Мета: ознайомити з історією створення Корану, особливостями його побудови, засвоїти поняття «сура», «айят», прочитати уривки з Корану; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати толерантність і пошану до інших культур.

Обладнання: зображення Корану, тексти уривків з Корану.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Здача творчих робіт учнів

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

— Коран (у пер. «читання») — це священна книга мусульман. Вони вважають, що все записане в Корані — слово Аллаха, передане через пророка його Мухаммада (517–632 рр.). Пророк Мухаммад проголошував проповіді, молитви, повчальні оповіді у Мецці і Медіні. Потім ці тексти були впорядковані у рукописну книгу в 651 р. Вона і вважається першим виданням Корану.      

У Корані немає єдиного зв’язного тексту; книга складається з сур (у пер. — «ряд цеглин»), які, у свою чергу, діляться на вірші — айяти(Мухаммад вважав кожен вірш священної книги дивом, арабською «айя»). Більшість текстів мають форму римованої прози.

Сури Корану поділяються на мекканські (ранні) і медінські (пізні). Всього їх 144. Перша сура Корану — найбільш популярна у мусульман, вони часто повторюють її як молитву, що частково нагадує «Отче наш».

2. Засвоєння літературознавчих термінів

Айят — ритмічна або смислова частина сури; вірш.

Сура — сукупність декількох айятів, об’єднаних певними спільними ознаками.

3. Читання окремих сур Корану

1) Сура, що відкриває книгу

СУРА, ЩО ВІДКРИВАЄ КНИГУ

 мекканська, і в ній 7 айятів

1. В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога.

2. Слава Богу, Господу всього сущого.

3. Всемилостивому, всемилосердному.

4. Володареві Судного дня.

5. Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.

6. Веди нас праведним шляхом.

7. Шляхом тих, кого Ти облагодіяв, а не тих, що прогнівили Тебе, і не тих, що заблукали. Прочитайте молитву «Отче наш», порівняйте її з прочитаною сурою.

2) Сура 51 — «ті, які розвівають»

СУРА П’ЯТДЕСЯТ ПЕРША — «ТІ, ЯКІ РОЗВІВАЮТЬ»

мекканська, і в ній 60 айятів.

Провозвіщена після сури «Аль-Ахкаф» — «Піски»

В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. Клянуся вітрами, які віють на всі сторони світу,

2. І хмарами, які набрякли дощем,

3. І кораблями, які долають водні простори;

4. І ангелами, які виконують Боже веління.

5. Адже те, що вам обіцяно,— справдиться.

6. І Страшний Суд справді настане!

7. Клянуся небом, де пролягають зоряні дороги.

8. Воістину, ви марнуєте час на суперечки та суєслів’я.

9. Люди відвертаються від того, хто сам від них відвертається.

10. Нехай згинуть брехуни та обманщики.

11. І ті, яких закрутив вир легковажності.

12. Вони питають: «Коли настане день Страшного Суду?»

13. Настане він тоді, коли вони опиняться в пекельному вогні.

14. Карайтесь вашою карою! Ось чого ви прагнули!

15. Воістину, богобоязливі розкошуватимуть у райських кущах біля прохолодних джерел.

16. Прийнявши те, що дарував їм Господь їх. Але ж, воістину, вони прожили благочестиве життя.

17. Не досипали вони своїх ночей та молилися

18. І зрання благали у Бога прощення,

19. І завжди у них щось знаходилося для жебрака та убогого.

20. І на землі є віщі знаки для тих, які знають істину.

21. І в душах ваших також вони є. Невже ви їх не бачите?

22. І на небі вас чекає благодать і все те, що вам було обіцяно.

23. А тому, клянуся Господом неба й землі, що це правда, як і те, що говорите ви.

24. Чи знаєш ти розповідь про поштивих гостей Ібрагіма?

25. Зайшли вони в його дім і мовили: «Мир тобі!» Він одрік їм: «Мир вам, чужинці!»

26. Потім він вийшов до челяді і приніс вгодоване теля,

27. І поставив перед ними, сказавши: «Може, хочете їсти?»

28. І він відчув страх перед ними, а вони сказали: «Не бійся!» — і втішили його благою звісткою про те, що у нього народиться мудрий син.

29. Тут прийшла його жона з лементом, б’ючи себе по обличчю й кажучи: «Я ж — стара і безплідна!»

30. А вони сказали: «Так прорік твій Господь, а він розумний високомудрий!»

31. Тоді він запитав: «Чого ви завітали сюди, о посланці?»

32. Одрекли вони: «Воістину, ми послані до грішного народу,

33. Щоб наслати на них зливу каміння,

34. Вже поміченого в твого Господа для невірних!»

35. І ми вивели звідтіля тих віруючих, хто був у ньому,

36. Але ми знайшли в місті один будинок людей, які ввірили себе Богові.

37. У ньому ми позоставили віщий знак, щоб урятувати їх від нещадної Божої кари.

38. Саме цей знак був у Муси, коли ми послали його до фараона з явним доказом.

39. А фараон із своїм військом відвернувся й мовив: «Він великий маг або божевільний!»

40. І взяли ми його та його воїнство й кинули в море, бо він заслужив кари.

41. І в адян також був цей знак, коли ми наслали на них смертоносний вітер,

42. Який спустошує все на своєму шляху і залишає тільки зотлілі кості,

43. Та в самудян, коли сказано було їм: «Недовго ви будете веселитися!»

44. Але вони знехтували попередженням свого Господа, і вразила їх блискавка просто в очі.

45. І не могли вони звестися на ноги, і не було в них рятівників.

46. А ще раніше було попереджено люд Нуха, то були і грішники і нечестивці.

47. А Ми воздвигнули небо власними руками і Ми, воістину, всемогутні.

48. І Ми ж розпростерли землю. Які ж Ми чудові творці!

49. І з усього живого Ми сотворили пару людей. Тож, може, ви схаменетесь.

50. Поспішайте ж до Бога! Воістину, я посланий вам Його провозвісник!

51. І не сотворяйте собі інше божество, крім Бога! Воістину, посланий вам провозвістити Його.

52. Так само і тим людям, що жили раніше. Кожному посланцеві Бога, що приходив до них, вони казали: «Ти великий маг або божевільний!»

53. Чи заповідали вони це одні одним? Ні, бо вони є люд, що вийшов з покори Божої.

54. Одвернися від них, і тебе омине Божий осуд.

55. Нагадуй про це іншим, бо, воістину, нагадування допоможе тим, які вірять в істинного Бога.

56. Я сотворив джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.

57. Я не жадаю від них життєвих благ і не хочу, щоб вони Мене годували.

58. Воістину, Бог є податель благ, міцний, могутній.

59. І, воістину, тих, які чинили кривду, спіткає така ж доля, як і їхніх спільників, тож нехай вони краще не гнівають мене!

60. Тож горе тим, які не увірували в той день, який їм було обіцяно!

- Які біблійні історії ви згадали під час читання 51-ї сури? (Історія Авраама, згадка про Мойсея та Ноя)

- Що спільного у моральних настановах Біблії та Корану (за прочитаним уривком)? (Основа звертання до людей — заклик до праведного життя в очікуванні Судного дня, коли кожному буде дано по заслугах його, переконання, що ті, хто страждали на цій землі, але жили праведно, будуть щасливими в іншому житті.)

4. Літературні паралелі східної фантазії та екзотики мусульманських звичаїв. Ці риси поет підкреслив у своєму циклі «Наслідування Корану». Ось один із віршів цього циклу:

С Тобою древле, о Всесильный,

Могучий состязаться мнил,

            Безумной гордостью обильный;

Но ты, Господь, его смирил.

Ты рек: — Я миру жизнь дарую,

Я смертью землю наказую,

На все подъята длань Моя.

Я также, рек он, жизнь дарую,

И также смертью наказую:

С тобою, Боже, равен я.

Но смолкла похвальба порока

От слова гнева Твоего:

Подъемлю солнце Я с востока;

С заката подыми его!

1824

— Коли О. С. Пушкін прочитав французький переклад Корану, давня пам’ятка викликала в нього захоплення від урочистої сили вірша, що нагадує біблійний, багатої

IV. Підсумки уроку

Складіть ґроно на тему «Коран».

V. Домашнє завдання

Підготовка до тематичної атестації.