Мета: поглибити знання учнів про присудок як один з головних членів речення, його види; сформувати вміння відрізняти складений дієслівний присудок від простого діє-слівного; удосконалити навички знаходити й аналізувати складені дієслівні присудки в мовленні; за допомогою мовленнєво­комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів найкращі моральні якості, зокрема ввічливе ставлення до оточуючих.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання форм присудка при підметі; єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв’язку речень у тексті.

Текст (риторичний аспект): відновлення деформованого висловлювання.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отримує в спадок — її треба навчитися.

Я. Радевич-Винницький

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Пошуково-вибіркова робота

Ø   Прочитати текст. Визначити, яку проблему порушує автор. З’ясувати стильову належність висловлювання.

Лексикою і фраземікою у мовленні «керує» мовець. Він може свідомо вживати одні слова і не вживати інших, може не користуватися стійкими зворотами тощо. Граматика ж «керує» мовцем. Стародавні римляни говорили, що граматиці підкоряються навіть імператори. У граматиці вибір значно вужчий, ніж у лексиці, і мовець, уживши слово в тій чи іншій формі, мусить припасовувати до неї всі інші слова. Наприклад, звертаючись до людини, можна сказати: добродію або ж пане, товаришу, чоловіче, дядькутощо, проте це слово неодмінно має бути у кличному відмінку, а залежні від нього слова — узгоджені з ним у спільних граматичних категоріях: роді, числі, відмінку: Шановний добродію!, а не Шановна добродію! чи Шановним добродію! (За Я. Радевичем-Винницьким).

Ø   Виділити в реченнях граматичні основи, виписати їх. З’ясувати, у яких реченнях уживається простий присудок, а в яких — складений.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективне опрацювання опорної схеми

Розглянути схему. З’ясувати, яку будову має складений дієслівний присудок, чим він відрізняється від простого дієслівного.

Складений дієслівний присудок

Творча трансформація

Ø   Замінити прості присудки складеними дієслівними. Дослідити, з яких частин складаються ці присудки. Трансформовані речення записати, виділити в них присудки.

1. Першим вітає молодший старшого. 2. Чоловік вітає жінку (однак руку першою подає жінка). 3. Підлеглий вітає керівника (однак руку подає керівник). 4. Перша фраза вітання належить тому, хто заходить (до оселі, у приміщення), незалежно від віку, посади. 5. Незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого чи проходить повз нього. 6. Зайшовши в установу, організацію, до театру, в ресторан і т. ін., увічлива людина вітається передусім з обслугою (із секретаркою, гардеробницею, швейцаром тощо) (За С. Богдан).

Ø   Якого відтінку значення вносить допоміжне дієслово складеного дієслівного присудка в речення?

Ø   Які способи привітання ви можете назвати ще? Записати, використовуючи складені дієслівні присудки.

Дослідження-відновлення

Ø   Відновити текст: визначити межі речень і розставити потрібні розділові знаки. Виділити головні члени. Дослідити, чи всі складені присудки належать до складених дієслівних.

Успіх тварин у боротьбі за існування залежить від їхньої здатності знаходити корм, сховище й партнерів не останню роль відіграють тут і розміри тіла ні комахи, ні колібрі, найменша пташка у світі, не змогли б живитися солодким квітковим нектаром, якби були хоч трохи більшими у процесі еволюції в деяких тварин з’явились ознаки, що різко відрізняють їх від найближчих родичів новозеландський птах ківі не може літати, можливо, тому, що на островах, де він живе, колись було дуже мало хижаків, від яких його рятували швидкі ноги у процесі еволюції види нелітаючих птахів з’явились і на інших островах коли на віддаленому острові в Індійському океані, де жив додо, з’явилися люди, вони почали полювати на нього тому ще в XVII столітті цього птаха було повністю винищено (З великої шкільної енциклопедії).

Ø   Указати на спосіб вираження складених дієслівних присудків.

Творче моделювання

Ø   Змоделювати речення, уставляючи потрібні за змістом інфінітиви з довідки. Виділити присудки, визначити їх вид.

1. Мовний етикет повинен повністю ... з конкретною ситуацією. 2. Невідповідність виразів етикету може ... комічну ситуацію. 3. Жестикулюючи, мовці повинні ... також рівні жестикуляції. 4. Етикетна атрибутика щоразу повинна ... із специфікою етикетної ситуації. 5. Кілька синонімічних одиниць можуть ... засобом передачі одного і того ж смислу. 6. Кожен мовець не створює щоразу нову формулу, а може ... однією із можливих для взаєморозуміння. 7. Прийшовши вперше на відвідини новонародженого, гість повинен ... своєрідний «антикомплімент» (За С. Богдан).

Довідка: узгоджуватися, співвідноситися, слугувати, врахувати, скористатись, спричинити, виголосити.

Ø   Дослідити, у яких реченнях відсутні другорядні члени групи підмета.

Творче конструювання

Ø   Скласти прості поширені речення так, щоб подані сполучення слів виступали в ролі складених дієслівних присудків.

Хочу сказати, намагався зауважити, почав використовувати, можуть виконувати, повинні уникати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Лінгвістична гра «Третє зайве»

Ø   Прочитати речення. Виділити в них присудки. Знайти «зайве» речення. Свій вибір обґрунтувати.

Варіант 1

1. Чимало українських етикетних виразів можуть використовуватись у різних комунікативних ситуаціях. 2. За століття мовний етикет українських обрядів значно змінився. 3. Деякі з етикетних виразів одночасно можуть виконувати кілька функцій.

Варіант 2

1. Йдучи з гостини, дорослі кажуть: «Дякуємо за гостину». 2. Вітаючись, жінка навряд чи зможе вимовити «Здоров, парубоче!» 3. Різні етикетні слова і вирази часто функціонують не ізольовано.

Варіант 3

1. Відуни завжди вміють складати слова в магічні формули. 2. Вираз «Доброго здоров’я!» може поєднуватися й з дієсловами бажаю, зичу. 3. Окрім загальномовних, традиційних для всієї нації вітальних виразів, українці використовують також регіональні (С. Богдан).

Ø   Схарактеризувати присудки поданих речень, скориставшись схемою.

АЛГОРИТМ характеристики присудка

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Увести інфінітиви виконувати, звертатися, писати, вимовляти в самостійно складені речення так, щоб вони виконували функцію частини складеного дієслівного присудка.

2. Скласти прості речення зі словом вітатися так, щоб воно виконувало різні синтаксичні функції: а) підмета; б) означення; в) частини складеного дієслівного присудка.