Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про безособове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати безособові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження, формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні безособові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): безособові речення як виражальний засіб у художніх творах.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

Ø  Прочитати текст. Визначити його стильову й типологічну будову. Знайти односкладні речення, у яких дія або стан мислиться незалежно від діяча.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золота, широка та довга смуга все ворушилася. Мені здавалося, що з того золотого плеса от-от виринуть якісь фантастичні привиддя або зеленоокі русалки. З чорного боку неначе вискочила здорова рання зірка й застрягла в небі над чорною смугою в імлі. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий тонесенький та прозорий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З правого берега гори наближалися до Дніпра. Їх було видно виразно, як удень. Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами.

Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чути навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч... (За І. Нечуєм-Левицьким).

Ø  Зробити висновок про стилістичну роль безособових речень у мовленні.

Методичний коментар. Вельми доречні безособові речення в художніх описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч­на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи автора.

Робота з теоретичним матеріалом (опрацювання опорної схеми)

Дослідження-характеристика

Ø  Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Визначити, що вони виражають.

1.             У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі (М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський). 4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові перехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальмами (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори (В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (П. Наніїв). 10. Йому захотілося створити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (П. Наніїв).

Кодовий диктант

Ø  Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1 - безособове дієслово;

2 - особове дієслово в безособовому значенні;

3 - прислівник (слово категорії стану);

4 — безособова форма на — но, — то;

5 — інфінітив.

1.             Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звикнути до неволі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко). 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особливо мріялося про Україну (М. Шудря). 6. І тоді хочеться жити, працювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (І. Сенченко). 10. Світ було пройдено (І. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Б. Харчук). 12. Йому стало байдуже (І. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

ІV. Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

Ø  Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль присудка, а в яких — роль головного члена безособового речення.

1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).

2. Пахне м’ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

3. Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у відкриту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).

4. У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами несхитне верхів’я (Б. Харчук).

Ø  З’ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значенні безособового.

Творче конструювання

Ø  З поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двоскладне; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи.

Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

Ø  Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (В. Таїк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку. 3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жовтень 1917 — березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ковальчук).

Ø  Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

Дослідження-відновлення

Ø  Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

1. (Порушити) всі звичаї (П. Загребельний). 2. Мені (ставати) моторошно (Ю. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Холодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).

Ø  Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке речення є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання з елементами вибіркової роботи

Ø  Прочитати текст. Довести, що він належить до роздуму. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Яку функцію виконують у ньому односкладні речення?

ВИСОКИЙ ОДПОЧИНОК ДЛЯ ДУШІ

Далі летимо. Тихо в повітрі. Дніпро далеко внизу в’ється тоненькою примхливою мережею. Часом я бачу майже все його дно. Милуюся ним. Знову пливуть чередою міста і села піді мною. Легка хмарність. Усе в ніжній пастелі.

Я щасливий. Мені так радісно дивитися на землю, на ріку, на весь мій світ. Сього польоту я ніколи не забуду. Десь пробивається сонце й освітлює землю зелену. Заблищали хати назустріч його промінню, і світ унизу ще більше засяяв. А зелень озима! Якими килимами прослалася навколо сіл! Набираємо висоту. Праворуч міст унизу. Кременчук чи Черкаси? Ідемо вгору... Ось знову освітилася земля піді мною. Ще зроду не бачили такої краси.

Он Канів і Тарасова гора... Тоне земля в білих хмарах. Світлішає. Ми за хмарами. Весело. Велично. Почуття космічного і гордість за людину оповили мене. Линемо в сонячнім світі. Мені трошечки жаль землі. Уже не почуваю під собою ні Київщини, ані Полтавщини. Спокій! Ясність... Високий одпочинок для душі (О. Довженко).

Ø  Виписати односкладні речення спочатку особові (означено-особові й неозначено-особові), потім - безособові. Схарактеризувати спосіб морфологічного вираження головного члена в них.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних діє-слівних речень. Заповнити таблицю 4–5 власними прикладами на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного члена в них.

2.   Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», використовуючи безособові речення.