Головна » 9 клас » Географія |
Мета: дати характеристику галузі (значення, склад хімічної промисловості, сировинна база, територіальна структура); пояснити чинники розміщення різних типів підприємств; визначити зв’язки хімічної промисловості з іншими; удосконалювати навички роботи з картами (показ основних районів і центрів хімічної промисловості) та аналізувати статистичні дані про викиди шкідливих речовин у різних містах України; виховувати екологічну культуру учнів (висновки про вплив галузі на довкілля, раціональне збереження природних ресурсів тощо), творчий підхід до розв’язання нестандартних завдань. Тип уроку: комбінований. Структура уроку I. Перевірка домашнього завдання II. Мотивація навчальної діяльності III. Вивчення нового матеріалу IV. Первинна перевірка засвоєних знань V. Закріплення знань VI. Контроль та самоперевірка знань VІI. Домашнє завдання Матеріали до етапів уроку I. Перевірка домашнього завдання 1. Охарактеризуйте фактори розміщення підприємств машинобудування. 2. Яке значення має рівень розвитку машинобудування для економіки України в цілому? 3. Охарактеризуйте структуру галузі та назвіть її основні центри. 4. Поясніть, чому розвиток технопарків має важливе значення для машинобудування. 5. Яку продукцію виготовляють підприємства важкого, енергетичного та транспортного машинобудування? На що вони орієнтуються в розміщенні? 6. Назвіть наукомісткі галузі машинобудування. Де розташовані їх підприємства? II. Мотивація навчальної діяльності Чи можна уявити сучасне життя без продукції хімічної промисловості? Визначте, яка продукція хімічної промисловості є у вашій оселі? Прочитайте маркувальні дані на упаковці продуктів харчування. Які засоби, вироблені хімічною промисловістю, є у вашій ванній кімнаті? З яких тканин вироблений ваш одяг? А пластикові вікна? А меблі? Що є паливом для автомобілів та автобусів? А шини транспортних засобів? Зробіть висновок, про значення хімічної промисловості. III. Вивчення нового матеріалу 1. Характеристика галузі Хімічна промисловість — комплексна галузь, що визначає, як машинобудування, рівень НТП і забезпечує всі галузі народного господарства хімічними технологіями та матеріалами та виробляє товари масового вжитку. • Галузь створює нові матеріали, що перевершують за своїми якостями натуральні продукти. Застосування таких матеріалів заощаджує працю людей і сировину. Матеріали із заздалегідь заданими властивостями широко використовуються в космічній техніці, будівництві, фармацевтичній, харчовій та легкій промисловості. • У хімічної промисловості велика сировинна база: різноманітні корисні копалини, деревина, вода, повітря, виробничі відходи. Але основною сировиною для неї є продукти нафтопереробки, коксування вугілля, тобто спеціально підготовлена сировина. • Підприємства хімічної промисловості можна будувати повсюди: настільки широкий спектр сировини. Але це недоцільно через високу енерго- та водомісткість її виробництв, а головне — через негативний вплив на екологічні умови місцевості. 2. Чинники розміщення підприємств галузі (картки чинників) • Споживчий чинник істотний для підприємств, що виробляють продукцію, складну для транспортування (кислоти), громіздку або ж таку, що легко пошкоджується (пластмасові вироби). • Поблизу сировини розташовують ті виробництва, де значні витрати вихідних матеріалів і великі відходи від переробки (виробництво азотних і калійних добрив). • Виробництво полімерних матеріалів потребує великої кількості води та електроенергії. Для виробництва 1 т хімічного волокна необхідно 5 тис. м3 води, 5–20 тис. кВт .год електроенергії. • Екологічний чинник ураховується під час розміщення всіх підприємств хімічної промисловості. Завдання 82. Географічне аудіювання 3. Світові тенденції в хімічній промисловості Хімічна промисловість — друга після електронної провідна галузь індустрії, що найшвидше забезпечує впровадження досягнень науково-технічного прогресу в усі сфери господарства. У хімічній промисловості збільшується частка наукомісткої продукції високої вартості (головним чином переробні виробництва галузі). Найбільший вплив на розвиток господарства й повсякденне життя людини мають полімерні матеріали та продукція їх переробки. На промисловість полімерних матеріалів припадає від 30 до 45 % вартості хімічної промисловості розвинених країн світу. Це основа всієї галузі, її ядро, тісно пов’язане практично з усіма хімічними виробництвами. Сировина — головним чином нафта і природний газ. Основна увага приділяється одержанню спеціальних пластмас із заздалегідь заданими властивостями. Такими стали композити, які в 4–5 разів легші за сталь і міцніші за неї в 15 разів. Композити — важливий конструкційний матеріал для авіакосмічної індустрії. Новий напрям в одержанні пластмас — збільшення виробництва видів, що саморуйнуються (водорозчинних і здатних до біо- і фоторуйнування). У світі накопичилися чималі об’єми відходів полімерних матеріалів (у США щорічно у відходи потрапляє 18 млрд пластмасових пляшок; у Бельґії на душу населення виробляється 300 кг пластмаси, значна частина якої у вигляді тари надходить у відходи). Постійне збільшення попиту на продукцію фармацевтичної промисловості зумовило стійкий розвиток (18 % від вартості продукції галузі) і дуже високі темпи зростання. Галузь зростала втричі швидше, ніж уся хімічна, і в чотири-п’ять разів швидше, ніж світова індустрія. Це «малотоннажна» галузь, але вартість однієї тонни продукції є найвищою в хімічній промисловості, оскільки вона надзвичайно наукомістка. Досвід деяких фірм різних країн свідчить про те, що на розробку кожного нового препарату необхідно витратити не менш ніж 400–500 млн дол., докласти працю не менш ніж 100–200 учених, а термін проведення досліджень, промислового впровадження й наступних клінічних перевірок становить 10–15 років. Тому найбільш потужну фармацевтичну промисловість мають лише економічно найсильніші держави. До традиційних галузей хімічної промисловості належать виробництва хімічних волокон, синтетичного каучуку, мінеральних добрив, але й ці галузі розвиваються в нових напрямах. Виробництво хімічних волокон змінило всю легку промисловість, сьогодні на ці волокна припадає половина виробництва всіх тканин. Хімічні волокна все ширше використовуються в технічних цілях (промислові фільтри, рибальські сітки, каркаси автошин, куленепробивні тканини тощо). Новітні досягнення науки сприяють тому, що «синтетика» переживає друге народження. Нові волокна, на відміну від старих, «дихають», але не пропускають воду, здатні змінювати колір завдяки зміні освітлення або температури, зберігати сонячне тепло. Попит на гумотехнічні вироби покривається за рахунок синтетичного каучуку, його виробництво має низку переваг (витрати на спорудження заводів менші, ніж на створення плантацій, менші витрати праці, нижча ціна порівняно з натуральним каучуком). Синтетичний каучук за деякими властивостями перевершує натуральний, розроблено каучуки спеціального призначення, які характеризуються масло-, бензо-, тепло- і морозостійкістю, негорючістю тощо. Це зумовило їх застосування в різних технічних виробах. Мінеральні добрива є найбільш масовою продукцією галузі, що визначає рівень розвитку сільського господарства. Досягнення НТР дозволили змінити світову структуру одержання мінеральних добрив, серед яких різко збільшилася частка нітратних. У 1950 р. співвідношення виглядало так: 28:45:27 (нітратні, фосфатні, калійні). У 1995 р. співвідношення стало іншим 59:24:17. Це значною мірою відповідає потребам світового рослинництва. Питання до тексту. Чому в хімічній промисловості частка переробних галузей досить висока? Поясніть високі темпи розвитку фармацевтичної промисловості. Які галузі зараховують до традиційних? Як вони розвиваються в нових напрямах? 22-1 Хімічна промисловість, як і машинобудування, — одна з найскладніших за своєю структурою галузей промисловості. У ній чітко виокремлюються напівпродуктові галузі (основної та органічної хімії), базові (полімерних матеріалів — пластмас, синтетичних смол, хімічних волокон, мінеральних добрив), переробні (синтетичних барвників, лаків, фарб, фармацевтична, фотохімічна, реактивів, побутової хімії, виробів гумотехніки). IV. Первинна перевірка засвоєних знань Завдання 83. 1. Якою є частка хімічної промисловості в економіці України? Користуючись діаграмою «Галузева структура хімічної промисловості» в атласі, обчисліть частку зайнятих у гірничо-хімічній, у напівпродуктових, базових і переробних галузях. Які із цих галузей визначають науково-технічний прогрес і мають розвиватися швидкими темпами? Наскільки структура хімічної промисловості України відповідає світовим тенденціям? 2. Скориставшись даними таблиці: • Підрахуйте загальну кількість усіх видів добрив, виготовлених у 1950, 1990 і 2000 рр. У скільки разів збільшилося виробництво з 1950 по 1990 рр.? Чому відбувся спад виробництва у 2000 р.? • Обчисліть співвідношення виробництва мінеральних добрив у 1995, 2000 і 2007 рр. Порівняйте зі світовими тенденціями (59:24:17). Виробництво яких видів добрив слід розвивати швидше, щоб задовольнити потреби сільського господарства? Назвіть основні центри виробництва (за атласом) нітратних, фосфатних і калійних добрив. Виробництво мінеральних добрив, тис. т
3. Єдина галузь хімічної промисловості, у якій підвищуються індекси виробництва, — фармацевтична. Якщо весь обсяг виробленої продукції цієї галузі в 1990 р. прийняти за 100 %, то у 2000 р. зростання виробництва складатиме 205 % (або індекс зростання до 1990 р. — 205). Якщо за 100 % прийняти показники 1985 р., то індекс складатиме 291 %. (Для порівняння: індекс продукції основної хімії за умови, що 1990 р. — 100 %, склав 43 %, а нафтохімічної — 31 %, тобто спостерігається спад виробництва.) Поясніть тенденцію до зростання виробництва у фармацевтичній галузі. Які існують передумови розвитку цієї галузі? V. Закріплення знань Завдання 84. Установіть відповідність між продукцією хімічної промисловості і галузями промисловості, що використовують цю продукцію.
Завдання 85. Внесіть до таблиці назви продукції хімічної промисловості, основних центрів (за картою атласу). За даними таблиці «Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2007 рр.» визначте обсяги виробленої продукції. Які відбулися зміни в обсягах виробництва за останні чотири роки?
VI. Контроль та самоперевірка знань Завдання 86. Визначте (за наведеним прикладом) види зв’язків хімічної промисловості: внутрішньогалузеві (ВГ), міжгалузеві (МГ). Приклад 22-2 Соціогеографічний практикум Міжнародна корпорація «Полімери» має намір побудувати нове підприємство з виробництва пластмас. На території якої держави доцільніше це зробити? Обґрунтуйте своє рішення. У цій галузі для одержання одиниці продукції витрачається багато теплової та електричної енергії, води і спеціально підготовленої сировини (продукція нафтопереробки або коксохімії). Додаткові відомості На березі океану розташовані три держави А (Алябія), Б (Борунія), В (Вірея). В Алябії високий рівень безробіття (отже, праця коштує недорого), дуже вигідні умови для інвесторів, є родовища нафти й газу. Нафту-сирець продають до сусідньої країни. У Борунії практично відсутня сировинна база, тільки незначні запаси залізної руди і кам’яного вугілля. На цих корисних копалинах працює металургійний комбінат повного циклу, є також заводи з переробки нафти і коксохімічне підприємство. У Борунії жорстке екологічне законодавство (якщо підприємство допускає викиди понад гранично допустимі норми, то за це на нього накладають штрафні санкції, аж до закриття). Вірея має великі запаси кам’яного вугілля, на яких працюють ТЕС. Електроенергія експортується до Алябії та Борунії. Є підприємства з переробки полімерних матеріалів, їхні потужності не завантажені. У Віреї при владі партія «зелених» (основний акцент їхньої програми — екологічна безпека). Між Алябією та Віреєю складні відносини (перша має борги за електроенергію). 22-3
VІI. Домашнє завдання Читати відповідний матеріал підручника. Завдання 87. Позначте правильні відповіді (за атласом). 1. Центри виробництва хімічних волокон: а) Вінниця; б) Чернігів; в) Черкаси; г) Чернівці. 2. Центри лакофарбової промисловості, побутової хімії: а) Ужгород; б) Запоріжжя; в) Ніжин; г) Рубіжне. 3. Центри виробництва азотних добрив: а) Сєверодонецьк; б) Івано-Франківськ; в) Ялта; г) Дніпродзержинськ. 4. Центри виробництва фосфатних добрив: а) Суми; б) Стебник; в) Вінниця; г) Шостка. 5. Виробництво шин, гумо-азбестових виробів, виробів із пластмас зосереджено в містах: а) Дніпропетровськ; б) Луцьк; в) Калуш; г) Біла Церква.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Переглядів: 918 | |
Схожі уроки:
Всього коментарів: 0 | |