Мета: познайомити учнів з подіями історії Іспанії, дати поняття про правління Карла V та Філіппа II, дослідити процес зміцнення абсолютизму в Іспанії. основні поняття та терміни: «автодафе», «кортеси», «комунерос».

Основні дати та події:

•  1516–1555 рр. — правління Карла I (V);

•  1519 р. — проголошення Карла I Карлом V — імператором Священної Римської імперії;

•  1555–1598 рр. — правління Філіппа II.

Обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  репродукції  портретів Карла V, Філіппа II.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  показувати на карті іспанські колоніальні володіння;

•  описувати двір іспанського монарха;

•  порівнювати абсолютні монархії Франції та Іспанії; правління Карла I (V) та Філіппа II, особливості їхньої внутрішньої та зовнішньої політики;

•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з поняттями

Учні мають дати визначення термінам і поняттям: «станова монархія», «централізована держава», «гугенот», «громадянська війна», «Генеральні  штати»,  «абсолютна  монархія»,  «Реформація»,  «Контрреформація».

Робота з таблицею

Порівняйте станову та абсолютну монархії.

Фронтальна бесіда

1.  Порівняйте положення трьох основних станів Франції.

2.  Поясніть, чому у Франції лютеранство досить швидко змінилося на кальвинізм.

3.  Поясніть, чому протистояння між католиками і гугенотами призвело до багаторічних воєн.

4.  Чи повинен був король Франції, католик, відчувати провину за Варфоломіївську ніч?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Сучасники небезпідставно  говорили, що  у  володіннях Карла V «ніколи не заходить сонце». До його  імперії увійшли Австрія, Німеччина, Нідерланди,  частина  Італії,  Іспанія  та  заморські  володіння — Мексика і Перу. Але він програв боротьбу між католиками і протестантами у своїй країні і зрікся престолу. Його син Філіпп II увійшов

в історію як фанатичний католик, душитель свободи і знань.

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Іспанський абсолютизм

Уч и т е л ь.  У  період  правління  Карла  V  (1516–1555)  і  Філіпа  II (1555–1598) відбулося посилення центральної влади, але величезна територія висувала свої умови.

— Іспанський абсолютизм мав свої особливості. В Іспанії  роль кортесів — органів станово-представницької монархії, як і в інших країнах, втрачала  у цей час  свою  значущість. Кортеси  займалися лише  затвердженням нових податків і позик королю.

У своїй  політиці  іспанський  абсолютизм  орієнтувався  на  церкву і феодалів,  державний  апарат  користувався  певною  самостійністю. В Іспанії не  було  єдиної національної мови,  зберігалися  відокремлені етнічні групи. На відміну від інших держав Європи, абсолютна монархія в Іспанії не відіграла прогресивної ролі і не змогла забезпечити справжньої централізації.

Економічний розвиток

Робота в групах

Учитель ділить клас на групи, нагадує правила групової роботи. Учням пропонується на основі матеріалу підручника, інформативних текстів  і документів підготувати повідомлення на тему «Економічний стан Іспанії».

Текст 1. Сільське господарство (1-а група)

Найбільш густонаселеною частиною Іспанії була Кастилія, де проживало три чверті населення Піренейського півострова. Як і в решті областей країни, земля в Кастилії належала королю, дворянству, католицькій церкві  і духовно-рицарським орденам. Основна маса кастильських селян були особисто вільними.

У соціально-економічному плані Арагон, Каталонія і Валенсія суттєво відрізнялися від Кастілії. Тут й у XVI ст. зберігалися найбільш жорстокі форми феодальної залежності. Феодали успадковували майно селян,  втручалися  в  їхнє  особисте  життя,  могли  піддавати  їх  тілесним покаранням і навіть стратити.

Протягом багатьох століть важливою галуззю сільського господарства Кастилії було перегінне вівчарство.

Основна маса овечих отар належала привілейованій дворянській корпорації — Месті, що користувалася особливим заступництвом королівської влади.

Двічі на рік, навесні та восени, тисячі овець переганялися з півночі на південь півострова широкими дорогами (каньядами), прокладеними через оброблені поля, виноградники, оливкові гаї. Десятки тисяч овець, просуваючись країною, завдавали величезного збитку землеробству. Під страхом тяжкого покарання сільському населенню заборонялося обгороджувати свої поля від стад овець, що просувалися їхньою територією. Ще  у XV  ст. Места отримала право  випасати  свої  стада на пасовищах сільських і міських общин, брати у безстрокову оренду будь-яку ділянку землі,  якщо  вівці  паслися  на  ній  протягом  одного  сезону  (Удальцова З. В., Карпов С. П. История средних веков. — Т. 2. — С. 119–120). Завдання

1.  Назвіть найбільш економічно розвинену область Іспанії.

2.  Поясніть, чому Арагон, Каталонія і Валенсія відставали в економічному розвитку від Кастилії.

3.  Яка  галузь  сільського  господарства  найбільш швидкими  темпами

розвивалася у Кастилії?

4.  Чому розвиток вівчарства завдавав відчутних збитків землеробству?

Текст 2. Економічні проблеми (2-а група)

Податкова  система  в  Іспанії  також  ускладнювала  розвиток  капіталістичних елементів в економіці країни.

Найбільш тяжким податком була алькабала — десятивідсотковий податок з кожної торгової операції; до того ж, існувала ще величезна кількість постійних і надзвичайних податків, розміри яких протягом XVI ст. постійно зростали, поглинаючи до 50 % доходів селянин і ремісників. Важке становище селян погіршувалося всілякими державними повинностями (транспортування вантажів для королівського двору і війська, постій солдат, постачання продовольства для армії та ін.).

Іспанія була першою країною, що відчула на собі вплив революції цін. Протягом XVI ст. ціни виросли у 3,5–4 рази. Уже в першій четверті XVI ст. спостерігалося підвищення цін на предмети першої необхідності і перш за все на хліб. Здавалося б, ця обставина повинна була сприяти зростанню  товарності  сільського  господарства.  Проте  встановлена у 1503 р. система такс (максимальних цін на зерно) штучно утримувала низькі ціни на хліб, тоді як решта продуктів швидко дорожчала. Це призвело до скорочення посівів зернових і до різкого падіння виробництва зерна у середині XVI ст. Починаючи з 30-х років більшість районів країни ввозила хліб з-за кордону — з Франції та Сіцілії. На привізний хліб не поширювалася дія закону про такси, а тому він продавався у 2–2,5 рази дорожче, ніж зерно, що вирощувалося іспанськими селянами. (Удальцова З. В., Карпов С. П. История средних веков. — Т. 2. — С. 121.)

Завдання

1.  Назвіть загальну суму податків, яку повинні були сплачувати ремісники й селяни.

2.  Який податок вважався найненависнішим в Іспанії?

3.  Чому в Іспанії різко виросли ціни на хліб?

4.  Назвіть проблеми економічного розвитку Іспанії.

Текст 3. Мануфактурне виробництво (3-я група)

Великою популярністю користувалися в Європі  іспанські шовкові тканини, що славилися своєю високою якістю, яскравістю та стійкістю фарб. Головними центрами виробництва шовку були Севілья,Толедо, Кордова, Гранада і Валенсія.

Дорогі шовкові тканини мало споживалися на внутрішньому ринку  і йшли переважно на експорт, так само, як і парча, оксамит, рукавички, капелюхи, що виготовлялися у південних містах. У той же час грубі дешеві шерстяні, а також тканини з льону ввозилися до Іспанії з Нідерландів та Англії.

Важливою галуззю господарства із зачатками мануфактури була металургія. Північні області  Іспанії разом  зі Швецією  та Середньою Німеччиною посідали важливе місце у виробництві металу в Європі. На базі  руди, що  здобувалася  тут,  розвивалося  виробництво  холодної  та

вогнепальної  зброї, різних  металевих  виробів,  у  XVI  ст.  виникло  виробництво мушкетів та артилерійських знарядь. Окрім металургії, були розвинені  суднобудування  й  рибальство.

Головним  портом,  де  велася торгівля з Північною Європою, був Більбао,

який перевершував Севілью  до  середини XVI  ст.  за обладнанням  та обігом  вантажів. Північні області брали активну участь в експортній торгівлі вовни, що надходила з  усіх областей країни  до міста Бургос. Навколо осі Бургос — Більбао розгорталася жвава економічна діяльність, пов’язана з торгівлею Іспанії з Європою, і в першу чергу з Нідерландами.

Іншим старим економічним центром Іспанії вважався район Толедо. Саме це місто уславилося виготовленням сукна, шовкових тканин, зброї та обробленої шкіри.

З другої четверті XVI ст. у зв’язку з розширенням колоніальної торгівлі починається піднесення Севільї.

У місті та навколо нього виникла мануфактура  з  виробництва  сукон,  керамічних  виробів,  розвинулося виробництво  шовкових  тканин  і  переробка  шовку-сирцю,  швидко збільшувалися темпи кораблебудування й розвивалися галузі, пов’язані зі спорядженням флоту. Родючі долини в околицях Севільї та інших південних міст перетворилися на  суцільні  виноградники  та  оливкові  гаї. Вино та оливкове масло стали головними статтями іспанського експорту до Америки. (Удальцова З. В., Карпов С. П. История средних веков. — Т. 2. — С. 121–122.)

Завдання

1.  Назвіть галузі господарства в Іспанії, де розвивалося мануфактурне виробництво.

2.  Назвіть центри виробництва шовку.

3.  Назвіть центри виробництва металу.

4.  Назвіть центри виробництва зброї.

5.  Що імпортувала Іспанія?

6.  Які товари експортувала Іспанія?

7.  З якими державами Іспанія підтримувала економічні зв’язки?

Текст 4. Прибутки іспанської монархії від своїх володінь за часів Карла V (4-а група)

Нідерланди  до початку царювання Філіппа  II  вважалися  в Європі найбагатшою країною серед усіх володінь іспанського короля, країною, яка давала іспанському уряду більше прибутків, ніж інші, не виключаючи й Нового Світу.

 (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 197).

 Запитання

Чому величезні володіння Карла V давали менше прибутків, ніж одна провінція Нідерланди?

У ч и т е л ь. У першій половині XVI ст. в Іспанії створилася сприятлива обстановка для розвитку промисловості й торгівлі. Проте як у сільському господарстві, так і в промисловості й торгівлі, нові прогресивні економічні відносини стикалися з опором феодальної верхівки. Незважаючи на економічний підйом, що припадає на першу половину XVI ст.,

Іспанія  залишалася  в  цілому  аграрною  країною  із  слаборозвиненим внутрішнім ринком.

Повстання «комунерос»

Учитель пропонує  учням прослухати повідомлення про правління Карла V. Під час розповіді учні складають 4 запитання за змістом повідомлення і ставлять їх одне одному.

Повідомлення учня

Молодий  король  Карл  I  (V)  (1516–1555), перш  ніж  заступити  на престол,  виховувався  у Нідерландах.  Він  погано  говорив  іспанською, його  почет  та  оточення  складалися  головним  чином  з  фламандців. У перші роки Карл керував Іспанією з Нідерландів. Обрання на імператорський престол Священної Римської імперії, подорож до Німеччини й витрати на коронацію вимагали величезних коштів, що лягло важким тягарем на кастильську казну. Прагнучи створити «всесвітню імперію», Карл V з перших років свого  правління  розглядав  Іспанію  перш  за  все  як  джерело  фінансових і людських ресурсів для здійснення імперської політики в Європі. Гроші щороку дедалі важче було отримувати. У 1519 р. король для отримання нової позики був змушений прийняти умови, висунуті кортесами, серед яких була вимога, щоб король не  залишав  Іспанію, не призначав  іноземців на державні посади, не віддавав їм на відкуп збирання податків. Проте  негайно  ж  після  отримання  грошей  король  залишив  Іспанію, призначивши намісником фламандця кардинала Адріана Утрехтського.

Спалахнуло повстання, яке отримало назву «комунерос».

Повстання  тривало  протягом  1520–1522 рр.  У ньому  взяли  участь дворяни,  городяни,  представники  духівництва,  ремісники.  Кардинал написав Карлу V, що  «немає  в Кастилії жодного  селища,  яке не приєдналося б до бунтівників». Вимоги повсталих: незалежність депутатів кортесів від королівської влади, надання їм права збиратися кожні три роки, незалежно від волі монарха, заборона продажу державних посад, закриття  доступу  дворян  до  муніципальних  посад,  введення  податків для дворянства.

Але незабаром повсталі розділилися. Дворяни перейшли на сторону влади.  Повстання  набуло  антифеодального  характеру  й  було  придушене.

Карл V провів життя у походах і майже не бував в Іспанії. Так, понад двадцять років він воював  із Францією (1521–1544). Ці війни поклали початок суперництву за домінування в Європі між Габсбургами та французькими королями.

Карл V прагнув створити єдину християнську імперію. У роки його правління  почалася  Реформація.  Він  оголосив  війну  новому  вченню, причому не тільки тому, що був ярим прихильником католицизму, але й тому, що розумів: варто дозволити князям захопити владу, і незабаром від влади імператора не залишиться нічого. Німеччину охопили релігійні  війни.  Після  підписання  в  1555 р.  Аугсбурзького  миру  у  кожному князівстві встановлювалася  така віра, яку сповідав князь. Після краху своїх планів Карл V зрікся престолу і передав іспанську корону своєму синові Філіппу II.

Творче завдання

Використовуючи матеріали повідомлення  та карту  атласа  «Реформація  та Контрреформація  в Європі  в  XVI–XVII  ст.»,  виконайте  завдання:

1.  Назвіть  (і  покажіть  на  карті)  території,  які  входили  до  складу  володінь Карла V.

2.  Назвіть держави, які мали спільні кордони з імперією Карла V.

3.  Назвіть  протестантські  віросповідання,  які  поширилися  на  території Священної Римської імперії.

4.  Чому Карла V не підтримувало населення Іспанії?

5.  Розкажіть про повстання «комунерос».

6.  Назвіть причини зречення Карла V влади.

Політика Філіппа II

Самостійна робота

Учитель пропонує  учням  самостійно  ознайомитися  з  текстом підручника  та  історичними  текстами  й  дати  характеристику  правлінню Філіппа II.

Текст 5

За часів Філіппа II (1556–1598) Реформація в Іспанії була остаточно знищена. Інакше й бути не могло за царювання короля, який був глибоко переконаний, що поза католицькою церквою немає порятунку, і говорив:  «Краще  пустеля,  ніж  країна,  населена  єретиками»;  або:  «Якби мій син зробився єретиком, то я перший приніс би дрів, щоб спалити його».

Інквізиція за часів його правління з особливою старанністю розшукувала і притягувала до свого суду всіх нетвердих у католицтві, і багато хто з них кінчав життя на багатті. Жертвою її, між іншим, став старший син короля (дон Карлос) за те, що висловлювався проти релігійної нетерпимості, — він помер у в’язниці (Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М., 1995. — С. 93).

Текст 6

Філіпп не  був  скільки-небудь  значною  людиною. Малоосвічений, обмежений, дріб’язковий і жадібний, украй наполегливий у переслідуванні своєї мети, новий король був глибоко переконаний у непохитності своєї влади і тих принципів, на яких ця влада базувалася, — католицизму  та  абсолютизму. Похмурий  і мовчазний, цей канцелярист на  троні все  своє життя провів  зачиненим  у  своїх покоях. Йому  здавалося, що паперів і розпоряджень достатньо для того, аби знати все і розпоряджатися всім. Як павук у темному кутку, він плів незримі нитки своєї політики. Але ці нитки  рвалися  від  дотику  свіжого  вітру  бурхливого  і неспокійного часу: його армії часто зазнавали поразок, його флоти йшли

на дно, і він із сумом визнавав, що «єретичний дух сприяє торгівлі і процвітанню». Це не завадило йому сказати: «Я вважаю за краще зовсім не мати підданих, ніж мати таких єретиків».У країні лютувала феодально-католицька реакція, вища судова влада  з релігійних справ  зосередилася в руках  інквізиції.  (Удальцова З. В., Карпов С. П. История средних веков. — Т. 2. — С. 124).

Текст 7

Для  Філіппа  II  Іспанія  стала  найголовнішою  частиною  його  володінь.  Вся  політика  Філіппа  II  визначалася  інтересами  іспанського дворянства, яке прагнуло пограбування підвладних країн.

Філіпп  II  не  залишав  надію  винищити  всіх  протестантів  в Англії, Франції  та Нідерландах. Але наприкінці  правління  він  був  змушений визнати, що майже всі його грандіозні плани зазнали краху, а морська могутність Іспанії була зламана. Північні провінції Нідерландів відділилися  від  Іспанії.  Державна  казна  була  порожня.  Країна  перебувала

у важкому економічному занепаді.

1.  Назвіть основні напрями політики Філіппа II.

2.  Охарактеризуйте Філіппа II як історичну особу.

V. Закріплення знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  Назвіть особливості державного устрою Іспанії.

2.  Розкажіть про боротьбу іспанських монархів з Реформацією.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Складіть діалог між імператором Карлом V та імператорським радником у січні 1556 р.

3.  Підготувати повідомлення про герцога Альба.