відвідини, взаємні шлюби перетворили греко-католицьке духовенство на тісно сплетену спадкову касту із розвиненим почуттям групової солідарності.

…Зв’язане з масами спільною вірою духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою. Польська шляхта… нерідко примушувала священиків працювати у своїх маєтках. Це дало… позитивні результати, оскільки українсь-

ке духовенство встановило з селянством тісніші особисті та культурні зв’язки». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 194–195, 214–215)

Завдання

1. Чому саме греко-католицькі священики виявилися тією силою на західноукраїнських землях, яка була здатна очолити національне відродження?

2. Пригадайте, хто очолив національне відродження в НаддніпрянськійУкраїні. Чому?

3. А чому православне духовенство Наддніпрянщини не змогло відіграти подібної ролі?

Робота з таблицею

Товариства греко-католицьких священиків

Завдання

1. Чому саме місто Перемишль стає спочатку центром національного відродження?

2. Яке значення в пробудженні національного життя на західно-українських землях мали товариства греко-католицьких священників?

Робота в групах

Учні поділяються на три групи для детального опрацювання питання про виникнення «Руської трійці» та її діяльність. У роботі також використовуються ілюстрації із портретами засновників «Руської трійці» —

Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького. Всі групи працюють з уривком з книги «Гомін віків», але завдання отримують різні.

Текст 1

«Наші тодішні священики майже всі говорили по-польськи і виголошували в церкві польські проповіді. І задумав Маркіян допомогти томі народові зрозуміти, хто він є. Та знав, що сам

мало вдіє, і тому дібрав собі гурток товаришів й умовився з ними, що треба передусім показати інтеліґенції красу рідної мови, що рідна мова є головною ознакою окремішності народу, і знав, що хто полюбить рідну мову, той полюбить і народ і буде для нього працювати. А щоб розкрити красу української мови, Маркіян з товаришами вирішив збирати українські пісні та друкувати їх, а крім того, і самому писати вірші й оповідання по-українськи.

Найближчими його товаришами були Яків Головацький та Іван Вагилевич, ровесники і також богослови. Вони морально та ідейно опиралися на те, що вже на Україні над Дніпром повиходило друком багато українських книжок та збірок пісень, отже, і братам-галичанам личило б піти тим шляхом».(Грищенко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза,1994. — С. 1 29)

Завдання

• 1-а група. Визначте причини появи «Руської трійці».

• 2-а група. Які завдання ставили перед собою засновники цьоготовариства?

• 3-я група. Використовуючи даний документ, складіть розповідь про утворення організації «Руська трійця».

Робота із схемою

Після закінчення презентацій роботи груп учні складають схему «Руська трійця»

Завдання

1. Проаналізуйте основні напрямки діяльності «Руської трійці».

2. Яким було значення виходу у світ альманаху «Русалка Дністрова»?

3. Які факти говорять про те, що автори збірки вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у політичну сферу.

Робота з документами

Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.

Текст 2

Після виходу «Русалки Дністрової» начальник поліції Львова зазначав: «Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом (поляками), а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ».

Текст 3

Аналізуючи причини заборони збірки, І. Франко зазначав:

«Русалка Дністрова», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані — була свого часу явищем наскрізь революційним».

Проблемне завдання

Порівняйте зміст текстів 2 і 3. Чиї погляди виражає кожен з авторів?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

• Визначте значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно- визвольного руху.

Завдання виконується методом «Дерево рішень», яке матиме такий вигляд.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Дати відповідь на запитання (письмово): Чому поява «РусалкиДністрової» стала важливої віхою в українському національному відродженні?

3. Двом учням підготувати повідомлення про виступ декабристів на Сенатській площі в Петербурзі та повстання Чернігівського полку.