Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIIІ ст., гетьманування І. Мазепи, особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, культурно-просвітницької діяльності; дати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику; розвивати в учнів уміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити висновки й узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її; на прикладах діяльності І. Мазепи виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, відданості своїй справі.

Основні поняття: «Коломацькі статті», «значкові й значні військові товариші».

Обладнання: портрет І. Мазепи, картки з документами та ілюстраціями, карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку

XVIIІ ст.;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи, оцінювати діяльність гетьмана;

• давати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику;

• аналізувати зміст укладених гетьманом з Російською державою «Коломацьких статей»;

• розвинути вміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячу, осмислювати значення його діяльності, робити висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Як називався період в історії України, який розпочався в другій половині XVII ст.?

2. Якими процесами та подіями на території України він характеризувався?

3. З ім’ям яких гетьманів пов’язують початок і закінчення цього періоду? Чому?

4. Кого ще з гетьманів, діяльність яких припадає на цей час, ви можете назвати? У чому полягало значення їхньої діяльності?

5. Що вам відомо про гетьмана Івана Самойловича?

6. Пригадайте, між якими державами був укладений Бахчисарайський мир та яким був його зміст.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті). У другій половині XVII ст. загострюється протистояння між трьома державами:

Росією, Польщею та Туреччиною. Об’єктом їхніх зазіхань були українські землі. Це призводить до ще більшого ослаблення Гетьманщини, спустошення Правобережжя, розколу українських земель. У 1681 р., намагаючись припинити протистояння, Росія та Туреччина уклали Бахчисарайський мирний договір. За його умовами під контролем Туреччини опинилися Південна Київщина, Брацлавщина та Поділля, а Росія отримала Лівобережну Україну з Києвом, Васильковом, Трипіллям, а також Запорожжя. Територія між Дністром і Бугом протягом 20 років мала залишатися нейтральною та незаселеною. Як розгорталися події надалі в російсько-польсько-турецькому протистоянні, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота із таблицею

Під час розповіді вчителя учні складають таблицю «Умови "Вічного миру”».

Завдання

1. Між якими державами було укладено «Вічний мир»? У чому полягав його зміст? Які він мав наслідки для України?

2. Покажіть на карті, як і між якими державами розподілялися українські землі за умовами цього миру.

У ч и т е л ь. «Вічний мир» суттєво ускладнив становище лівобережного гетьмана

І. Самойловича.

 До того ж сам гетьман у цей час зробив чимало помилкових кроків, які підірвали його престиж та авторитет. Безмежне користолюбство І. Самойловича, його самовладдя, призначення на посади полковників найближчих родичів, підпорядкування української церкви Московському патріархові призвели до старшинської змови, яка завершилася арештом і засланням гетьмана до Сибіру. Приводом для розправи над гетьманом послужив невдалий Кримський похід.

Робота з документами

Документ 1. Зі спогадів шотландського генерала Патріка Гордона про обрання гетьманом Івана Мазепи

«25-го виступили в поле неподалік від козацького табору вибрані полки та стрільці... Близько 10-ї години з великого табору прибув генералісимус з боярами й визначними людьми перед військо. Вони подалися до шатра..., наказали принести всі знаки гетьманської влади й покласти на малий стіл, накритий дорогим килимом... Усім козакам наказали стати кругом. По тому визначні з них подалися разом з боярами до шатра-каплиці. Після молитов, що тривали приблизно чверть години, всі вийшли з шатра. Генералісимус сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм, дозволили їм обрати вільними голосами гетьмана. Він зажадав, щоб вони ухвалили рішення. Спочатку запанувала коротка тиша. Але згодом почулися голоси, що хочуть обрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана. Генералісимус запитав визначних козаків, кого вони хотіли б мати за гетьмана.

Усі одностайно відповіли, що хочуть Мазепу». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 186–187)

Документ 2. М. С. Грушевський про обрання гетьманом Івана Мазепи

«Тим часом на першу вість про арешт Самойловича у війську і по полках почалися розрухи против старшини: в таборі під Кодаком прилуцькі козаки вкинули свого полковника і суддю полкового в огонь і засипали землею; в Гадяцькім полку побили декого з старшини, в інших громили старшину... — приятелів гетьмана бувшого. Тому старшина спросила скорше вибрати гетьмана... Очевидно, справа вибору була облажена наперед — Іваном Мазепою. Він пообіцяв Голіцину за своє обрання 10 тис. рублів, і під впливом всесильного тоді Голіцина його кандидатура не стріла ніяких перепон». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 335)

Завдання

1. Порівняйте ці два документи й визначте, чи однаково автори характеризують процес обрання гетьманом Івана Мазепи. Чому?

2. Чи позначилась на церемонії виборів колоніальна московська політика щодо України? Свою відповідь обґрунтуйте.

У ч и т е л ь. Своє правління новий гетьман розпочав як політик промосковської орієнтації. Про це свідчать підписані ним «Коломацькі статті», які регламентували українсько-російські відносини.

Робота з таблицею

Завдання

1. Які обмеження прав гетьмана і старшини було передбачено в «Коломацьких статтях»?

2. Чим вони відрізнялися від попередніх угод гетьманів з російським урядом?

3. Порівняйте «Коломацькі статті» 1687 р. з Глухівськими статями 1669 р.

Далі вчитель пропонує учням детально ознайомитися з історичною постаттю Івана Мазепи за допомогою джерел інформації. На опрацювання учнями виносяться різноманітні джерела інформації: документи, спогади, уривки з праць істориків, ілюстрації. Вони повинні уважно їх проаналізувати й виконати поставлені завдання. Цей вид роботи виконується всім класом.

Історична довідка

Іван Мазепа

• Народився на Київщині 1639 р. в селі Мазепинці в сім’ї українського шляхтича.

• Навчався в Києво-Могилянській академії та єзуїтській колегії у Варшаві та Полоцьку, служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира, певний час перебував за кордоном, де вивчав іноземні мови, військову справу, дипломатію.

• Був одним із прибічників гетьмана Дорошенка, обіймав посади генерального писаря та генерального осавула.

• Був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і культурне життя.

• Але неспроможність знайти підтримку серед населення і складність зовнішньополітичної ситуації завадили здійсненню його грандіозних планів.

• Помер у вигнанні на території Молдавії у 1709 р.

Документ 3. М. Аркас про Івана Мазепу

«Здається, до Мазепи було прихильне козацтво. Зважаючи на його попередню службу, на те, що він знався у тогочасних справах, на те, що був добре освічений і відомий поміж козаками, то його й настановили гетьманом після Самойловича». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1995. — С. 99)

Документ 4. Із листа французького дипломата Жана Балюза

«Він вельми полюбляє оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а щодо досконалості знання цієї мови може суперничати з найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна; щоправда, під час бесіди більше воліє мовчати та слухати інших. При його дворі — два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляв їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латиною, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі. Не знаю тільки, чи в цьому твердженні нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські.

Розмова з ним дуже приємна: він має великий досвід у політиці, на противагу московітам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах.

Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну ситуацію. Але мушу зізнатися, що нічого певного з цього володаря невитягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Все ж таки гадаю, що навряд чи любить московського царя, бо ні слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 180)

Документ 5. Із листа французького дипломата Жана Балюза

«Принц Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоча тіло міцніше, ніж тіло німецького рейтара, вершник з нього знаменитий. Він дуже поважаний і гордий. Мало шанує тих, хто ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою та розкішними прийомами у своїй резиденції для козацької старшини. Я був свідком одного прийому, в якому багато дечого на польський зразок». (Сас П. М. Історія України. 16–18 ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 206)

Документ 6. Пісня на слова І. Мазепи «Ой горе тій чайці»

Ой горе тій чайці,

Чаєчці-небозі,

Що вивела чаєняток

При битій дорозі.

Ой ішли чумаки,

Весело співали

І чаєчку ізігнали,

Чаєнят забрали.

А чаєчка в’ється,

Об дорогу б’ється,

К сирій землі припадає,

Чумаків благає.

— Ой ви, чумаченьки,

Ви ще молоденькі,

Верніть моїх чаєняток,

Вони ще маленькі!

— Ой чаєчко наша,

Неправдонька ваша,

Поварили чаєняток,

Добра була каша!

— Бодай ви, чумаки,

Щастя не діждали,

Бо ви моїх дрібних діток

Із гнізда забрали!

Бодай ви, чумаки,

На Дон не сходили,

Що ви моїх дрібних діток

В каші поварили!

Завдання

1. На підставі джерел інформації визначте відомості, що свідчать про високий рівень освіченості та великий політичний досвід гетьмана Мазепи.

2. Схарактеризуйте його риси характеру.

3. Як ви вважаєте, чому саме І. Мазепу було обрано гетьманом на Лівобережжі в даній політичній ситуації?

4. Які особисті якості сприяли його тривалому перебуванню при владі?

У ч и т е л ь. Вже на початку гетьманування доля підготувала Мазепі серйозне випробування.

У 1689 р. на російський трон заступає новий цар — Петро І. Домігшись аудієнції царя, він підніс йому щедрі дари (тільки шабля, подарована Петру І, коштувала 2 тис. крб.), а демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели), критикою його попередніх патронів («лютий ворог князь Голіцин») гетьман досяг своєї мети і завоював прихильність російського царя. Пізніше Петро І зауважить у розмові з І. Мазепою: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною наземлі!»

Завдання

1. Прокоментуйте факти, викладені в розповіді.

2. Чим можна пояснити дії Івана Мазепи?

3. Як ви оцінюєте таку його поведінку? Сформулюйте свою думку з цього питання.

Робота в групах

Далі учні поділяються на групи і, працюючи з джерелами інформації, з’ясовують внутрішню і зовнішню політику гетьмана Івана Мазепи.

Цей вид роботи доцільно поєднати з розповіддю вчителя та демонстрацією карти.

1-а группа

Завдання

1. Яку внутрішню політику проводив Іван Мазепа? Якою була його основна мета в цьому напрямку?

2. Визначте основні засади його зовнішньої політики.

3. На яку з держав він орієнтувався на початку свого гетьманування? Чому?

2-а група

Документ 7. О. Субтельний про культурно-просвітницьку діяльність

Івана Мазепи

«...Мазепа скеровує значну частину своїх прибутків на розвиток релігії та культурних установ. Ревний покровитель православ’я, він будує по всій Гетьманщині цілу низку чудових церков, споруджених у пишному стилі, що його часом називають мазепинським, або козацьким, бароко.

За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшити до 2 тис. кількість студентів. Крім того, він заснував багато інших шкіл і друкарень, щоб «українська молодь могла в повну міру своїх можливостей користуватися благами освіти». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 147–148)

Завдання

1. У чому полягала культурно-просвітницька політика гетьмана І. Мазепи?

2. Як ви вважаєте, культурницька діяльність І. Мазепи — це меценатство чи один із напрямів його загальнодержавної політики? Свою думку обгрунтуйте.

3. Розгляньте споруди, які були зведені за кошти Івана Мазепи, і визначте основні риси мазепинського бароко.

3-я група

Документ 8. М. Аркас про другий Кримський похід

«У березолі (березні) 1689 р. 112 000 московського війська, знов під проводом князя Голіцина, виступило у похід, а 20 квітня пристав до них і гетьман з козаками. 20 травня дійшли до Перекопу, але останні дні були дуже важкі для московського війська через спеку і через те, що татари покидали й попалили свої села, — ніде не було ніякого пристановища.

Голіцин побачив, що дуже довго стояти перед Перекопом незручно, то й почав перемовлятися з Кримським ханом, але ні до чого вони не домовилися, і другого дня Голіцин повернув назад. Татари своїми наскоками іззаду дуже турбували військо. 24 червня дійшли так до берегів річки Коломак, і звідтіль Мазепа зі своїм військом повернув на Гетьманщину, а Голіцин пішов до Москви». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 100)

Завдання

1. Як ви вважаєте, з якою метою Москва організувала другий Кримський похід?

2. Які наслідки він мав?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнюючи завдання

1. Які особисті якості сприяли тривалому перебуванню Івана Мазепи при владі?

2. Наведіть факти, які свідчать про високий рівень освіченості гетьмана та його великий політичний досвід.

3. Назвіть основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики.

4. Дайте характеристику Івану Мазепі як людині і як політику.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти історичний портрет І. Мазепи.

3. Одному учневі підготувати повідомлення про Семена Палія.