Мета:  узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про просте неускладнене речення; удосконалити вміння й навички працювати над визначенням його видів та структури, способів вираження головних і другорядних членів речення; розвивати вміння правильно інтонувати прості неускладнені речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання простих неускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до рідного краю та до своєї держави, бачити прекрасне й розуміти надбання попередніх поколінь.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Для мене багато не треба,

Щоб серце забилось раптово…

Д. Луценко

ІV. Актуалізація опорних знань

Колективна робота з текстом

Ø   Прочитати текст мовчки. З’ясувати стиль і тип мовлення. Поміркувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку. Аргументувати відповідь. Чи бували ви коли-небудь в українському селі? Поділитися спогадами і враженнями, продовжуючи текст і зберігаючи авторський задум (усно).

СЕЛО В НАШІЙ УКРАЇНІ

Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть садки! Одно село зовсім запало в глибоку долину і наче потонуло в білому цвіті садків, як у молочному озері; друге стоїть на скалистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі. Там десь на широкій долині розлився довгий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами, закутані дорогою білою, прозорою тканиною. А там далі, серед зеленого лісу на долинці, стоїть присілок у садках, — і здається, ніби серед лісу схопилося біле полум’я, а здорові груші та яблуні, подекуди розкидані між зеленими грабами, стоять у цвіту, наче срібні канделябри, розкидані по лісі (За І. Нечуєм ­Левицьким).

Ø   Пояснити лексичне значення виділеного слова (канделябр — свічник для кількох свічок або електричних ламп). Скласти з ним речення, щоб воно виступало в ролі головного члена.

Ø   Складні речення перебудувати у прості та назвати у кожному простому реченні граматичну основу. З’ясувати спосіб вираження головних членів речення.

Ø   Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх синтаксичний розбір.

V. Виконання системи завдань і вправ

Лінгвістичне дослідження

Ø   Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкращий —записати. Визначити вид тексту за емоційним забарвленням. Який настрій створює він у читача?

Берег. Але чий він? Добре, коли це Кавказ і свої люди. А якщо знову севастопольська земля, яку зайняли фашисти? Що тоді? Стільки страждав він у морі, й потрапити знову в лапи ворога? О ні! Тільки не це. Павло ще знайдев собі силу кинутись у море і не датися до рук ворога живим. Невже його прибило назад до кримських берегів? Носило по морю, носило і раптом назад. Ох, як йому важко! Як боляче від усього цього! Що ж робити? Що? Не спи, капітане! Не спи! Уже земля близько. Там берег… (За В. Кучером).

Ø   Погрупувати речення й записати в такій послідовності: 1) означено-особові; 2) узагальнено-особові; 3) безособові; 4) називні. Визначити в кожному реченні граматичну основу і пояснити, чим вона виражена.

Ø   Виділені слова розібрати як частину мови.

Ø   Схарактеризувати речення за метою висловлювання. Записати утаблицю приклади речень. Розказати, за якими ознаками вони класифікуються.

Види речень

Творча робота (за варіантами)

Скласти й записати різні за метою висловлювання речення, у яких підметами були б подані слова і словосполучення.

Варіант 1 — знайомий, багато школярів, шість восьмикласників, дві деревини, стадо кіз, кожний із нас, один із хлопців, кілометрів з двадцять, служити.

Варіант 2 — багато сіна, мати з дитиною, три танкісти, дехто з відсутніх, уповноважений, одна з учениць, сім хлопців, творити, метрів з тридцять.

Ø   З’ясувати розділові знаки в реченнях.

Ø   Зробити синтаксичний розбір одного речення (за вибором).

Вибіркове письмо

Ø   Виписати спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім— зі складеним дієслівним присудком. Пояснити, як вони утворюються.

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом (Панас Мирний). 2. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). 3. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О. Донченко). 4. У льотчиків серце несхитне й тверде (М. Бажан). 5. Усе більше сутеніло, став накрапати дощ (О. Гончар). 6. Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок). 7. Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (М. Коцюбинський). 8. До чистої мети треба йти чистою дорогою (Леся Українка). 9. Лише гуртом і пущі, і пустині зпіснями, з гуком можна перейти (М. Рильський). 10. Голос Маланчин ставав теплішим (М. Коцюбинський).

Ø   Підкреслити другорядні члени речення і з’ясувати, чим вони виражені.

Ø   Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Самостійна робота з творчим завданням

Ø   Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити підмет і присудок у кожному реченні.

1. Народи наші як брати (М. Познанська). 2. Наша сила сім’я єдина (Нар. творчість). 3. Гласність, критика і самокритика гарантія здорового розвитку суспільства (З газети). 4. Найкраща насолода, найвища радість життя відчувати себе потрібним і близьким людям (М. Горький). 5. Той день для нас як музика крилата (В. Сосюра). 6. Праця творчість (П. Попович). 7. Батьківщина це труд і свято (А. Костецький). 8. Березень повінь рожевого цвітіння (Б. Чалий).

Ø   Скласти зв’язну розповідь на тему «Тире між підметом і присудком». Приклади дібрати з художніх творів, вивчених на уроках української літератури.

Ситуативне завдання

Ø   Уявити, що вам доручено розмістити на сайті інформацію про відпочинок учнів вашої школи під час літніх канікул (оздоровчі табори (шкільний та позашкільні), екскурсії, подорожі цікавими місцями України, різноманітні поїздки тощо).

Скласти й записати розповідь на тему «Плануємо літній відпочинок», використовуючи неповні речення та різні типи односкладних.

Розвиток мовних і мовленнєвих навичок учнів

Ø   У поданому тексті знайти неповне речення. З’ясувати роль таких речень у мовленні.

Я спитавсь колись у батька:

— Ви скажіть мені на щирість,

Що найтяжче ранить серце?... —

І почув:

— Несправедливість.

(М. Нагнибіда)

Ø   Розпитати свого товариша по парті про неповні речення, з’ясувавши, які ознаки вони мають, де вживаються і з якою метою. Якою формою мовлення ви скористаєтеся?

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Які ознаки має просте двоскладне речення? Навести приклади двоскладних речень.

2. Схарактеризувати прості односкладні речення. Навести приклади.

3. Які речення називаються неповними?

4. Розказати про другорядні речення.

5. Сформулювати правила написання прикладок.

6. Назвати види обставин і навести приклади речень з їх використанням.

7. Скласти речення з порівняльним зворотом і з’ясувати його роль у реченні.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти розповідь у науковому стилі на тему «Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмому класі з цього розділу, з’ясувати їх роль та значення для розвитку мовлення кожної людини.