Цілі уроку: на прикладі представників підтипу Безчерепні ознайомити учнів з основними особливостями організації, процесів життєдіяльності й середовищем існування хордових; розглянути можливі шляхи походження хордових.

Обладнання і матеріали: вологі препарати ланцетника, риб, земноводних, опудала рептилій, птахів і ссавців, таблиці «Тип Кільчасті черви», «Тип Членистоногі», «Тип Хордові».

Базові поняття й терміни уроку: внутрішній скелет, хорда, центральна нервова система, периферійна нервова система, зяброві щілини, легені, целом.

Концепція уроку

Ознайомити учнів з головними особливостями типу Хордові. Порівнюючи їх із кільчастими червами, молюсками та членистоногими, показати відмітні ознаки тварин, що мають внутрішній скелет, замкнену кровоносну систему і вторинну порожнину тіла. Обговорити можливі шляхи виникнення хордових, розглянути особливості будови перших хордових.

Ознайомити учнів з головними особливостями підтипу Головохордові. Звернути увагу на наявність хорди, замкненої кровоносної системи та вторинної порожнини тіла. Як характерну ознаку підтипу розглянути наявність досить сильно вираженої метамерної

будови багатьох внутрішніх органів. Указати на тісний зв’язок органів дихання і травлення, досить просту будову видільної та нервової систем, слабкий розвиток органів чуттів, а також на роздільностатевість і непрямий розвиток. На прикладі асцидій розглянути особливості представників підтипу Покривники. Пояснити, чому їх відносять до типу Хордові. Показати, які зміни сталися в організмі асцидій у результаті переходу до сидячого способу життя.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності школярів

Питання до учнів

Яка порожнина тіла в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?

Яка кровоносна система в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?

Які органи дихання є в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?

Як улаштована нервова система в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?

Який скелет є в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?

II. Вивчення нового матеріалу

Хто такі Хордові?

Хордові — це тварини, що мають двобічну симетрію тіла й метамерне розташування багатьох органів (особливо на зародкових стадіях розвитку), але позбавлені зовнішньої сегментації. Порожнина тіла в хордових вторинна (целом). Основними рисами, що відрізняють хордових від інших типів, є особливості будови скелета, нервової системи, органів дихання і травлення. У типі Хордові зазвичай виокремлюють три підтипи Личинкохордові, Головохордові (Безчерепні) та Хребетні (Черепні). У рамках шкільної програми розглядаються два останні з них.

Особливості зовнішньої будови хордових

Форма тіла й розміри

Тіло хордових не поділене на окремі сегменти й зазвичай має двобічну симетрію. Розміри варіюють у широких межах — від кількох сантиметрів до 33 метрів.

Особливості внутрішньої будови хордових

Хордові — тришарові тварини. Усі їхні органи й тканини розвиваються з трьох зародкових листків — ентодерми, мезодерми й ектодерми. Між м’язами та внутрішніми органами знаходиться вторинна порожнина тіла, або целом (простір між органами, що має власну

вистилку з епітеліальної тканини).

Опорно-рухова система

У всіх хордових хоча б на одному з етапів розвитку є осьовий скелет, що спочатку виникає у вигляді спинної струни — хорди (пружний тяж сполучної тканини).

Дихальна система

Передній відділ травної трубки хордових (глотка) хоча б на одному з етапів розвитку має два ряди отворів — зябрових щілин, з допомогою яких глотка сполучається із зовнішнім середовищем. У нижчих хордових на зябрових щілинах розташовуються зябра, що є органами дихання.

Нервова система

Центральна нервова система хордових хоча б на одному з етапів розвитку представлена нервовою трубкою, розташованою над хордою. Нервова трубка має порожнину — невроцель. У більшості хордових передній відділ нервової трубки розростається й утворює

головний мозок. Невроцель при цьому зберігається.

Перші хордові тварини

Розвиток ознак, характерних для типу Хордові, пов’язаний з тим, що предки хордових вели життя вільноплаваючих фільтраторів.

Основні ознаки перших хордових

Двобічна симетрія тіла (найбільш зручна для активного плавання). Добре розвинена глотка, пронизана зябровими щілинами (виконувала роль цідильного апарата для відбирання харчових часточок з потоку води й органа дихання, тому що пронизані численними судинами стінки зябрових щілин постійно омивалися водою). Плавання шляхом хвилеподібного згинання всього тіла, що привело до виникнення сегментованих м’язів (забезпечували згинання тіла лише в потрібній ділянці) і хорди (пружний стрижень

дозволяв розпрямляти тіло після згинання без витрат м’язової енергії). Розвинена нервова система (регулювала досить складні процеси плавання й харчування). Концентрація органів чуттів на головному кінці тіла (найбільш ефективна для активно плаваючих організмів). Розповідь з елементами бесіди

Хто такі головохордові?

Найбільш примітивні хордові тварини з хордою й нервовою трубкою, що зберігаються впродовж усього життя, і відсутністю черепа. Поширені переважно в теплих і помірних морях Атлантичного, Індійського й Тихого океанів. Більшість веде рийний спосіб життя, деякі — планктонний. Харчуються переважно діатомовими водоростями, рідше зоопланктоном. У країнах Південно-Східної Азії уживаються в їжу.

Особливості зовнішньої будови головохордових

Форма тіла й розміри

Тіло головохордових рибоподібне, має двобічну симетрію, зовнішній поділ на окремі сегменти відсутній. Розміри незначні, довжина не перевищує кількох сантиметрів.

На спинному боці головохордових знаходиться спинний плавець, що переходить у хвостовий. На черевному боці хвостовий плавець переходить у підхвостову складку, що поділяється на дві черевні складки. Зяброві щілини прикриті шкірною складкою, що

утворює навколозяберну порожнину з єдиним отвором — зябровою порою.

Покриви тіла

Зовні тіло головохордових укрите кутикулою, що виділяється одношаровим епітелієм. Під епітелієм розташована драглиста сполучна тканина (дерма).

Особливості внутрішньої будови головохордових

У внутрішній будові головохордових простежуються виразні сліди метамерної будови предків хордових. Особливо добре це помітно на прикладі м’язової, дихальної, видільної та статевої систем. Для метамерної будови характерна наявність великої кількості повторюваних один за одним органів.

Опорно-рухова система

Роль скелета в головохордових виконує хорда, що оточена оболонкою зі сполучної тканини. Ця ж оболонка оточує й нервову трубку, розташовану над хордою. До відростків оболонки прикріплюються м’язові сегменти. М’язи головохордових слабко диференційовані й представлені численними повторюваними ділянками — м’язовими сегментами.

Травна система

Складається з передротової лійки, оточеної щупальцями, ротового отвору, глотки й кишки з печінковим виростом. Також є анальний отвір. Харчові часточки зі струменем води потрапляють у глотку, де склеюються з допомогою слизу, і далі надходять у кишечник.

Дихальна система

Дихальна система тісно пов’язана з травною. У глотці є близько 100 зябрових щілин. У перегородках між зябровими щілинами проходять кровоносні судини, в яких і відбувається газообмін. Миготливий епітелій глотки створює струмінь води через зяброві щілини, що забезпечує процес дихання, а також спрямовує харчові часточки до ротового отвору.

Кровоносна система

Кровоносна система замкнена, є одне коло кровообігу. Серця немає, його роль виконують черевна аорта й нижні частини зябрових судин, що здатні скорочуватися.

Видільна система

Представлена численними видільними трубочками (до 90 пар) — нефридіями, розташованими в ділянці глотки. Нефридії одним кінцем відкриваються в порожнину тіла, а другим — у навколозяберну порожнину.

Нервова система

Центральна нервова система представлена нервовою трубкою, внутрішня порожнина якої називається невроцелем. Передній кінець нервової трубки розширений. Органи чуттів головохордових представлені світлочутливими клітинами, які розташовані вздовж нервової трубки, нюховою ямкою й рецепторами дотику.

Розмноження

Статеві залози — сім’яники та яєчники (близько 25 пар у кожної особини), розташовані в зябровому відділі порожнини тіла. Статеві клітини виводяться в навколозяберну порожнину статевими протоками, що тимчасово виникають, а потім назовні. Запліднення зовнішнє.

Хто такі покривники?

Морські організми, що ведуть прикріплений або вільноплаваючий спосіб життя. У дорослому стані в більшості видів відсутні хорда й нервова трубка. У личинок усі основні ознаки типу виражені дуже чітко. Тіло зовні вкрите особливою оболонкою — тунікою (драглистої або хрящуватої консистенції). Є залишки вторинної порожнини тіла. Кровоносна система незамкнена, складається із серцевого мішка й мережі лакун. Нервова система представлена мозковим ганглієм, розташованим на спинному боці тіла, і спинним нервовим стовбуром, що відходить від неї (розвинений у личинок). Органи чуттів розвинені слабко.

Гермафродити. Крім статевого існує нестатеве розмноження (брунькуванням).  Більшість веде прикріплений спосіб життя (одиночний або колоніальний). Одиночні й колоніальні форми зустрічаються й серед вільноплаваючих видів. Поширені покривники майже повсюдно, за винятком опріснених ділянок морів.

III. Лабораторна робота № 10

«Зовнішня та внутрішня будова ланцетника» (постійні мікропрепарати)

Мета: на прикладі ланцетника ознайомитись із особливостями зовнішньої і внутрішньої будови хордових, у висновках зазначити, які особливості будови ланцетника дозволяють використовувати його як «живу схему» представників хордових.

Обладнання та матеріали: постійний препарат «Тотальний мікропрепарат ланцетника», лупа ручна, мікроскоп, інструктивна картка для виконання роботи, підручник.

Хід роботи

1. Розглянути постійний препарат, визначити форму тіла ланцетника.

2. Знайти передротову лійку, щупальця, спинний і хвостовий плавці, підхвостову і черевну складки.

3. Розглянути внутрішню будову ланцетника.

4. Знайти глотку, зяброві щілини, кишечник, хорду, нервову трубку.

5. Намалювати в зошиті схеми зовнішньої і внутрішньої будови ланцетника і зробити відповідні позначення.

6. Зробити висновок і записати його в зошит.

IV. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.

Підготувати повідомлення про акул і скатів.