Мета:  визначити з учнями основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, сформувати загальнопізнавальні вміння правильно ставити коми між однорідними членами речення, підпорядковуючи їх пунктуаційним правилам; удосконалити навички інтонування речень з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво­комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити красиве із прочитаного в літературних джерелах.

Правопис:  кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього й публіцистичного стилів.

Міжпредметні зв’язки: однорідні члени речення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Формування практичних умінь і навичок шляхом виконання системи завдань і вправ

Спостереження над мовним матеріалом

Ø   Прочитати уривок з роману Р. Іваничука «Яничари». Яким ви собі уявили Персидський сад? Скласти висловлювання у вигляді роздуму. Поміркувати, чому автор називає красу ханського двору недоступною, ув’язненою.

За гаремними вежами — Персидський сад, перлина ханського двору, краса, затулена мурами від людських очей, недоступна, ув’язнена.

Фінікові пальми тягнуться кронами у висоту, а визирнути на світ їм не судилося, нудяться філодендрони й фікуси, їжаться сердиті кактуси... Розпускаються турецькі тюльпани, пучнявіють африканські гладіолуси, хиляться чашечками до землі петунії — і тішиться смуток у ханському раю, смуток самотності, непотрібності, невизнаності.

Рік за роком розквітають, і в’януть, і знову цвітуть з надією, що хтось побачить їхню красу. Ніхто нею не радіє, не милується. У тому смутна ця краса, і сумно ходить по алеях найкраща квітка Персидського саду — чарівна Мальва (Р.Іваничук).

Ø   Зачитати речення з однорідними членами. Одне з них записати й усно зробити його синтаксичний розбір.

Ø   Які рослини, що згадуються в тексті, вам доводилося бачити й милуватися їхньою красою? Усно описати одну з них (на вибір), використовуючи однорідні члени речення.

Вибіркове письмо

Ø   Прочитати речення вголос з відповідною інтонацією. Виписати, розставляючи розділові знаки, спочатку речення з однорідними, а потім — з неоднорідними означеннями.

1. Широкий український степ лежав навкруги (Ю. Яновський). 2. Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною (Д. Бедзик). 3. Спустився негустий блакитний вечір і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги обсвічувалися рожевими малиновими бризками зорі (М. Стельмах). 4. Велика грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою (О. Гончар). 5. Тендітні ніжні сніжинки хтось сипле (П. Усенко). 6. Ліс обгортав їх -холодний сумний та мовчазний (М. Коцюбинський).

Ø   Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Визначити, якими частинами мови виражені члени речення.

Ø   Пояснити орфограми у виділених словах.

Лінгвістичне дослідження

Ø   Дослідити й визначити, які з поданих речень є складними, частини яких з’єднані сурядними сполучниками, а які — простими з однорідними членами. Аргументувати свою думку.

1. Тоді був серпень і спека стояла крута (Г. Тютюнник). 2. Останні слова пісні пробиваються аж в саму церкву і ще здається від них віє молодим гіркуватим духом верби (М. Стельмах). 3. Минали дні і в спогадах поринали ночі (М. Хвильовий). 4. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (М. Коцюбинський). 5. Надбігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий). 6. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Г. Тютюнник). 7. Меланка присвітила каганцем з другого боку і лице помоложавіло стало смагляве та вродливе, таке як завжди (Є. Гуцало).

Ø   Речення з однорідними членами записати, розставляючи, де треба, розділові знаки.

Ø   З’ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звернутися до тлумачного словника).

Каганець -невеличкий світильник, що складається з гніта та посуду, у який наливається олія, лій чи гас; блимавка, жмурка, нічник, сліпак; разок — нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка.

Ø   Дібрати синоніми до слів клапоть, шлях. Скласти з ними речення з однорідними членами й пояснити розділові знаки.

Мовленнєва ситуація

Ø   Уявити, що ви з класом здійснили подорож до Криму і побували у Воронцовському палаці. Вас вразила краса зимового саду, а також поетичні рядки про сад, що цитував екскурсовод.

Ø   Описати Воронцовський сад узимку, використовуючи однорідні члени речення, з’єднані різними видами зв’язку.

Самостійна робота

Ø   Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. Накреслити схеми й пояснити вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

1. Там лист осик у вічному танку тремтить і поривається і лине у височінь (М. Рильський). 2. І ця пісня і дві тополі і веселка над селом і золотий туман сонця на заході і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові (М. Стельмах). 3. Я вчився рідних слів не з пожовклих листків не від книжників хитро учених а від темних лісів від квітистих лугів від журливих потоків студених (Б. Лепкий). 4. Зверху почало щось сіятися чи то дощ чи мряка (М. Коцюбинський). 5. У незаболочених закапелках при самому березі вода стояла така прозора, що видно було дно тонкорунну зелену травицю верболозове гілля та рибку дрібненьку, що стояла косячками проти тихої, ледь помітної течії (Г. Тютюнник).

Ø   Прочитати вдумливо третє речення і з’ясувати його зміст. Поміркувати і розказати, що вас надихає до навчання.

Ø   Зробити словотвірний розбір виділених слів.

ІV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Від яких умов залежить уживання чи невживання коми в реченнях з однорідними членами?

2. Коли між повторюваними сполучниками ставиться кома, а коли не ставиться? Проілюструвати на прикладах.

3. Які ще розділові знаки можуть ставитися в реченнях з однорідними членами і за яких умов?

4. Як визначити, чи потрібно ставити кому в реченнях з однорідними членами? Навести приклади.

V. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІ. Домашнє завдання

1. Побудувати розповідь на тему «Роль однорідних членів речення у висловлюваннях».

2.         Скласти й записати діалог у формі опитування на тему «Кома в реченнях з однорідними членами». Приклади дібрати з періодичних видань. З’ясувати розділові знаки при діалозі.