Мета: з’ясувати, чому необхідно вивчати античну літературу; повідомити, коли, де, якими народами створювалася антична література; зробити висновки про причини її популярності; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати зацікавленість до вивчення давніх літератур.

Обладнання: портрети Гомера, Есхіла, Овідія, зображення архітектурних та скульптурних пам’яток античності.

Ви змужніли у храмі Гомеровім.

О. Пушкін — М. Гнєдичу

Кто не видит вещим оком

Глуби трех тысячелетий,

Тот в невежестве глубоком

День за днем живет на свете.

Й. В. Ґете

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя

— Одного разу О. Пушкін, зустрівши М. Гнєдича, який перекладав «Іліаду» Гомера і, захоплений цією справою, зовсім не з’являвся на людях, був дуже здивований змінами, що сталися з поетом-перекладачем. Помічені ним зміни Пушкін охарактеризував такими словами: «Ви змужніли у храмі Гомеровім». Але ж Гнєдич нікуди не їздив, і храмів Гомерових не існує! Що ж мав на увазі великий поет?

(Відповіді учнів.)

Храм Гомерів — це поема «Іліада», дух якої пронизаний громадянською доблестю давніх греків, їхньою мужністю та патріотизмом. Пушкін хотів сказати, що, навіть перекладаючи таку книгу, людина зазнає змін на краще, оскільки відчуває на собі вплив цієї геніальної поеми.

2. Пояснення епіграфа (вислову Ґете)

— Як ви розумієте слова Ґете стосовно теми, яку ми обговорюємо?

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

— Навіщо потрібно вивчати античну літературу? Неможливо переоцінити величезний вплив античної літератури на людство, яке й досі вважає все, створене у ті часи, найкращим.

Все, що нас оточує, впливає на нас постійно й непомітно. Але чи багато навкруги нас того, що ми б назвали найталановитішим, найгеніальнішим, найдосконалішим? На жаль, ні.

А сьогодні ми маємо можливість доторкнутися до культури, яка вважається гармонійною і досконалою, а отже, можемо й самі стати більш освіченими, більш досконалими.

2. Робота над темою уроку

«Питання — відповіді»

1) Що таке антична література?

Засвоєння літературознавчих термінів

Термін «античний» походить від латинського слова antiquus, що означає «давній».

Антична література — це література греко-римського рабовласницького суспільства, яка мала найбільше значення для формування європейської культури.

Робота з лінією часу.

2) Якими мовами й народами створювалась антична література?

Антична література — це література давніх греків і римлян, що являє собою єдність, утворюючи особливу сходинку в розвитку світової літератури.Потрібно пам’ятати, що римська література розпочала свій розвиток значно пізніше за грецьку й створювалась на її основі, використовуючи її досвід та досягнення.

Грецька література найдавніша з усіх європейських літератур і єдина, що розвивалась самостійно, не спираючись безпосередньо на досвід інших літератур. Греки писали свої твори давньогрецькою мовою, а римляни — латиною.

3) Які жанри існували в античній літературі?

В античній літературі виникли всі літературні жанри, про що свідчать їхні, головним чином, грецькі назви: епічна поема, трагедія, комедія, ода, елегія, сатира, епіграма, новела, роман. Саме в античні часи виникає теорія стилю і художньої літератури.

4) Коли відбувалося підвищення інтересу до епохи античності?

Історичне значення античної літератури у світовому процесі настільки велике, що європейська література неодноразово зверталася до античності як до творчого джерела, з якого черпалися теми і принципи художньої обробки.

Суттєва орієнтація на античність існувала у добу Відродження, що протиставляла аскетичному світосприйняттю середньовіччя новий, гуманістичний світогляд, стверджуючи в такий спосіб велич земного життя і земну людину. Весь гуманістичний рух проходив під лозунгом «відродження» античності.

«В урятованих під час загибелі Візантії рукописах, у виритих із руїн Риму античних статуях перед здивованим Заходом постав новий світ — грецька давнина; перед світлими образами її зникли привиди середньовіччя; в Італії досягло нечуваного розквіту мистецтво, яке було немов відблиск класичної давнини і яке в подальшому вже ніколи не досягало такої висоти». (Ф. Енгельс)

Другою добою, для якої орієнтація на античність була літературним лозунгом, був період класицизму XVII–XVIII ст.

Класицизм прагнув суворих незмінних правил, яким повинна бути підпорядкована композиція кожного художнього твору. Особливою увагою користувалася «Поетика» Арістотеля, з якою класицисти пов’язували закон трьох єдностей у драмі: єдності місця, часу, дії.

Розглядаючи свої правила як вічні норми художньої літератури,класицисти вважали своїм завданням не тільки наслідувати давніх поетів, алей змагатися з ними, щоб перевершити їх у наслідуванні цих правил.

5) У чому полягає заслуга античного мистецтва?

Створення ідеалу людини, хоч і в обмеженій статичній формі, є історичною заслугою античної думки та античного мистецтва. Провідна тема античної літератури — оспівування людини та її світу.

6) Чому не всі твори античності дійшли до нас?

Велика кількість античних творів не знайомі сучасному читачеві. Наприклад, з 90 п’єс Есхіла збереглося повністю 7, із 120 драм Софокла — теж 7, з 92 творів Еврипіда — 19.

У тому, що одні твори античної літератури збереглися, а інші — ні, є, звичайно, елемент випадковості, але не він зіграв вирішальну роль.

Справа в тому, що зберігалося лише те, що являло інтерес для поколінь, які жили у той час.

Головним матеріалом для письма, починаючи з VII ст. до н. е., був папірус (пергамент з’явився пізніше і був досить дорогим матеріалом).

Античний текст, записаний на папірусі, міг зберігатися лише у тому випадку, якщо його час від часу переписували. Таким чином, до нас дійшли лише ті твори, які постійно переписувалися через їхню популярність у читачів.

IV. Підсумки уроку

«Мікрофон»

Чому необхідно вивчати античну літературу?

V. Домашнє завдання

Прочитати давньогрецькі міфи «Пігмаліон та Галатея», «Сізіф»,

«Цар Мідас» та підготувати їх переказ.