Мета: сформувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, пів­острови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря; про стан природних ресурсів Азовського моря, проблеми їх використан­ня і охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості; продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами гео­графічної інформації.

Тип уроку: урок формування нових знань (урок-конференція).

Обладнання: фізична карта України, атлас, ілюстрації, краєвиди Азовського моря.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «вірю — не вірю»

• Чи вірите ви, що Чорне море омиває територію України на півдні.

• Чи вірите ви, що Кримський півострів — найбільший півострів у Чорному морі?

• Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорне море?

• Чи вірите ви, що солоність Чорного моря 17–18 ‰?

• Чи вірите ви, що Південний берег Криму можна ефективно ви­користовувати як рекреаційну зону?

• Чи вірите ви, що Чорне море може загорітися, як це стверджує К. Чуковський у своїй казці?

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Природній об’єкт, який ми вивчатимемо сьогодні, ха­рактеризується як наймілкіше море на Землі. Азовське море разом з Чорним морем омиває територію країни на півдні і є її «морськими воротами».

IV. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Учнівська конференція»

Учні попередньо підготували навчальний матеріал. Азовське море характеризується за типовим планом. Розповіді учнів обов’язково ілюструються картою. По можливості можна запропонувати учням провести учнівську презентацію, що стане хорошим прийомом активі­зації пізнавальної діяльність учнів та сприятиме впровадженню нових інтерактивних технологій у навчальний процес географії.

Основні моменти нового матеріалу

Азовське море — наймілководніше на Землі, але багате на рос­линність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду в пізньочетвертинний час. Берегова лінія своєрідна. На півночі чітко оформились морські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Оби­тічна, Федотова. На заході море від Сиваша відокремлене піщаним баром завдовжки до 110 км, відомим під назвою Арабатська стрілка.

У морі багато заток і лиманів. Найбільші затоки — Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільші лимани — Молочний, Утлюцький. Клімат характеризується рисами континентальності, через незна­чну площу акваторії. Взимку відчутний вплив сибірського антицикло­ну, що зумовлює сильні північно-східні та східні вітри.

Середня температура повітря в січні +3… –5 °С, але бувають морози до –25 °С. У червні середня температура піднімається до +23… +25 °С за безхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 4–5 місяців. Поблизу берегів товщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до + 25… +30 °С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний схід від 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки із швидкістю від 10–20 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це коси спрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8 м у пів­денній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене хвильовими процесами та значною кількістю планктону.

Солоність моря в середній частині близько 12–14 ‰, проте в Та­ганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 2–5 ‰, а в Сиваші зростає до 250 ‰. Зростання солоності моря останнім часом пов’язане із зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується на господарські потреби.

В морі налічується 155 видів представників зооплактону. Влітку тут спостерігається світіння води, що зумовлене ночесвітками — ноктилу­ками. На всій площі дна моря ростуть зелені, бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і освітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприяла велика щільність фітопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб, виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу, камбалу, прісноводних — ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представник ссавців — дельфін азовка.

За останні роки загострилась екологічна ситуація. Це пов’язане як із діяльністю промислових об’єктів на узбережжі, так і з аваріями суден в акваторії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Порівняй»

• Порівняйте особливості природи Чорного та Азовського морів.

• Порівняйте особливості гідрологічного режиму Чорного та Азов­ського морів.

• Порівняйте джерела забруднення вод Чорного й Азовського морів.

• Порівняйте можливості господарського використання Чорного та Азовського морів.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Роблю висновок»

Заключне слово учнів

VII. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.