Мета: формувати в учнів знання про соціально-економічне та політичне становище українських земель під владою Польщі в другій половині ХVІІІ ст., охарактеризувати гайдамацький рух на українських землях; розвивати вміння та навички роботи з історичними документами, аналізувати та систематизувати матеріал, вміти виділяти головне й другорядне, зіставляти інформацію з різних історичних джерел, робити висновки, узагальнення, порівняння, вміння вести дискусію, висловлювати свою точку зору, працювати з картою.

Основні поняття: «гайдамаки», «Коліївщина».

Обладнання: карта, роздавальні картки з текстовими історичними джерелами, схемами та таблицями, портрети І. Гонти та М. Залізняка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати причини національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні;

• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

• застосовувати то пояснювати на прикладах терміни «гайдамаки», «Коліївщина»;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• називати імена ватажків національно-визвольного рух;

• розвинути вміння та навички роботи з історичними документами, аналізувати та систематизувати матеріал, вміти виділяти головне й другорядне, зіставляти інформацію з різних історичних джерел, робити висновки, узагальнення, порівняння, вміння вести дис-

кусію, висловлювати свою точку зору.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. У складі яких держав перебували українські землі в другій половині ХVІІІ ст.?

2. Які саме українські землі перебували у складі цих держав?

3. Показати на карті ці землі.

4. Як, за яких обставин опинилися українські землі у складі Польщі та Росії?

5. Яким було становище українських земель під владою Польщі в першій половині ХVІІІ ст.?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Після Прутського миру 1711 р. (пригадати умови миру)

Петро І змушений був відмовитися від Правобережної України. Вона залишилася під владою Польщі. На Правобережжі відновився колонізаційний процес, що проходив під знаком повернення польських порядків. Одержавши величезні земельні простори на Правобережній Україні, магнати почали відроджувати своє господарство, своє панування, що призвело до виникнення нової форми боротьби українського народу — гайдамацького руху.

Гайдамацький рух — національно-визвольний рух на Правобережній Україні

у першій половині та середині XVIII ст.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Правобережна Україна в середині XVIII ст. продовжувала залишатися в складі Речі Посполитої. Тут і далі зростали землеволодіння польських феодалів. Маєтки окремих магнатів не поступалися королівським.

У цей час відбувається зростання панщини, збільшується кількість податків та урізноманітнюються роботи на полі пана. Правобережні селяни усе частіше втрачали власні землі, які приєднувались до фільварків, різко зменшилась кількість господарств, що були достатньо забезпечені тягловою силою.

Міста, більшістю яких володіли магнати, ледве животіли, ремесло і промисли розвивалися

повільно.

Робота з документами у групах

Учні з’ясовують причини розгортання національно-визвольних рухів на Правобережжі та на західноукраїнських землях. Клас ділиться на три групи.

1-а група

Опрацювати уривок із підручника Г. К. Швидько «Історія України ХVІ–ХVІІІ ст.»: Підручник для 8 класу середньої школи. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 310—311.

Завдання

1. Як у тексті пояснюється походження слова «гайдамака»?

2. Назвіть причини розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні.

2-а група

Документ 1

«...Виникали широкі... прояви народного опору. Його учасників називали гайдамаками.

...Слово «гайдамака» тюркське за походженням й означає «волоцюга», «грабіжник». Від початку 18 ст. й надалі поляки називали так селян-утікачів, які ховалися глибоко в лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки. Гайдамаки... поступово перетворилися на головну загрозу для неї ( Польщі ). Однією з причин зростання їхньої чисельності було закінчення 15–20-річного терміну звільнення селян від повинностей. Після стількох років свободи багато селян не бажали миритися з раптовим закріпаченням і приєднувалися до гайдамаків. Польська армія не була великою перешкодою для втікачів. Через небажання шляхти фінансувати її, військові сили Речі Посполитої зменшилися до... 18 тис. чоловік. Із них 4 тис. закріплювалися за Правобережною Україною, чого було замало, аби утримати порядок.

Але чи не найвирішальнішим чинником, що сприяв зростанню гайдамаччини, було сусідство із Запорозькою Січчю, з якої надходили постачання, людське поповнення і... досвідчені ватажки». (О. Субтельний Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 174)

Завдання

1. Визначте причини розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні.

2. Як Субтельний пояснює походження слова «гайдамака»?

3-я група

Документ 2

«Пам’ять козацьких вільностей і безпанського життя була тут іще занадто свіжа, і панські заходи коло заведення кріпацьких порядків будили велике роздражнення і серед місцевої людності... Та не було такої організованої форми для народної опозиції, як давала давніша козаччина, хоч грунт для всяких повстань народних був тепер ще придатніший,бо державна організація польська за сей час, що проминув від часів Хмельниччини, ослабла ще більше і правительство втратило всяку силу і значіння. Україна була зоставлена місцевій шляхті, властиво — панам магнатам, що володіли тутешніми староствами і величезними власними маєтностями, а сі магнати хоч і мали величезні засоби, одначе дуже мало займалися своїми українськими володіннями та й між собою найчастіше не жили в згоді.

Брацлавщину... навідували розбійничі ватаги. Їх звали найчастіше гайдамаками (назва неясна щодо свого походження і значіння, толкують її з турецької мови як «ворохобник», «своєвільник»)». (М. Грушевський Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 410–411)

Завдання

1. У чому автор вбачає причини розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні?

2. Як Грушевський пояснює походження слова «гайдамака»?

На роботу з документами учням відводиться 5 хв. Потім вони демонструють результати своєї роботи, називаючи причини гайдамацького руху, які були ними визначені на основі аналізу історичних документів.

Всі пропозиції учнів записуються на дошці, потім ними робиться висновок з даного питання. Але щодо другого завдання виникає проблема: справа в тому, що в усіх трьох джерелах по-різному трактується походження слова «гайдамаки». Учні зустрічаються з різними точками зору щодо однієї проблеми. Між ними може виникнути дискусія з приводу того, яка із трьох версій є правильною. Учні висловлюють свої думки, відстоюють свою точку зору, доводять, чому їхня позиція є правильною.

Робота у групах

Хід гайдамацьких повстань з’ясовується шляхом прослуховування розповідей учнів, під час яких учні складають хронологічні ланцюжки.

1-а група

Повстання під проводом Верлана

Це було перше велике гайдамацьке повстання проти польсько-шляхетського панування в Україні, яке розгорнулося на Правобережжі у 1734–1738 рр. Верлан був сотником надвірних козаків князя Любомирського, об’єднав гайдамаків, себе оголосив полковником. Повстанці захопили Вінницю. Згодом до них приєднуються загони Гриви, Жили, Ведмедя, Іваниці, Рудя, Моторного та ін. Повстання поширюється на великі території. Повсталі використовували різні форми боротьби: руйнування маєтків польських магнатів і шляхти; загарбання й спалення майна панів; знищення архівів, документів на власність; розправи зі шляхтою. Гайдамацьке військо пройшло по Брацлавщині і Волині, звільнило Жванець, Кременець, Броди, Збараж, обложило Кам’янець-Подільський. Згодом поширилися чутки, що царське військо прийшло допомогти звільнитися від польського панування і возз’єднатися з Лівобережжям у складі Росії. Тоді Верлан присягнув на вірність імператриці Анні Іоанівні. Але згодом повстання було розгромлене польсько-шляхетськими каральними загонами за допомогою російського царського війська. Частина гайдамаків відступила в Молдавію. Незважаючи на поразку, повстання мало значення:

• повстання під проводом Верлана охопило значну територію Правобережжя;

• воно показало велику силу гайдамацьких загонів, які спиралися на військову організацію;

• було спрямоване проти соціального гніту і мало національно-визвольний характер.

Завдання

1. Покажіть на карті території, охоплені повстанням під проводом Верлана.

2. Визначте його причини та наслідки.

2-а група

Гайдамацьке повстання 1750 р.

Це повстання охопило значну територію Правобережжя, також частково поширилося на Лівобережжя, Слобожанщину та білоруські землі.

Це була широка хвиля гайдамацького руху. Діяли десятки загонів повстанців під керівництвом Сухого, Ляха, Мамая, Лисого, Вуса, Подоляка, Письменного та ін. Спостерігалася тенденція до перетворення  розрізнених виступів у загальне повстання народних мас проти польського панування.

Повстанці розгромили польські загони і зайняли Умань, Вінницю, Чигирин, Фастів. Згодом повстання охоплює значну територію й поширюється на Брацлавщину, Київщину, Волинь. Використовувалися різноманітні форми боротьби, більш рішучі, ніж у попередньому повстанні: убивства магнатів, шляхти, орендарів, руйнування їхніх маєтків,костьолів; розподіл їхнього майна і цінностей, поміщицької землі між селянами. Поляки були налякані розмахом повстання. Польські магнати та шляхта вимушені були залишати свої маєтки і втікати.

Серед гайдамаків знайшлися зрадники, які фактично допомагали польському уряду боротися з гайдамацьким рухом (Сава Чалий, Касіян).

Але, незважаючи на це, польська влада не могла подолати повстанців самостійно. На допомогу Польщі царський уряд послав каральне військо. Наприкінці 1750 р. основні сили гайдамаків були розбиті.

Завдання

1. Покажіть на карті території, охоплені повстанням 1750 року.

2. Визначте особливості даного повстання, порівняно з попереднім.

3-я група

Коліївщина

Національно-визвольний рух на Правобережжі у другій половині XVIII ст. розгортається з новою силою і переростає у найбільше гайдамацьке постання під назвою Коліївщина (назва походить від слів «колоти», «кіл», «колії»). Цей рух мав яскраво виражений антикатолицький та антикріпосницький, національно-визвольний характер і був зумовлений рядом причин:

1. Занепад панського господарства внаслідок перенесення основного ринку зерна з берегів Балтійського на узбережжя Чорного моря. Нечіткість перспектив розвитку, що запанувала у господарстві Польщі, безумовно, позначилася на відносинах українських селян і польських панів, посиливши соціальне напруження.

2. Південь Київщини був заселений пізніше за інші землі Правобережжя, тут селяни тривалий час були звільнені від панщинних повинностей. Тому скасування пільг та посилення соціального гніту призвели до зростання невдоволення населення.

3. Сусідство Запоріжжя, яке завжди було колискою національного відродження, посилювала віру місцевого населення у власні сили.

4. Загострилася й релігійна ситуація. Триває наступ уніатів на права православних на півдні Київщини. Застосування Польщею військ для примусового обернення православних на уніатів, ув’язнення православних священиків. Одним із натхненників боротьби за православ’я, енергійним та здібним організатором мас став ігумен Мелхіседек. Він отримав аудієнцію Катерини II, під час якої вона пообіцяла православним Польщі підтримку та заступництво. У 1768 р. польський король С. Понятовський під тиском Росії підписав трактат про формальне зрівняння в правах з католиками віруючих православної та протестантської церков. Таким чином Росія намагалася послабити Польщу, зміцнити зв’язки з православними Правобережжя, посилити російський вплив у цьому регіоні, сформувати у свідомості українців образ Росії як заступниці православної релігії. Польська шляхта у відповідь створила збройні союзи — конфедерації й оголосила «хрестовий похід» проти православних під гаслом захисту католицизму.

5. Прихід на Правобережжя російських військ на запрошення польського уряду з метою приборкання конфедератів сприймався українським населенням як підтримка в боротьбі проти польської влади і сприяв піднесенню селянсько-козацьких виступів.

Повстання почалося навесні 1768 р. Очолив його Максим Залізняк — козак, який походив із сім’ї бідного селянина. Змалку пізнав злидні й поневіряння.

Виступивши з урочища Холодний Яр наприкінці травня 1768 р. (неподалік від Сміли й Чигирина), повстанці визволили від шляхти десятки сіл і містечок Київщини. Тут були знищені королівські органи влади та встановлене народне самоврядування. Поміщицька земля передавалася в руки тих, хто її обробляв, ліквідовувалися важкі повинності.

Налякані посиленням національно-визвольної боротьби в Україні, царська Росія та шляхетська Польща об’єднали свої зусилля і придушили повстання. Тих, хто потрапив до рук карателів, засудили до страти, фізичного покарання або ув’язнення. На смерть були покарані І. Гонта та його найближчі сподвижники. М. Залізняка царський суд після тортур заслав на каторгу до Сибіру.

Завдання

1. Покажіть на карті території, охоплені повстанням 1768 р.

2. Визначте причини поразки та значення Коліївщини.

Робота з літературними джерелами

Учням роздаються на парти картки з уривками із поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» та українських народних пісень, які характеризують події Коліївщини та керівників цього повстання.

1-а група

Документ 3

«Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні;

Закричали гайдамаки:

«Гине шляхта, гине!

Гине шляхта! Погуляєм

Та хмару нагрієм!»

Зайнялася Смілянщина,

Хмара червоніє.

А найперша Медведівка

Небо нагріває.

Горить Сміла. Смілянщина

Кров’ю підпливає.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси;

Чорним шляхом запалало,

І кров полилася

Аж у Волинь...»

(Шевченко Т. Г. Гайдамаки // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 86)

Запитання

1. Які події гайдамацького руху описані в даному уривку?

2. Чи можна визначити ставлення Т. Г. Шевченка до гайдамацького повстання на основі даного уривку?

2-а група

Документ 4

«Отаке-то було лихо

По всій Україні!

Гірше пекла.. А за віщо,

За що люди гинуть?

Такого ж батька, такі ж діти, —

Жити б та брататься.

Ні, не вміли, не хотіли,

Треба роз’єднаться!

Треба крові, брата крові,

Бо заздро, що в брата

Є в коморі і на дворі,

І весело в хаті!

«Уб’єм брата! Спалим хату!» –

Сказали і сталось.

Все б, здається; ні, на кару

Сироти остались.

В сльозах росли, та й виросли;

Замучені руки

Розв’язались — і кров за кров,

І муки за муки!

Болить серце, як згадаєш:

Старих слов’ян діти

Впились кров’ю. А хто винен?»

(Шевченко Т. Г. Гайдамаки // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 91)

Завдання

1. Чому змальовані події Т. Г. Шевченко називає «лихом» для України?

2. Як би ви відповіли на запитання, що звучить в даному уривку: «А хто винен» в тому, що тоді діялося на Україні?

3-я група

Документ5

Як та хмара гайдамаки

Умань обступили

Опівночі; до схід сонця

Умань затопили;

Затопили, закричали:

«Карай ляха знову!»...

Покотились малі діти

І каліки хворі.

Ґвалт і галас. На базарі,

Як посеред моря

Кривавого, стоїть Гонта

З Максимом завзятим.

Кричать удвох: «Добре, діти!

Отак їх, проклятих!»

(Шевченко Т. Г. Гайдамаки // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 106–107)

Документ 6

Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну —

Як пишная рожа!

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.

Покопали шанці

Та вдарили з семи гармат

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні шанці...

Отак Максим Залізняк

Із панами бився,

І за те він слави

Гарної залучився.

Лине гомін, лине гомін

По степу німому, —

Вертаються козаченьки

Із бою додому.

(Українські народні пісні та думи. — К., 1992. — С. 45)

Завдання

1. Яку подію з історії Коліївщини описано в даних історичних джерелах?

2. Сформулюйте ставлення авторів цих творів до описаних подій і керівників повстання. Чи однакові вони? Спробуйте порівняти.

Робота з документом

Обговорення в парах витягу з указу Катерини ІІ, виданого після придушення Коліївщини (Швидько Г. К. Історія України. XVI—XVIII ст.: Підручник для 8 класу середньої школи. — К.: Генеза, 1997. — С. 318—319)

Завдання

1. Як в даному указі Катерина ІІ пояснює те, чому Росія взяла участь у придушенні Коліївщини?

2. Якими були справжні цілі Росії? Відповідь обґрунтуйте.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

У ч и т е л ь. Англійський історик Ерік Гобсбон, говорячи про селян-втікачів, які переховувалися в лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки, вживає для їх характеристики поняття «соціальне розбійництво». Чи згодні ви з визначенням гайдамаків як руху «соціальних розбійників»? Чому?

На уроці може зав’язатися дискусія, тому що діти можуть висловити цілком протилежні точки зору. Якою б не була позиція дитини, вона повинна вчитися доводити справедливість висловленої думки, відстоювати власну позицію, наводячи на її захист певні аргументи. У даному випадку можна використати метод «ПРЕС».

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Скласти історичні портрети керівників Коліївщини.

3. Один учень має підготувати повідомлення про Олексу Довбуша.