Мета: дати уявлення про економічну та соціальну структуру, причини та основні події релігійних війн у Франції; дослідити процес зміцнення королівської влади; закріпити переконання у тому, що релігійний фанатизм призводить до протистояння й війни, загибелі людей. основні поняття та терміни: «буржуазія», «Реформація», «громадянська війна», «Варфоломіївська ніч», «сеньйор», «секуляризація», «Генеральні штати»; «гарант», «централізована держава», «громадянська війна», «гугенот».
Основні дати та події:
• 1562 р. — початок громадянських війн;
• 1572 р. — Варфоломіївська ніч;
• 1594–1610 рр. — роки правління Генріха IV Бурбона.
• 1586–1642 рр. — роки життя Рішельє Армана Жана дю Плессі.
Обладнання: підручник, історичний атлас, репродукції портретів Генріха IV.
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
• давати характеристику станам французького суспільства;
• пояснювати причини посилення королівської влади;
• давати характеристику економічного стану Франції;
• називати причини релігійних війн;
• розповідати про основні події періоду, що вивчається;
• працювати з документами;
• давати характеристику діяльності Генріха IV та кардинала Рішельє;
• висловлювати власну думку щодо подій, що вивчаються.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина уроку
ІІ Актуалізація опорних знань
Робота з картками
Картка 1
Співвіднесіть імена і факти біографій.
а) М. Лютер
1) вождь Селянської війни в Німеччині
б) Т. Мюнцер
2) реформатор церкви в Німеччині
в) Ж. Кальвін
3) засновник Ордену єзуїтів
г) І. Лойола
4) реформатор церкви у Швейцарії
Відповідь: а — 2; б — 1; в — 4; г — 3.
Картка 2
Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризують М. Лютера.
1. У дитинстві просив милостиню, виспівуючи псалми на славу Гос пода.
2. Прихильник жіночої краси.
3. Заснував нове вчення — кальвінізм. 4. Навчався в Ерфуртському університеті.
5. Очолив Селянську війну.
6. Переклав Біблію німецькою мовою.
7. «На тому стою і не можу інакше».
Відповідь: 1, 4, 5, 6, 7.
Картка 3
Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризують Т. Мюнцера.
1. Був високоосвіченою людиною.
2. Виступав з проповідями на вулицях Віттенберга.
3. Заснував нове вчення — лютеранство.
4. Переконував селян, що влада може перебувати в руках народу.
5. Очолив Селянську війну.
6. Оголосив себе главою церкви.
Відповідь: 1, 4, 5.
Картка 4
Поясніть вирази.
• «Вчення Лютера підтримує монархічний порядок, а Кальвіна — республіканський».
• «Церква стала більш дешевою».
• Хто збагатився, той «божий обранець».
• «Повернути маси, що заблукали, в огорожу церкви».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель пропонує учням за методом «Мозковий штурм» назвати вже відомі факти з історії Франції.
Передбачувані відповіді учнів
• королівський домен;
• слабка влада короля;
• феодальна роздробленість;
• три стани;
• Генеральні штати;
• Столітня війна;
• посилення королівської влади;
• об’єднання Франції.
Уч и т е л ь. Франція завершила до кінця XV ст. об’єднання своїх земель і стала найбільшою в усій Європі державою за територією та кількістю жителів. У Франції проживало близько 15 млн жителів. Об’єднання країни створило сприятливі умови для подальшого економічного зростання та зміцнення влади.
IV. Опрацювання нового навчального матеріалу
Централізація влади
Уч и т е л ь. Наприкінці XV ст. завершилося об’єднання Франції. Уже за Людовіка XI (1461–1483) Франція набула ознак централізованої держави.
Робота з поняттями
Учитель пропонує учням дати визначення поняттю «централізована держава» і записати його у зошит.
Централізована держава — політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної структури при утвердженні у країні єдиної влади короля, єдиних законів, єдиних органів управління, єдиних податків та постійної армії.
Уч и т е л ь. Влада короля у Франції з часом стала настільки сильною, що Франциск I (1515–1547) перестав скликати Генеральні штати, а найважливіші рішення приймав, радячись з довіреними людьми, що входили до королівської ради. Для затвердження нового закону йому було достатньо написати «Бо така воля наша». Проте влада потребувала підтримки. Хто ж міг підтримувати владу короля?
Стани французького суспільства
Творче завдання
Учитель пропонує учням познайомитися з історичними документами, відповісти на запитання та заповнити схему «Стани французького суспільства».
Текст 1
За своїм становищем і гідністю кожен із жителів може належати до одного з трьох станів.
Під дворянством мають на увазі тих, хто користується привілеєм не сплачувати податки та зобов’язаний тільки особистою військовою службою.
Третій стан складається з людей пера, яких називають людьми довгої мантії, — купців, ремісників, плебеїв і селян — та з людей мантії, хто має ступінь президента або радника або носить подібне звання, стає дворянином і привілейованим через обійману ним посаду і вважається таким протягом свого життя (М. Суріано. Коментарі про королівство Франції // История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 210–211).
Текст 2
Король у здійсненні влади спирався на дворян, дворяни у свою чергу підтримували короля — гаранта їхнього привілейованого становища.
Із затвердженням абсолютизму король брав на себе турботу з утримання дворянства.
Одним із важливих джерел утримання дворянства була військова
служба.
Із часом французьке дворянство поповнювалося багатими людьми з міських верхів: міською знаттю та іменитим купецтвом. Дворянське звання отримував той, хто купував дворянські землі, і той, хто обіймав певну посаду у державному апараті, і той, хто купував посаду місце судді, прокурора, міського радника (Удальцова З. В. , Карпов С. П. История средних веков. — М., 1991. — С. 228–229).
Запитання
1. Назвіть стани французького суспільства.
2. Чи можна стверджувати, що французьке дворянство було замкненою соціальною групою? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Кого можна віднести до «дворянства шпаги»?
4. Яким чином «люди довгої мантії» могли стати дворянами?
5. Хто входив до третього стану?
Економічний розвиток
Уч и т е л ь. У Франції, як і в інших країнах, почався процес зародження капіталістичних відносин.
Самостійна робота
Учитель пропонує учням за допомогою карти «Франція у XVI — І пол. XVII ст.» і запитань письмово охарактеризувати економічний розвиток Франції у XVI — І пол. XVII ст.
1. Назвіть мануфактурні центри Франції.
2. Назвіть галузі промисловості, які розвивалися у Франції.
3. Назвіть металургійні центри Франції.
4. Назвіть місця видобутку солі.
5. Перерахуйте центри виробництва тканини.
6. Назвіть торгові порти.
7. Назвіть центри виробництва вина.
Робота з історичним текстом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.
Текст 3. Едикт про іноземну торгівлю, 1572 р.
«Для того, щоб наші піддані могли краще займатися мануфактурою та обробкою вовни, льону, прядива і кужеля, що зростають у великій кількості у нашій країні, і щоб вони могли отримати вигоду від чужоземців, які приїжджають до нас для закупівлі цих матеріалів за дешевою ціною, перевозять їх до себе, віддають в обробку, а потім ввозять до нас сукно і полотно і продають за непомірно високою ціною, ми повеліваємо, щоб не було дозволено нікому... вивозити з нашого королівства вовну, льон, прядиво і кужіль. Ми так само забороняємо найсуворішим чином будь-яке ввезення до нашого королівства вовни, полотна, золотої та срібної бахроми, оксамиту, атласу, тафти... — під страхом конфіскації
названих товарів» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 211–212).
1. Для чого король Франції Карл IX прийняв такий указ?
2. До чого повинні були призвести такі заходи уряду?
Уч и т е л ь. Така політика держави має назву меркантилізму — сприяння вітчизняній торгівлі і протекціонізму — сприяння національній промисловості. Проте король накладав на приватні промислові підприємства високі податки, тим самим позбавляючи буржуазію частини доходів та затримуючи розвиток промисловості і торгівлі. Саме це й пояснювало прагнення багатих буржуа стати дворянами.
Громадянські війни у Франції
Уч и т е л ь. У XVI ст. у Франції, як і в інших європейських країнах, почалася боротьба між феодалізмом і капіталізмом. До Франції у цей час проникають реформаційні вчення. Особливо тут поширився кальвінізм, тому ця боротьба, перетворившись на релігійну, і набула характеру громадянських воєн.
Варіант 1. Робота методом «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням прочитати текст підручника і відповісти на питання, записані на дошці. По ходу відповідей вчитель витирає дошку.
1. Причини релігійних війн.
2. Лідери ворогуючих сторін.
3. Основні події.
4. Результати.
5. Наслідки.
Варіант 2. Самостійна робота
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з текстом підручника й заповнити таблицю «Громадянські війни у Франції (1562–1564)».
Орієнтовний варіант таблиці
Дати
Основні події
Наслідки
1559
Завершення воєн між Францією та Іспанією
Армія розбещена, багато солдат і офіцерів
залишилися без діла
1560
Королем Франції став Карл IX
Реальна влада перейшла до його матері —
Катерини Медичі
1562
Герцог Гіз напав на зібрання гугенотів поблизу містечка Вассі
Привід для початку релігійних воєн
1562–1570
Три війни гугенотів і католиків. Кожне з угруповань прагнуло
впливати на короля і правити від його імені
Загинули майже всі вожді з обох сторін. На
чолі гугенотів постав Генріх Наваррський
і Коліньї, католиків очолив Генріх Гіз та
його брати
1570
Сен-Жерменський едикт (едикт примирення)
Гугеноти дістали право обіймати державні
посади, їм відійшли чотири фортеці, було
дозволено кальвіністське богослужіння
1572 (у ніч на 24 серпня)
Варфоломіївська ніч — побиття гугенотів у Парижі
Адмірал де Коліньї загинув, Генріх Наваррський і принц Конде були заарештовані та перейшли в католицтво. У 1576 р. гугеноти створили на півдні Франції «державу в державі» — Конфедерацію гугенотів на чолі з Генріхом Бурбоном
1574
Королем Франції стає
Генріх III
Престиж королівської влади був остаточно
підірваний
1576
Створення Конфедерації гугенотів на півдні та Католицької ліги на
півночі
Католики уклали таємний союз з королем
Іспанії Філіппом II
1588
Повстання в Парижі
Генріх III втік із Парижа та уклав союз
з Генріхом Бурбоном, проголосивши його
своїм спадкоємцем; у Парижі став волода-
рювати Генріх Гіз
1589
Убивство Генріха Гіза
за наказом короля
Генріха III
У відповідь на це Католицька ліга ініціювала вбивство самого Генріха III. Так обірвалася династія Валуа на французькому престолі. Королем стає вождь гугенотів Генріх Бурбон (Генріх IV)
1591
Іспанська армія увійшла у Париж за домовленістю з Католицькою лігою
Спалах масових селянських повстань.
Дворянство та буржуазія об’єдналися нав-
коло Генріха IV. Парижани погоджувалися
визнати його королем, якщо він прийме
католицтво
1593
Перехід Генріха IV у католіцизм, який при цьому виголосив відому
фразу «Париж вартий меси!»
Коронація Генріха IV в Реймсі
1594
Вступ Генріха IV до Парижа як нового короля Франції
Припинення громадянських воєн. Укла-
дення миру з Іспанією. Затвердження ди-
настії Бурбонів
1598
Нантський едикт
Католицтво визнано державною релігією, Гугеноти отримали право сповідувати свою релігію. Закінчення воєн. Франція за часів Генриха ІV
Учитель пропонує учням скласти характеристику діяльності Генріха IV, використовуючи текст підручника та історичні тексти.
Текст 4
Генріх IV в пам’яті французів вважався «добрим королем», який «хотів би, щоб недільними днями кожний селянин мав у себе за обідом курку».
Генріх IV зменшив щорічний податок з населення.
Заборонив заарештовувати за борги селян, продавати їхню худобу та знаряддя праці. Запровадив громадські роботи на спорудженні будівель, мостів, шляхів сполучення.
Він сприяв розвиткові промисловості і торгівлі, особливо виробництву вовни, шовку, металу та зброї. Було відкрито багато королівських мануфактур. Король брав участь у створенні заморських купецьких компаній (Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М., 1995. — С. 141).
Текст 5
Традиційну політику Франції, ворожу Габсбургам, знову відновив Генріх IV. Священна ліга, що наполегливо боролася з Генріхом і тривалий час не визнавала його прав на престол, черпала свою силу у військах і грошах Філіппа II. Коли Генріх IV заступив на престол, багато міст і фортець Франції були зайняті іспанськими військами; перші роки його царювання пройшли у війні з Філіппом II. Лише необхідність зайнятися внутрішніми справами Франції, що, врешті-решт, вкрай занепали під час тривалих міжусобних війн, змусила його на якийсь час відмовитися від боротьби з Іспанією й укласти з нею мир. Коли ж внутрішній стан Франції упорядкувався і могутність її зміцнилася, Генріх IV замислив знов розпочати боротьбу з Габсбургами... Але під час підготовки до цієї війни він був убитий вихованцем єзуїтів Равальяком (1610) (Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М., 1995. — С. 140).
Текст 6. Нантський едикт
Генріх, милістю божою, король Франції і Наварри, всім присутнім і тим, хто має з’явитися, — привіт. Цим вічним і невідмітним едиктом ми сказали, оголосили і повелівали таке:
VI. Щоб не дати жодного приводу для смути і розбратів серед наших підданих, ми дозволили й дозволяємо сповідаючим так звану реформовану релігію жити й мешкати в усіх містах і місцях нашого королівства й підлеглих нам областях без переслідувань, утисків і примушень робити будь-що у справі релігії, проти їхньої совісті; їх із цього приводу не розшукуватимуть у будинках і місцях, де вони побажають жити...
XVIII …забороняємо всім нашим підданим будь-якого звання і положення віднімати силою та обманом, проти волі їхніх батьків, дітей названої релігії, щоб охрестити і конфірмірувати їх у католицькій, апостольській і римській церкві.
XXII. Повеліваємо, щоб не було жодної відмінності щодо названої релігії при прийомі учнів до університетів, колегій та шкіл, а хворих і бідних — до госпіталів та установ суспільного піклування...
XXVII. ...Ми оголошуємо, що всі, хто сповідує або сповідуватиме так звану реформовану релігію, мають право обіймати й відправляти всі суспільні посади — королівські, сеньйоріальні або міські — у нашому королівстві і підвладних нам провінціях, землях і сеньоріях, незважаючи на всі клятви, що цьому суперечать і можуть прийматися та допуска-
тися до нас без відмінності...
Даний у Нанті, у квітні 1598 р., у дев’ятий рік нашого царювання
(История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 220).
Результати роботи заносяться до таблиці «Діяльність Генріха IV».
Напрям діяльності
Зміст
Релігійна
Соціальна
Економічна
Зовнішньополітична
Франція за часів герцога Рішельє
Уч и т е л ь. Сьогодні кардинала Рішельє частіше сприймають не як історичного діяча, а як персонажа романа Дюма — супротивника д’Артаньяна. Як відомо, хоробрий гасконець відмовився служити всемогутньому міністру, помітивши: «Всі мої друзі знаходяться серед мушкетерів короля, вороги, через якусь фатальну випадковість, служать вашому високопреосвященству». Симпатії читачів беззастережно належать д’Артаньяну, хоча у Рішельє були всі підстави не любити таких, як він. Саме такі хоробрі, але нерозсудливі дворяни заважали йому керувати країною.
Работа у групах
Кожна група, опрацювавши історичні тексти, дає відповідь на запитання та узагальнюючи їх, складає історичний портрет герцога Рішельє.
(Орієнтовний план характеристики історичного діяча див. в уроці 2.)
Текст 7 (1-а група)
Рішельє Арман Жан дю Плессі (1585–1642), кардинал з 1622 р., з 1624 р. — глава королівської ради, фактичний правитель Франції протягом 18 років.
Пріоритетом його внутрішньої політики стала боротьба з протестантською опозицією та зміцнення королівської влади, а головною зовнішньополітичною задачею — підвищення престижу Франції і боротьба з гегемонією Габсбургів в Європі.
Бажаючи встановити необмежену владу, Рішельє оголосив гугенотам війну, щоб позбавити їх політичних прав, які відрізняли їх від інших французів. Він оволодів їхньою головною фортецею Ла-Рошель, а потім захопив й інші фортеці гугенотів. Будучи за походженням дворянином, він на користь держави прагнув обмежити владу і права дворян. З цією метою він знищив деякі вищі посади, які обіймали родовиті дворяни, заборонив дуелі, зруйнував декілька замків, які служили притулком для непокірних дворян, і перестав збирати Генеральні штати.
Прагнучи зміцнити королівську владу у галузі фінансів, внутрішньої та зовнішньої політики, Рішельє ініціював створення єдиного зведення французьких законів, провів ряд адміністративних реформ: запровадив у провінціях посади інтендантів (керівників), що призначалися королем, реорганізував поштову службу. Інтересам абсолютизму відповідала
й економічна політика Рішельє. У 1629–1642 рр. у Франції були створено 22 торговельні компанії (Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М., 1995. — С. 144).
1. Назвіть основні напрямки внутрішньої політики Рішельє.
2. Як Рішельє вирішив релігійну проблему у Франції?
Текст 8 (2-а група)
Першочергового значення він надавав пропаганді урядової політики. Чи не першим він зрозумів значення «ідеологічної дії» на громадську думку. З цією метою він створив у 1631 р. «Оагейє» — першу французьку газету, перетворену ним на рупор урядової політики. З позицій «державної доцільності» підходив Рішельє й до освіти. Його погляди з цього
приводу чітко висловлені у «Політичному заповіті»; кардинал був переконаний, що «освіченість — краща прикраса будь-якої держави», але вважав, що «не будь-кого варто навчати».
10 лютого 1635 р. була створена Французька академія.
Королівським едиктом кардинал Рішельє був призначений її главою і проректором. У Рішельє був тонкий літературний смак; саме за часів його правління у французькій культурі почав затверджуватися класицизм. При всій неоднозначності та суперечливості діяльність Рішельє на ниві культури
все ж таки може бути оцінена позитивно, оскільки вона сприяла розвит- ку освіти та зростанню талантів (Святокум О. Є. Всемирная история. Планы-конспекты уроков. 8 класс. — Харьков: Ранок, 2002. — С. 70).
• Чому діяльність Рішельє у галузі культури вважають «неоднозначною та суперечливою»?
Текст 9. Політичний заповіт Рішельє (3-я група)
Я кажу, що дворянство треба розглядати як один з найголовніших нервів держави, що здатний значною мірою сприяти її збереженню та зміцненню...
Хоча дворяни заслуговують на те, щоб з ними поводилися належним чином, коли вони поводяться добре, проте з ними необхідно бути суворими, якщо вони нехтують тим, до чого зобов’язує їхнє походження. Я без жодного коливання кажу, що ті, хто, забувши доблесті предків, ухиляються від того, щоб служити короні шпагою і життям постійно і твердо, як того вимагають закони держави, заслуговують на те, щоб їх позбавили привілеїв свого походження і вони несли частину тягаря народу.
З огляду на те, що честь для них повинна бути дорожче за життя, їх слід карати швидше позбавленням першої, ніж останньої...
Усі політики згодні з тим, що якби народ дуже благоденствував, його не можна було б утримати у межах його обов’язків. Вони ґрунтуються на тому, що, маючи менше знань, ніж інші стани держави, …народ навряд чи залишався б вірним порядку, який йому визначають розум і закони, якби його не стримувала необхідність.
Розум не дозволяє позбавляти його будь-яких труднощів, бо, втрачаючи у такому разі ознаки своєї підлеглості, народ забув би про своє призначення і, будучи звільнений від податей, уявив би, що він вільний і від покори.
Його слід порівнювати з мулом, який, звикнувши до труднощів, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від роботи... (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 222–223).
1. Як, на вашу думку, Рішельє ставиться до дворянства?
2. За що, на думку Рішельє, дворянство має бути обмежено у своїх пра-вах?
3. Як Рішельє ставиться до народу?
4. Чому Рішельє не вважає за необхідне полегшити становище народу?
Текст 10. Записки (4-а група)
Вважати, що, будучи сином або братом короля або принцом крові, можна безкарно влаштовувати смуту у королівстві, — це значить одурювати себе. Набагато розумніше поклопотатися про зміцнення держави й королівської влади, ніж звертати увагу на їхнє становище... Сини, брати та інші родичі королів так само підлеглі законам, як й інші, а особливо, коли йдеться про образу його величності (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 225).
1. Поясніть позицію Рішельє.
2. Як ви думаєте, про що пише фактичний глава держави?
Текст 11. Едикт проти дуелей (5-а група)
Оскільки немає нічого, що б порушувало більш святотатним чином божеський закон, ніж неприборкана пристрасть до дуелей, і немає нічого більш шкідливого для збереження й збільшення нашої держави, оскільки через цю несамовитість гине значна кількість нашого дворян ства, яке є однією із засад держави, ми дотепер застосовували всі можливі для
нас засоби, щоб припинити це під загрозою суворого переслідування і публічних покарань, що накладалися за цей злочин нашими попередніми едиктами.
I. Наказуємо, щоб усі, хто у майбутньому скоїть цей злочин, — як ті, що викликали, так і викликані на дуель — незважаючи ні на які грамоти про помилування, …з цього часу будуть звільнені з усіх своїх посад, якщо вони їх мають..., і рівним чином всіх пенсій та інших милостей, які вони отримують від нас, і понад те покарані з усією суворістю наших попе-
редніх едиктів, якщо тільки судді знайдуть, що серйозність злочинів та обставини будуть на те заслуговувати...
III. Також повелівали, щоб третя частина майна викликаних та тих, що викликали на дуель, була конфіскована.
IV. Оскільки той, що викликає, є головним винуватцем злочину обох осіб, то ми повелівали, щоб, окрім вищесказаних покарань, будь-хто, хто зробив виклик, піддавався на три роки вигнанню і, замість третини майна, втрачав половину; не виключається більш суворе покарання, якщо наші звичайні судді знайдуть, що тяжкість злочину заслуговує цього...
VI. Повелівали, щоб ті, хто, учинивши сварку у королівстві, зустрілися у ньому або на його територіях, переслідувалися так само й у такому ж порядку, як і ті, які поводяться всупереч цьому едикту, перебуваючи на території нашого королівства (История Средних веков:
Хрестоматия. — М., 1988. — С. 225–226).
1. Поясніть причини негативного ставлення Рішельє до дуелей.
2. Чому Рішельє запровадив такі суворі покарання стосовно учасників дуелі?
V. Закріплення знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Доведіть, що у Франції в XVI ст. почалося формування абсолютизму.
2. Як три події в історії Франції 1572, 1589 і 1598 років вплинули на життя простих французів?