Цілі уроку: обговорити поняття «стать» та значення наявності різних статей у тварин, ознайомити учнів зі статевими ознаками людини, розглянути механізми визначення статі.

Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами будови чоловічих та жіночих статевих органів, малюнки або фотографії самців та самиць різних видів тварин.

Базові поняття й терміни: стать, статевий диморфізм, первинні статеві ознаки, вторинні статеві ознаки, визначення статі, хромосоми, аутосоми, статеві хромосоми, X-хромосома,

Y-хромосома.

Концепція уроку

Обговорити поняття «стать» та значення наявності різних статей у тварин для успішного виживання та ефективної еволюції виду; нагадати особливості роботи залоз внутрішньої секреції та функції гормонів, які продукуються статевими залозами; ознайомити учнів із первиними і вториними статевими ознаками людини, вказати на головну роль ендокринної системи у формуванні цих ознак; розповісти про різноманіття можливих варіантів визначення статі у тварин; докладно розглянути механізм визначення статі у людини.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Що таке «онтогенез»?

2. Які етапи можна виділити в онтогенезі людини?

3. Який момент є початком постембріонального періоду онтогенезу?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Визначення поняття «стать»

Стать — це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють особин різної статі одного виду. Особини різної статі продукують у процесі розмноження різні типи гамет, що забезпечує збільшення генетичного різноманіття їх нащадків. У багатоклітинних тварин виділяють особини чоловічої та жіночої статі. Особини чоловічої статі утворюють велику кількість дрібних гамет, які мають дуже обмежений запас поживних речовин, але здатні до руху. Особини жіночої статі утворюють відносно невелику кількість великих гамет, які мають значний запас поживних речовин, але не здатні рухатися. Така спеціалізація дозво-

ляє, з одного боку, забезпечити нащадків достатнім для розвитку запасом поживних речовин, а з іншого — ефективно здійснювати пошук гамет, сформованих особиною іншої статі. Між собою особини різної статі відрізняються за первинними і вториними статевими ознаками. Первинні статеві ознаки — це анатомо-морфологічні особливості організму, які забезпечують утворення відповідних гамет і запліднення. До первинних статевих ознак відносять статеві залози, статеві провідні шляхи, зовнішні статеві органи. Вторинні статеві ознаки — це анатомо-морфологічні особливості організму, що відіграють певну роль у процесах розвитку організму й регуляції фізіологічних процесів, які в особин різної статі відбуваються по-різному. У людини чоловіки та жінки також відрізняються за первинними і вторинними статевими ознаками. Так, існує ряд відмінностей у будові скелета жінки, особливо таза та черепа, меншою мірою у будові м’язів. М’язові тканини жінок, як правило, меншого об’єму та становлять близько 23 %, натомість у чоловіків — 40 %.

Первинні статеві ознаки людини

Вторинні статеві ознаки людини

Визначення статі

У тварин існує досить багато способів визначення статі. Вона може визначатися як під впливом зовнішніх умов (наприклад, у крокодилів стать залежить від температури, за якої дозрівали яйця), так і генетично (з допомогою статевих хромосом або іншим способом).

У людини головну роль у визначенні статі відіграють статеві хромосоми. Наша спадкова інформація зосереджена головним чином у ядрі клітин нашого тіла і представлена там у вигляді 23 пар хромосом (кожна хромосома представлена двома екземплярами) —

спеціальних тілець, до складу яких входять білки та ДНК. Тобто всього кожна клітина нашого організму містить 46 хромосом. Лише в гаметах хромосом не 46, а 23. У них кожна хромосома предсталена лише в одному екземплярі. 22 пари хромосом у чоловіків і жінок однакові. Ці хромосоми називають аутосомами. А от хромосоми останньої пари у чоловіків і жінок відрізняються (це так звані статеві хромосоми). У жінок статеві хромосоми представлені двома великими Х-хромосомами, а у чоловіків є одна велика Х-хромосома

й одна маленька Y-хромосома. Маленька Y-хромосома містить мало спадкової інформації, але виконує дуже важливу функцію. Саме ця хромосома «вмикає» програму розвитку чоловіків. Без її наявності розвиток організму чоловіка неможливий. Оскільки жіночі клітини мають у своєму ядрі лише Х-хромосоми, то й у гаметах жіночого організму будуть знаходитися лише статеві хромосоми цього типу. Тобто за цією ознакою всі жіночі гамети будуть однаковими. Під час утворення ж чоловічих гамет одна половина з них отримає Х-хромосому, а інша — Y-хромосому. Тобто за цією ознакою чоловічі гамети будуть двох типів. Стать майбутньої дитини визначається в момент запліднення. Якщо з яйцеклітиною злився сперматозоїд, який має Х-хромосому, то народиться дівчинка. А якщо сперматозоїд мав Y-хромосому, то народиться хлопчик.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Які первинні статеві ознаки властиві жінкам?

2. Які первинні статеві ознаки властиві чоловікам?

3. Які вторинні статеві ознаки властиві жінкам?

4. Які вторинні статеві ознаки властиві чоловікам?

5. Як визначається стать майбутньої дитини?

V. Домашнє завдання